| rdfs:comment
| - 拗音（ようおん）、ねじれる音とは、イ段の仮名に小書きのや行が付く、または、ク、グに小書きワが付くような、日本語の音節の一種。1モーラを形成する。 (ja)
- 요음(일본어: 拗音)은 い단의 가나에 や행의 스테가나를 붙여 (예: ぎゃ, ぴゅ, じょ) 표기하는 일본어의 음절이다. 요음은 1모라를 형성한다. 음성학적으로 요음은 구개음화나 원순모음화에 의해 형성된 음절중 대립하는 구개음화 혹은 원순모음화되지 않은 직음을 갖고 있는 것을 말한다. 구개음화에 의한 요음을 개요음(開拗音), 원순모음화에 의한 요음을 합요음(合拗音)이라 한다. 요음은 '굽은 소리'를 뜻하여 직음(直音)에 상대되는 말이다. 그리고 직음은 한 개의 가나로 표기되는 데에 반해 요음은 두 개의 가나로 표기된다. (ko)
- Yōon ou Youon (拗音 Yōon ou Youon? letra contraída ou ditongo) é uma característica da língua japonesa na qual um mora é formado com um som de [j] acrescentado. Os Yōon são representados em hiragana usando um kana que termina em i, como き (ki), mais uma versão menor que a habitual de um dos três kanas y, ya, yu ou yo. Por exemplo kyō, "hoje", é escrito ?きょう, usando uma pequena versão do kana yo, よ. O contraste isto com kiyō, "hábil", que é escrito ?きよう, com um kana yo de tamanho natural. No passado, no , os yōon não foram distinguidos com o kana menor, e tinham de ser adivinhados pelo contexto. (pt)
- 拗音是將「き（ki）、ぎ（gi）、し（shi）、ち（chi）、じ/ぢ（ji）、に（ni）、ひ（hi）、び（bi）、ぴ（pi）、み（mi）、り（ri）」和「や行」連在一起讀，在書寫時，「や行」的假名會縮小，像促音「っ」一樣。以「きゃ」為例，發音時口腔呈即將讀出「き（ki）」的狀態，但不讀出，反而立即讀出「や」，即是kya。 (zh)
- The yō-on (Japanese: 拗音 (ようおん)), also written as yōon, is a feature of the Japanese language in which a mora is formed with an added [j] sound, i.e., palatalized, or (more rarely in the modern language) with an added [w] sound, i.e. labialized. (en)
- Lo yōon (拗音? lett. "parola contratta" o "digramma") è una caratteristica della lingua giapponese in cui un mora è formato da un suono aggiuntivo, dato dalla y. Questa modifica coinvolge i kana terminanti con la vocale i, ai quali viene aggiunto uno dei tre kana ya, yo e yu più piccolo del normale; si ha dunque una modifica del suono. Ad esempio ki き + ょ yo diventa きょ, kyo. È da notare che non è sempre vero che quando troviamo vicini ya, yo o yu e un kana terminante in i si formi necessariamente un dittongo; ad esempio kyō, "oggi", viene trascritto come きょう, mentre kiyō, "abile", come きよう, utilizzando nel secondo caso un kana yo nella forma classica non rimpicciolita. (it)
- Ёон (яп. 拗音 ё:он, букв. «искривлённые звуки») — в японском языке правила слияния в одну мору некоторых пар «слог-гласная». Ёон при записи слов хираганой и катаканой образуется парами, состоящими из каны, оканчивающейся на «и» — например, き (ки) — и одной из трёх гласных кан や (я), ゆ (ю) или よ (ё), записанных мелким шрифтом (ゃ, ゅ, ょ). Например, кё: («сегодня») записывается хираганой, как きょう, (КИ-ё-У), при помощи уменьшенной каны よ (ё). В то же время, киё: («умелый») пишется, как きよう (КИ-Ё-У), где кана よ (ё) записывается в обычном размере. Такой вид ёона называется «тип „я“» (яп. ヤ行 ягё:); другой же, «тип „ва“» (яп. ワ行 вагё:), в современном японском языке не используется. «Тип „ва“» — это добавление к слогам ку, гу (яп. く、ぐ) каны ва (яп. わ), ви (яп. ゐ) и вэ (яп. ゑ) для образования слогов «к (ru)
- Йоон (яп. 拗音 (ようおん) Йо-он, узгоджене звучання або дифтонг) — це властивість японської мови відповідно до якої утворюється мора із додаванням додаткового звуку "й" ([]), тобто відбувається звучання. За допомогою хірагани Йоон можна представити, якщо послідовно поєднати кана, що закінчується на і, наприклад き (кі), і одну із трьох кана, ゃ, ゅ або ょ, що написані в половину свого звичайного розміру. Наприклад, слово кьō, "сьогодні", пишеться як きょう [kʲoo], із використанням зменшеної версії кани йо, よ. Для порівняння можна навести слово кійō, "спритний", що записується як きよう [kʲijoo], із повнорозмірною йо кана. У , Йоон не виділяли за допомогою зменшеної версії кани, і відрізнити це необхідно було із контексту. (uk)
|
| has abstract
| - Lo yōon (拗音? lett. "parola contratta" o "digramma") è una caratteristica della lingua giapponese in cui un mora è formato da un suono aggiuntivo, dato dalla y. Questa modifica coinvolge i kana terminanti con la vocale i, ai quali viene aggiunto uno dei tre kana ya, yo e yu più piccolo del normale; si ha dunque una modifica del suono. Ad esempio ki き + ょ yo diventa きょ, kyo. È da notare che non è sempre vero che quando troviamo vicini ya, yo o yu e un kana terminante in i si formi necessariamente un dittongo; ad esempio kyō, "oggi", viene trascritto come きょう, mentre kiyō, "abile", come きよう, utilizzando nel secondo caso un kana yo nella forma classica non rimpicciolita. La maggior parte delle parole che utilizzano lo yōon nel giapponese moderno sono per la gran parte derivate dal cinese, in quanto il giapponese antico non possedeva questo tipo di suoni. Si teorizza che siano stati quindi creati per l'inserimento delle parole cinesi nella lingua, avvenuto nel corso dei secoli. Originariamente non vi era l'utilizzo di un kana più piccolo, ma si doveva desumere il suo utilizzo a seconda del contesto della parola. (it)
- 拗音（ようおん）、ねじれる音とは、イ段の仮名に小書きのや行が付く、または、ク、グに小書きワが付くような、日本語の音節の一種。1モーラを形成する。 (ja)
- 요음(일본어: 拗音)은 い단의 가나에 や행의 스테가나를 붙여 (예: ぎゃ, ぴゅ, じょ) 표기하는 일본어의 음절이다. 요음은 1모라를 형성한다. 음성학적으로 요음은 구개음화나 원순모음화에 의해 형성된 음절중 대립하는 구개음화 혹은 원순모음화되지 않은 직음을 갖고 있는 것을 말한다. 구개음화에 의한 요음을 개요음(開拗音), 원순모음화에 의한 요음을 합요음(合拗音)이라 한다. 요음은 '굽은 소리'를 뜻하여 직음(直音)에 상대되는 말이다. 그리고 직음은 한 개의 가나로 표기되는 데에 반해 요음은 두 개의 가나로 표기된다. (ko)
- The yō-on (Japanese: 拗音 (ようおん)), also written as yōon, is a feature of the Japanese language in which a mora is formed with an added [j] sound, i.e., palatalized, or (more rarely in the modern language) with an added [w] sound, i.e. labialized. Yōon are represented in hiragana using a kana ending in i, such as き (ki), plus a smaller version of one of the three y kana, ya, yu or yo. For example, kyō, "today" (今日), is written きょう [kʲoo], using a small version of the yo kana, よ. Contrast this with kiyō, "skillful" (器用), which is written きよう [kijoo], with a full-sized yo kana. In historical kana orthography, yōon were not distinguished with the smaller kana, and had to be determined by context. In earlier stages of Japanese, and in certain dialects, yōon can also be formed with the kana wa, wi, we, and wo; for example, くゎ/クヮ kwa, くゐ/クヰ kwi, くゑ/クヱ kwe, くを/クヲ kwo. Although obsolete in modern Japanese, kwa and kwi can still be found in several of the Ryukyuan languages today, while kwe is formed with the digraph くぇ. Instead of the kana き, these are formed with the kana for ku, く/ク. (en)
- Yōon ou Youon (拗音 Yōon ou Youon? letra contraída ou ditongo) é uma característica da língua japonesa na qual um mora é formado com um som de [j] acrescentado. Os Yōon são representados em hiragana usando um kana que termina em i, como き (ki), mais uma versão menor que a habitual de um dos três kanas y, ya, yu ou yo. Por exemplo kyō, "hoje", é escrito ?きょう, usando uma pequena versão do kana yo, よ. O contraste isto com kiyō, "hábil", que é escrito ?きよう, com um kana yo de tamanho natural. No passado, no , os yōon não foram distinguidos com o kana menor, e tinham de ser adivinhados pelo contexto. (pt)
- Ёон (яп. 拗音 ё:он, букв. «искривлённые звуки») — в японском языке правила слияния в одну мору некоторых пар «слог-гласная». Ёон при записи слов хираганой и катаканой образуется парами, состоящими из каны, оканчивающейся на «и» — например, き (ки) — и одной из трёх гласных кан や (я), ゆ (ю) или よ (ё), записанных мелким шрифтом (ゃ, ゅ, ょ). Например, кё: («сегодня») записывается хираганой, как きょう, (КИ-ё-У), при помощи уменьшенной каны よ (ё). В то же время, киё: («умелый») пишется, как きよう (КИ-Ё-У), где кана よ (ё) записывается в обычном размере. Такой вид ёона называется «тип „я“» (яп. ヤ行 ягё:); другой же, «тип „ва“» (яп. ワ行 вагё:), в современном японском языке не используется. «Тип „ва“» — это добавление к слогам ку, гу (яп. く、ぐ) каны ва (яп. わ), ви (яп. ゐ) и вэ (яп. ゑ) для образования слогов «ква», «квэ» и подобных. Для отражения лабиализированного «к» и «г», существовавшего когда-то, в современной орфографии используются только варианты ква (яп. くゎ) и гва (яп. ぐゎ). Большая часть современных слов с применением ёон — китайского происхождения. В древней Японии звуки ёон не использовались. (ru)
- 拗音是將「き（ki）、ぎ（gi）、し（shi）、ち（chi）、じ/ぢ（ji）、に（ni）、ひ（hi）、び（bi）、ぴ（pi）、み（mi）、り（ri）」和「や行」連在一起讀，在書寫時，「や行」的假名會縮小，像促音「っ」一樣。以「きゃ」為例，發音時口腔呈即將讀出「き（ki）」的狀態，但不讀出，反而立即讀出「や」，即是kya。 (zh)
- Йоон (яп. 拗音 (ようおん) Йо-он, узгоджене звучання або дифтонг) — це властивість японської мови відповідно до якої утворюється мора із додаванням додаткового звуку "й" ([]), тобто відбувається звучання. За допомогою хірагани Йоон можна представити, якщо послідовно поєднати кана, що закінчується на і, наприклад き (кі), і одну із трьох кана, ゃ, ゅ або ょ, що написані в половину свого звичайного розміру. Наприклад, слово кьō, "сьогодні", пишеться як きょう [kʲoo], із використанням зменшеної версії кани йо, よ. Для порівняння можна навести слово кійō, "спритний", що записується як きよう [kʲijoo], із повнорозмірною йо кана. У , Йоон не виділяли за допомогою зменшеної версії кани, і відрізнити це необхідно було із контексту. У більш давні часи японської мови, Йоон також можна було утворити із кана уа, уі, уе, і уо; наприклад, くゎ/クヮ куа, くゐ/クヰ куі, くゑ/クヱ куе, くを/クヲ куо. Хоча зниклі із вжитку літери досі можна зустріти у сучасній японоській мові, куа і куа у декільках діалектах Рюкюських мов, а куе утворюють за допомогою диаграфа くぇ. Замість використання кана き, це звучання утворюється за допомогою кани, що позначає ку, く/ク. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)