| rdfs:comment
| - النُبل، أو النبالة أو النجابة أو الأصالة، هي التسمية التي تطلق على النبلاء المنتمين إلى إحدى مؤسسات فئة المحاربين الاجتماعية. كان هذا الانتماء يعود إلى الجدارة في البداية ثم أصبحت الألقاب تتوارث من جيل إلى آخر. وقد تم إلغاء هذا التقسيم رسميا فتلاشت هذه الطبقة بعد ما حدث صراع بينها وبين طبقة العامة (ar)
- Šlechta (též nobilita či aristokracie) je mocenský, vládní stav, třída, kasta, soubor jedinců, majících mocenské, právní výsady spojené se šlechtickým titulem a zpravidla i znakem rodu – erbem ve feudální společenské formaci. Tvořila tak základ mocenského společenského uspořádání států (zejména evropského středověku). Platnost těchto výsad měla omezení na stát, kterým byly udělena, ale čestné výsady byly často respektovány i v cizině. Příslušnost ke šlechtě souvisela původně (a zpravidla i později) s brannou povinností služby ve vojsku, ať už osobní, rodovou anebo i udržování obecné hotovosti, případně přímo určeného rozsahu počtem mužů. (cs)
- Nobelaro estis la reganta, privilegiata socia klaso en feŭdaj reĝimoj. Kutime surbaze de naskiĝo, posedo kaj foje surbaze de atingo, plejofte kun specialaj vivmanieroj. Nobelaro estas fenomeno de preskaŭ ĉiuj kulturoj kaj plejofte ligita al dinastio. (eo)
- La nobleza en el Antiguo Régimen era una de los tres estamentos junto con el clero y el pueblo llano; cada uno poseía un blasón y una divisa establecidos según las normas de la heráldica, y podía formar parte de la Corte del rey (nobleza cortesana) desempeñando algún cargo en el reino o dedicarse a gobernar sus posesiones o, a falta de guerra, dedicarse a la caza; desde el renacimiento, los más poderosos formaban a su alrededor también una corte o ejercían el mecenazgo artístico y cultural. Su carácter preponderante fue prácticamente abolido en la esfera política, ante el cuestionamiento de la legitimidad de su dominio y frente al argumento de la Ilustración. Su influencia se mantuvo aún después de las revoluciones burguesas (1789, 1820, 1830, 1848) y proletarias (1917). (es)
- Le terme noblesse peut désigner une qualité qui peut être morale ou institutionnelle, et qui, dans le second cas, peut être détenue à titre personnel ou bien dynastique, révocable ou héréditaire. (de) distingue dès le XVIIe siècle la noblesse morale de la noblesse politique. (fr)
- Is aicme shóisialta í an uaisleacht. (ga)
- 貴族（きぞく）は、特権を備えた名誉や称号を持ち、それゆえに他の社会階級の々と明確に区別された社会階層に属する集団。 (ja)
- 貴族指的是奴隶制、封建制、君主制、教会制、种姓制等国家和地区的一些特有的群体，通过血缘、姓氏等某种特有的制度来继承知识、权力、财富而形成的传统。通常贵族财富明顯多于其他人。在現代，一些国家和地区依然有完整的贵族传统。 貴族同其他阶级的最明显区别是拥有世袭爵位或者拥有对世袭爵位的继承权，其特點是世襲以及擁有與爵位相對應的特權，受到國家政權和君主的保證。終身爵位的擁有者一般被認為是貴族；其他勋位、荣誉称号的拥有者也被认为是贵族。高级官僚往往可以凭借贡献获得赐爵，大多是终身爵位；军事将领可以凭借战功获得封爵或赐爵，或是世袭爵位，或是终身爵位。 由貴族祖先衍生出來的家族，僅擁有貴族血統但無世袭爵位，則通常被看做是世家或士族；他們或許仍然具有崇高地位與影響力，卻因為沒有實質性的爵位和相應的特權，而成為貴族階層中的邊緣者，不過在現代社會中，他們因為累積的家世和財富龐大，不少家族也在西方社會佔有一席之地。 (zh)
- La noblesa o noblea és un estat hereditari tradicional que existeix avui en alguns països (principalment actuals o anteriors monarquies). El terme va referir originalment a les famílies o persones "conegudes" o "notables" (en llatí nobilis significa "conegut", "cèlebre"). El concepte de nobilitas s'aplicà en primer terme a les famílies conegudes per la seva antiguitat. Més tard, el terme s'aplicà a la classe social més alta després de la monarquia a les societats premodernes. Sovint les famílies ennoblides disposaven de poder militar i econòmic. (ca)
- Der Adel (althochdeutsch adal oder edili „edles Geschlecht, die Edelsten“, lateinisch nobilitas) versteht sich selbst als eine „sozial exklusive Gruppe mit gesellschaftlichem Vorrang“, die Herrschaft ausübt und diese in der Regel innerfamiliär (als Adelsgeschlecht) tradiert. Eine Klarheit des Begriffs gibt es allerdings nicht. und in den einzelnen europäischen Herrschaftsbereichen gelten bzw. galten unterschiedliche Kriterien, wer zum Adel gehört und wer nicht. Noch viel mehr gilt dies für außereuropäische Kulturkreise. Ein Angehöriger des Adels wird als Adeliger, Edelfrau, Edelfräulein oder Edelmann bezeichnet. (de)
- Οι ευγενείς είναι κοινωνική τάξη που συνήθως κατατάσσεται αμέσως κάτω από τη βασιλική οικογένεια και βρίσκεται σε ορισμένες κοινωνίες που έχουν επίσημη αριστοκρατία. Οι ευγενείς ήταν συχνά μέλη του βασιλείου που διέθεταν περισσότερα αναγνωρισμένα προνόμια και υψηλότερη κοινωνική θέση από τις περισσότερες άλλες τάξεις στην κοινωνία. Τα προνόμια που συνδέονται με τους ευγενείς μπορεί να αποτελούν σημαντικά πλεονεκτήματα έναντι ή σε σχέση με μη ευγενείς ή μπορεί να είναι σε μεγάλο βαθμό τιμητικά (π.χ. προτεραιότητα ) και ποικίλλουν ανά χώρα και εποχή. Η συμμετοχή στην τάξη των ευγενών, συμπεριλαμβανομένων των δικαιωμάτων και των ευθυνών, είναι συνήθως κληρονομική. (el)
- Noblezia gehienetan jaraunspen bidez lortzen den maila pribilegioduna da. Antzinako Erregimenean eta feudalismoan, nobleek feudo bat (lurra edo errenta bat) zeukaten, erregeari, edo beste noble bati laguntza (militarra batik bat) ematearen truke. Nobleziako kideei aitoren alaba (emakumezkoa izanez gero), aitoren seme (gizonezkoa izanez gero) edo noble deritze. (eu)
- Nobility is a social class found in many societies that have an aristocracy. It is normally ranked immediately below royalty. Nobility has often been an estate of the realm with many exclusive functions and characteristics. The characteristics associated with nobility may constitute substantial advantages over or relative to non-nobles or simply formal functions (e.g., precedence), and vary by country and by era. Membership in the nobility, including rights and responsibilities, is typically hereditary and patrilineal. (en)
- Bangsawan atau ningrat adalah kelas sosial tertinggi dalam masyarakat pra-modern (contohnya priayi dalam budaya Jawa atau ménak dalam budaya Sunda). Dalam sistem feodal (di Eropa dan sebagainya), bangsawan sebagian besar adalah mereka yang memiliki tanah dari dan harus bertugas untuknya, terutama dinas militer. Bangsawan segera menjadi kelas turun-temurun, kadang-kadang dengan hak untuk memberikan gelar turun-temurun dan memiliki hak keuangan dan lainnya. Sekarang, di sebagian besar negara, "status bangsawan" tak memiliki privilese resmi; kecuali di Britania Raya. (in)
- La nobiltà è uno status di privilegio riconosciuto dall'autorità; indica anche una classe sociale costituita da individui, famiglie e dinastie dotate di particolari privilegi e ricchezze, che si trovano al di sotto del sovrano, il quale può conferirgli titoli nobiliari o incarichi precisi.Con riferimento a quest'ultima accezione, lo storico Marc Bloch definisce "nobiltà" la classe dominante che abbia uno statuto giuridico suo proprio, che confermi e materializzi la superiorità che essa pretende e che si perpetui per via ereditaria. Esiste tuttavia la capacità di acquisire titoli nobiliari da zero tramite il possesso di beni terrieri, l'esercizio della titolarità su istituzioni o enti e/o lo svolgimento di alte cariche pubbliche. (it)
- 귀족(貴族, 영어: nobility, aristocrat)이란 혈통이나 문벌에 의해 사회적 특권을 인정받고 있는 사람이나 그 일족, 또는 그 신분을 말한다. 곧 귀족이 국가를 통치하는 체제를 귀족정(aristocracy)이라 한다. 주로 가계에 따라 세습되지만, 특별한 공적에 의해 새로 귀족이 될 수도 있다. 시대에 따라 이들의 사회적 지위는 달라져 왔으나, 주로 귀족이 아닌 일반 민중보다 큰 부, 권력, 특권을 누릴 수 있었다. 국가에 따라 귀족제의 형태는 상이하므로 그 범위와 규모가 천차만별이다. '황족(皇族)', '왕족(王族)', '공족(公族)' 등으로 불리는 군주의 일족, 곧 왕실(royalty)을 귀족보다도 높은 특별한 지위로써 보아 귀족에 포함하지 않기도 한다. 역사적으로 특히 귀족 태생인 순혈 귀족들은 민중적 입장이나 통합을 별로 고려하지 않아서 인도의 카스트처럼 민족주의나 민주주의에 불리한 유산을 남기기도 했다. 마케도니아를 포함한 그리스의 귀족들도 자신들의 정복과 지배에 방해가 되는 그리스 민족이나 민주주의자들을 학살하기도 했으며 평민파 귀족인 클레이스테네스는 귀족들의 혈연 부족을 해체하기도 했다. (ko)
- Szlachta (daw. ślachta, ślachcic) – wyższa warstwa społeczna, wywodząca się ze stanu rycerskiego w społeczeństwie feudalnym. Szlachta posiadała zespół przywilejów społecznych, z których najbardziej podstawowym był przywilej posiadania ziemi. Przynależność do szlachty łączyła się z obowiązkiem służby wojskowej. W 1790 r. we Francji zniesiono tytuły oraz szlachectwo dziedziczne. W Polsce szlachta jako stan społeczny zniesiona została na mocy konstytucji w 1921 r. (pl)
- De adel is een sociaal of juridisch afgebakende groep mensen (edelen) die van oorsprong een bevoorrechte positie innam. De precieze inhoud van het begrip varieert naargelang van tijd en plaats. De vooraanstaande positie van de adel leidde tot een hoog gecultiveerde levensstijl en een sterk standsbewustzijn. Tegenwoordig onderscheiden personen met een adeltitel zich in de meeste landen alleen nog door het voeren van een bepaalde familienaam en/of adellijke titel. (nl)
- Nobreza é um conceito de grande antiguidade, cujos significado e atributos variaram muito ao longo do tempo e nas diferentes regiões do mundo. De maneira geral, representa o estamento superior das sociedades hierárquicas, um análogo mas não um sinônimo de aristocracia, estando associada em graus variáveis à riqueza, ao poder, ao domínio da propriedade, ao prestígio, à notoriedade, ao pertencimento a uma família antiga e ilustre, à posse de privilégios variados negados às outras classes, e se articulando como um grupo social mais ou menos fechado. (pt)
- Adel (adelskap, ridderskap, frälsemän) är en av börd överordnad samhällsgrupp. Oftast syftar ordet på en grupp som av främst militära skäl uppstod i feodalsamhället och som (vanligen av en kung) beviljades lagstadgade, vanligen ärftliga privilegier förenade med titlar och särskilda heraldiska rangtecken. Ordet adel kan även användas för en bördsaristokrati i samhällen som inte är feodala, till exempel antikens Rom. Adelsprivilegierna var av ekonomisk, politisk, organisatorisk och social karaktär. De kunde vara mycket betydande och innebära till exempel ("frälst" från beskattning) och företräde till statliga ämbeten, men också försvarsplikt i krigstider eller när kungen kallade. I Sverige och många andra moderna samhällen har adelskap inte längre någon större praktisk betydelse. (sv)
- Шля́хта (можливо, від верхньонімецького Slacht (сучасне нім. Geschlecht) — рід, порода, стать) — привілейований стан у суспільствах доби середньовіччя та нового часу, у ширшому розумінні — військово-служила знать або ж родова аристократія. Отже, шляхта — це привілейований стан вільних людей у Великому князівстві Литовському, Руському, Жематійському, Королівстві Польському (обидва після Люблінської унії утворили Річ Посполиту), а також у Війську Запорозькому. (uk)
- Дворя́нство — привилегированное сословие, возникшее в феодальном обществе и ставшее государственно-образующей основой этого общества в Европе средних веков. В широком смысле первым дворянством именуют европейскую феодальную аристократию в целом. В этом смысле можно говорить о «французском дворянстве», «немецком дворянстве» и так далее. Первоначальное значение русского термина «дворянство» и западноевропейских терминов, переводимых на русский язык как «дворянство», не идентично: если на Руси дворянство при своём возникновении — это военно-служилый слой, противопоставляемый родовой аристократии — боярству, то франц. термин noblesse, англ. nobility, нем. Adel первоначально означали прежде всего родовую знать (аристократию, от лат. nobilis — знатный). По мере стирания общественных различий меж (ru)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)