| rdfs:comment
| - Giosuè lo Stilita (... – ...; fl. fine V secolo-inizio VI secolo) è stato uno scrittore siro. La frontiera romano-persiana nel V secoloSemisse dell'imperatore Flavio Anastasio (491-518)La frontiera romano-persiana del V secoloDracma dell'imperatore sasanide Kavad I (488-531) Gli imperi romano e persiano nel 500 (it)
- Josua Stylites gilt traditionell als Verfasser einer etwa 507 entstandenen Chronik über die Ereignisse im spätantiken Syrien. Dass Josua „der Stylit“ (Säulenheilige) tatsächlich der Verfasser des besagten Werkes ist, wird von der Forschung seit langem in Frage gestellt. Es lässt sich aber nicht mit Sicherheit beweisen, dass der Autorenname gefälscht ist. Die auf Syrisch verfasste Chronik ist eine Quelle ersten Ranges für die Beziehungen zwischen Ostrom und dem Sassanidenreich, da der Autor, der wohl in der nordmesopotamischen Stadt Edessa (also im Imperium Romanum) lebte, als ungewöhnlich gut informierter Zeitgenosse berichtet. Der Verfasser war, wie sich aus dem Werk ergibt, ein Geistlicher, der seine Informationen zum Teil aus eigener Anschauung, zum Teil durch Gespräche mit römischen Di (de)
- Joshua the Stylite (also spelled Yeshu Stylite and Ieshu Stylite) is the attributed author of a chronicle which narrates the history of the war between the Byzantine Empire and Persians between 502 and 506, and which is generally considered to be one of the earliest and most reliable historical documents to be preserved in Syriac. A modern German translation with an extensive historical commentary was published 1997. (en)
- Josué le Stylite est le nom supposé de l'auteur d'une chronique historique en langue syriaque qui a subsisté intégrée dans la compilation connue sous le nom de Chronique du Pseudo-Denys de Tell-Mahré ou Chronique de Zuqnîn. Celle-ci, qui court jusqu'en 775, est due à un moine du monastère de Zuqnîn, près d'Amida, qui vivait à la fin du VIIIe siècle. Elle est conservée dans un manuscrit unique (Vaticanus Syriacus 162) découvert en 1715 par J.-S. Assemani dans la bibliothèque du monastère Sainte-Marie-des Syriens en Égypte ; selon Assemani, ce manuscrit (palimpseste, avec texte sous-jacent en copte) fut copié pour l'essentiel en Égypte entre 907 et 944. Un copiste plus récent a complété une lacune et s'est identifié de la manière suivante : « Priez pour le pauvre Élisée, du monastère de Zuqn (fr)
- Josué, o Estilita (também Iechu, o Estilita e Yeshu/Ieshu, o Estilita) foi um estilita e o autor atribuído de uma crônica que narra os eventos ocorridos no Oriente Próximo durante o início do século VI, tendo ele sido considerado um dos primeiros e melhores documentos históricos preservados em siríaco. A preservação de seu trabalho ocorreu graças a sua incorporação da chamada Crônica de Zuquenim, tendo provavelmente tido um lugar na segunda parte da História Eclesiástica de João do Éfeso, de quem Pseudo-Dionísio copiou todos ou a maior parte do assunto contidos na terceira parte da crônica. A crônica em questão é anônima e a nota de um copista foi atribuída a Josué do mosteiro de Zuquenim, próximo de Amida. (pt)
- Єшу Стиліт — монах монофізитської орієнтації, найбільш вірогідний автор хроніки «Літописна повість про нещастя, що трапилося в Едесі, та в усій Месопотамії», написаної сирійською мовою, яка є цінним джерелом з історії конфліктів Візантійської імперії та Персії в кінці V — початку VI століть. До нашого часу хроніка дійшла в єдиному екземплярі, як складова частина так званої хроніки псевдо-Діонісія Тель-Махрського, яку відносять до IX століття. Вона включена в останню як єдине ціле з додаванням вступу і висновку. Можливо, хроніка була складовою частиною «Церковної історії» Іоанна Ефеського, з якої псевдо-Діонісій взяв більшу частину матеріалу третьої частини своєї праці. (uk)
- Иешу Стилит или Иисус Столпник — предполагаемый автор , написанной на классическом сирийском языке и являющейся ценным источником по истории конфликтов Византийской империи и Персии в конце V — начале VI веков. Монастырь Зукнин располагался недалеко от современного города Диярбакыр. Труд повествует о войнах в Эдессе и её области в 494—506 годах, особенно о событиях между 502—506 годами. Это первая из сохранившихся историй в сирийской литературе. До нашего времени хроника дошла в единственном списке, как составная часть так называемой хроники псевдо-Дионисия Телль-Махрского, относимой к IX веку. Она включена в последнюю как единое целое с добавлением вступления и заключения. Возможно, хроника была составной частью «Церковной истории» Иоанна Эфесского, из которой псевдо-Дионисий взял большую (ru)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)