| rdfs:comment
| - Svatý Adrian Ondrusovský (vlastním jménem: Andrej Nikiforovič; konec 15. století, Moskva – 15. května 1550, ) byl pravoslavný monach, mučedník a zakladatel . (cs)
- Адриа́н Ондру́совский (Андру́совский, в миру — Завалишин Андрей Никифорович; конец XV века — 15 мая 1550, деревня Обжа) — русский православный святой, преподобномученик, основатель Андрусовской пустыни. Память совершается 17 мая (перенесение мощей) и 26 августа (по юлианскому календарю). (ru)
- Venerable Adrian of Ondrusov (died August 26, 1549) was a Russian Orthodox monk and saint, venerated as a Wonderworker. Born Andrew Zavalushin into a noble family, he was the owner of a rich estate (Andreevschina), which was located not far from the monastery of Saint Alexander of Svir. He accidentally encountered St Alexander while he was hunting in 1493, and after this often went to him for guidance, and helped supply the material needs for the ascetics. Eventually Andrew decided to enter the monastic life and was tonsured at Valaam Monastery on Lake Ladoga, receiving the religious name Adrian. Several years later, he received a blessing to live as a hermit on the peninsula of the Valaam archipelago. (en)
- Adrian, imię świeckie: Andriej Nikiforowicz Zawaliszyn, (zm. 15 maja 1550) – rosyjski duchowny prawosławny, święty mnich męczennik. Informacje o Adrianie pochodzą z żywota św. Aleksandra Świrskiego oraz z opowieści o mnichach przechowywanych w monasterze Wałaam. (pl)
- Святий Адріан Ондрусівський (у світі Завалишин Андрій Никифорович пом. 15 травня, 1550), російський святий, преподобний, мученик та чудотворець. В житії прп. Олександра Свірського сказано, що Адріан Ондрусівський походив «з московської землі», а в новгородську Обонезьку п'ятину був присланий великим князем Іоаном III Васильовичом «на помістя» (РГБ. Унд. № 1253. Л. 93-93 об.). Поміщик Андрій Никифорович Завалишин згадується в письмових книгах Обонезької п'ятини за 1496 р. Одного разу, під час полювання переслідуючи оленя, А. Завалишин побачив келію прп. Олександра Свірського і з того часу став часто бувати у преподобного, слухаючи його настанов, приносив йому хліб. Згодом А. Завалишин залишив свій маєток і по прикладу прп. Олександра віддалився у Валаамський монастир, де прийняв чернечий по (uk)
|
| has abstract
| - Svatý Adrian Ondrusovský (vlastním jménem: Andrej Nikiforovič; konec 15. století, Moskva – 15. května 1550, ) byl pravoslavný monach, mučedník a zakladatel . (cs)
- Venerable Adrian of Ondrusov (died August 26, 1549) was a Russian Orthodox monk and saint, venerated as a Wonderworker. Born Andrew Zavalushin into a noble family, he was the owner of a rich estate (Andreevschina), which was located not far from the monastery of Saint Alexander of Svir. He accidentally encountered St Alexander while he was hunting in 1493, and after this often went to him for guidance, and helped supply the material needs for the ascetics. Eventually Andrew decided to enter the monastic life and was tonsured at Valaam Monastery on Lake Ladoga, receiving the religious name Adrian. Several years later, he received a blessing to live as a hermit on the peninsula of the Valaam archipelago. Tsar Ivan the Terrible (1533–1584) developed a profound respect for Adrian, and endowed his monastic community. In August 1549, he asked Adrian to be the godfather for his daughter Anna. While he was returning from Moscow to his monastery, robbers killed him near the village of Obzha. This took place on August 26, which is the feast day of his own patron saint, Adrian of Nicomedia. Two years later, on May 17, 1551, his brethren found his remains and buried him in the wall of his church. The memory of Saint Adrian of Ondrusov is celebrated twice during the year on the Orthodox liturgical calendar: The first is on the day of the finding and translation of his relics, May 17 (for those churches which follow the traditional Julian Calendar, May 17 currently falls on May 30 of the modern Gregorian Calendar). The second, and more important feast is on the day of his repose, August 26 (September 8). (en)
- Adrian, imię świeckie: Andriej Nikiforowicz Zawaliszyn, (zm. 15 maja 1550) – rosyjski duchowny prawosławny, święty mnich męczennik. Informacje o Adrianie pochodzą z żywota św. Aleksandra Świrskiego oraz z opowieści o mnichach przechowywanych w monasterze Wałaam. Według hagiografii Adrian pochodził z ziemi moskiewskiej i otrzymał od wielkiego księcia Iwana III Wasiljewicza ziemię w rejonie Nowogrodu. Wzmianki te zgadzają się z informacjami o Andrieju Zawaliszynie zachowanymi w źródłach świeckich. Andriej Zawaliszyn miał przypadkowo w czasie polowania trafić na pustelnię Aleksandra Świrskiego, który stał się jego ojcem duchowym. Aleksander pobłogosławił go na wstąpienie do monasteru; Andriej Zawaliszyn udał się wówczas na Wałaam i tam złożył wieczyste śluby mnisze, przyjmując imię Adrian. Po kilku latach opuścił klasztor, by zamieszkać w całkowitej samotności. Stopniowo zgromadzili się wokół niego naśladowcy; w ten sposób powstała , utworzona najpóźniej w 1533. Pod datą 1549 Latopis Nikonowski mówi o chrzcie córki Iwana IV Anny w Monasterze Nowodziewiczym w Moskwie, który przeprowadzili mnisi Adrian oraz . W maju 1550, prawdopodobnie w drodze powrotnej z Moskwy do monasteru, który założył, Adrian został zabity przez chłopów ze wsi . Ciało mnicha, według hagiografii nierozłożone, zostało odnalezione dwa lata później. Wtedy też mnisi Pustelni Andrusowskiej dokonali jego pochówku w klasztornej cerkwi. Lokalny kult Adriana pojawił się w połowie XVII w. W tym samym okresie imię mnicha pojawia się w zbiorach wspomnień świętych na dany miesiąc, notowane są również modlitwy określające go jako cudotwórcę i świętego mnicha. Znany jest również akafist do świętego, napisany przez anonimowego autora. (pl)
- Святий Адріан Ондрусівський (у світі Завалишин Андрій Никифорович пом. 15 травня, 1550), російський святий, преподобний, мученик та чудотворець. В житії прп. Олександра Свірського сказано, що Адріан Ондрусівський походив «з московської землі», а в новгородську Обонезьку п'ятину був присланий великим князем Іоаном III Васильовичом «на помістя» (РГБ. Унд. № 1253. Л. 93-93 об.). Поміщик Андрій Никифорович Завалишин згадується в письмових книгах Обонезької п'ятини за 1496 р. Одного разу, під час полювання переслідуючи оленя, А. Завалишин побачив келію прп. Олександра Свірського і з того часу став часто бувати у преподобного, слухаючи його настанов, приносив йому хліб. Згодом А. Завалишин залишив свій маєток і по прикладу прп. Олександра віддалився у Валаамський монастир, де прийняв чернечий постриг з іменем Адріан. Тут він провів декілька років, а потім за благословінням преподобного Олександра вибрав для усамітненого перебування кам'янистий мис на східному березі Андрусівської бухти Ладозького озера. Через деякий час до нього зібралися учні і було засновано Андрусівську обитель в честь Святого Миколая пустельника). Монастир виник не пізніше 1533 року, оскільки відома жалована грамота вел. кн. († 1533) Адріановій пустині. «Сказання» про Адріана Ондрусівського повідомляє, що преподобний навернув до покаяння 2 розбійників. Один з них, на ім'я Ондрус, жив зі своїми друзями на острові , розташованому навпроти Адріанової пустині. Він зажадав від святого залишити це місце, але Адріан Ондрусівський випрохав його не нищити монастир. Одного разу в бою з розбійниками Ондрус був переможений, зв'язаний і кинений в лодку, однак за молитвеним заступництвом Адріана Ондрусівського чудесним способом незабаом визволився. Ондрус прийшов в монастир і знайшов Адріана Огдрусівського співаючим псалми, святий не виходив із обителі. Вражений розбійник розкаявся і залишився в пустині. У 1546 році цар Іван IV Грозний звелів новгородським владам щорічно видавати «ондрусівському ігумену» царську ругу. У 1549 році Адріан Ондрусівський і преподобний хрестили дочку Івана IV Анну в Новодівочому мон-рі в Москві, про що повідомляє Никонівський літопис (ПСРЛ. Т. 13. 1-а пол. С. 158; 2-а пол. С. 460). 15 травня 1550 року. Адріан Ондрусівський, повертаючись з Москви в монастир, був вбитий селянами с. , тіло його було скинено в болото. Через 2 роки нетлінні мощі були здобуті ченцями Андрусівської пустині, 17 травня 1552 року, перенесені в обитель і покладені у північної стіни церкви святого Миколая. В 1721 році мощі були засвідчені за указом імператора Петра І. З 1828 року (або з 1830) вони знаходилися в ниші південної стіни церкви Святого Миколая між вівтарем і кліросом, на мощами було владнано дерев'янне раку з живописними зображеннями преподобного в ріст, а також сцен його смерті і поховання (сучасне місцезнаходження мощей невідоме). Ті ж зображення містилися на стовпах святих воріт Андрусівської обителі. Початок місцевого шанування Адріана Ондрусівського можна датувати сер. XVII ст. В одному з актів 1659 р. він називається «преподобним отцем нашим і чудотворцем», його пам'ять відмічена в «Описі про російських святих», а також в місяцеслове XVII ст., що належав Барсову. Архієпископ Сергій (Спаський) помістив пам'ять А. О., помилково назвав його Афанасієм Сяндемським, в розділі святих, внесених у святці, але неканонізованих (Місяцеслов. Т. 3. С. 551). В 1819 році Андрусівський монастир відвідав імператор Олександр I, оглядаючи Олонецьку губ. Імператор молився при раці святого, згодом прислав в мон- богослужбові книги і начиня. В 1882—1883 рр. на місці убиття Адріана Ондрусівського було побудовано каплицю в пам'ять про визволення за молитвами святого місцевих жителів від сибір. язви в 1873 р. В честь цієї ж події щорічно 14 червея здійснювався хресний хід зі с. Обжі до каплиці. Служба святому здавна здійснюється по Загальній Мінеї. Існує акафіст святому, але кем він був складений, невідомо. Молитва Адріана Ондрусівського опублікована за рукописом з Андрусівської пуст. (Молитви Господу Богу, Пресвятій Богородиці і святим угодникам Божим, що вживаються на молебенях та інших послідуваннях. М., 1993 p. С. 218—219). Пам'ять 26 серпня і 17 травня — перенесения мощей. (uk)
- Адриа́н Ондру́совский (Андру́совский, в миру — Завалишин Андрей Никифорович; конец XV века — 15 мая 1550, деревня Обжа) — русский православный святой, преподобномученик, основатель Андрусовской пустыни. Память совершается 17 мая (перенесение мощей) и 26 августа (по юлианскому календарю). (ru)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
