| rdfs:comment
| - El modelo de la gota líquida es un modelo de física nuclear que trata al núcleo como una "gota" de fluido nuclear incompresible. Este fluido estaría compuesto por nucleones (protones y neutrones), que permanecen unidos debido a la fuerza nuclear fuerte. Este modelo fue propuesto por vez primera por George Gamow en 1930 y desarrollado después por Niels Bohr y John Archibald Wheeler. Este modelo no explica todas las propiedades del núcleo, pero sí su forma esférica. Además ayuda en la predicción de la energía de ligadura de los núcleos. (es)
- 液滴模型（えきてきもけい、英: liquid drop model）とは、原子核の性質を記述するモデルのひとつである。原子核を液体のしずくとして説明する。 (ja)
- Le modèle de la goutte liquide est le plus ancien des modèles du noyau atomique, initié au début des années 1930 par Gamow et développé par Bohr et Wheeler pour l’étude de la fission des noyaux ; il a été la base des premières études de l'énergie de liaison des noyaux et de l'énergie libérée par leur fission. La première expression de l'énergie de liaison est la formule semi-empirique de von Weizsäcker. (fr)
- Model kroplowy jądra atomowego – w fizyce jądrowej fenomenologiczny model jądra atomowego zaproponowany przez G. Gamowa i opracowany przez N. Bohra i J. A. Wheelera. Jest to opis jądra atomowego wychodzący z punktu widzenia fizyki klasycznej i operujący analogią jądra atomowego zbudowanego z nukleonów do kropli nieściśliwej cieczy zbudowanej z cząsteczek. Z założeń tych wynika stała gęstość materii jądrowej. (pl)
- Na física nuclear o modelo da gota líquida é um modelo que permite determinar a massa dos núcleos atômicos. Ele se apoia em duas propriedades que quase todos núcleos apresentam: a energia de ligação é aproximadamente proporcional à massa e a densidade dos núcleos é aproximadamente a mesma. (pt)
- 液滴模型是一個關於原子核的模型。 魏茨澤克公式將原子核的束縛能，表示成數個項之和。式中有部分常項由實驗確定，變數則由理論推導出。 一個原子核的束縛能可表示為： 其中A為質量數（核子數目，質子及中子數目之和），Z為原子序數（質子數目）。 另外， ，是一顆中子質量，是一顆質子質量，是原子核質量。 (zh)
- نموذج قطرة السائل في الفيزياء النووية (بالإنجليزية:liquid drop model) هو نموذج تقريبي لبناء النواة الذرية للعناصر، ويمثلها بقطرة سائل . وقدم هذا الاقتراح جورج جاموف ، وقام الفيزيائي الألماني كارل فريدريش فون فايتزيكر عام 1935 بصياغة معادلة الكتلة للنواة الذرية والمعتمدة على ذلك الافتراض. ثم قام نيلز بور عام 1936 بتطوير المعادلة لاحتواء افتراض النواة المركبة كمرحلة وسطية أثناء تفاعل نووي . ثم قام بور و جون ويلر عام 1939 باستخدام النموذج لتفسير الانشطار النووي. كما تناول كل من انريكو فيرمي و هانز بيته بمداومة تعديله . (ar)
- Das Tröpfchenmodell beschreibt einen Atomkern wie einen Flüssigkeitstropfen. Die Grundidee entwickelte George Gamow. 1935 stellte Carl Friedrich von Weizsäcker seine darauf beruhende Bethe-Weizsäcker-Massenformel (weiterentwickelt von Hans Bethe) für Atomkerne vor, die mit den beobachteten Massen gut übereinstimmt. 1936 entwickelte Niels Bohr das Tröpfchenmodell weiter (Compoundkernreaktion als möglicher Mechanismus von Kernreaktionen). Lise Meitner und Otto Frisch nutzten das Tröpfchenmodell 1939 zur ersten Erklärung der Kernspaltung und der dabei frei werdenden Kernenergie. John Archibald Wheeler (mit Niels Bohr, als Modell für die Kernspaltung) und Enrico Fermi leisteten weitere Beiträge. (de)
- Vätskedroppmodellen (eng. liquid drop model) är en modell inom kärnfysiken, där man betraktar en atomkärna som en droppe av en "vätska" bestående av nukleoner sammanhållna av starka växelverkanskraften. Detta är en grov modell och beskriver inte alla egenskaper hos kärnan, men den är en fungerande modell för att förklara den sfäriska formen hos kärnan. Den här artikeln är helt eller delvis baserad på material från engelskspråkiga Wikipedia, tidigare version. (sv)
- Капельная модель ядра — одна из самых ранних моделей строения атомного ядра, предложенная Нильсом Бором в 1936 году в рамках теории составного ядра, развитая Яковом Френкелем и, в дальнейшем, Джоном Уилером, на основании которой Карлом фон Вайцзеккером была впервые получена полуэмпирическая формула для энергии связи ядра атома, названная в его честь формулой Вайцзеккера. , Коэффициенты , , , и получают при статистической обработке экспериментальных данных. (ru)
- Краплинна модель ядра — фізична модель, в якій ядро атома уявляється аналогічним до краплі нестисливої рідини. Модель була запропонована в 1935 Джорджем Гамовим і розвинута Нільсом Бором та іншими. Вона дозволяє вивести емпіричну формулу, що визначає співвідношення числа протонів і нейтронів у стабільному ядрі. (uk)
|
| has abstract
| - نموذج قطرة السائل في الفيزياء النووية (بالإنجليزية:liquid drop model) هو نموذج تقريبي لبناء النواة الذرية للعناصر، ويمثلها بقطرة سائل . وقدم هذا الاقتراح جورج جاموف ، وقام الفيزيائي الألماني كارل فريدريش فون فايتزيكر عام 1935 بصياغة معادلة الكتلة للنواة الذرية والمعتمدة على ذلك الافتراض. ثم قام نيلز بور عام 1936 بتطوير المعادلة لاحتواء افتراض النواة المركبة كمرحلة وسطية أثناء تفاعل نووي . ثم قام بور و جون ويلر عام 1939 باستخدام النموذج لتفسير الانشطار النووي. كما تناول كل من انريكو فيرمي و هانز بيته بمداومة تعديله . وتعود فكرة النموذج إلى أنه توجد بين النوكليونات (مكونات النواة من بروتونات و نيوترونات ) توجد قوة جاذبية قوية (تآثر قوي) فاعليتها قصيرة المدى جدا بحيث أنها تعمل بين النيوكلونات المجاورة فقط . وبناء على ذلك التصور ان تكون كثافة توزيع النوكليونات في النواة ثابتة. أما التنافر الكهربي الناشيئ عن شحنات البروتونات الموجبة (طبقا لقانون كولوم) فهو يتصف بمداه الطويل، وهو أضعف من التآثر القوي بكثير، مما يعمل على تماسك النوكليونات في نواة الذرة. ويمكن بواسطة نموذج القطرة للنواة الذرية حساب متوسط طاقة الارتباط النووي لكل نوكليون، وذلك باستخدام بعض نتائج القياسات . (ar)
- Das Tröpfchenmodell beschreibt einen Atomkern wie einen Flüssigkeitstropfen. Die Grundidee entwickelte George Gamow. 1935 stellte Carl Friedrich von Weizsäcker seine darauf beruhende Bethe-Weizsäcker-Massenformel (weiterentwickelt von Hans Bethe) für Atomkerne vor, die mit den beobachteten Massen gut übereinstimmt. 1936 entwickelte Niels Bohr das Tröpfchenmodell weiter (Compoundkernreaktion als möglicher Mechanismus von Kernreaktionen). Lise Meitner und Otto Frisch nutzten das Tröpfchenmodell 1939 zur ersten Erklärung der Kernspaltung und der dabei frei werdenden Kernenergie. John Archibald Wheeler (mit Niels Bohr, als Modell für die Kernspaltung) und Enrico Fermi leisteten weitere Beiträge. Das Tröpfchenmodell beschreibt in guter Übereinstimmung mit den gemessenen Werten die Bindungsenergien der Kerne. Die Grundannahme dabei ist, dass es zwischen den Bestandteilen eines Kerns (Nukleonen, also Protonen und Neutronen) eine starke anziehende Kernkraft gibt, die aber eine so kurze Reichweite hat, dass sie nur zwischen jeweils direkt benachbarten Nukleonen wirkt. Daraus ergibt sich, dass die Massendichte in allen Atomkernen weitgehend gleich ist, ähnlich wie beim aus Wassermolekülen gebildeten Wassertropfen, nur dass die Dichte der Kerne 1014 mal so groß ist wie die von Wasser. Die gegenseitige elektrische Abstoßung der Protonen, die Coulombkraft, ist selbst zwischen benachbarten Protonen schwächer als die anziehende Kernkraft, hat aber eine lange Reichweite und erfasst daher von einem Proton aus alle anderen Protonen eines Kerns. Daher sind große Kerne umso weniger stabil, je mehr Protonen sie enthalten. So sind Kerne, die mehr als 82 Protonen enthalten, instabil, also radioaktiv. Da aufgrund der genauen Gegebenheiten auch Kerne mit 43 und 61 Protonen instabil sind, existieren genau 80 verschiedene stabile chemische Elemente. Weitere 13 radioaktive Elemente kommen wegen ihrer langen Halbwertzeit auf der Erde natürlich vor, wobei die maximale Protonenzahl 94 ist. Das Tröpfchenmodell gab auch Anlass zu mathematischer Forschung. (de)
- El modelo de la gota líquida es un modelo de física nuclear que trata al núcleo como una "gota" de fluido nuclear incompresible. Este fluido estaría compuesto por nucleones (protones y neutrones), que permanecen unidos debido a la fuerza nuclear fuerte. Este modelo fue propuesto por vez primera por George Gamow en 1930 y desarrollado después por Niels Bohr y John Archibald Wheeler. Este modelo no explica todas las propiedades del núcleo, pero sí su forma esférica. Además ayuda en la predicción de la energía de ligadura de los núcleos. (es)
- 液滴模型（えきてきもけい、英: liquid drop model）とは、原子核の性質を記述するモデルのひとつである。原子核を液体のしずくとして説明する。 (ja)
- Le modèle de la goutte liquide est le plus ancien des modèles du noyau atomique, initié au début des années 1930 par Gamow et développé par Bohr et Wheeler pour l’étude de la fission des noyaux ; il a été la base des premières études de l'énergie de liaison des noyaux et de l'énergie libérée par leur fission. La première expression de l'énergie de liaison est la formule semi-empirique de von Weizsäcker. (fr)
- Model kroplowy jądra atomowego – w fizyce jądrowej fenomenologiczny model jądra atomowego zaproponowany przez G. Gamowa i opracowany przez N. Bohra i J. A. Wheelera. Jest to opis jądra atomowego wychodzący z punktu widzenia fizyki klasycznej i operujący analogią jądra atomowego zbudowanego z nukleonów do kropli nieściśliwej cieczy zbudowanej z cząsteczek. Z założeń tych wynika stała gęstość materii jądrowej. (pl)
- Капельная модель ядра — одна из самых ранних моделей строения атомного ядра, предложенная Нильсом Бором в 1936 году в рамках теории составного ядра, развитая Яковом Френкелем и, в дальнейшем, Джоном Уилером, на основании которой Карлом фон Вайцзеккером была впервые получена полуэмпирическая формула для энергии связи ядра атома, названная в его честь формулой Вайцзеккера. Согласно этой теории, атомное ядро можно представить в виде сферической равномерно заряженной капли из особой ядерной материи, которая обладает некоторыми свойствами, например несжимаемостью, насыщением ядерных сил, «испарением» нуклонов (нейтронов и протонов), напоминает жидкость. В связи с чем на такое ядро-каплю можно распространить некоторые другие свойства капли жидкости, например поверхностное натяжение, дробление капли на более мелкие (деление ядер), слияние мелких капель в одну большую (синтез ядер). Учитывая эти общие для жидкости и ядерной материи свойства, а также специфические свойства последней, вытекающие из принципа Паули и наличия электрического заряда, можно получить полуэмпирическую формулу Вайцзеккера, позволяющую вычислить энергию связи ядра, а значит и его массу, если известен его нуклонный состав (общее число нуклонов (массовое число) и количество протонов (зарядовое число) в ядре): , Коэффициенты , , , и получают при статистической обработке экспериментальных данных. Эта формула даёт довольно точные значения энергий связи и масс для очень многих ядер, что делает её достаточно универсальной и очень ценной для анализа различных свойств ядра. В целом капельная модель ядра и полуэмпирическая формула для энергии связи сыграли решающую роль в построении Бором, Френкелем и Уилером теории деления ядра. (ru)
- Na física nuclear o modelo da gota líquida é um modelo que permite determinar a massa dos núcleos atômicos. Ele se apoia em duas propriedades que quase todos núcleos apresentam: a energia de ligação é aproximadamente proporcional à massa e a densidade dos núcleos é aproximadamente a mesma. (pt)
- Vätskedroppmodellen (eng. liquid drop model) är en modell inom kärnfysiken, där man betraktar en atomkärna som en droppe av en "vätska" bestående av nukleoner sammanhållna av starka växelverkanskraften. Detta är en grov modell och beskriver inte alla egenskaper hos kärnan, men den är en fungerande modell för att förklara den sfäriska formen hos kärnan. Vätskedroppmodellen ger även förutsägelser för fission (kärnklyvning). Om man med hjälp av vätskedroppmodellen beräknar skillnaden i bindningsenergi som behövs för att förändra droppens form så pass mycket att den kan delas itu får man ett värde på den rörelseenergi en neutron måste ha för att kunna klyva en kärna. Den här artikeln är helt eller delvis baserad på material från engelskspråkiga Wikipedia, tidigare version. (sv)
- 液滴模型是一個關於原子核的模型。 魏茨澤克公式將原子核的束縛能，表示成數個項之和。式中有部分常項由實驗確定，變數則由理論推導出。 一個原子核的束縛能可表示為： 其中A為質量數（核子數目，質子及中子數目之和），Z為原子序數（質子數目）。 另外， ，是一顆中子質量，是一顆質子質量，是原子核質量。 (zh)
- Краплинна модель ядра — фізична модель, в якій ядро атома уявляється аналогічним до краплі нестисливої рідини. Модель була запропонована в 1935 Джорджем Гамовим і розвинута Нільсом Бором та іншими. Вона дозволяє вивести емпіричну формулу, що визначає співвідношення числа протонів і нейтронів у стабільному ядрі. Нейтрон був відкритий у 1919 році, а у 1932 році Дж.Чедвік експериментально підтвердив існування таких частинок[3], тому на час побудови моделі було зрозуміло, що ядро складається з нейтронів і протонів, причому було відомо, що кількість нейтронів в стабільних легких ядрах приблизно дорівнює кількості протонів, тобто зарядове число Z ядра приблизно вдвічі менше від масового числа A. Для важчих ядер масове число більше, ніж зарядове число, помножене на два. Відношення (A-Z)/Z для важких ядер досягає значення 1,6. Краплинна модель спробувала пояснити цю тенденцію. Нуклони в ядрі притягуються між собою завдяки сильній взаємодії. Притягання ефективне на малих віддалях і характеризується насиченням, що схоже на взаємодію атомів у рідині. Заряджені нуклони — протони, відштовхуються, і це відштовхування тим більше, чим більше зарядове число Z. Для великих Z для утримання протонів у ядрі необхідно мати більше нейтронів. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)