| rdfs:comment
| - إيلي دوكميان (Élie Ducommun) هو صحفي سويسري ولد في 19 فبراير 1833 وتوفي في 7 ديسمبر 1906. عمل بين 1862 و1865 كمستشارا لمقاطعة جنيف. أسس في سنة 1867 . في سنة 1871 عين مدير المكتب العالمي للسلام التي تعتبر أول منظمة غير حكومية وبقي في ذلك المنصب حتى وفاته سنة 1906. حصل سنة 1902 على جائزة نوبل للسلام مناصفة مع شارل ألبير غوبا. (ar)
- Élie Ducommun (Ginebra, Suïssa 1833 - Berna 1906) fou un periodista suís que treballà en favor del pacifisme i fou guardonat amb el Premi Nobel de la Pau l'any 1902 juntament amb Charles Albert Gobat. (ca)
- Élie Ducommun (19. února 1833 Ženeva - 7. prosince 1906 Bern) byl švýcarský mírový aktivista a držitel Nobelovy ceny míru (1902, spolu s Charlesem Albertem Gobatem). (cs)
- Élie Ducommun (* 19. Februar 1833 in Genf; † 7. Dezember 1906 in Bern) war ein Schweizer Journalist, Politiker, Geschäftsmann und Friedensnobelpreisträger. Er war Staatskanzler des Kantons Genf (1862 bis 1865), Mitherausgeber der Zeitung „Les États-Unis d'Europe“ (1868), Gründungsmitglied der Schweizerischen Volksbank (1869), Sekretär der Jura-Simplon-Bahn (1873–1903) und Leiter des „Internationalen Ständigen Friedensbüros“ (1891–1906). Am 10. Dezember 1902 erhielt er den Friedensnobelpreis zusammen mit Charles Albert Gobat. (de)
- Élie Ducommun (Geneva, 1833ko otsailaren 19a - Berna, 1906ko abenduaren 7a) kazetari suitzarra izan zen, 1867an Genevan sortu zen sortzailea izan zen. Tutore, hizkuntza irakasle, kazetari, tren enpresa bateko idazkari nagusi, editore eta Suitzako Kantzilergo Federaleko itzultzaile gisa lan egin zuen. 1891an zuzentzeko izendatu zuten, Bernan. 1902an Charles Albert Gobatekin batera Bakearen Nobel Saria jaso zuen.
* Datuak: Q122368
* Multimedia: Élie Ducommun (eu)
- Élie Ducommun (Ginebra, 19 de febrero de 1833 - Berna, 7 de diciembre de 1906), fue un periodista y profesor suizo. Miembro fundador en Ginebra, en 1867, de la . Trabajó como tutor, profesor de idiomas, periodista social e integral de apoyo moralRevue de Genève, Der Fortschritt y Helvétie), secretario general de una compañía de ferrocarril y editor, y de traductor para la Cancillería Federal suiza (1869-1873). En 1891, es designado para dirigir la Oficina Internacional por la Paz, que tenía su sede en Berna.Obtuvo el premio Nobel de la Paz en 1902, junto a Charles Albert Gobat. (es)
- Élie Ducommun, né le 19 février 1833 à Genève et mort le 7 décembre 1906 à Berne, est un journaliste et un homme politique suisse, franc-maçon et pacifiste, un des fondateurs en 1867 de la Ligue de la paix et de la liberté, il reçoit le prix Nobel de la paix en 1902 avec Charles Albert Gobat. (fr)
- 엘리 뒤코묑(Élie Ducommun, 1833년 2월 19일 ~ 1906년 12월 7일)은 스위스의 언론인, 평화운동가로, 1902년 샤를 알베르 고바와 함께 노벨 평화상을 수상했다. 그는 제네바에서 태어나 가정 교사, 어학 교사, 언론인, 스위스 연방 정부 통역사(1869년 ~ 1873년)로 근무했다. 1867년 (Ligue de la Paix et de la Libert)을 설립했으며 1873년부터 1891년까지 쥐라-심플롱 철강 회사의 비서를 맡는 등 다른 업무도 병행했다. 1891년 베른에서 설립된 최초의 국제 평화 비정부 기구인 국제 평화국 초대 사무총장에 취임했으며 1906년 사망할 때까지 사무총장을 맡았다. 1902년 노벨 평화상을 수상했다. (ko)
- Élie Ducommun (Ginevra, 19 febbraio 1833 – Berna, 7 dicembre 1906) è stato un giornalista e politico svizzero, Premio Nobel per la pace nel 1902. (it)
- エリー・デュコマン（Élie Ducommun, 1833年2月19日 - 1906年12月7日）は、スイスのジャーナリスト、平和活動家。1902年、シャルル・アルベール・ゴバと共にノーベル平和賞を受賞した。 (ja)
- Élie Ducommun (Genève, 19 februari 1833 – Bern, 7 december 1906) was een Zwitsers journalist en vredesactivist. In 1902 won hij samen met Charles Albert Gobat de Nobelprijs voor de Vrede voor zijn werkzaamheden voor de Interparlementaire Unie. Het hieraan verbonden geldbedrag bedroeg 141.847 SEK, Ducommun kreeg hiervan de helft. Ducommun was kanselier van het kanton Genève van 1862 tot 1865, mede-uitgever van de krant "" en eresecretaris van het Internationaal Bureau voor de Vrede in Bern van 1891 tot zijn dood in 1906. (nl)
- Élie Ducommun (Genebra, 19 de fevereiro de 1833 — Berna, 7 de dezembro de 1906) foi um jornalista e pacifista suíço. (pt)
- Élie Ducommun, född i Genève 19 februari 1833, död i Bern 7 december 1906, var en schweizisk journalist och fredsaktivist. År 1902 erhöll han Nobels fredspris tillsammans med Albert Gobat. Ducommun var statskansler i kantonen Genève 1862–65, och anställd hos nationalrådet 1868–74. från 1867 var han vicepresident i , och redaktör för dess tidskrift från 1868. Ducommun grundade den internationella fredsbyrån i Bern, och var från 1891 dess ledare och hade som sådan en betydande del av det fredsarbete som bedrevs under 1800-talets slut. (sv)
- Эли Дюкоммен (фр. Élie Ducommun, 19 февраля 1833 года, Женева, Швейцария — 7 декабря 1906 года, Берн, Швейцария) — швейцарский журналист, борец за мир, лауреат Нобелевской премии мира 1902 года (совместно с Шарлем Альбером Гоба). (ru)
- 埃利·迪科门（Élie Ducommun，1833年2月19日－1906年12月7日），瑞士人。1902年12月10日为了表彰他和夏尔莱·阿尔贝特·戈巴特（各国议会和平局局长）对和平事业的贡献，并且也为了表彰国际和平局和各国议会和平局的工作，挪威诺贝尔委员会授予他们两人第二届诺贝尔和平奖。 (zh)
- Елі Дюкоммен (фр. Élie Ducommun, 19 лютого 1833, Женева, Швейцарія — 7 грудня 1906, Берн, Швейцарія) — швейцарський журналіст, борець за мир, лауреат Нобелівської премії миру 1902 року (спільно з Шарлем Альбером Гоба). (uk)
- Ο Ελί Ντυκομέν (Élie Ducommun, 19 Φεβρουαρίου 1833 – 7 Δεκεμβρίου 1906) ήταν Ελβετός ακτιβιστής ειρηνιστής. Βραβεύθηκε με το Βραβείο Νόμπελ Ειρήνης του 1902 από κοινού με τον Σαρλ Αλμπέρ Γκομπά. Γιος ωρολογοποιού, γεννήθηκε στη Γενεύη και εργάσθηκε ως διδάσκαλος ξένων γλωσσών, δημοσιογράφος, αλλά και ως μεταφραστής για την Ομοσπονδιακή Κυβέρνηση της Ελβετίας (1869–1873). Το 1865 μετακόμισε στη Βέρνη, όπου ίδρυσε το ριζοσπαστικό γερμανόφωνο περιοδικό Der Fortschritt (Η πρόοδος), το οποίο εκδιδόταν ταυτόχρονα και στη γαλλική γλώσσα υπό τον ίδιο τίτλο (Progrès). Το 1867 ο Ντυκομέν βοήθησε στην ίδρυση της «Λεγεώνας για την Ειρήνη και την Ελευθερία» (Ligue de la paix et de la liberté), παρότι συνέχισε να εργάζεται σε άλλες θέσεις, μεταξύ των οποίων και μία θέση γραμματέα στην Εταιρεία Χάλυβα Ιο (el)
- Élie DUCOMMUN (La 19-an de februaro 1833 - La 7-an de decembro 1906 ) estis ĵurnalisto svisa kaj pacaktivisto. Gajnis la Nobel-premion pri paco en 1902, kune kun la advokato Charles Albert Govat. Ducommun naskiĝis en Ĝenevo kaj laboris por vivteni sin kiel helpinstruisto, lingva instruisto, ĵurnalisto kaj redaktoro. Lia unua laboro, fininte sian mezlernejan edukadon en la aĝo de 17 jaroj, estis kiel privata instruisto en riĉa familio en la saksa regiono de Germanio, kie li ekregis la germanan lingvon. Li servis kiel interpretisto por la Federacia Prezidanteco de Svislando de 1873 ĝis 1869. En 1867 li estis unu el la fondintoj de la Ligo por Paco kaj Libereco (france: Ligue de la paix et de la liberté), kvankam li daŭre vivtenis sin kaj eĉ funkciis kiel sekretario de la ŝtalentrepreno Jura (eo)
- Élie Ducommun (19 Februari 1833 – 7 Desember 1906) adalah wartawan dan Swiss. Ia adalah pemenang Hadiah Nobel Perdamaian 1902, yang diterimanya bersama Albert Gobat. Lahir di Jenewa, ia bekerja sebagai, guru bahasa, wartawan, dan editor, juga penerjemah bagi Kekanseliran Federal Swiss (1869-1873). Pada tahun 1867 ia membantu mendirikan (Liga Perdamaian dan Kemerdekaan), walau ia terus bekerja di kedudukan lain, termasuk sekretaris untuk Perusahaan Baja Jura-Simplon dari 1873 hingga 1891. Pada tahun itu, ia diangkat sebagai direktur (Kantor Perdamaian Internasional) yang baru dibentuk, organisasi perdamaian internasional non-pemerintahan yang pertama, bermarkas di Bern. Ia menolak menerima gaji untuk jabatan itu, menyatakan bahwa ia ingin membantu dalam kapasitas ini sepenuhnya karena id (in)
- Élie Ducommun (19 February 1833, Geneva – 7 December 1906, Bern) was a Swiss peace activist. He was a Nobel laureate, awarded the 1902 Nobel Peace Prize, which he shared with Charles Albert Gobat. Born in Geneva, he worked as a tutor, language teacher, journalist and a translator for the Swiss federal Chancellery (1869–1873). His keen organizational skills ensured the group's success. He was awarded in the Nobel Peace Prize in 1902, and served as director of the organization until his death in 1906. (en)
- Élie Ducommun (ur. 19 lutego 1833 w Genewie, zm. 7 grudnia 1906 w Bernie) – szwajcarski działacz polityczny, publicysta, laureat Pokojowej Nagrody Nobla za rok 1902. Studiował w Genewie, następnie podjął pracę prywatnego nauczyciela w bogatej rodzinie w Saksonii. Pracował także w szkolnictwie publicznym. Od 1855 roku był dziennikarzem, związanym z redakcjami pism genewskich (Revue the Geneve), później w Bernie (Der Fortschritt, wydawane także w języku francuskim jako Progres; Helvetie). Redagował pismo współzakładanej przez siebie w 1867 Międzynarodowej Ligi na rzecz Pokoju i Wolności Les Etats-Unis d'Europe, a także biuletyn Międzynarodowego Stałego Biura Pokoju. Przez pewien czas pracował również jako sekretarz generalny kompanii Kolei Jurajsko-Simplońskiej (do 1903). (pl)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)