| rdfs:comment
| - Die Sabäer (assyr. Sabảajja; altgriechisch Σαβαίοι Sabaioi; lateinisch Sabaei) waren ein antikes semitisches Volk im Südwesten der Arabischen Halbinsel im Gebiet des heutigen Jemen. (de)
- La ŝebaanoj (asirie Sabảajja; hebree סְבָאִים, Sbaim; greke Σαβαĩοι, Sabaioi; latine Sabaei, moderne angle Sabaeans aŭ germane Sabäer) estis antikva ŝemida popolo en la sudokcidento de la Araba Duoninsulo, en la teritorio de la nuna ŝtato Jemeno. La esperantlingva nomo deduktiĝis de ilia regno, la reĝlando Ŝeba, kiu plurfoje menciiĝis per sia antikva hebrea nomo שְׁבָא [Ŝ'ba] en la Tanaĥo aŭ laŭ kristana nomo Malnova Testamento kaj al kiu la tradukinto L. L. Zamenhof donis la hebree influitan nomon Ŝeba. (eo)
- Sabeoak (arabieraz: السبأيون as-saba’īyūn) Arabiako hegoaldeko antzinako herri bat izan ziren, k.a. lehen milurtean zehar enitate politiko gisa antolatuak egon zirenak. Erdi Aroko geografoen arabera, Arabian eremua eta izeneko basamortu-zerrenda hartzen zituen sabeoen erresumak ( modernoa gutxi gora-behera). Beren hegemoniak mila urte inguru iraun zuen (K.a. 750-250). (eu)
- Los sabeos o sabeanos (en árabe, السبأيون as-saba’iyūn) fueron un antiguo pueblo que hablaba una antigua lengua sudarábiga, que vivieron en la tierra bíblica de Saba, hoy Yemen, en el suroeste de la península arábiga. (es)
- Kaum Saba' atau Sabæ (bahasa Arab: السبأيين atau disebut juga sebagai Kaum Tubba) adalah masyarakat kuno yang berbicara Rumpun bahasa Semenanjung Arab Selatan Kuno yang bemukim di tempat yang sekarang disebut Yaman, di barat daya Semenanjung Arab; dari 2000 SM hingga abad ke-8 SM & Agama suku ini mayoritas ialah Kristen Timur dan minoritas penyembah berhala. Sebagian kaum Saba juga tinggal di , yang terletak di utara Ethiopia dan Eritrea, karena hegemoni mereka mereka melampaui Laut Merah. (in)
- I Sabei (in arabo: السَّبَئِيون/السَّبأيون as-Saba’iyūn/as-Sabaa'yūn, in ebraico: סבאים? Saba'im) furono un antico popolo parlante una lingua sudarabica fiorito nel II millennio a.C. nel sud della penisola Arabica (attuale Yemen). Il loro regno, Saba (in arabo: سَبأ Sabaa, in ebraico: סבא? Saba), o Sheba, fu uno degli antichi regni sud-arabici che prosperarono nella vallata del Bayhan. (it)
- 사바 왕국(히브리어: סבא, 아랍어: السبئيون, 무스나드: 𐩪𐩨𐩱)은 아라비아 반도 남부에 존재하던 고대 아랍 국가이다. 사바 왕국은 오래갔지만 왕위를 둘러싸고 예멘 계열의 왕조들끼리의 산발적인 내전으로 멸망했고, 이 시기부터 이 승자로 떠올랐다. 사바인들은 욥기, 요엘서, 에제키엘서, 이사야서 등의 성서와 쿠란에서 언급되었다. (ko)
- De Sabeeërs, Sabanen of Sabaërs (Arabisch: ‘السبأيون’ - ‘as-Saba’iyūn’) waren een volk uit de oudheid dat een van de oorspronkelijke Zuid-Arabische talen spraken, en in het huidige Jemen woonden, dat in het zuidwesten van het Arabisch Schiereiland ligt. (nl)
- サバア王国（サバアおうこく、アラビア語: سبأ、Saba'）は、かつてアラビア半島南部に存在した国家。首都は（シルワ）、マアリブ。南アラビアの碑文史料に初めて現れた国家である。 (ja)
- Сабеи (сабейцы, греч. Σαβαίοι) — название одного из главных народов (ша`бов) в Южной (Счастливой) Аравии, который в древности господствовал на территории современного Йемена и создал Сабейское царство. Греческие и римские писатели одинаково указывают на высокую культуру страны и на её богатство, о котором передавались баснословные рассказы. Сабеи вели обширную торговлю золотом, драгоценными камнями и т. п. с Сирией, Египтом, Индией и Эфиопией; о богатстве сабеев свидетельствуют также рассказы в Коране, Библии о царице Савской, современнице царя Соломона. (ru)
- 赛伯伊人(阿拉伯语：السبأيون，as-Saba’iyūn，希伯來語：סבא）是一类古代说古南阿拉伯语及居住在阿拉伯半岛西南部（今也门）的族群。 赛伯伊人聚居在圣经上所指的示巴王國，这是一个兴盛了上千年的贸易城市，在今也门。 现代考古研究支持的观点，示巴王国圣经中的示巴王国是古代闪族赛伯伊人在今也门的文明。时间在公元前1200年至公元275年之间，首都位于马里卜。 (zh)
- السبئيون (المسند: 𐩪𐩨𐩱) هم سلالة حاكمة، وسكان مملكة سبأ، في جنوب الجزيرة العربية. تحدثوا اللغة السبئية، إحدى اللغات السامية الجنوبية. أسسوا مملكة سبأ في اليمن، مع امتداد في الحبشة أو مايعرف اليوم بـ (إثيوبيا-جيبوتي-إريتريا-الصومال).. ويشير العلماء إلى وجود صلة بين السبئيين وأرض سبأ المذكورة في التوراة، على أنها «أقدم وأهم ممالك جنوب الجزيرة العربية»، ويستبعدون وجود أي صلة أو خلط بينهم وبين الصابئة. (ar)
- Els sabeus (àrab: السبأيون, as-saba’īyūn) foren un antic poble del sud d'Aràbia que parlava una llengua anomenada llengua sabea i vivia al que avui dia és el Iemen. En algun moment van establir una colònia a D'mt, lloc del nord d'Etiòpia i Eritrea i controlaven la ruta comercial de la mar Roja. El regne de Sheba (regne de Sabà) de la Bíblia i el poble dels sabeus són generalment identificats, si bé no hi la certesa que sigui així. El regne ocupava la zona de Marib i la franja de desert anomenada pels geògrafs medievals (moderna Ramlat al-Sabatayn). (ca)
- Σαβαίοι ονομάζεται μία αραβική εθνότητα της αρχαιότητας. Η λέξη σημαίνει μεσημβρία και το όνομα αυτό δίδεται σε λαό της νοτιοδυτικής Αραβίας και στα απέναντι της Υεμένης παράλια, στη σημερινή Αιθιοπία όπου κατά παράδοση οι Σαβαίοι μετανάστευσαν και επικράτησαν με άλλους λαούς αραβικούς όπως οι (Χαμπεσήδες ή Χαμπές). Ακόμη και σήμερα η Αιθιοπία στα αραβικά και στα τουρκικά λέγεται Χαμπές. (el)
- The Sabaeans or Sabeans (Sabaean: 𐩪𐩨𐩱, S¹Bʾ; Arabic: ٱلسَّبَئِيُّوْن, romanized: as-Sabaʾiyyūn; Hebrew: סְבָאִים, romanized: Səḇāʾīm) were an ancient group of South Arabians. They spoke the Sabaean language, one of the Old South Arabian languages. They founded the kingdom of Sabaʾ (Arabic: سَبَأ) in modern-day Yemen, which was believed to be the biblical land of Sheba and "the oldest and most important of the South Arabian kingdoms". (en)
- Sabejczycy – dominujący w I tysiącleciu p.n.e. lud pochodzenia semickiego południowo-zachodniej Arabii, który pod koniec II tysiąclecia p.n.e. osiedlił się u wybrzeży Morza Czerwonego (terytoria dzisiejszego Jemenu), tworząc kilka rywalizujących ze sobą królestw. Najważniejszym z nich było królestwo Saba ze stolicą w Marjab (wsp. Marib) i to od niego właśnie wzięła się obecna nazwa całego tego ludu. Innymi ważnymi królestwami były: ze stolicą QRNH , ze stolicą (wsp. Hayd Kuhlan), ze stolicą MSWR (Miswar, położenie niezlokalizowane) i ze stolicą . Królestwa te rywalizowały ze sobą przede wszystkim o polityczną, ekonomiczną i militarną kontrolę ważnych szlaków handlowych wiodących do zlokalizowanych w pobliżu źródeł mirry i kadzidła. Z rywalizacji tej zwycięsko wyszło król (pl)
- Os sabeus eram um povo semita que, em data desconhecida, entraram na Arábia meridional vindos do norte e fundaram o Reino de Sabá no território do atual Iêmen, cerca de 370 quilômetros a noroeste de Adem. A civilização dos sabeus principiou entre os séculos XII e X a.C. e seus governantes são mencionados nas crônicas Assírias de fins do século VIII e início do século VII a.C.. Os sabeus deixaram uma expressiva quantidade de inscrições que cobrem cerca de 1 300 anos de sua história e só terminam com a extinção do reino, no século VI. Todavia, as informações contidas nestas inscrições não permitem traçar uma ideia precisa do que foi a sociedade sabeia e deixam margem para muitas dúvidas. (pt)
- Сабеї (сабейці, грец. Σαβαίοι) — назва одного з головних народів (ша'бів) в Південній (Щасливій) Аравії, який в давнину панував в Ємені і створив Сабейське царство. Грецькі і римські письменники однаково вказують на високу культуру країни і на її багатство, про яку передавалися нечувані розповіді. Сабеї вели велику торгівлю золотом, коштовними каменями тощо з Сирією, Єгиптом, Індією і Ефіопією; про багатство сабеїв свідчать також розповіді в Корані, Біблії про царицю Савську, сучасницю царя Соломона. Вже в 715 році до н. е. сабеї були в числі народів, які платили данину ассирійцям; але ця залежність була нетривала. Суперниками сабе в Південній Аравії були маїнці (мінеї), які представляли собою важливу торговельну силу; вони вели з сабеями постійну боротьбу і згодом були ними витіснені. Гол (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)