| rdfs:comment
| - El consistorio (consistorium, sacrum consistorium) fue un órgano gubernamental del Bajo Imperio romano. Su función principal era debatir los asuntos del momento y aconsejar al emperador para que tomase decisiones al respecto, además de funcionar, también, como Corte Suprema y lugar donde se recibía y escuchaba a delegaciones del extranjero o de las provincias. Era heredero del consilium principis un grupo de personas seleccionadas por el emperador a quienes, durante el Principado, recurría para que le asesorasen o le diesen su opinión. Existían dos consistorios: uno para el emperador occidental y otro para el oriental. (es)
- Le consistoire sacré (sacrum consistorum, en grec ancien : θείον συνέδριον) était un conseil restreint à vocation consultative et cérémonielle créé par Constantin Ier pour remplacer l'ancien consilium principis et assister l'empereur dans l'exercice du pouvoir administratif, législatif et judiciaire. Son rôle se maintint dans l'Empire romain d'Orient jusqu'au VIe siècle lorsque l'empereur Justinien le confondit avec celui du Sénat de Constantinople. (fr)
- Sacrum consistorium (łac. sacrum 'święte', con 'razem' i sistere 'zatrzymać, stanąć') – rada cesarska we wczesnym okresie istnienia Cesarstwa Bizantyńskiego. (pl)
- Το ιερόν Κονσιστόριον ή ιερό συνέδριο (από το λατιν. consistere, "συζητώ ένα θέμα") ήταν το υψηλότερο πολιτικό συμβούλιο της Ρωμανίας από την εποχή του Κωνσταντίνου Α΄. Αντικατέστησε το consilium Principis, που υπήρχε κατά τη διάρκεια του Principate. Το συνέδριο συνεκαλείτο σε ιδιαίτερη αίθουσα, το Κονσιστόριον, στο νοτιοανατολικό μέρος του συγκροτήματος του Μεγάλου Παλατιού. (el)
- The sacrum consistorium or sacrum auditorium (from Latin: consistere, "discuss a topic"; Greek: θεῖον συνέδριον, romanized: theion synedrion, "sacred assembly") was the highest political council of the Roman Empire from the time of Constantine the Great on. It replaced the consilium principis that had existed during the Principate. (en)
- Консисторий или имперский совет (лат. consistorium) — в Древнем Риме и Византийской империи — административно-совещательный орган при императоре. Совет возник при императоре Адриане как совещательный орган для обсуждения законов. При Диоклетиане и Константине I функции консистория были значительно расширены. Председателем консистория был квестор священного дворца (quaestor sacri palatii) — главный юрист империи, а членами (comites consistoriales) — магистр оффиций, префект претория столицы и магистры армии (magister militum), два чиновника, отвечавших за финансы (comes rerum privatarum — комит частных дел и comes sacrarum largitionum — комит священных щедрот), препозит священной опочивальни (praepositus sacri cubiculi). Кроме того, членами консистория была часть сенаторов. Консисторий зани (ru)
- Консисторій або імперська рада (лат. consistorium) — в Стародавньому Римі та Візантійській імперії — адміністративно-дорадчий орган при імператорі. Консисторій виник при імператорі Адріані як дорадчий орган для обговорення законів. При Діоклетіані і Костянтині I функції консисторія були значно розширені. Головою консисторія був квестор священного палацу (quaestor sacri palatii) — головний юрист імперії, а членами (comites consistoriales) — магістр офіцій, префект преторія столиці і магістри армії (magister militum), два чиновника, що відповідали за фінанси — комит приватних справ і коміт священних щедрот, препозит священної спочивальні (praepositus sacri cubiculi). Крім того, членами консисторія була частина сенаторів. Консисторій займався обговоренням питань, пов'язаних із законодав (uk)
|
| has abstract
| - Το ιερόν Κονσιστόριον ή ιερό συνέδριο (από το λατιν. consistere, "συζητώ ένα θέμα") ήταν το υψηλότερο πολιτικό συμβούλιο της Ρωμανίας από την εποχή του Κωνσταντίνου Α΄. Αντικατέστησε το consilium Principis, που υπήρχε κατά τη διάρκεια του Principate. Οι εξουσίες του συμβουλίου και τα μέλη του διέφεραν· όλα εξαρτώνταν από τον Αυτοκράτορα. Ο μάγιστρος των οφφικίων (magister officiorum), ο κοσμήτωρ του ιερού κοιτώνος (quaestor sacri palatii), ο κόμης των ιερών θησαυρών (comes sacrarum largitorium), ο κόμης της ιδιωτικής περιουσίας (comes rerum privatarum) του Αυτοκράτορα και μερικοί άλλοι υψηλόβαθμοι αυλικοί αξιωματούχοι ήταν ex officio (αυτοδίκαια) μέλη, αλλά ο Αυτοκράτορας ήταν ελεύθερος να διορίσει πρόσθετα μέλη. Αυτοί ήταν ειδικά διορισμένοι comites consistoriani, οι οποίοι τον 6ο αι. κατείχαν την τάξη του vir spectabilis (εκλαμπροτάτων ανδρών), καθώς και άλλους υπαλλήλους ή στενούς συνεργάτες, που διορίστηκαν ad hoc (επί τούτου) σε αυτό. Οι διαδικασίες του συμβουλίου διέφεραν ανάλογα με τον τρόπο διοίκησης του κάθε Αυτοκράτορα, αλλά γενικά χρησίμευσε ως σκηνή "συζητήσεων για πολιτικά και διοικητικά θέματα, καθώς και [...] δικαστικές διαδικασίες και η ιδιαίτερα επίσημη κύρωση των Αυτοκρατορικών νόμων, ενώ ταυτόχρονα ήταν ένας άμεσος τρόπος για τα μέλη του να θέσουν θέματα που τους αφορούσαν ή να επηρεάσουν τον Αυτοκράτορα". Το συνέδριο συνεκαλείτο σε ιδιαίτερη αίθουσα, το Κονσιστόριον, στο νοτιοανατολικό μέρος του συγκροτήματος του Μεγάλου Παλατιού. (el)
- The sacrum consistorium or sacrum auditorium (from Latin: consistere, "discuss a topic"; Greek: θεῖον συνέδριον, romanized: theion synedrion, "sacred assembly") was the highest political council of the Roman Empire from the time of Constantine the Great on. It replaced the consilium principis that had existed during the Principate. The council's powers and membership varied, being ultimately dependent on the emperor. The magister officiorum, the quaestor sacri palatii, the comes sacrarum largitionum, the comes rerum privatarum and a few other high court officials were ex officio members, but the emperor was free to appoint additional members. These were specially appointed comites consistoriani, who in the 6th century held the rank of vir spectabilis, as well as other officials or close associates who were appointed ad hoc to it. The council's proceedings differed depending on each emperor's administrative style, but generally it served as the scene of "deliberations about political and administrative matters as well as [...] court procedures and the particularly solemn sanctioning of imperial laws:, while at the same time being an avenue for its members to raise issues of concern to them and influence the emperor. (en)
- El consistorio (consistorium, sacrum consistorium) fue un órgano gubernamental del Bajo Imperio romano. Su función principal era debatir los asuntos del momento y aconsejar al emperador para que tomase decisiones al respecto, además de funcionar, también, como Corte Suprema y lugar donde se recibía y escuchaba a delegaciones del extranjero o de las provincias. Era heredero del consilium principis un grupo de personas seleccionadas por el emperador a quienes, durante el Principado, recurría para que le asesorasen o le diesen su opinión. Existían dos consistorios: uno para el emperador occidental y otro para el oriental. (es)
- Le consistoire sacré (sacrum consistorum, en grec ancien : θείον συνέδριον) était un conseil restreint à vocation consultative et cérémonielle créé par Constantin Ier pour remplacer l'ancien consilium principis et assister l'empereur dans l'exercice du pouvoir administratif, législatif et judiciaire. Son rôle se maintint dans l'Empire romain d'Orient jusqu'au VIe siècle lorsque l'empereur Justinien le confondit avec celui du Sénat de Constantinople. (fr)
- Sacrum consistorium (łac. sacrum 'święte', con 'razem' i sistere 'zatrzymać, stanąć') – rada cesarska we wczesnym okresie istnienia Cesarstwa Bizantyńskiego. (pl)
- Консисторий или имперский совет (лат. consistorium) — в Древнем Риме и Византийской империи — административно-совещательный орган при императоре. Совет возник при императоре Адриане как совещательный орган для обсуждения законов. При Диоклетиане и Константине I функции консистория были значительно расширены. Председателем консистория был квестор священного дворца (quaestor sacri palatii) — главный юрист империи, а членами (comites consistoriales) — магистр оффиций, префект претория столицы и магистры армии (magister militum), два чиновника, отвечавших за финансы (comes rerum privatarum — комит частных дел и comes sacrarum largitionum — комит священных щедрот), препозит священной опочивальни (praepositus sacri cubiculi). Кроме того, членами консистория была часть сенаторов. Консисторий занимался обсуждением вопросов, связанных с законодательством, принимал представителей провинций и мог выступать в качестве суда по обвинениям в государственной измене. В консистории был большой секретариат, состоявший из трибунов (tribunes) и нотариев (notaries), которых вместе часто называли референтами (referendarii). Часто к работе привлекались сенаторы, не являвшиеся членами консистория. Константинопольский сенат первоначально имел два здания для проведения заседаний: на восточной стороне форума Августа, недалеко от имперского дворца и на северной стороне форума Константина, но со временем заседания сената стали проводиться в имперском дворце, в большом зале заседаний консистория. Поскольку многие сенаторы были членами консистория, сенат превратился в «расширенный консисторий». Заседания консистория были как «малые», то есть заседания самого имперского совета, так и «большие», совместно с сенатом. (ru)
- Консисторій або імперська рада (лат. consistorium) — в Стародавньому Римі та Візантійській імперії — адміністративно-дорадчий орган при імператорі. Консисторій виник при імператорі Адріані як дорадчий орган для обговорення законів. При Діоклетіані і Костянтині I функції консисторія були значно розширені. Головою консисторія був квестор священного палацу (quaestor sacri palatii) — головний юрист імперії, а членами (comites consistoriales) — магістр офіцій, префект преторія столиці і магістри армії (magister militum), два чиновника, що відповідали за фінанси — комит приватних справ і коміт священних щедрот, препозит священної спочивальні (praepositus sacri cubiculi). Крім того, членами консисторія була частина сенаторів. Консисторій займався обговоренням питань, пов'язаних із законодавством, приймав представників провінцій і міг виступати в якості суду за звинуваченнями в державній зраді. У консисторії був великий секретаріат, що складався із трибунів (tribunes) і нотаріїв (notaries), яких разом часто називали референтами (referendarii). Часто до роботи залучалися сенатори, що не були членами консисторія. спочатку мав дві будівлі для проведення засідань: на східній стороні форуму Августа, недалеко від імперського палацу і на північній стороні форуму Костянтина, але з часом засідання сенату стали проводитися в імперському палаці, у великому залі засідань консисторія. Оскільки багато сенаторів були членами консисторія, сенат перетворився в «розширений консисторій». Засідання консисторія були як «малі», тобто засідання самої імперської ради, так і «великі», спільно з сенатом. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)