| rdfs:comment
| - Moorish Revival or Neo-Moorish is one of the exotic revival architectural styles that were adopted by architects of Europe and the Americas in the wake of Romanticist Orientalism. It reached the height of its popularity after the mid-19th century, part of a widening vocabulary of articulated decorative ornament drawn from historical sources beyond familiar classical and Gothic modes. Neo-Moorish architecture drew on elements from classic Moorish architecture and, as a result, from the wider Islamic architecture. (en)
- L'architettura neomoresca è stata una tendenza artistica, all'interno di una più vasta tendenza delle arti verso l'Orientalismo e il Revivalismo, in voga tra Ottocento e primo Novecento in Europa e negli Stati Uniti, ispirata all'architettura islamica. (it)
- Nymorisk stil är en av de historiserande byggnadsstilar som var populära i länder i Europa och Nordamerika under andra hälften av 1880-talet och in på 1900-talet. (sv)
- Styl neomauretański, styl mauretański – styl w architekturze powstały w XIX wieku na fali romantycznego zainteresowania , zaliczany do nurtu historyzmu. Styl mauretański czerpał wzory głównie z architektury Imperium Osmańskiego i mauretańskiej Andaluzji. Zastosowanie wschodnich detali i ornamentów poszerzało zestaw dekoracji architektonicznych stosowanych w historyzmie. (pl)
- Неомавританський стиль — ретроспективний напрям в 2-ї половини XIX століття і 1-ї половини XX століття, який полягав у переосмисленні та імітації архітектурних прийомів іспанського, португальського, мавританського та ісламського середньовічного зодчества, особливо мудехарів. (uk)
- إحياء العمارة الإسلامية أو الإحياء المغاربي أو العمارة المغاربية الجديدة أو الطراز المورسيكي الجديد (المُتَمَسْلِم) (بالإنجليزية: Moorish Revival أو Neo-Moorish) هو طراز معماري إحيائي تبناه العديد من المعماريين الأوربيين والإمريكان بعد تأثرهم بفن الإستشراق الرومانسي. وصل هذا الطراز إلى قمة شعبيته في منتصف القرن التاسع عشر، حيث يُعتبر جزء من استعارة مفردات الزخارف والتفاصيل المستمدة من العمارة الإسلامية، وخصوصًا من المغرب العربي والأندلس. بالإضافة إلى المصادر التاريخية التي تعود إلى حقبة ما بعد الكلاسيكية والقوطية. (ar)
- El estilo neoárabe, también llamado neomorisco, neomusulmán o neoislámico, fue un estilo artístico historicista y romántico surgido en la Europa del siglo XIX, que buscaba imitar y recrear el arte islámico antiguo. Fue un reflejo de la fascinación por lo exótico de la cultura y del arte de los países de Oriente (fenómeno conocido como orientalismo) que se extendió por Europa especialmente a partir de finales del siglo XVIII. Entre las fuentes de inspiración utilizadas se incluye el arte del Imperio otomano, del Norte de África y Andalucía, de Oriente Medio y del Imperio Mogol de la India. (es)
- Als orientalisierende Architektur werden Bauwerke bezeichnet, die in Form und Dekor orientalische Bauformen imitieren oder zitieren. Es handelt sich dabei um eine Variante des Historismus, die in Zusammenhang mit dem Orientalismus in der Kunst zu sehen ist. (de)
- L'architecture néo-mauresque, ou renaissance mauresque, est l'un des styles architecturaux exotiques émergeant au XIXe siècle, développé par des architectes européens et américains épris d'orientalisme. (fr)
- Neomoorse architectuur of Moorse revivalarchitectuur is een exotische neostijl die in de 19e eeuw en het eerste kwart van de 20e eeuw in zwang kwam bij Europeanen en Amerikanen. Het was de periode van het oriëntalisme. De bouwstijl, die ook werd toegepast in de kolonies, inspireerde zich op de , , en Noord-Afrikaanse architectuur. Men maakte soms weinig onderscheid tussen regionale stijlen en combineerde elementen van Andalusië tot het Mogolrijk. Binnen het eclecticisme werden neomoorse met of neobyzantijnse kenmerken vermengd. Typische motieven van de neomoorse stijl zijn minaretten, koepels, hoefijzerbogen en polychromie. Wanneer in Europa een neomoorse stijl werd toegepast, was dat doorgaans voor fantasierijke hotels, cafés, theaters, bioscopen, casino's en dierentuinen, maar ook bijv (nl)
- O estilo neoislâmico, também neomourisco, neomudéjar ou neoárabe, foi um estilo artístico revivalista e romântico, surgido na Europa no século XIX, que buscava imitar e recriar a arte islâmica antiga. O neoislâmico foi um reflexo do fascínio pelo exótico da cultura e a arte dos países do Oriente (Orientalismo) que se espalhou pela Europa especialmente a partir de finais do século XVIII. Várias fontes de inspiração foram utilizadas, incluindo a arte do Império Otomano, do Norte da África e Andaluzia, do Médio Oriente e do Império Mogol na Índia. (pt)
- Неомаврита́нский стиль (в Испании известен, как неомудехар) — ретроспективный стиль периода историзма в западноевропейской и русской архитектуре второй половины XIX — первой половины XX века, заключавшийся в переосмыслении и имитации архитектурных приёмов испанского, португальского, мавританского и исламского средневекового зодчества, в особенности стиля мудехар.
* Триумфальная арка (Барселона) (1888), Барселона (Испания)
* Большая хоральная синагога (Санкт-Петербург) (1893) в Санкт-Петербурге (Россия)
* Особняк Арсения Морозова (1890-е) в Москве (Россия)
*
*
*
* Колонный зал в , Тоскана (Италия) (ru)
|
.jpg)
.jpg)
.jpg)
._Front_and_1st,_2nd,_and_3rd_floors._Elevation_and_plans_LCCN2013648230.jpg)
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)