rdfs:comment
| - Khrustalyov, My Car! (Russian: Хрусталёв, машину!, romanized: Khrustalyov, mashinu!) is a 1998 Russian comedy-drama film directed by Aleksei German and written by German and . It was produced by Canal+, CNC, Goskino, Lenfilm and VGTRK. (en)
- Khroustaliov, ma voiture ! ou Khroustaliov, les clés de ma voiture ! (Хрусталёв, машину!, Khroustaliov, machinou !) est un film russe réalisé par Alekseï Guerman, sorti en 1998. En 1999, le film reçut cinq prix Nika et trois prix de la Guilde des historiens et critiques de cinéma de Moscou. Il a également été sélectionné pour plusieurs festivals cinématographiques notamment celui de Cannes. (fr)
- ¡Jrustaliov, mi coche! (en ruso, Хрусталёв, машину!, romanizado: Jrustaliov, mashinu!) es una película rusa de 1998 dirigida por Alekséi Yúrievich Guerman y escrita por Svetlana Karmalita. Fue producida por Canal+, el Centro Nacional del Cine y la Imagen Animada, Goskinó, Lenfilm y la Compañía estatal de televisión y radioemisora de toda Rusia. (es)
- 『フルスタリョフ、車を!』(ロシア語: Хрусталёв, машину!)は、1998年に製作されたロシア・フランス合作映画である。ロシアの監督アレクセイ・ゲルマンの長編4作目。 (ja)
- Chrustalëv, mašinu! è un film del 1998 diretto da Aleksej Jur'evič German, ambientato negli ultimi giorni della vita di Stalin. È stato presentato in concorso al Festival di Cannes 1998. (it)
- «Хрустальов, машину!» — історичний фільм Олексія Германа про останні дні сталінської доби, знятий ним в 1990-х рр.. за сценарієм, написаним разом з дружиною . Фільм, що став для Германа в чомусь підсумковим, вирізняється своєю ускладненою модерністською кіномовою, яка часом незрозуміла навіть для підготовленого глядача: «оку не охопити таку безліч планів, звично зосередившись лише на передньому; вухо не вловлює багатоголосий хор» (Петро Вайль). (uk)
- «Хрусталёв, маши́ну!» (фр. Khroustaliov, ma voiture!) — художественный фильм режиссёра Алексея Германа о последних днях сталинского времени, снятый им в 1990-х гг. по сценарию, написанному вместе с женой Светланой Кармалитой. Фильм, ставший для Германа во многом итоговым, примечателен усложнённым модернистским киноязыком, который может оказаться непроницаемым даже для подготовленного зрителя: глазу не охватить такое множество планов, привычно сосредоточившись лишь на переднем; ухо не улавливает многоголосый хор.Пётр Вайль (ru)
|