| rdfs:comment
| - Mat Zemlya (Matka Ziemia or Matushka Zeml'ja) is the Earth Mother and is probably the oldest deity in Slavic mythology. She is also called Mati Syra Zemlya meaning Mother Damp Earth or Mother Moist Earth. Her identity later blended into that of Mokosh. (en)
- Mat Zemlja eller Mat – Syra Zemlja (kyrilliska: Мать Земля́ eller Мать – Сыра́ Земля́, 'Moder Jord'), personifierar jorden i slavisk mytologi. Hon är den slaviska varianten av den jordgudinna (Moder Jord) som varit spridd i olika former i tidiga indoeuropeiska och andra eurasiatiska kulturer. (sv)
- Мать — сыра́ земля́ (укр. Земля — свята мати; серб. Маjка земља) — персонифицированный образ земли в славянской мифологии. Земля считалась матерью всех живых существ и растений, средоточием плодородия. Противопоставлялась персонифицированному Небу (или богу-Громовержцу). Архаические представления о небе и земле как супружеской паре сохранились в польском фольклоре. По болгарским представлениям, месяц является сыном неба и земли. В русском фольклоре выражение «Мать — сыра земля» обозначает прежде всего землю, оплодотворённую небесной влагой и готовую родить. (ru)
- 馬提·任利亞（英語：Mat Zemlya），又稱馬提·敘拉·任利亞（英語：Mati Syra Zemlya），是斯拉夫神話的大地女神，意思是濕潤的母親大地。 (zh)
- Matka vlhká země (rusky Мать Сыра Земля Mať syra zemlja) je personifikace země z ruského folklóru. Je pravděpodobně lidovou dědičkou bohyně Mokoš. Země byla považována za živoucí bytost, tráva byla chápána jako její vlasy, řeky žilami a a skály kostmi, a dostávalo se jí velké úcty. Zakazovalo se vůči ní chovat agresivně, zvláště v zimě, kdy měla být těhotná, a také jí byl obětován konopný olej. Ještě v 19. století byla přísaha na Zemi považována za stejně vážnou jako přísaha na Boha či Bibli. Věřilo se také, že nepřijímá těla zatvrzelých hříšníků, jako například draka zabitého bohatýrem Dobryňou Nikitičem. S Matkou vlhkou zemí souvisí postava obra , kterého země neunese a má zakázáno po ní jezdit. Podle Michala Téry je tento motiv odkazem na mytickou představu oddělení nebes a země zajišťu (cs)
- Mat' Zemlja, o anche Matka Zemlja (letteralmente madre terra e vari altri nomi in uso) è il termine collettivo applicato a un certo numero di divinità slave dedicate alle piante, alla crescita, alla nascita, alla creazione e patrone dei lavori agricoli. Un esempio della sua importanza si può notare nell'invocazione tradizionale a Matka Zemlja, fatta con un recipiente di olio di canapa, il quale veniva seppellito dopo ogni invocazione. L'offerta veniva fatta per ogni direzione: (it)
- Сира-Земля Мати (серб. Маjка земља) — персоніфікований образ землі в слов'янській міфології. Земля вважалася матір'ю всіх живих істот і рослин, осередком родючості. Вважається, що грім будить її весною. Сира-Земля Мати просинається, молодіє, прикрашає себе квітами і зеленню, поширює життя, силу і молодість. Образ Землі-Матері сягає глибокої давнини — щонайменше до праіндоєвропейскої епохи. Про це свідчать численні паралелі даного персонажу в міфологіях індоєвропейських народів: Деметра в грецькій, Анаїта в іранській, Жеміна в литовській та ін. В українських замовляннях Землю називають Тетяною. (uk)
|
| has abstract
| - Matka vlhká země (rusky Мать Сыра Земля Mať syra zemlja) je personifikace země z ruského folklóru. Je pravděpodobně lidovou dědičkou bohyně Mokoš. Země byla považována za živoucí bytost, tráva byla chápána jako její vlasy, řeky žilami a a skály kostmi, a dostávalo se jí velké úcty. Zakazovalo se vůči ní chovat agresivně, zvláště v zimě, kdy měla být těhotná, a také jí byl obětován konopný olej. Ještě v 19. století byla přísaha na Zemi považována za stejně vážnou jako přísaha na Boha či Bibli. Věřilo se také, že nepřijímá těla zatvrzelých hříšníků, jako například draka zabitého bohatýrem Dobryňou Nikitičem. S Matkou vlhkou zemí souvisí postava obra , kterého země neunese a má zakázáno po ní jezdit. Podle Michala Téry je tento motiv odkazem na mytickou představu oddělení nebes a země zajišťující existenci světa. Oblíbeným hrdinou Země byl bohatýr . (cs)
- Mat Zemlya (Matka Ziemia or Matushka Zeml'ja) is the Earth Mother and is probably the oldest deity in Slavic mythology. She is also called Mati Syra Zemlya meaning Mother Damp Earth or Mother Moist Earth. Her identity later blended into that of Mokosh. (en)
- Mat' Zemlja, o anche Matka Zemlja (letteralmente madre terra e vari altri nomi in uso) è il termine collettivo applicato a un certo numero di divinità slave dedicate alle piante, alla crescita, alla nascita, alla creazione e patrone dei lavori agricoli. Nel primo Medioevo, la madre terra era una delle più importanti divinità nel mondo slavo. I giuramenti venivano fatti bendandosi e toccando la terra e i peccati venivano confessati alla terra prima di morire. Era venerata nella sua forma naturale e non aveva impersonificazioni o somiglianze. Dall'adozione della Cristianità in tutte le terre slave, è stata identificata con Maria, la madre di Gesù. Un esempio della sua importanza si può notare nell'invocazione tradizionale a Matka Zemlja, fatta con un recipiente di olio di canapa, il quale veniva seppellito dopo ogni invocazione. L'offerta veniva fatta per ogni direzione:
* Est: "Madre Terra, sottometti ogni male e ogni creatura immonda così che non possano lanciarci incantesimi o farci alcun male."
* Ovest: "Madre Terra, divora l'immondo potere nei tuoi abissi bollenti, e nei tuoi fuochi brucianti."
* Sud: "Madre Terra, calma i venti provenienti dal sud e tutte le cattive condizioni climatiche. Calma le sabbie viaggianti e le trombe d'aria."
* Nord: "Madre Terra, calma i venti del nord e le nuvole, domina le tempeste di neve ed il freddo." Nella Russia moderna ci fu un rituale abbastanza terrificante dedicato a Matka Zemlja, e successe alla vigilia della prima guerra mondiale per preservare un villaggio dalla piaga del colera. A mezzanotte le donne anziane circondarono il villaggio, radunando le altre donne senza che gli uomini ne fossero a conoscenza. Scelsero nove vergini e tre vedove le quali sarebbero state condotte fuori dal villaggio. Le vergini si sciolsero i capelli, e le vedove si coprirono il capo con scialli bianchi. Presero gli aratri, le vergini si armarono con falci, e altre presero vari oggetti dall'aspetto terrificante tra cui teschi di animali. La processione successivamente si svolse attorno al villaggio, ululando e gridando, mentre aravano un solco per permettere ai potenti spiriti della Terra di emergere e per neutralizzare i germi del male. Ogni uomo che ebbe la sfortuna di incontrare la processione venne abbattuto senza pietà. (it)
- Mat Zemlja eller Mat – Syra Zemlja (kyrilliska: Мать Земля́ eller Мать – Сыра́ Земля́, 'Moder Jord'), personifierar jorden i slavisk mytologi. Hon är den slaviska varianten av den jordgudinna (Moder Jord) som varit spridd i olika former i tidiga indoeuropeiska och andra eurasiatiska kulturer. (sv)
- Сира-Земля Мати (серб. Маjка земља) — персоніфікований образ землі в слов'янській міфології. Земля вважалася матір'ю всіх живих істот і рослин, осередком родючості. Вважається, що грім будить її весною. Сира-Земля Мати просинається, молодіє, прикрашає себе квітами і зеленню, поширює життя, силу і молодість. Образ Землі-Матері сягає глибокої давнини — щонайменше до праіндоєвропейскої епохи. Про це свідчать численні паралелі даного персонажу в міфологіях індоєвропейських народів: Деметра в грецькій, Анаїта в іранській, Жеміна в литовській та ін. Із Землі (глини, праху), згідно з Біблією, апокрифами і народними легендами, створено тіло людини: душа її після смерті потрапляє в верхній світ, а тіло — в Землю (у білорусів є повір'я, що душа остаточно розлучається з тілом тоді, коли на труну впаде перша жменя землі). Земля, за слов'янською традицією, є символом материнства і жіночого начала. Беручи в себе насіння, Земля вагітніє і дає новий урожай; вона загальна Мати і годувальниця: живих живить, а мертвих до себе приймає. У фольклорних текстах і фразеології вираз «Сира-Земля Мати» означає насамперед землю, запліднену небесною вологою. Відповідно, пересохла безплідна Земля порівнювалася із вдовою. Для народної традиції характерні повір'я про те, що Земля закривається в дні «бабиного літа» і справляє свої «іменини», а відкривається на Благовіщення. «Іменини» Сирої-Землі Матері відмічали на Симона Зилота (23 травня), в Духів день (п'ятдесят перший день після Великодня, або у понеділок, що слідує за недільним днем Святої Трійці та П'ятидесятниці) і на Успіння (Обжинки) (28 серпня). У такі дні по відношенню до Землі дотримувалися численні заборони: не можна було копати, орати, боронувати, забивати кілки, бити по Землі. У міру поширення християнства в народній свідомості виник паралелізм образу Землі-Матері з образом Богородиці. Так, в селянському побуті в XIX столітті образ землі, як землі-годувальниці, землі, що народжує, що плодоносить, прирівнювався, а іноді ототожнювався, з образом Богородиці. Так само земля зв'язувалася з образом Параскеви П'ятниці. В українських замовляннях Землю називають Тетяною. (uk)
- Мать — сыра́ земля́ (укр. Земля — свята мати; серб. Маjка земља) — персонифицированный образ земли в славянской мифологии. Земля считалась матерью всех живых существ и растений, средоточием плодородия. Противопоставлялась персонифицированному Небу (или богу-Громовержцу). Архаические представления о небе и земле как супружеской паре сохранились в польском фольклоре. По болгарским представлениям, месяц является сыном неба и земли. В русском фольклоре выражение «Мать — сыра земля» обозначает прежде всего землю, оплодотворённую небесной влагой и готовую родить. (ru)
- 馬提·任利亞（英語：Mat Zemlya），又稱馬提·敘拉·任利亞（英語：Mati Syra Zemlya），是斯拉夫神話的大地女神，意思是濕潤的母親大地。 (zh)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)