| rdfs:comment
| - El sofit és generalment la part de sota d'una obra suspesa; sovint el pla inferior de la volada d'una cornisa. Així, en l'arquitectura romànica del segle xii, el sofit és una llosa decorativa col·locada entre dues mènsules o permòdols. Aquesta llosa marca l'avançament de la coberta d'una església romànica. Sovint està decorada amb una mena de conca. (ca)
- Sofito en arkitekturo estas termino uzata por priskribi eksteron aŭ internon de arkitektura elemento; ĝenerale ĝi signifas la subaĵon de ajna konstruelemento. Por ekzemple strukturo kiu plenigas la spacon inter la plafono kaj la pinto de skatoloj muntitaj sur muro estas nomata sofito, kiel la materialo kiu konektas eksteran muron al la rando de tegmento sub la kornico. (eo)
- A soffit is an exterior or interior architectural feature, generally the horizontal, aloft underside of any construction element. Its archetypal form, sometimes incorporating or implying the projection of beams, is the underside of eaves (to connect a retaining wall to projecting edge(s) of the roof). The vertical band at the edge of the roof is called a fascia. (en)
- Софі́т (від італ. soffito — «стеля») — видима знизу поверхня якої-небудь архітектурної деталі (дахового звису, слізниці в карнизі, архітрава в антаблементі, арки тощо), зазвичай художньо оброблена. Також так називають архітектурно оформлену поверхню стелі.
* Античний антаблемент Мезон Карре в Німі. Видно софіт карниза, де чергуються модульйони і кесони з квітковими мотивами.
* Софіт з чашечками між модульйонами (трибуни церкви абатства Мозака, Пюї-де-Дом, Франція).
* Софіт під даховим звисом (uk)
- Eine Soffitte ist in der Architektur die Verzierung einer frei sichtbaren Unterseite von Baugliedern. Zumeist handelt es sich hierbei um die Unterseite von Architraven oder von Archivolten, doch begegnen sie auch zwischen den Konsolen von Geisa und Gesimsen. (de)
- Un sofito , en arquitectura, es generalmente la parte inferior de un elemento horizontal y corrido que sobresale, a menudo la parte inferior de una cornisa, arquitrabe, voladizo o de un elemento que cierre un vano o espacio cubierto en su parte superior, cualquiera que sea su forma. Puede ser exterior o interior. En la arquitectura románica del siglo XII, el sofito es una losa decorativa colocada entre dos ménsulas o modillones. Esta losa marca el avance de la cubierta de una iglesia románica. (es)
- Le soffite (de l'italien soffitto, « plafond ») est généralement le dessous d'un ouvrage suspendu placé en saillie ; souvent le dessous d'une corniche, d'une architrave ou d'un larmier. Ainsi, dans l'architecture romane du XIIe siècle, le soffite est une dalle décorative posée entre deux corbeaux ou modillons. Cette dalle marque l'avancée de la toiture d'une église romane. Elle est souvent décorée d'une cupule, sorte de conque. (fr)
- Софи́т, соффи́т (итал. soffito, от лат. sub tictum — подшитый снизу) — в архитектуре — вид поверхности какой-либо формы снизу. В отличие от более общего понятия плафон софитом называют обращённую внутрь поверхность коробового свода, арки (интрадос), выносного карниза, имеющую декоративную обработку: рельеф, роспись, резьбу. Этимология термина указывает на происхождение декоративной обработки софитов от средневековых раннероманских "подшивных" деревянных потолков, прибитых гвоздями к потолочным балкам, скрывающих стропильную конструкцию кровли. Такие потолки в Италии называют "мёртвыми потолками" (soffitto morto). (ru)
|
| has abstract
| - El sofit és generalment la part de sota d'una obra suspesa; sovint el pla inferior de la volada d'una cornisa. Així, en l'arquitectura romànica del segle xii, el sofit és una llosa decorativa col·locada entre dues mènsules o permòdols. Aquesta llosa marca l'avançament de la coberta d'una església romànica. Sovint està decorada amb una mena de conca. (ca)
- Eine Soffitte ist in der Architektur die Verzierung einer frei sichtbaren Unterseite von Baugliedern. Zumeist handelt es sich hierbei um die Unterseite von Architraven oder von Archivolten, doch begegnen sie auch zwischen den Konsolen von Geisa und Gesimsen. Es handelt sich in der Regel um langrechteckige Flächen, die von Profilen gerahmt und mit Ornamenten gefüllt werden. Rahmende Elemente sind oft Perlstäbe oder Kymatien, während die Flächen Ornamente unterschiedlicher Form aufnehmen können. Beliebt sind hierbei Rankenmotive, Lotosblüten und Palmetten sowie Bukranien und Kandelabermotive. Werden die Soffitten schmal gehalten, können auch Blattstäbe in Form gestreckter Girlanden – etwa aus Lorbeerblättern, wie dies zum Beispiel am Tempel des Zeus in Aizanoi zu beobachten ist – oder Flechtbänder die Ornamentfläche füllen. Eher quadratische Soffitten zwischen Konsolen beispielsweise werden meist mit Rosetten gefüllt. (de)
- Sofito en arkitekturo estas termino uzata por priskribi eksteron aŭ internon de arkitektura elemento; ĝenerale ĝi signifas la subaĵon de ajna konstruelemento. Por ekzemple strukturo kiu plenigas la spacon inter la plafono kaj la pinto de skatoloj muntitaj sur muro estas nomata sofito, kiel la materialo kiu konektas eksteran muron al la rando de tegmento sub la kornico. (eo)
- Un sofito , en arquitectura, es generalmente la parte inferior de un elemento horizontal y corrido que sobresale, a menudo la parte inferior de una cornisa, arquitrabe, voladizo o de un elemento que cierre un vano o espacio cubierto en su parte superior, cualquiera que sea su forma. Puede ser exterior o interior. Su forma arquetípica, que a veces incorpora o implica la proyección de vigas, es la parte inferior de los aleros (para conectar un muro de contención a los bordes salientes de la cubierta). Se ha empleado también para cubrir el plano expuesto del relleno del marco, como la moldura o la cara vertical, para llenar el espacio entre el techo y la parte superior de los armarios empotrados, para incorporar secciones de falsa pared y, en su punto más tenso, la cara de falsos techos, con fines estéticos o más generalmente para el paso de redes de fontanería, calefacción, aire acondicionado y / o ventilación. En la arquitectura románica del siglo XII, el sofito es una losa decorativa colocada entre dos ménsulas o modillones. Esta losa marca el avance de la cubierta de una iglesia románica. (es)
- Le soffite (de l'italien soffitto, « plafond ») est généralement le dessous d'un ouvrage suspendu placé en saillie ; souvent le dessous d'une corniche, d'une architrave ou d'un larmier. Ainsi, dans l'architecture romane du XIIe siècle, le soffite est une dalle décorative posée entre deux corbeaux ou modillons. Cette dalle marque l'avancée de la toiture d'une église romane. Elle est souvent décorée d'une cupule, sorte de conque. Dans la construction actuelle, un soffite désigne également un décaissement de faux plafond, dans un but esthétique ou plus généralement pour le passage de réseaux de plomberie, de chauffage, de climatisation et/ou de ventilation. (fr)
- A soffit is an exterior or interior architectural feature, generally the horizontal, aloft underside of any construction element. Its archetypal form, sometimes incorporating or implying the projection of beams, is the underside of eaves (to connect a retaining wall to projecting edge(s) of the roof). The vertical band at the edge of the roof is called a fascia. (en)
- Софи́т, соффи́т (итал. soffito, от лат. sub tictum — подшитый снизу) — в архитектуре — вид поверхности какой-либо формы снизу. В отличие от более общего понятия плафон софитом называют обращённую внутрь поверхность коробового свода, арки (интрадос), выносного карниза, имеющую декоративную обработку: рельеф, роспись, резьбу. Этимология термина указывает на происхождение декоративной обработки софитов от средневековых раннероманских "подшивных" деревянных потолков, прибитых гвоздями к потолочным балкам, скрывающих стропильную конструкцию кровли. Такие потолки в Италии называют "мёртвыми потолками" (soffitto morto). В период кватроченто, раннего итальянского Возрождения, в частности, в архитектуре Тосканы, потолочные балки часто оставляли открытыми, но украшали росписью с позолотой, в основном растительными мотивами. Подшивные потолки оформляли лепниной или рельефной резьбой с позолотой, воспроизводящей кессоны, имеющие конструктивное происхождение. Углубления — квадратные ячейки "кессонированных софитов" (soffitto cassetta) — заполняли резьбой, росписью, обтягивали тканью или вызолоченной тиснёной кожей (гвадамасиле). (ru)
- Софі́т (від італ. soffito — «стеля») — видима знизу поверхня якої-небудь архітектурної деталі (дахового звису, слізниці в карнизі, архітрава в антаблементі, арки тощо), зазвичай художньо оброблена. Також так називають архітектурно оформлену поверхню стелі.
* Античний антаблемент Мезон Карре в Німі. Видно софіт карниза, де чергуються модульйони і кесони з квітковими мотивами.
* Софіт з чашечками між модульйонами (трибуни церкви абатства Мозака, Пюї-де-Дом, Франція).
* Софіт під даховим звисом (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
