rdfs:comment
| - Eine Offenbarung ist die Eröffnung von etwas bisher Verborgenem. Der Begriff wird im sinnlichen, im religiösen und im juristischen Sinne gebraucht. (de)
- Erlijioan eta teologian, goi-agerkundea, agerkundea edo errebelazioa jakintza bat jainkotasun edo naturaz gaindiko izatetik jasotzeari eta jakintza horri berari deritzo. Erlijio anitzetako testu sakratuak eta profeziak goi-agerkundez jasoak direla sinesten da. (eu)
- Fios á dheonú ag Dia go hosnádúrtha is ea Foilsiú (Béarla, revelation). (ga)
- La Révélation est, pour une religion monothéiste, la connaissance qu'elle affirme détenir directement de son Dieu. Les manifestations divines par lesquelles cette connaissance est parvenue aux hommes sont tantôt des apparitions (théophanies), tantôt l'inspiration à des prophètes de textes considérés comme sacrés. Les religions abrahamiques (le judaïsme, le christianisme et l'islam) sont dites « révélées ». Par extension, c'est une connaissance reçue par un individu par inspiration divine, intuition, illumination. (fr)
- In religion and theology, revelation is the revealing or disclosing of some form of truth or knowledge through communication with a deity or other supernatural entity or entities. (en)
- Dalam keagamaan dan teologi, revelasi adalah pengungkapan atau memperlihatkan beberapa bentuk kebenaran atau pengetahuan melalui komunikasi dengan dewa atau entitas supernatural lainnya. (in)
- 啓示(けいじ、 古代ギリシア語: Aποκάλυψις、英語: revelation)とは、神または超越的な存在より、真理または通常では知りえない知識・認識が開示されることをいう。天啓、神示ともいわれる。啓示によって真理が開示され、それによって信仰が成立する宗教を、「啓示宗教」と呼ぶ。 キリスト教は自ら「啓示宗教」(revealed religion)であるとする。それによれば、神自身が行為と言葉において自身を啓示しなければ、人間は神について何も知ることができない。また、人間は神をあるがままに認識することができない。そこで、神が自身の存在と性質、計画と意思について明らかにし、知識を伝達する限りにおいて、人間は神を知ることができる。自然や良心において知ることができる神知識や善悪の知識を一般啓示、特に人間の救済についての啓示を特別啓示という。特別啓示の範囲についての理解は教派によって幅があるが、一般に聖書が特別啓示であるとされる。具体的に聖書に現れる啓示の範囲については言語霊感と思想霊感などがあり、表され方としては機械霊感や有機霊感など理解の幅がある。 (ja)
- Een openbaring is een onthulling van iets dat voorheen verborgen of geheim was. Meestal heeft het een religieuze betekenis, waarbij een god zichzelf of een boodschap bekendmaakt aan de mensen. Het begrip "openbaring" kan in een filosofische context een zogenaamd 'heilig boek' (Bijbel, Koran, etc.) in zijn geheel denoteren. Ten slotte kan een "openbaring" ook een min of meer diepgaande ervaring betekenen, waarbij een kunstwerk, muzikale compositie of een gastronomische maaltijd geheel nieuwe zintuiglijke indrukken oplevert. (nl)
- ( 다른 뜻에 대해서는 계시 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 계시(啓示)는 어원적(語源的)으로는 '나타남' 또는 '드러남' 을 뜻하며 인간이 스스로 계시를 발견하는 것이 아니라 신에 의해서 수동적으로 신적지식을 받는것을 말한다. 로마 가톨릭 교회에서는 천계(天啓)라고 한다. 일반적으로는 우리들의 자연적인 경험이나 인식에는 없는 종교적 진리가 신 스스로 열어 보임으로써 인간에게 전달되는 것을 말한다. 본래의 의미로는 계시란 신이 자기를 인간에게 직접 인식시키는 일인데, 창조나 섭리 등의 객관적 수단으로 간접적으로 그 본성이 나타나는 경우는 이를 자연 계시라고 한다. 그러나 자연계시는 죄의 오염으로 이해의 한계를 갖는다. 항상 특별계시를 필요로 한다. 기독교에서의 계시는 독자적인 뜻이 부여되고 있다. 기독교는 예수 그리스도의 탄생, 십자가상의 죽음, 부활, 승천(昇天) 등의 사실에서 로고스가 수육하여 신의 의(義)와 사랑이 일차적으로 계시되고 죄가 구제되었다고 믿는다. 즉, 예수를 통해서만 계시가 행해지는 것으로, 오늘날에도 예수가 전하는 하느님의 말씀을 통해서 계시가 일어나는 것으로 믿고 이 기초 위에서 교리·의례·조직·제도가 성립된다. (ko)
- La rivelazione è il processo comunicativo, nelle religioni che si considerano di origine divina, secondo il quale Dio si farebbe conoscere o manifesterebbe la sua volontà agli uomini. In senso traslato con "rivelazione" s'intende anche il contenuto di questa comunicazione. Profeta, o meno di frequente "messaggero", è il termine usato per indicare colui che riceve la rivelazione ed è solitamente incaricato di comunicarla al popolo dei fedeli. Viene spesso usato anche il termine "veggente", in particolare per le apparizioni contemporanee, che rientrano nella categoria delle rivelazioni private, ma coloro che negano l'autenticità dei fenomeni preferiscono "visionario". (it)
- Objawienie – pojęcie odnoszące się do religii objawionych. Dla wyznawców danej religii jest to przesłanie lub wydarzenia, poprzez które Bóg, ich zdaniem, daje się poznać jednostkom lub grupom ludzi. (pl)
- Revelação divina é a denominação, de modo genérico, para todo conhecimento transmitido ao homem diretamente por um deus ou deuses (muitas vezes o meio por onde este conhecimento foi passado também é chamado assim). A revelação é o ato de revelar ou desvendar ou tornar algo claro ou óbvio e compreensível por meio de uma comunicação ativa ou passiva com a Divindade. A Revelação pode originar-se diretamente de uma divindade ou por um intercessor ou agente, como um anjo ou santidade; alguém que tenha experimentado tal contato é denominado profeta. (pt)
- Открове́ние, в религии и теологии — разнообразное открытие Богом себя самого и своей воли людям. Откровение может исходить как непосредственно от Бога, так и через посредников. В некоторых религиях существуют священные тексты, которые рассматриваются в качестве богооткровенных. Обычно к религиям откровения относят три авраамические религии — иудаизм, христианство и ислам. Однако близкое понятие откровения присутствует и в других религиях (в частности, в зороастризме и индуизме). (ru)
- Одкрове́ння — релігійне поняття, акт відкриття («повідомлення»), суб'єкт якого завдяки активному чи пасивному спілкуванню з Богом, отримує чітке й ясне розуміння. Надчуттєве безпосереднє осягнення істин в момент містичного просвітління. (через видіння, чудеса, релігійний екстаз тощо). Одкровення може надходити або безпосереднью від Бога, або через його посланця, наприклад ангела. Той, хто мав такий контакт із Божественним, часто відомий як пророк. Тома Аквінський розрізняє істини розуму та істини одкровення, вважаючи останні недоступними розуму, підвладними лише душі. (uk)
- 啟示(希臘文:ἀποκάλυψις),原意是「揭開」,是基督教《聖經》中的常見詞彙,是指神藉著創造、歷史、人的良知和聖經的記載,向人類揭示神自己。《聖經》说明神以耶稣基督揭示他自己;耶穌基督就是神啟示的縮影。 (zh)
- En les religions que es consideren d'origen diví, s'anomena revelació el procés comunicatiu pel qual Déu es faria conèixer i manifestaria la seva voluntat als homes. Per extensió, també es parla de revelació per referir-se al contingut d'aquesta comunicació. La persona que rep la comunicació i que sol rebre l'encàrrec de comunicar-la a la comunitat de fidels s'anomena profeta o, menys sovint, missatger. També es fa servir la paraula vident, en particular en el que l'Església catòlica anomena , però les persones que neguen l'autenticitat d'aquesta mena de fenòmens prefereixen parlar de visionaris. (ca)
- Zjevení (neboli revelace z lat. revelatio odhalení) označuje v náboženstvích, která se odvolávají na božský původ své nauky, komunikační proces, kterým se dává v těchto náboženstvích Bůh poznat a kterým ozřejmuje člověku svou vůli. V přeneseném smyslu se pak jako zjevení označuje i obsah tohoto poselství. Obsahem jednotlivých zjevení mohou být události budoucí, které se případně mohou týkat i konce světa (eschatologie), události nebeské, které se týkají Boha, andělů (apokalyptika, kniha Daniel, 2. list Korintským 12), či interpretace současných událostí (např. první kapitoly Zjevení Janova). (cs)
- Αποκάλυψη του Θεού, λέμε τα όσα ο Θεός αποκάλυψε στους ανθρώπους. Τον όρο χρησιμοποιούν όλες σχεδόν οι «εξ αποκαλύψεως θρησκείες» και σημαίνει τη φανέρωση των θείων αληθειών ή προθέσεων στους ανθρώπους. Το φανέρωμα αυτό μπορεί να εκδηλωθεί με μυστικές , ιστορικά γεγονότα ή πνευματικά βιώματα που μεταμορφώνουν τη ζωή των ατόμων και των ομάδων. Ο άνθρωπος αισθάνεται μέσα του την ανάγκη να ανακαλύψει το νόημα του κόσμου και της ζωής, αλλά καθώς μόνος του δεν το κατορθώνει, στηρίζεται στην αποκάλυψη για να λάβει γνώση της υπερφυσικής αλήθειας και των θείων μυστηρίων. (el)
- Revelacio estas religia okazaĵo, per kiu dio konigas sin al homo. Revelacio devenas el la latina revelatio, kies radiko estas velum, t.e., vualo, kaj kies signifo estas, laŭlitere elirigo sub la vualon, figursence ĝi signifis malkovro, konatigo de io sekreta aŭ nekonata. Religie, la revelacio aparte koncernas la spiritajn aferojn, kiujn la homoj ne povas per si mem scii, kiujn tiu ne povas malkrovi helpe de ties sensoj, kaj kies konado al tiu estas donita de iu dia estulo aŭ de ties kurieroj (anĝeloj, avataroj, superaj spiritoj), ĉu per rekta parolado, ĉu per inspiro. En ĉi tiu okazo, la revelacio estas ĉiam faritaj al homoj speciale dotitaj, alnomataj profetoj, mesioj, elĉielaj senditoj, mediumoj, sacerdotoj kaj druidoj ktp. La revelacio implikas absolutan , oni ĝin akceptu sen kontrolo, (eo)
- En religión y teología, la revelación divina consiste en revelar, descubrir o hacer algo obvio a través de comunicación activa o pasiva con alguna entidad sobrenatural. Según con la tradición judeocristiana la revelación puede originarse directamente a partir de una deidad o a través de algún agente de la misma, como un ángel. A quien ha experimentado ese tipo de comunicación divina se le suele llamar profeta. Según J.F. Rowny, catedrático de la Universidad de California y presidente de la Academia Estadounidense de Religión, un término más propio y amplio para este tipo de encuentro sería místico, convirtiendo la persona que lo experimente en un místico. El encuentro de los profetas tendría un fin más concreto, con lo que todos los profetas serían místicos, pero no todos los místicos ser (es)
- Uppenbarelse är inom flera religioner en benämning på alternativ kunskapsgrund vid sidan om empirisk och rationalistisk kunskap, med gudomligt eller andligt ursprung. Uppenbarad kunskap bygger på att Gud, andar eller förfäder på något sätt kan meddela sig med människor, och på så sätt förmedla kunskap. I monoteistiska religioner, där Gud är avsändaren, är den uppenbarade kunskapen säker kunskap[källa behövs], med reservation för att människorna som förmedlar den hört fel, missuppfattar eller förfalskar budskapet. Inom andra religioner kan avsändaren av uppenbarelsen förväntas ha tillgång till säkrare kunskap än människorna, men kanske ändå inte vara helt pålitliga. (sv)
|