| rdfs:comment
| - قرص فونوغراف هو صوت إشارة تشابهية مخزن على شكل قرص مسطح به اخاديد حلزونية، ويبدأ الأخدود من محيط القرص وينتهي عند مركز القرص. في البداية كانت الاقراص تصنع من الشيلاك، وفي الخمسينيات أصبحت تصنع من كلوريد متعدد الفاينيل. وحالياً تسمى قرص فينيل أو فينيل اختصاراً (ar)
- Die Schallplatte (englisch record) ist ein mit analogen Daten bespielter und meist kreisförmiger Tonträger mit einem Mittelloch, deren heute beidseitige Rillen zur Wiedergabe von Schallsignalen dienen. (de)
- Gramofondisko (aŭ vinila disko) estas tia disko, sur kiu oni registris muzikon (aŭ alian sonon) kaj kiun oni poste metas sur gramofonon por aŭdi tiun muzikon. Rapidoj, en kiuj la gramofondiskoj estis ludataj, estis unue 78 rivoluoj dum minuto, poste 45, 33⅓ kaj 16+2/3 riv/min. Sur gramofondisko troviĝas kutime ambaŭflanke, foje nur unuflanke, po unu spiralforma kanelo. (eo)
- Disko fonografikoa binilozko edo antzeko gaiez egindako xafla mehe biribila da, hotsak, irudiak edo grabatzen eta erreproduzitzen dituena. Soinua xaflaren alde bakoitzean biribilean egindako ildoetan grabatuta dago: grabazioa disko arruntetan sistema analogikoaz egiten da. ak, berriz, txikiagoak izaten dira eta laser izpiez sistema digitalaz grabattzen dira. (eu)
- Un disque phonographique est un disque de métal, de cire, de gomme-laque, ou de matière thermoplastique (vinyles) qui possède des propriétés d'enregistrement et/ou de reproduction mécanique du son. (fr)
- Piringan hitam adalah piringan dengan diameter sekitar 40 cm yang digunakan untuk memutar lagu di gramofon. Piringan hitam dipatenkan oleh Léon Scott pada 1857 (in)
- 축음기 음반(gramophone record, phonograph record, vinyl record)은 평평한 디스크로 이루어진 아날로그 소리 저장 매체이다. 간단히 레코드(record) 또는 레코드판이라고도 한다. 축음기 음반은 크기에 따라 16인치(Transcription Disc), 12인치, 10인치, 7인치 등이 있으며 재생을 위한 회전 속도는 8 rpm, 16 ⅔, 33 ⅓(LP), 45(EP), 72(베를리너 디스크), 78(SP), 90과 120(프랑스 Pathè 레코드) 등이 있다. 또, LP(33 ⅓ rpm)의 경우 Long Playing 타임 기법을 사용하며 소리는 모노, 스테레오, 등을 제공한다. 축음기 음반은 1920년대까지 공존했던 를 대체하여 20세기 전반에 걸쳐 음악 생산을 위한 주요 매체였다. 표준 규격은 1925년부터 1948년까지 7인치의 78회전 음반(SP)이었고, 1948년부터는 12인치의 33 ⅓회전 음반(LP)이었다. 1980년대 말에 디지털 매체가 더 넓은 시장 점유율을 차지함에 따라 축음기 음반은 1991년에 주류를 떠나게 되었다. 그러나 21세기에도 제조 및 판매는 계속되고 있다. (ko)
- レコード（record, vinyl record, 英語版ではPhonograph record）は、音声記録を意味し、主に樹脂などでできた円盤（最初期には円筒状の蝋管レコードを含む）に音楽や音声などの「振動」を刻み込み記録したメディアの一種を示すことが多い。 記録された音を音として聴ける状態にすることを「再生」という。まず、1.記録された「音の振動の振幅」を取り出すことで「音」が復元できる。しかし、狭い場所にコンパクトに記録された振動の変化量はわずかの変化量なので、2.人間にあった音量まで振幅量を大きくする「増幅」をおこなうことが初期の段階から必要であった。 後者の方法の歴史的発展段階で区分し、「針で読み取った振幅の情報」を、機械的に増幅する蓄音機の時代、と、電気信号に変えて増幅するレコードプレーヤーの時代に大まかに分類することができる。 (ja)
- Il disco in vinile (noto anche come disco a microsolco o, per ellissi, microsolco) è un supporto per la memorizzazione e la riproduzione analogica di segnali sonori. Venne introdotto nel 1948 dalla Columbia records negli Stati Uniti d'America come evoluzione del precedente disco a 78 giri, dalle simili caratteristiche, realizzato in gommalacca. Come sineddoche, il termine vinile, materiale con il quale veniva realizzato, indica il disco stesso. Per la riproduzione sonora di un disco viene impiegato un giradischi collegato a un amplificatore; generalmente un giradischi permette di ascoltare dischi di diverso diametro e velocità di rotazione. (it)
- En vinylskiva är en grammofonskiva av vinylplast. Den var det dominerande uppspelningsmediet i musikbranschen mellan cirka 1950 och 1990. (sv)
- 黑膠唱片，習慣又稱電木唱片（英語：phonograph record），指轉速每分鐘78轉、聲槽寬度0.10—0.16毫米、聲槽密度每厘米30—50條的留聲機唱片。黑膠唱片是一般人對過往使用唱盤機播放的唱片的稱呼。這種唱片是一種黑色圓盤形的膠片，早期為石墨材質，之後使用蟲膠（後期再改用聚氯乙烯，即PVC）壓製，上面刻有凹凸的坑紋以記錄聲音。早期的黑膠唱片只有單聲道，到後來發展成為雙軌的雙聲道音軌。到了1980年代後期時，這些唱片的顏色已不再局限於黑色，而可以是白色、橙色、透明、螢光色，甚至可以把歌手的樣貌印製在唱片裡，不過成本比較高。黑膠唱片可使用鋼針（早期手搖唱機）和粗紋寶石唱針（電唱頭）放唱，唱針與密紋唱片不能通用。 (zh)
- Un disc fonogràfic, normalment anomenat simplement disc i de vegades vinil, és un suport d'enregistrament de so analògic que consisteix en un disc pla amb un solc modulat gravat en forma d'espiral que comença prop de la perifèria i acaba prop del centre del disc. Té un forat circular al seu centre, de diàmetre variable segons el format del disc. Els discs van ser la tecnologia principal de reproducció de música personal durant la major part del segle xx; van reemplaçar el cilindre de fonogràf de primers de segle i, tot i que la seva popularitat va minvar considerablement en aparèixer el disc compacte des de 1981 del mateix segle, al començament del segle xxi encara es continuen fabricant i venent, encara que cada vegada en un nombre menor. Encara que per molts sigui un article obsolet, rom (ca)
- Gramofonová deska neboli gramodeska, známá těž jako vinylová deska nebo lidově vinyl, je záznamové médium určené pro záznam, uchování a reprodukci zvuku. Gramofonová deska byla od doby svého vynálezu – konce 19. století až do 80. let 20. století nejrozšířenějším nosičem zvukového záznamu. Od konce 80. let byla gramofonová deska postupně nahrazována kompaktními disky (CD), až byly nakonec gramofonové desky z trhu téměř úplně vytlačeny. (cs)
- Ο δίσκος ή πλάκα γραμμοφώνου, είναι ένα αναλογικό μέσο αποθήκευσης ήχου κατασκευασμένο από βινύλιο. Τα δεδομένα του ήχου είναι αποθηκευμένα πάνω σε μια σπειροειδή αυλάκωση η οποία ξεκινά από την άκρη του δίσκου καταλήγοντας στο κέντρο αυτού. Τα τοιχώματα της αυλάκωσης είναι αναλογικά χαραγμένα σε σχέση με τη συχνότητα και το πλάτος κύματος του ήχου. (el)
- El disco de vinilo (también conocido como disco microsurco o simplemente como microsurco o vinilo), es un medio de almacenamiento analógico de señales sonoras, caracterizado por utilizar como material de soporte un plástico denominado policloruro de vinilo, del que recibe el nombre. Fue introducido oficialmente en 1948 por la compañía Columbia Records en los Estados Unidos, como una evolución muy mejorada de los anteriores discos de 78 rpm (fabricados con un material mucho más frágil como la goma laca). Actualmente el término vinilo se suele utilizar para indicar en particular el formato LP (discos de 30 cm girando a 33⅓ revoluciones por minuto), aunque este uso sea inadecuado, ya que también discos fabricados con otros materiales explotan el mismo formato como soporte. (es)
- Un disco fonográfico (conocido de forma genérica simplemente como disco o vinilo) es un dispositivo de almacenamiento analógico de sonido con forma de disco plano, que se vale de un surco dispuesto en espiral modulado y provisto de incisiones grabadas, que sirve para reproducir de forma mecánica o electromecánica el sonido previamente registrado. El surco generalmente comienza cerca de la periferia y termina cerca del centro del disco. Al principio, los discos se hacían comúnmente con goma laca, añadiéndose en los primeros tiempos a la mezcla un material abrasivo fino para aumentar su resistencia al desgaste. A partir de la década de 1940, se comenzó la fabricación masiva de discos de policloruro de vinilo, y de ahí la generalización del nombre de «vinilo», que a partir de mediados de l (es)
- A phonograph record (also known as a gramophone record, especially in British English), or simply a record, is an analog sound storage medium in the form of a flat disc with an inscribed, modulated spiral groove. The groove usually starts near the periphery and ends near the center of the disc. At first, the discs were commonly made from shellac, with earlier records having a fine abrasive filler mixed in. Starting in the 1940s polyvinyl chloride became common, hence the name vinyl. (en)
- Il disco fonografico o grammofonico è un supporto utilizzato per la registrazione sonora. Il primo tipo di disco fonografico, quello a 78 giri e tipicamente in gommalacca, fu inventato da Emile Berliner e introdotto in commercio negli Stati Uniti nel 1889. (it)
- Een grammofoonplaat is een geluidsdrager die op een grammofoon wordt afgedraaid. Het is een platte schijf waarbij aan beide kanten (aanvankelijk slechts aan één kant) een spiraalvormige groef is geperst die van de rand naar dicht bij het midden loopt of van het midden naar de rand (Pathé) en waarin geluidsinformatie is opgenomen in de vorm van kleine horizontale (vroeger verticale, en thans bij stereo horizontale én verticale) afwijkingen. Deze uitslagen naar links en rechts kunnen met een naald op de ronddraaiende plaat worden afgetast en hoorbaar worden gemaakt. Om te zorgen dat een plaat op de juiste wijze op een speler gelegd wordt, wordt er een gaatje exact in het midden van een plaat gemaakt. (nl)
- Płyta gramofonowa – zwykle okrągła płyta o średnicy do 30 cm z zapisanym spiralnie w postaci rowka analogowym nagraniem dźwiękowym. Płyty gramofonowe były wykonywane z różnych materiałów, najczęściej ebonitu, szelaku lub poli(chlorku winylu) – stąd nazwa potoczna – płyta winylowa. Choć produkowano je w różnych kolorach, to zdecydowanie najczęściej w czarnym, stąd inna nazwa potoczna – czarna płyta. Obecnie powszechnie określana jest też mianem płyty analogowej. (pl)
- O disco de vinil, ou disco fonográfico, ou vinil, em inglês Long Playing Record, em português: disco de longa duração, ou long play (sigla LP), é uma chapa, majoritariamente de cor preta e contendo um rótulo no centro chamado de selo fonográfico, fabricadas através de processos eletromecânicos e feitas de um material plástico chamado policloreto de vinila (abreviado como vinil ou PVC), inventado pelo engenheiro Peter Carl Goldmark (empregado da Columbia Records) para substituir os velhos discos de 78 rpm, utilizada para o armazenamento de áudio (principalmente canções) desde 21 de junho de 1948. Embora tenham experimentado um grande declínio em seu uso a partir da década de 1990, com a introdução do CD. (pt)
- Гра̀мпласти́нка (от граммофонная пластинка, чаще просто пластинка) — аналоговый носитель звуковой информации — диск, на одной или на обеих сторонах которого нанесена непрерывная канавка (звуковая дорожка) в виде спирали. Вертикальный профиль звуковой дорожки модулирован звуковой волной. Долгое время (примерно с конца XIX и до конца XX века) была самым популярным носителем музыкальных записей, недорогим, пригодным для массового тиражирования, обеспечивающим высокое качество звукозаписи и пригодным для воспроизведения на относительно простой и дешёвой аппаратуре. (ru)
- Грамофо́нна платівка (пластинка), вінілова платівка, (грамплатівка, грампластинка, вініл) — аналоговий носій звукових даних для відтворення на програвачі вінілових дисків (обертовому столі), де звук зберігається в рельєфі кругових доріжок диска у вигляді ви́гравійованої або відтиснутої спіральної борозенки (або пари борозенок — для стереозвуку) різної ширини, яка відповідає звуковим коливанням. Пересуваючись доріжкою, голка (звукознімач) грамофона вібрує, вібрація перетворюється в електричні сигнали, які підсилюються, і знову перетворюються — в звукові хвилі. Механічно створена канавка зазвичай починається ближче до периферії і закінчується біля центру (яблука) диска. Хоча на початках використовувалися і платівки, по яких голка рухалася від центру. (uk)
- En grammofonskiva är en typ av fonogram där ljud lagras på en cirkulär skiva i form av ett graverat spår av varierande vidd och svängning, vilket från början avlästes med en stålnål som mekaniskt påverkade ett litet membran av metall eller glimmer. Membranets vibrationer satte luften i vågrörelse som kopplades till en större eller mindre tratt, som samlade ljudet och sände det förstärkt i trattens riktning. Detta kallades trattgrammofon. Senare infördes nålmikrofonen (pickup) som kopplades till någon form av elektrisk förstärkare. (sv)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)