| rdfs:comment
| - Ο Πατριάρχης Αντιοχείας Πέτρος Β΄, ο επονομαζόμενος «Κναφεύς», «Γνοφεύς» ή «Φούλων», ανήλθε αρχικά στον Πατριαρχικό θρόνο για ένα χρόνο το 465 μέχρι το 466 και δεύτερη φορά επίσης για ένα έτος, το 474 μέχρι το 475. Κατά την πατριαρχεία του αντιμετώπισε σφοδρές έριδες των μιαφυσιτών. (el)
- Pedro de Antioquía, también llamado Pedro Fullo (Petrus Fullo, Πέτρος ὁ Γναφεύς or Κναφεύς) fue en diversas ocasiones Patriarca de Antioquía entre 469 y 488, en pleno auge de la disputa entre calcedonianos y no calcedonianos por la Iglesia de Antioquía. Él era uno de los líderes de los no calcedonianos. (es)
- Pierre le Foulon est le premier patriarche miaphysite d'Antioche (ob. 488). (fr)
- Pietro Fullo (... – ...; fl. V secolo) fu Patriarca di Antiochia (471-488). Aderì al monofisismo. (it)
- Pedro de Antioquia, também chamado de Pedro Fulão ("pisoeiro") e Pedro, o Pisoeiro, foi por diversas ocasiões Patriarca de Antioquia entre 469 e 488, no auge da disputa entre calcedônios e não calcedônios pela igreja de Antioquia. Ele era um dos líderes dos não calcedônios. (pt)
- Pere Ful·ló (Petrus Fullo, Pétros Πέτρος) o Pere Gnafeu (Gnapheus o Cnapheus, Πέτρος ὁ Γναφεύς or Κναφεύς) fou patriarca d'Antioquia a la meitat del segle v. Era monjo a la vora de Constantinoble. Acaci diu que era hegumen (hegumenos= abat de monestir) i que va fugir a Antioquia per les acusacions que se li van fer (la natura de les quals no s'indica). Probablement era monjo abat al monestir de Acoemetae a Constantinoble i va acompanyar a Antioquia a Zenó, gendre de l'emperador Lleó I el Traci. Teodor, Teòfanes Isàuric i Cedrè diuen que fou prevere a l'església de el màrtir de Calcedònia. Segurament era seguidor de la doctrina monofisita. (ca)
- Petro Fulisto estis episkopo de Antioĥio (471-488) kaj monofizito. Ekzercinte la metion de fulisto, li poste fariĝis monaĥo en "la Granda Monaĥejo" de la Akemetoj en Gomon en la provinco de Bitinio sur la azia marbordo de Bosporo. De tie oni elpelis lin pro malbona konduto kaj pro herezo. Tiam Petro transiris al Konstantinopolo, kie li simpatiiĝis al influaj personoj, kiuj lin renkontigis kun , bofilo de Leono la 1-a (457-474) kaj estonta imperiestro (474-491). Li profitis de ties favoremo por akiri altan postenon en la eklezio de Kalcedono. Kiam liaj monofizitaj opinioj evidentiĝis, li devis refuĝiĝi ĉe Zenono, kiu lin sendis al Antioĥio kiel milita komandanto por la diocezo (provincaro) de Oriento (magister militum per Orientem). (eo)
- Petrus Fullo (* ?; † 488) war ein bedeutender Kirchenführer der syrisch-monophysitischen Kirche. Sein Beiname „Fullo“ bedeutet „Walker“ und bezieht sich auf eine frühere Tätigkeit als Tuchwalker. Petrus Fullo war – unterbrochen von Zeiten der Verbannung wegen seiner Gegnerschaft zum Konzil von Chalcedon – in den Jahren 471, 476–477 und 485 bis 488 Patriarch der syrischen Metropole Antiochien. In seiner Metropolie führte er einige liturgische Neuerungen ein. Die Regel, dass in der Messe das Glaubensbekenntnis gebetet werden soll, setzte sich auch in der Gesamtkirche durch. (de)
- Peter Fullo ("the Fuller") was Patriarch of Antioch (471–488) and Non-Chalcedonian. Peter received his surname from his former trade as a fuller of cloth. Tillemont (Empereurs, tome vi. p. 404) considers that Peter was originally a member of the convent of the Akoimetoi, which he places in Bithynia on the Asiatic side of the Bosphorus, at Gomon, "The Great Monastery" and being expelled thence for his behavior and heretical doctrine, passed over to Constantinople, where he courted persons of influence, through whom he was introduced to Zeno, the son-in-law of Leo I (457–474) and future emperor (474–491), whose favor he secured, obtaining through him the chief place in the church of St. Bassa, at Chalcedon. Here his Non-Chalcedonian beliefs quickly became apparent, resulting with his flight (en)
- Piotr Folusznik – patriarcha Antiochii w latach 471–488. Należał do nurtu monofizyckiego, nieprzyjmującego uchwał Soboru chalcedońskiego odnośnie do dwóch natur w jednej osobie Chrystusa: natury Boga i natury człowieka. Sobór ten zaakceptował i poparł rozwiązania chrystologiczne zaproponowane w Tomus ad Flavianum przez papieża Leona Wielkiego. (pl)
- Петро Кнафей («Фуллер») — патріарх Антіохії (471—488) і . Петро отримав своє прізвище від свого колишнього ремесла як повник сукна. Тіллемонт (Empereurs, том VI, стор. 404) вважає, що Петро спочатку був членом монастиря Акоіметої, який він розміщує у Віфінії на азійському боці Босфору, у Гомоні, «Великий монастир», і будучи вигнаним звідти за свою поведінку та єретичне вчення, пройшов через до Константинополя, де зустрічався зі впливовими особами, через яких був познайомлений із Зеноном, зятем Лева I (457—474) і майбутнім імператором (474—491), прихильність якого він забезпечив, отримавши через нього головне місце в церкві Святого Баси в Халкедоні. Тут швидко проявилися його нехалкидонські переконання, що призвело до його втечі до Зенона, який тоді вирушив до Антіохії як командир Сходу (Ma (uk)
- Пётр II Кнафе́й, Пётр Гнафевс или Петр Фулло́н (греч. Πέτρος Κναφεύς (Γναφεύς), лат. fullo; V век) — антиохийский патриарх (471—488), сторонник миафизитской, нехалкидонской христологии. Свой монашеский путь он начал в константинопольском монастыре (неусыпающих). Здесь он нёс послушание, от которого впоследствии получил своё прозвище: «Кнафей» (γναφεύς) означает «сукновал», «валяльщик», «белильщик». (ru)
|
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)