| rdfs:comment
| - El fenotip és l'expressió gènica del genotip modulada per la interacció biològica amb el medi, és a dir, l'aparença externa d'un caràcter genètic. Etimològicament procedeix de el grec phainein, «aparèixer», i typhos, «tipus o empremta». Aquesta paraula composta expressa les manifestacions aparents del patrimoni hereditari de l'individu més o menys modificades pel medi ambient. (ca)
- Is éard is feinitíopa ann ná an dealramh seachtrach de bharr géine aonair ar leith. Mar shampla, tá athrú ceannasach ar leith i lucha Ay (an géinitíopa) a tháirgeann an feinitíopa d'fhionnadh buí is murtall. (ga)
- 표현형(表現型, phenotype) 또는 발현형질(發現形質)은 생명학에서, 생명체가 유전적인 정보를 이용하여, 세포, 조직 및 개체에 단백질과 당을 통해 생산한 기능적 형질을 말한다. 유전자형과 비교되는 말이다. (ko)
- 表現型（英語：Phenotype），或稱表型，对于一個生物而言，表示它某一特定的物理外觀或成分。一個人是否有耳珠、植物的高度、人的血型、蛾的顏色等等，都是表型的例子。由丹麦遗传学家威廉·约翰森最先提出。 表型主要受生物的基因型和環境影響，可分為連續變異或不連續變異的。前者較易受環境因素影響，基因型上則會受多個等位基因影響，如體重、智力和身高；後者僅受幾個等位基因影響，而且很少會被環境改變，如血型、眼睛顏色和捲舌的能力。對於不連續變異，若有兩個生物表現型相同，其基因型未必一樣，這是因為其中一方可能有隱性基因。 表型變異是天擇和性擇成立的重要條件。如果表型都一樣，族群只能依突變、漂變等機制演化。 早期的遺傳學家欠缺分子生物學技術，無從直接觀察DNA構造，生物和其後代的表型就是他們判別其基因型的工具。 (zh)
- النمط الظاهري (بالإنجليزية: phenotype) هو التكوين الظاهري الفيزيائي للكائن الحي. وهو عبارة عن مجموعة الخصائص أو السمات الظاهرية الفيزيائية الخاصة بالكائن الحي، مثل شكله، نموه، خصائصه الكيميائية الحيوية والفيزيولوجية، ، سلوكياته، ونواتج سلوكياته (مثل أعشاش الطيور)، وأي جزء مما يظهر من مبناه، وظيفته، أو سلوكه. فهو لا يدل فقط على السمات الخارجية التي تظهر على السطح، وإنما يشمل أيضا ما يمكن جعله ظاهرا من السمات بواسطة عمليات تقنية معينة، مثل فئات الدم. ما يحدد النمط الظاهري غالبا هو الجينات، ولكنه يتأثر أيضاً بالعوامل . فالأنماط الظاهرية تنتج عن تمثُّل النمط الجيني للكائن الحي وعن تأثير العوامل البيئية، وعن تفاعلها مع النمط الجيني. يمكن تبسيط طبيعة هذه العلاقة بالتعبير التالي: (ar)
- Fenotyp (starořecky φαίνω phaíno „objevuji se“ a τύπος týpos „tvar, podoba, vzor“) je soubor všech pozorovatelných vlastností a znaků živého organismu. Fenotyp představuje výsledek spolupůsobení genotypu, epigenetiky a prostředí, které určují, jak bude organismus v daném znaku nakonec vypadat. Platí rovnice: fenotyp = genotyp + epigenetika + prostředí Jedinci se shodným genotypem nemusí mít stejný fenotyp a naopak jedinci se stejným fenotypem nemusí mít stejný genotyp. (cs)
- Φαινότυπος είναι όλα τα μορφολογικά, παραγωγικά, ηθολογικά κ.λ.π. χαρακτηριστικά που εκδηλώνει ένας οργανισμός σε μία δεδομένη στιγμή, δηλαδή το μέρος του γονοτύπου του οργανισμού το οποίο μπορούμε (άμεσα ή έμμεσα) να παρατηρήσουμε. Είναι κοινώς αποδεκτό ότι ο φαινότυπος ενός ατόμου εξαρτάται:
* Από τον γονότυπο που κληρονόμησε από τους γονείς του
* Από μη κληρονομικές περιβαλλοντικές επιδράσεις
* Από αλληλεπιδράσεις μεταξύ των δύο προηγούμενων
* Την τυχαία διαφοροποίηση (el)
- Fenotipo estas aro de signoj morfologiaj, fiziologiaj kaj biokemiaj de individuo. Fenotipaj markoj ekestas kaŭze de agado de genoj, tamen tiu ĉiu agado modifikatas per ĉirkaŭaĵa influo. Biogeografiaj modeloj kaj teritoriaj distribuoj estas klarigitaj aŭ antaŭviditaj pere de la sciaro pri la fenotipaj trajtoj kaj niĉopostuloj de specio. Specioj havas funkciajn trajtojn kiuj estas unike adaptitaj al la ekologia niĉo. Trajto estas mezurebla propreco, nome fenotipo, aŭ karaktero de organismo kiu povas influi ties survivadon. Genoj ludas gravan rolon en la interagado de la disvolvigo kaj de la media esprimo de trajtoj. Loĝantaj specioj evoluigas trajtojn kiuj kongruas kun la selektigaj premoj de iliaj lokaj medioj. Tio tendencas havigi al ili kompetitivan avantaĝon kaj diskuraĝigas simile adapt (eo)
- Der Phänotyp (altgriechisch φαίνω phaíno „ich erscheine“ und τύπος týpos „Gestalt“) oder das Erscheinungsbild ist in der Genetik die Menge aller Merkmale eines Organismus. Er bezieht sich nicht nur auf morphologische, sondern auch auf physiologische Eigenschaften und ggfs. auf Verhaltensmerkmale. (de)
- En biología y específicamente en genética, se denomina fenotipo a la expresión del genotipo en función de un determinado ambiente. Los rasgos fenotípicos cuentan con rasgos tanto físicos como conductuales. Es importante destacar que el fenotipo no puede definirse exclusivamente como la "manifestación visible" del genotipo, pues a veces las características que se estudian no son visibles en el individuo, como es el caso de la presencia de una enzima. (es)
- Fenotipoa edozein organismoren ezaugarri behagarriak dira: morfologia, garapena, ezaugarri biokimiko edo fisiologikoak edo portaera. Fenotipoan organismoaren genotipoaren adierazpena eta ingurumen faktoreen eragina batzen da, bai eta bi horien arteko elkarrekintzak ere. Genotipo bera daukaten bi izaki bizidunek ez daukate zertan fenotipo bera eduki beharrik. Genotipoaren eta fenotipoaren arteko bereizketa hau Wilhelm Johannsenek proposatu zuen 1911n, organismoen herentzia genetikoa eta herentzia horrek ekoizten duena ez direla gauza bera nabarmentzeko. (eu)
- En génétique, le phénotype est l'ensemble des traits observables d'un organisme. Très souvent, l'usage de ce terme est plus restrictif : le phénotype est alors considéré au niveau d'un seul caractère, à l'échelle cellulaire ou encore moléculaire. L'ensemble des phénotypes observables chez les individus d'une espèce donnée est parfois appelé le phénome. (fr)
- In genetics, the phenotype (from Ancient Greek φαίνω (phaínō) 'to appear, show, shine', and τύπος (túpos) 'mark, type') is the set of observable characteristics or traits of an organism. The term covers the organism's morphology or physical form and structure, its developmental processes, its biochemical and physiological properties, its behavior, and the products of behavior. An organism's phenotype results from two basic factors: the expression of an organism's genetic code, or its genotype, and the influence of environmental factors. Both factors may interact, further affecting phenotype. When two or more clearly different phenotypes exist in the same population of a species, the species is called polymorphic. A well-documented example of polymorphism is Labrador Retriever coloring; w (en)
- Fenotipe adalah suatu karakteristik (baik struktural, biokimiawi, fisiologis, dan perilaku) yang dapat diamati dari suatu organisme yang diatur oleh genotipe dan lingkungan serta interaksi keduanya. Pengertian fenotipe mencakup berbagai tingkat dalam ekspresi gen dari suatu organisme. Pada tingkat organisme, fenotipe adalah sesuatu yang dapat dilihat/diamati/diukur, sesuatu sifat atau karakter. Dalam tingkatan ini, contoh fenotipe misalnya warna mata, berat badan, atau ketahanan terhadap suatu penyakit tertentu. Pada tingkat biokimiawi, fenotipe dapat berupa kandungan substansi kimiawi tertentu di dalam tubuh. Misal, kadar gula darah atau kandungan protein dalam beras. Pada taraf molekular, fenotipe dapat berupa jumlah RNA yang diproduksi atau terdeteksinya pita DNA atau RNA pada elektrofo (in)
- Il fenotipo (dal greco phainein, che significa "apparire", e týpos, che significa "impronta") è l'insieme di tutte le caratteristiche manifestate da un organismo vivente, quindi la sua morfologia, il suo sviluppo, le sue proprietà biochimiche e fisiologiche comprensive del comportamento. Questo termine viene utilizzato in associazione al termine genotipo, dove per questo si intende la completa costituzione genetica di un individuo o di un organismo vivente, che è solo in parte espressa nel corpo del vivente. (it)
- 表現型（ひょうげんがた、ひょうげんけい、英: phenotype。ギリシャ語のpheno=表示＋type=型に由来）は、生物の複合的で観察可能な特徴や形質を表す遺伝学の用語である。この用語は、生物の形態学的または物理的な形態と構造、その発生過程、生化学的および生理学的性質、その行動、および行動の産物を網羅している。ただし、獲得形質は含まない。 生物の表現型は、生物の遺伝コードまたは遺伝子型の発現と、環境要因の影響という、2つの基本的な要因に起因している。両方の要因が相互作用して、表現型にさらに影響を与えることがある。 ある種の同じ個体群に2つ以上の明らかに異なる表現型が存在する場合、その種は多型と呼ばれる。多型性のよく知られた例としては、がある。毛色は多くの遺伝子に依存している、自然環境では黄色、黒、茶色とはっきりと見られる。リチャード・ドーキンスは1978年に、そして1982年の著書『The Extended Phenotype』（邦題: 延長された表現型: 自然淘汰の単位としての遺伝子）の中で、鳥の巣やトビケラ幼虫の巣やなどの構築物を「拡張された表現型」とみなすことができると示唆している。 (ja)
- Het fenotype is het totaal van alle waarneembare eigenschappen (kenmerken) van een organisme.Het is het resultaat van de genetische aanleg (het genotype) van een individu en de invloed daarop van zijn omgeving (de milieufactoren). De term werd in 1911 bedacht door (1857-1927), om onderscheid te maken tussen de erfelijke eigenschappen van een organisme enerzijds en het resultaat daarvan anderzijds. Het woord betekent letterlijk ‘verschijningsvorm’ en is afgeleid van het Griekse phainein, dat ‘doen schijnen’ betekent. Fenotype zou bijvoorbeeld uitgedrukt kunnen worden met de formule: (nl)
- Fenotyp (gr. φαίνω „przejawiać” + τύπος „wzór, norma”) – zespół cech organizmu: oprócz morfologii też właściwości fizjologiczne, płodność, zachowanie się, ekologia, cykl życiowy, zmiany biologiczne, wpływ środowiska na organizm. Fenotyp jest ściśle związany z genotypem, bowiem z interakcji genotypu ze środowiskiem powstaje fenotyp. Dlatego ten sam genotyp może objawiać się różnymi fenotypami z wyniku plastyczności fenotypowej zależnie od środowiska, lub odwrotnie: mimo odmiennych genotypów tworzą się podobne fenotypy. (pl)
- Fenótipo (construção tardia usando os termos gregos φαίνω, «tornar aparente, jogar luz em» e τύπος, «tipo»), em genética, é o complexo das características morfológicas e funcionais observáveis de um organismo, produzido pela interação dos genes entre si e com o ambiente. O conceito de fenótipo foi tornado mais vasto por Richard Dawkins, ao incluir efeitos sobre outros organismos ou sobre o meio em The Extended Phenotype A interação entre genótipo e fenótipo pode ser resumida da seguinte forma: genótipo + ambiente → fenótipo Uma versão um pouco mais detalhada seria: (pt)
- En organisms fenotyp är antingen hela dess fysiska skepnad eller en specifik fysisk egenskap, till exempel dess storlek eller ögonfärg, som varierar mellan individer. Fenotypen bestäms i viss utsträckning av genotypen, det vill säga vilka alleler individen bär på i en eller flera positioner på kromosomerna. Många fenotyper avgörs av flera olika gener och påverkas också av miljöfaktorer. Kännedom om vilka alleler individen bär är därför ofta otillräckligt för att förutsäga dess fenotyp. Samspelet mellan genotyp och fenotyp har ofta beskrivits som förhållandet: genotyp + miljö → fenotyp (sv)
- Феноти́п (от др.-греч. φαίνω «являю; обнаруживаю» + τύπος «образец») — совокупность характеристик, присущих индивиду на определённой стадии развития. Фенотип формируется (в процессе феногенеза) на основе генотипа, при участии ряда факторов внешней среды. У гетерозиготных организмов в фенотипе проявляются доминантные гены. Фенотип — совокупность внешних и внутренних признаков организма, приобретённых в результате онтогенеза (индивидуального развития). (ru)
- Фенотип — сукупність характеристик, властивих індивіду на певній стадії розвитку. Будь-яка спостережувана характеристика чи риса організму: як-то його морфологія, розвиток, біохімічні та фізіологічні властивості чи поведінка. Фенотипи формуються під дією генотипу, опосередкованого низкою факторів довкілля та можливими взаємодіями між ними двома. Усі клінічно визначувані ознаки індивіда: зріст, вага тіла, колір очей, форма волосся, група крові, тощо — є фенотипними. Багатство фенотипу залежить від: а) чутливості до середовища, б) арностісті (вимірюваності фенотипу), в) відмінність від генотипу (uk)
|
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)