| rdfs:comment
| - Sófrosyné (slovo pochází z řeckého slova σωφροσύνη) je starověký řecký mytologicko-filosofický pojem, který se dnes v zjednodušené formě do češtiny překládá jako , střídmost, , , zdrženlivost, , , , nebo také jako rozumnost. (cs)
- Besonnenheit (altgriechisch σωφροσύνη sophrosýne, Sophrosyne) bezeichnet, im Unterschied zur Impulsivität, die überlegte, selbstbeherrschte Gelassenheit, die besonders auch in schwierigen oder heiklen Situationen den Verstand die Oberhand behalten lässt, um vorschnelle und unüberlegte Entscheidungen oder Taten zu vermeiden. Während Besonnenheit auf den rationalen Aspekt hinweist, betont Gelassenheit die emotionalen Anteile innerer Ruhe. (de)
- Sophrosyne (Greek: σωφροσύνη) is an ancient Greek concept of an ideal of excellence of character and soundness of mind, which when combined in one well-balanced individual leads to other qualities, such as temperance, moderation, prudence, purity, decorum, and self-control. An adjectival form is "sophron." It is similar to the concepts of zhōngyōng (中庸) of Chinese Confucianism and sattva (सत्त्व) of Indian thought. (en)
- La sophrosyne (in greco antico: σωφροσύνη), nei poemi omerici, indica la prudenza come capacità di autocontrollo e di riflessione. La parola è composta da sos (sano) e da phren (letteralmente: diaframma). (it)
- Sophrosyne (stgr. σωφροσύνη) – cnota moralna w etyce starożytnej, oznaczająca umiarkowanie, samokontrolę, samoograniczenie, samowiedzę, panowanie nad sobą, rozwagę. Często przeciwstawiano ją hybris, polegającej na nadmiernej dumie, arogancji, przekraczaniu właściwej miary. W starożytnym Rzymie została przełożona na łacinę jako łac. temperantia i pod tą postacią stała się jedną z cnót kardynalnych w chrześcijaństwie. (pl)
- Sofrósine (do grego Σωφροσύνη, translit. sôphrosýnê: "moderação"), na mitologia grega, era um daemon que personificava a moderação, a discrição e o autocontrole, opondo-se portanto à deusa Afrodite, que incita as paixões desenfreadas. Seu equivalente romana era Sobrietas, a sobriedade. Era um dos Agatodaemones, espíritos benéficos que escaparam da caixa de Pandora, quando ela a abriu. Sofrósine então fugiu para o Olimpo, abandonando definitivamente a raça humana. Segundo Higino, ela era filha de Érebo e Nix. (pt)
- Η Σωφροσύνη, κατά τον Αριστοτέλη, που εξετάζεται ως πραγμάτωση της εσωτερικής ροπής, είναι παρακολούθημα της φρόνησης (ορθώς πράττειν τα πράγματα) και συνειδητή ενέργεια που συνοδεύεται από ευχαρίστηση. Αν έχουμε εθισμό στην ενάρετη πράξη της φρόνησης, αρετή δεν έχουμε. Το ίδιο και αν από φυσική κλήση ασυνείδητα κάνουμε το ορθό, σωστοί δεν είμαστε. «ἔτι δυνατοὶ μέν ἐσμεν φύσει, ἀγαθοὶ δὲ ἢ κακοὶ οὐ γινόμεθα φύσει». και η συνήθεια που ασκείται ως παρακολούθημα του ορθού λόγου είναι αρετή. (el)
- En la mitología griega, Sofrosina (Sophrosine o Sophrosyne, del griego σωφροσύνη) era la personificación de la moderación, la y el autocontrol. Su equivalente romana era Sobrietas (sobriedad). Sofrosina era hija de Érebo y la Noche, y fue uno de los espíritus que escaparon de la caja de Pandora cuando ésta la abrió. Entonces Sofrosina huyó hasta el Olimpo, abandonando para siempre a la raza humana. En El asno de oro, Apuleyo la hace enemiga de Afrodita, diosa de la pasión y la lujuria. Platón la asimilaba a la idea pitagórica de armonía. (es)
- Sofrosina (Sophrosyne edo Sophrosine, grezierazko σωφροσύνηetik) greziar mitologian, diskrezioa, eta neurritasuna pertsonifikatzen zuen daimon edo izpiritu bat zen. Bere baliokidea erromatar mitologian, Sobrietas zen (Soiltasuna). Erebo eta Nixen semea zen, eta Pandoraren kutxatik ihes egin zuen izpirituetako bat izan zen honek ireki zuenean. Orduan, Sofrosinak Olinpora ihes egin zuen, giza arraza betirako utziz. Urrezko astoan, Apuleiok, pasioa eta lizunkeriaren jainkosa zen Afroditaren etsai bezala agerrarazten du. Platonek, harmoniaren ideia pitagorastarrarekin lotzen zuen. (eu)
- La sophrosynè (en grec ancien σωφροσύνη / sophrosúnê), est en philosophie, ce qui permet toute maîtrise de soi, toute sagesse, toute modération. Sophrosynè est le mot philosophique qui désigne la tempérance ; Luc Brisson préfère le mot « modération ». Selon Platon, les biens, soit existent par eux-mêmes, soit sont le résultat d'une perception. Ceux-ci découlent des biens en eux-mêmes : ce sont les vertus : la prudence, la justice, le courage et la continence. Des quatre vertus, la prudence est la première et la principale. Les vertus sont des attitudes fermes, des dispositions stables, des perfections habituelles de l’intelligence et de la volonté qui règlent les actes, ordonnent les passions et guident la conduite. Elles procurent facilité, maîtrise et joie pour mener une vie moralement b (fr)
- Софросю́не (греч. σωφροσύνη — «благоразумие, рассудительность, здравый смысл») — в работах античных философов, термин, часто употребляющийся в смысле «сдерживающей меры» (в эстетическом понимании). С точки зрения А. Ф. Лосева, наилучшим образом передают смысл «софросюне» на русском языке «умственное целомудрие» и «цело-мудрие» (как единство целостной мудрости и нравственной чистоты). Тем не менее, сам Лосев чаще всего оставляет этот термин без перевода, поскольку даже эти варианты существенным образом искажают его смысл (так, например, в платоновском диалоге «Хармид», посвященном софросюне, рассматриваются такие его значения, как «наука о науках», «наука наук» и «наука о невежестве», что плохо согласуется с возможными современными контекстами употребления понятия «цело-мудрие»). (ru)
- Софросюне (грец. σωφροσύνη — «розсудливість, поміркованість, здоровий глузд») — у роботах античних філософів, термін, часто використовуваний у сенсі «стримувального заходу» (в естетичному розумінні). Зміст «софросюне» можна передати як «розумова цнотливість» (єдність мудрості і моральної чистоти). Проте часто цей термін залишають без перекладу, щоб не спотворювати змісту (так, наприклад, у платонівському діалозі «Хармід», присвяченому софросюне, розглядаються такі його значення, як «наука про науки», «наука наук» і «наука про незнання», що погано узгоджується з можливими сучасними контекстами вживання поняття «цнотливість»). (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)