has abstract
| - العلاقات الأوكرانية المولدوفية هي العلاقات الثنائية التي تجمع بين أوكرانيا ومولدوفا. (ar)
- Moldova–Ukraine relations are the Billateral/Diplomatic/Foreign relations between the Sovereign states of Moldova, and Ukraine. Ukraine opened an embassy in Chișinău and a consulate in Bălți in 2005. The Ukrainian ambassador in Chișinău is Serhiy Pirozhkov. The Moldova–Ukraine border is 985 kilometers (612 miles). Ukrainians are the second largest ethnic group in Moldova after ethnic Moldovans. Both countries were former republics of the Soviet Union and are also the poorest countries in Europe. (en)
- Молдавско-украинские отношения — двусторонние отношения между Молдавией и Украиной. Дипломатические отношения были установлены 10 марта 1992 года. Протяжённость государственной границы между странами составляет 1202 км. (ru)
- 摩尔多瓦-烏克蘭關係(羅馬尼亞語:Relaţiile dintre Republica Moldova şi Ucraina,烏克蘭語:Українсько-молдовські відносини)是指摩尔多瓦和乌克兰的關係。两国均为歐洲安全與合作組織、古阿姆民主和经济发展组织的成员国。乌克兰也是摩尔多瓦唯二的邻国,两国拥有1,222公里的国境线。 (zh)
- Украї́нсько-молдовські відно́сини — міжнародні стосунки між Україною та Республікою Молдова. Хоча новітні офіційні міждержавні стосунки між Україною та Молдовою були започатковані у 1991 р., вони ґрунтуються на 600-річних культурних, церковних та наукових зв'язках українців (русинів) та молдован. Історія українсько-молдовських союзів сягає своїм корінням другої половини XVI ст., коли у 1563 р. невдалу спробу зайняти трон господаря Молдови здійснив Дмитро Вишневецький. У 1577 р. господарем Молдовського князівства став Іван Підкова. Під час Національно-визвольної війни українців проти Речі Посполитої у 1652 р. Богдан Хмельницький змусив господаря Молдови Василя Лупула погодитися на одруження своєї дочки Розанди Лупул на сині українського гетьмана Тимоші Хмельницькому — після цього Молдовське князівство стало союзником України у її боротьбі з Річчю Посполитою. Богдан Хмельницький протягом кількох років невдало намагався реалізувати масштабний «молдовський проєкт»: він включав породичання з монаршими родинами Європи через шлюб сина Хмельницького з донькою господаря Молдови, зближення у відносинах з Семигородом та Волощиною, схилення на свій бік Януша Радзивілла, фактичного володаря Великого князівства Литовського, який був одружений з іншою дочкою Василя Лупула — Марією. «Молдовський проект» Б. Хмельницького перестав бути актуальним після смерті Тимоша в 1653 р. у битві під Сучавою. Гетьманом (володарем) Правобережної України у 1681–1683 р.р. османським султаном Мехмедом IV був призначений грек за походженням, господар Молдовського князівства Георге Дука (саме під час його правління у Північному Причорномор'ї з'явилися молдовські поселенці). Деякі румунські джерела також називають чотирьох інших господарів Молдови — Іоана Воде Лютого (рум. Ioan Vodă cel Cumplit), Стефана Могилу (рум. Ştefan Movilă), Думітрашку Кантакузіна (рум. Dumitraşcu Cantacuzino) та Міхая Раковіце (рум. Mihai Racoviţă) — володарями українських земель, хоча українськими джерелами це не підтверджується. На території Молдови, а саме у місті Бендери, 5(16) квітня 1710 р. було прийнято першу українську конституцію «Пакти і Конституцію прав і вольностей Війська Запорозького» (лат. Pacta et Constitutiones legum libertatumque exercitus zaporoviensis). Окремою сторінкою відносин Української Народньої Республіки та Молдовської Демократичної Республіки були 1917–1918 р.р., коли, всупереч існуючому на той час розподілу населення та не зважаючи на рішення українських громад (наприклад, Буковинського народного віча 3 листопада 1918 р. про возз'єднання Північної Буковини з УНР; Селянського з'їзду Аккерманського повіту Бессарабії 10 січня 1918 року про приєднання повіту до України; рішення земських зборів у березні-квітні 1918 р. п'яти з восьми повітів Бессарабії — Аккерманського, Бендерського, Ізмаїльського, Сороцького та Хотинського — про приєднання до України), вся територія Бессарабії, а також Північна Буковина були окуповані Румунією та включені до її складу (українці компактно проживали у Північній Буковині, Північній Бессарабії та в Південній Бессарабії або у Буджаку). До УНР хотіли приєднатися і болгари, які компактно проживали в Південній Бессарабії. Україна визнала незалежність Республіки Молдова 21 грудня 1991 р. Дипломатичні відносини між Республікою Молдова та Україною були встановлені 10 березня 1992 р. Перший офіційний візит президента України Л.Кравчука до Молдови відбувся 23 жовтня 1992 р. Під час візиту був підписаний «Договір про добросусідство, дружбу та співробітництво між Україною і Республікою Молдова». Послом України в Молдові є Іван Гнатишин. Довжина кордону між Молдовою та Україною — 985 км. Українці є другою за величиною етнічною групою у Молдові після молдован (442.346 осіб, що становлять 11,2% від усього населення). Молдовани є четвертою за чисельністю національною меншиною в Україні (станом на 2001 р. в Україні налічувалося 258.600 молдован, тобто 0,5% всього населення країни). З моменту утворення Молдовського князівства і до сьогодні багато молдован проживали в Україні, а українців у Молдові. Найвідомішим молдованином, що мешкав у Києві та зробив надзвичайно важливий внесок до української культури, був Петро Могила (1596–1647 р.р.). У 1870–1885 р.р. у Сучаві (Північна Молдова — Південна Буковина) мешкав Микола Устиянович, український поет і громадський діяч, організатор Собору руських учених, автор слів пісні «Верховино, світку ти наш». У місті Ґурагумора (Північна Молдова — Південна Буковина) народилася Ольга Кобилянська. З сучасників у Молдові народилися Сергій Тігіпко (Синжерейський район), Анатолій Кінах (Єдинецький район) та Кіра Муратова (м. Сороки). Громадянами України — етнічними молдованами з Чернівецької області є Софія Ротару, Іво Бобул та Лілія Сандулеса. З молдованами пов'язані місцевості в Одесі та в Києві «Бессарабка». Громадянином Румунії етнічним українцем (що народився на території історичної Північної Молдови — Південної Буковини) є відомий румунський художник-імпресіоніст Василь Хутопила. Етнічною українкою (у родині були також росіяни і молдовани) є відома сучасна румунська співачка (рум. Anna Lesko), яка народилася та мешкала до 17 років у Кишиневі в Республіці Молдова. Етнічним українцем з Одещини (с. Марківка), що мешкає у Республіці Молдова, є відомий молдовський, радянський і російський футболіст та головний тренер збірної Молдови з футболу в 2006–2009 р.р. Ігор Добровольський. (uk)
|