| rdfs:comment
| - The Kirāta (Sanskrit: किरात) is a generic term in Sanskrit literature for people who had territory in the mountains, particularly in the Himalayas and Northeast India and who are believed to have been Sino-Tibetan in origin. The meaning of 'Kirata' referred by scholars as people with the lion's character, or mountain dwellers. (en)
- Kirata (dosłownie "Górale") – grupa ludów zamieszkujących wysoko położone tereny Nepalu i posługujących się pokrewnymi językami z grupy kiranti. Obejmuje między innymi takie grupy etniczne, jak , , , Limbu, . Nazwa "Kirata" wzmiankowana jest już w starożytnych tekstach indyjskich, takich jak Mahabharata, Ramajana, . (pl)
- Кирата (древний народ) (непальск. किरात) — является общим термином в литературе на санскрите для монголоидных народов, которые жили в горах, особенно в Гималаях Северо-Восточной Индии. (ru)
- Según la literatura sánscrita, los kiratas eran tribus que vivían en las montañas (particularmente en los Himalayas y el noreste de la India) y que poseían rasgos mongoloides.
* kirāṭa, en el sistema AITS (alfabeto internacional de transliteración sánscrita).
* किराट, en escritura devánagari. Según el (8.132), un kirāṭa es un mercader.En cambio, en el Bhágavata-purana 12.3.35 a los mercaderes se les llama kirīṭa. Se especula que el término kirata es una sanscritización del nombre tribal sino-tibetano, como el de los kirant o del este de Nepal. (es)
- Кірата (санскр. किराट, Kirāṭa) — загальна санскритська назва народів монголоїдної раси, що мешкали в Гімалах від Північної до Північно-Східної Індії. Вони часто вказувалися разом з групами народів (що асоціюються з китайцями) та . Кірата вперше згадуються у Яджур-веді (Shukla XXX.16; Krisha III.4,12,1) та в Атхарва-веді (X.4,14). В Ману (X.44) вони описані як кшатрії, що збіднілі та частково втратили свою культуру, опинившись за межами впливу брахманізму. Можливо також, що термін є санскритизацією сино-тибетської назви конкретного племені, найбільш ймовірно племені кірат (кірант, кіранті), що мешкає на сході Непалу. (uk)
|
| has abstract
| - The Kirāta (Sanskrit: किरात) is a generic term in Sanskrit literature for people who had territory in the mountains, particularly in the Himalayas and Northeast India and who are believed to have been Sino-Tibetan in origin. The meaning of 'Kirata' referred by scholars as people with the lion's character, or mountain dwellers. (en)
- Según la literatura sánscrita, los kiratas eran tribus que vivían en las montañas (particularmente en los Himalayas y el noreste de la India) y que poseían rasgos mongoloides.
* kirāṭa, en el sistema AITS (alfabeto internacional de transliteración sánscrita).
* किराट, en escritura devánagari. Son mencionados junto con los china (‘chinos’), y eran diferentes de los .Aparecen por primera vez en el Iáyur-vedaEn el Mānavá-dharma-sastra 10.44 se los menciona como chatrías (una de las tres castas superiores), lo que podría significar que habían sido considerados una cultura desarrollada, pero fuera del ámbito de la influencia brahmánica. Según el (8.132), un kirāṭa es un mercader.En cambio, en el Bhágavata-purana 12.3.35 a los mercaderes se les llama kirīṭa. Se especula que el término kirata es una sanscritización del nombre tribal sino-tibetano, como el de los kirant o del este de Nepal. Se atribuye origen kirata a personajes importantes como Valmiki (autor del Ramaiana) o el propio Buda. (es)
- Kirata (dosłownie "Górale") – grupa ludów zamieszkujących wysoko położone tereny Nepalu i posługujących się pokrewnymi językami z grupy kiranti. Obejmuje między innymi takie grupy etniczne, jak , , , Limbu, . Nazwa "Kirata" wzmiankowana jest już w starożytnych tekstach indyjskich, takich jak Mahabharata, Ramajana, . (pl)
- Кирата (древний народ) (непальск. किरात) — является общим термином в литературе на санскрите для монголоидных народов, которые жили в горах, особенно в Гималаях Северо-Восточной Индии. (ru)
- Кірата (санскр. किराट, Kirāṭa) — загальна санскритська назва народів монголоїдної раси, що мешкали в Гімалах від Північної до Північно-Східної Індії. Вони часто вказувалися разом з групами народів (що асоціюються з китайцями) та . Кірата вперше згадуються у Яджур-веді (Shukla XXX.16; Krisha III.4,12,1) та в Атхарва-веді (X.4,14). В Ману (X.44) вони описані як кшатрії, що збіднілі та частково втратили свою культуру, опинившись за межами впливу брахманізму. Можливо також, що термін є санскритизацією сино-тибетської назви конкретного племені, найбільш ймовірно племені кірат (кірант, кіранті), що мешкає на сході Непалу. Ця група описана в кількох літературних творах. Так, у Махабхараті зустрічає кірата на схід від Відехи, де народився його син ; часто ця назва поширювалася на всіх мешканців Гімалаїв. Ці люди описуються як «золотоподібні», на відміну від нішанда і даса, які були «темними». В 1.15.5 Рама розповідає про kirAteneva vAgurA, «пастку, встановлену кірата», що вказує на те, що станом на 10 століття до н. е. кірата вважалися мисливцями, що ловили тварин пастками, наприклад ямами для оленів. Той же текст розповідає про монарха Сураґху, правителя кірата та друга перського монарха Паріґхи. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)