About: Paradoxes of set theory     Goto   Sponge   NotDistinct   Permalink

An Entity of Type : yago:Statement106722453, within Data Space : dbpedia.demo.openlinksw.com associated with source document(s)
QRcode icon
http://dbpedia.demo.openlinksw.com/c/9FuSKb1BEr

This article contains a discussion of paradoxes of set theory. As with most mathematical paradoxes, they generally reveal surprising and counter-intuitive mathematical results, rather than actual logical contradictions within modern axiomatic set theory.

AttributesValues
rdf:type
rdfs:label
  • Paradoxes of set theory (en)
  • Paradoxy naivní teorie množin (cs)
  • Парадоксы теории множеств (ru)
  • Парадокси теорії множин (uk)
rdfs:comment
  • Paradoxy naivní teorie množin jsou důkazy sporu v původní Cantorově naivní teorii množin. Všechny tyto důkazy mohou být převedeny na pouhé paradoxy volbou nějaké axiomatizace teorie množin. Objevení paradoxů v naivní teorii množin na přelomu 19. a 20. století zapříčinilo prudký rozvoj matematické i obecné logiky a samozřejmě také samotné teorie množin. (cs)
  • This article contains a discussion of paradoxes of set theory. As with most mathematical paradoxes, they generally reveal surprising and counter-intuitive mathematical results, rather than actual logical contradictions within modern axiomatic set theory. (en)
  • Парадоксами теории множеств называют * рассуждения, демонстрирующие противоречивость наивной теории множеств, такие как * парадокс Бурали-Форти (1897) * парадокс Кантора (1899) * парадокс Рассела (1901) * рассуждения, результат которых интуитивно кажется ложным или «парадоксальным», но которые, тем не менее, являются следствием аксиом формальной теории множеств, включая: * предложенный Бертраном Расселом «парадокс Тристрама Шенди», демонстрирующий нарушение принципа «часть меньше целого» для бесконечных множеств, * нетривиальные следствия аксиомы выбора: * парадокс Банаха — Тарского, * парадокс Хаусдорфа; * особое место занимает парадокс Скулема, представляющий собой ошибочное рассуждение, которое может быть допущено неспециалистом при применении теоремы Лёвенгейма — Скулема к ак (ru)
  • Парадоксами теорії множин називають * Міркування, що демонструють суперечливість наївної теорії множин, такі як * Парадокс Буралі-Форті (1897) * Парадокс Кантора (1899) * Парадокс Рассела (1901) * Міркування, результат яких інтуїтивно здається помилковим або «парадоксальним», але які, тим не менш, є наслідком аксіом формальної теорії множин, включаючи: * Запропонований Бертраном Расселом «парадокс Трістрама Шенді», що демонструє порушення принципу «частина менша від цілого» на нескінченні множини, * Нетривіальні наслідки із аксіоми вибору: * Парадокс Банаха—Тарського, * Парадокс Хаусдорфа; * Особливе місце займає , що являє собою помилкове міркування, яке може бути зроблене неспеціалістом при застосуванні теореми Льовенгейма—Сколема до аксіоматичної теорії множин. (uk)
dct:subject
Wikipage page ID
Wikipage revision ID
Link from a Wikipage to another Wikipage
Link from a Wikipage to an external page
sameAs
dbp:wikiPageUsesTemplate
Faceted Search & Find service v1.17_git147 as of Sep 06 2024


Alternative Linked Data Documents: ODE     Content Formats:   [cxml] [csv]     RDF   [text] [turtle] [ld+json] [rdf+json] [rdf+xml]     ODATA   [atom+xml] [odata+json]     Microdata   [microdata+json] [html]    About   
This material is Open Knowledge   W3C Semantic Web Technology [RDF Data] Valid XHTML + RDFa
OpenLink Virtuoso version 08.03.3332 as of Dec 5 2024, on Linux (x86_64-generic-linux-glibc212), Single-Server Edition (378 GB total memory, 55 GB memory in use)
Data on this page belongs to its respective rights holders.
Virtuoso Faceted Browser Copyright © 2009-2024 OpenLink Software