| rdfs:comment
| - Η Οροσειρά Ακαδημίας Επιστημών (ρωσ. Хребет Академии Наук, τατζ. Qatorkuhi Akademiyai Fanho) είναι οροσειρά της Ασίας, μέρος (υπο-οροσειρά) της μεγάλης οροσειράς Παμίρ στο Τατζικιστάν. Η διεύθυνσή της είναι στον άξονα βορρά-νότου και θεωρείται ο «πυρήνας» του ορεινού συστήματος του Παμίρ. Πήρε το όνομά της προς τιμή της τότε Σοβιετικής (σήμερα και πριν Ρωσικής) Ακαδημίας Επιστημών. (el)
- Academy of Sciences Range (Russian: Хребет Академии Наук, Khrebet Akademiy Nauk; Tajik: Qatorkuhi Akademiyai Fanho) is a mountain range in the Western Pamirs of Tajikistan. It is stretched in a north-south direction and considered to be the core of the Pamir mountain system. (en)
- Die Kette der Akademie der Wissenschaften (russisch Академии Наук хребет) ist ein Gebirgszug im Westen des Pamir-Gebirges in Tadschikistan. Der Gebirgszug hat eine Länge von 110 km. 24 Gipfel übersteigen die 6000 m-Marke. Mehrere große Gletscher bedecken die Gebirgsgruppe, darunter der Fedtschenko-Gletscher und der . Die Gesamtgletscherfläche beträgt 1500 km². Der russische Geograph Nikolai Leopoldowitsch Korschenewski benannte die Gebirgsgruppe im Jahr 1927 zu Ehren der Akademie der Wissenschaften der UdSSR. (de)
- Le chaînon de l'Académie des Sciences (Akademiya Nauk en russe) est un massif montagneux situé au Tadjikistan, dans le Pamir. Il culmine à 7 495 mètres d'altitude au pic Ismail Samani, généralement considéré comme le point culminant du Pamir et plus haut sommet du pays.
* Portail de la montagne
* Portail du Tadjikistan (fr)
- Хребе́т Акаде́мії Нау́к — гірський хребет в Таджикистані. Відноситься до гірської системи Паміру. Простягається із півночі на південь, від долини річки до річки Ванч. На сході з'єднується з хребтом Північний Танимас. Найвища точка — пік Ісмаїла Самані (7495 м). Вкритий льодовиками — . Інші вершини:
* пік — 6875 м
* пік — 6645 м
* пік — 6602 м
* пік — 6485 м
* гора — 6289 м
* пік — 6265 м
* гора — 5820 м
* пік — 5630 м
* пік Палю — 5620 м
* гора — 4792 м (uk)
- Los montes de la Academia de Ciencias (ruso, Хребет Академии Наук; tayiko, Qatorkuhi Akademiyai Fanho) es una cordillera en el Pamir occidental de Tayikistán. Se extiende en la dirección del meridiano y está considerado como el núcleo del sistema de los montes Pamir. La cordillera está formada por rocas sedimentarias y metamórficas de la era Paleozoica y en parte granitos. Está cubierta con nieves eternas, que alimentan un gran número de grandes glaciares. La superficie total del hielo glaciar es de alrededor de 1.500 km². (es)
- I Monti Akademii-Nauk, o Monti Accademia delle Scienze, (in russo Хребет Академии Наук, Chrebet Akademii Nauk; in tagico Qatorkŭhi Akademiyai Fanho) sono una catena montuosa nel Pamir occidentale in Tagikistan. La catena fu scoperta da Nikolai L. Korženevskij nel 1927 e denominata in onore della Accademia delle scienze dell'URSS. La catena si estende per circa 110 km. La vetta più alta è il Picco Ismail Samani (7495 m), il punto più alto del Tagikistan. Le 24 cime dei Monti Akademii-Nauk hanno un'altezza superiore ai 6000 m. Fanno parte delle vette più alte il Picco Korženevskaja e il . (it)
- Góry Akademii Nauk (ros. Хребет Академии Наук, tadż.: Qatorkuhi Akademiyai Fanho) - pasmo górskie będące częścią Pamiru. Znajduje się w całości w Tadżykistanie. Jest to centralna część Pamiru. Pasmo ma długość 110 km. 24 szczyty przekraczają wysokość 6000 m. Najwyższym szczytem jest Szczyt Ismaila Samaniego, który osiąga 7495 m. Najniższą przełęczą jest Kamaloyak (Камалояк) na wysokości 4340 m. W pasmie tym znajdują się też inne ważne szczyty Pamiru np. Szczyt Korżeniewskiej, Garmo i Szczyt Niepodległości. (pl)
- Хребет Академии Наук (тадж. Қаторкуҳи Академияи Фанҳо) — горный хребет на Западном Памире в Таджикистане. Хребет простирается в меридиональном направлении на расстояние около 110 км. Высшая точка хребта Академии Наук — пик Исмоила Сомони (7495 м) — высшая точка Таджикистана. 24 вершины хребта имеют высоту выше 6000 м. Хребет сложен осадочными и метаморфическими породами палеозоя, отчасти гранитами. Вечные снега, покрывающие хребет Академии Наук, дают питание большому количеству крупных ледников: леднику Федченко, Гармо. Общая площадь оледенения составляет 1500 км². (ru)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
