| rdfs:comment
| - Με τον ευρύ όρο ύστερη αρχαιότητα εννοείται προσεγγιστικά η χρονολογική περίοδος 200–800, ή 250-750 μ.Χ., μεταβατική περίοδος από την κλασική αρχαιότητα στον μεσαίωνα. Πρόκειται για χρονική περίοδο στην οποία έγιναν εκτεταμένες πολιτισμικές και πολιτικές αλλαγές, στις οποίες περιλαμβάνεται η στερέωση των μεγάλων μονοθεϊστικών θρησκειών, η ανάπτυξη και παρακμή της αυτοκρατορίας των Σασανιδών η γερμανική κατάκτηση της δυτικής ρωμαϊκής αυτοκρατορίας και η μετουσίωση της ανατολικής ρωμαϊκής αυτοκρατορίας σε στρατιωτικό χριστιανικό κράτος, παράλληλα με την επέκταση του Ισλάμ. (el)
- Late oudheid is in de geschiedschrijving een moderne benaming voor de periode, die in het Middellandse Zeegebied de overgang vormde van de klassieke oudheid naar de middeleeuwen. Meestal, maar hierover wordt nog altijd gediscussieerd tussen historici, wordt de tijdsperiode tussen ongeveer 300 en 600 als 'late oudheid' betiteld. (nl)
- 고대 후기(Late Antiquity)는 서양사에서 적용되는 시대 구분으로 기원후 2세기부터 8세기까지의 시대를 가리킨다. 서양사에서 고전 고대(Classical Antiquity)에서 중세(Middle Ages)로 넘어가는 전이 단계에 해당하며 특히 유럽 본토와 지중해 지역에 대해 적용되는 시대 구분이다. (ko)
- 古代末期（こだいまっき、英語: Late Antiquity, ドイツ語: Spätantike, フランス語: Antiquité tardive）は、ヨーロッパ史における時代区分で、古典古代から中世（中世初期）への変遷の説明に用いられる。 範囲は諸説あるが、最も広く見て、概ね西暦200年から800年までの間、すなわち3世紀から8世紀にかけての時期である。具体的には、ローマ帝国後期の「3世紀の危機」から、ヘラクレイオス（在位：610年 - 641年）治下の東ローマ帝国のギリシア化進行（620年公用語がラテン語からギリシア語に変わる）や、イスラーム勢力の侵入の始まり（711年ウマイヤ朝がイベリア半島侵攻）、さらに広く見るとカール大帝の即位（800年）までに当たる。 (ja)
- 古典時代晚期又稱作古代晚期、晚古時期或近古代（英語：Late Antiquity），是歷史學上的術語，意指古典古代到中世紀之間的期間，地區包含了歐洲的大部分和環地中海地區，歷史學者彼得·布朗（Peter Brown）把這段期間界定在3世纪到8世紀，一般而言這段時期的開端是羅馬帝國的三世紀危機（公元235年–284年），在7世紀東羅馬帝國的皇帝希拉克略在位期間遭受穆斯林入侵結束。 羅馬在皇帝戴克里先在位時，社會、文化以及組織出现重大轉變，羅馬開始出現東西部的概念，在君士坦丁大帝在位期間除了基督教化，甚至有更大的舉措－遷都拜占廷，並改名為君士坦丁堡，當4世紀日耳曼人大舉遷徙使476年西羅馬帝國滅亡時，蠻族也在各地建立王國，文化也呈現日耳曼－羅馬的形式，歐洲文化的基礎就在日耳曼族和基督教傳統间混合而成。 歐洲的人口和知識科技也在此際慢慢轉變，社會崩潰直到文藝復興才開始恢復，而在西羅馬帝國滅亡到中世紀之間的時期，被称为所謂的黑暗時期，源自近古代較狹義的定義。 (zh)
- العصور القديمة المتأخرة هي حقبة استخدمها المؤرخون لوصف فترة الانتقال من العصور القديمة الكلاسيكية إلى العصور الوسطى في أوروبا القارية ومنطقة البحر المتوسط والشرق الأدنى. اعتمد المؤرخ بيتر براون تعميم هذه الحقبة في اللغة الإنجليزية عمومًا، بعد نشر عمله الإبداعي «عالم العصور القديمة المتأخرة» (1971). الحدود الدقيقة للفترة هي مسألة نقاش مستمرة، لكن براون اقترح فترة بين القرنين الثالث والثامن الميلادي. عمومًا، يمكن القول إنها تبدأ من نهاية أزمة القرن الثالث الذي انهارت فيه الإمبراطورية الرومانية (235 - 284) حتى فتوحات المسلمين المبكرة في الشرق في منتصف القرن السابع. في الغرب، كانت النهاية في وقت سابق، مع بداية العصور الوسطى المبكرة التي وقعت عادةً في القرن السادس أو في وقت سابق على حواف الإمبراطورية الرومانية الغربية. (ar)
- El terme antiguitat tardana s'usa per a designar un període de transició entre l'antiguitat clàssica i l'edat mitjana tant a Europa com a la conca mediterrània en general. Sobre quins en són els límits cronològics exactes, no hi ha unanimitat entre els especialistes; generalment, es considera que aquesta època comença amb la crisi del segle III que va viure l'Imperi Romà i s'acaba amb l'expansió musulmana dels segles vii i viii, tot i que, per al cas de certes regions de l'Europa occidental, es pot afirmar que l'inici de l'alta edat mitjana el marquen les invasions germàniques del segle v, que van dur a la caiguda de l'Imperi Romà d'Occident i a l'establiment al seu territori dels regnes germànics, amb la qual cosa va operar-se la fusió de les tradicions culturals grecollatines, un element (ca)
- Pozdní antika je pojem užívaný historiky k popisu doby přechodu od starověku ke středověku, ovšem jen v kontinentální Evropě, středomoří a na Blízkém východě. V anglojazyčném světě pojem zpopularizoval Peter Brown ve svém díle Svět pozdní antiky (The World of Late Antiquity) z roku 1971. Přesné vymezení období je ale stále předmětem diskusí. Brown navrhuje vymezení 3. až 8. století. Za počátek období bývá považována takzvaná krize třetího století, která vedla k oslabení moci a kulturotvorného vlivu starověkého Říma. Určení konce období už bývá spornější. Za mezník je označován začátek muslimské (arabské) expanze v 7. století, arabské dobytí Sasánovské říše (651), období vlády Herakleiovců v Byzantské říši (610-711) nebo vznik Umajovského (tedy druhého) chalífátu roku 661. Navazujícím pojme (cs)
- Spätantike ist eine moderne Bezeichnung für das Zeitalter des Übergangs von der Antike zum Frühmittelalter im Mittelmeerraum und dem Vorderen Orient, wobei in der neueren Forschung auch die an das Römische Reich angrenzenden Kulturräume, besonders der sassanidische Iran, betrachtet werden. (de)
- Malfrua Antikveco aŭ Fina Antikveco estas termino por periodo uzita de historiistoj por priskribi la tempon de la transiro el klasika antikveco al la Mezepoko en kontinenta Eŭropo, la Mediteranea mondo, kaj Proksima Oriento. La disvolvigo de tiu periodigo ĝenerale estis atribuita al la historiisto Peter Brown, post la publikigo de lia grava verko The World of Late Antiquity (1971). La precizaj limoj por tiu periodo estas kontinua celo de debato, sed Brown proponis periodon inter la 3a kaj la 8a jarcentoj. Ĝenerale, oni povas ĉirkaŭkalkuli el la fino de la Krizo de la Romia Imperio de la Tria Jarcento (ĉ. 235 – 284) ĝis, en la Oriento, la islamaj konkeroj en la mezo de la 7a jarcento. En Okcidento la fino venis pli frue, kun la starto de la Alta Mezepoko tipe metita en la 6a jarcento, aŭ eĉ (eo)
- Antzinaro Berantiarra, Antzinaro Beranta, Antzinate Beranta edo Antzinate Berantiarra III. mendeko krisialditik, Erdi Aroaren hasiera, VIII. mendera arteko iragapen aroa da. Antzinate berantiarra Europako eta Mediterraneoko historiaren aldi bat adierazteko erabiltzen den esamoldea da, III. mendearen amaieran hasten dena, baina amaiera askoz ere lausoagoa duena. Erromatar munduaren parte izan diren lurraldeei egiten die erreferentzia: Europa mendebaldea, ekialdea eta hegoaldea, Mediterraneoko arroaren inguruan dauden Asiako eta Afrikako eskualdeak, baina 476 urteko Mendebaldeko Erromatar Inperioaren amaieratik harago luzatzen da. (eu)
- Late antiquity is the time of transition from classical antiquity to the Middle Ages, generally spanning the 4th–6th century in Europe and adjacent areas bordering the Mediterranean Basin. The popularization of this periodization in English has generally been credited to historian Peter Brown, after the publication of his seminal work The World of Late Antiquity (1971). Precise boundaries for the period are a continuing matter of debate, but Brown proposes a period between the 3rd and 8th centuries AD. Generally, it can be thought of as from the end of the Roman Empire's Crisis of the Third Century (235–284) to the early Muslim conquests (622–750), or as roughly contemporary with the Sasanian Empire (224–651). In the West its end was earlier, with the start of the Early Middle Ages typical (en)
- La Antigüedad tardía es el periodo de transición entre la Edad Antigua y la Edad Media, las dos primeras divisiones de la periodización tradicional del tiempo histórico que se suelen aplicar a la historia de la civilización occidental. Cronológicamente cubriría el periodo que va desde la crisis del siglo III, que marca el comienzo de la descomposición de la Antigüedad clásica, hasta la expansión musulmana y la constitución del Imperio carolingio (finales del siglo VIII), procesos que representaron el asentamiento definitivo del mundo medieval. (es)
- L’Antiquité tardive est une expression utilisée pour désigner une période de l’histoire européenne et méditerranéenne qui commence à la fin du IIIe siècle mais dont le terme est beaucoup plus flou. Elle n’est employée qu’en référence aux pays ayant appartenu au monde romain : les régions d’Europe occidentale, orientale et méridionale, d’Asie et d’Afrique autour du bassin méditerranéen mais se prolonge bien au-delà de la fin de l’Empire romain d’Occident en 476. (fr)
- Abad Kuno Akhir (bahasa Inggris: Late Antiquity) adalah suatu kurun waktu yang digunakan oleh para sejarawan untuk menjelaskan abad-abad peralihan dari Abad Klasik ke Abad Pertengahan, yang terjadi di daratan Eropa dan wilayah Mediterania dan Timur Dekat. Pengembangan periodisasi secara umum diakui karena sejarawan , setelah publikasi karya seminarnya The World of Late Antiquity (1971). Batas pasti periode ini masih bahan perdebatan, tetapi Brown mengusulkan antara abad III dan VIII AD. Secara umum, dianggap berlangsung sejak akhir Krisis Abad Ketiga Kekaisaran Romawi (k. AD 235 – 284) sampai periode Islam awal (abad VII – IX), mengikuti penaklukan-penaklukan oleh Muslim di pertengahan abad VII. Di Barat, akhirnya lebih awal, dengan permulaan periode Abad Pertengahan Awal pada abad VI, (in)
- La cosiddetta tarda antichità è una periodizzazione usata dagli storici moderni per descrivere l'epoca di transizione dal mondo antico a quello medievale. Confini precisi del periodo sono tuttora oggetto di dibattito, anche se, tendenzialmente, sono compresi fra il III e il VI secolo d.C., e cioè dall'estinzione della dinastia dei Severi nel 235 con il conseguente scoppio della crisi del III secolo (o, secondo altri, dall'ascesa al potere di Diocleziano nel 284) fino all'età di Giustiniano (527-565), in cui si realizzò l'ultimo serio tentativo di Restauratio Imperii, ovvero di ripristinare l'Impero romano in Europa occidentale. (it)
- Antiguidade tardia é uma periodização aproximada (cerca de 284 d.C.-750) usada por historiadores e outros eruditos para descrever o intervalo entre a Antiguidade clássica greco-romana e a Idade Média, tanto na Europa continental quanto no mundo Mediterrâneo: geralmente, entre o fim da crise do terceiro século em 284 até 750 com o fim da expansão muçulmana e início da dinastia carolíngia na Europa. (pt)
- Поздняя античность — завершающий этап античной цивилизации, период средиземноморской и (также, но в меньшей степени) мировой истории, обычно ограничиваемый III—VI веками н. э. Распад и падение Западной Римской империи в 476 г. и Великое переселение народов (обычно описываемых как «варварские») с окраин континента положили условный конец периоду поздней античности, но не уничтожили её богатого наследия, к которому относится, в первую очередь, распространение и упрочение позиций христианства, но также запечатление памяти (в основном, в многочисленных письменных источниках) об античности эпохи её расцвета. За периодом поздней античности последовали Средние века, а точнее, раннее Средневековье. (ru)
- Пізня Античність — періодизація, яку використовують історики материкової частини Європи, середземноморського світу і Близького Сходу для опису часу переходу від античності до Середньовіччя. Термін уперше з'явився німецькою мовою в 1853 році у вигляді виразу «доба пізньої античності» (нім. spätantike Zeit) у доробку історика культури Якоба Буркгардта. Наприкінці XIX століття австрійський мистецтвознавець Алоїз Рігль ужив сучасну форму «пізня античність» (нім. Spätantike), після чого термін набув популярності серед німецькомовних істориків на початку XX сторіччя, а також закріпився у науковому обігу завдяки соціологічним дослідженням Макса Вебера. В англійську мову потрапив як буквальний переклад із німецької почасти завдяки працям британського історика Пітера Брауна, зокрема його розвідці « (uk)
- Senantiken är den historiska period från omkring 300 till 600 e.Kr., som följer den klassiska antiken och föregår medeltiden i Medelhavsområdet och Västeuropa. Under senantiken dröjer sig många antika institutioner kvar, samtidigt som medeltida inslag blir allt tydligare. Begreppet senantiken innebär en mer modern historieindelning än den traditionella, där antiken tvärt följs av äldre medeltiden när det västromerska riket faller år 476 e.Kr. Termen började användas i Tyskland i början av 1900-talet (Spätantike) och populariserades av bland annat historikern Peter Brown. (sv)
|
.jpg)
.jpg)
.jpg)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)