| rdfs:comment
| - L'ádyton (grec τὸ ἄδυτον, literalment «lloc en el qual no es pot entrar») és un terme d'arquitectura que designa en un temple de l'antiga Grècia a un espai reservat per a certes funcions, la majoria religioses. Es tracta d'una habitació o bé darrere del naos, o bé enquadrada al mateix naos, on només podien accedir els sacerdots. L'ádyton podia ser també subterrani (es parlarà llavors de cripta) o en canvi realçat sobre un podi. (ca)
- Adyton (starořecky ἄδῠτον, latinsky adytum) je označení malé vnitřní části (obvykle mezi cellou a opistodomem) starořeckého nebo starořímského chrámu, kam byl výrazně omezen přístup. Často se právě zde nalézala modla a směli sem vstoupit pouze kněží nebo věštci. Typicky se jednalo o malý prostor, například v Delfách měl rozměry 2,7×3,7 metru. Příbuzný koncept nepřístupné části chrámu v řecké pravoslavné církvi se označuje slovem abaton (starořecky ἄβατον). (cs)
- El ádyton (griego τὸ ἄδυτον, literalmente «lugar en el que no se puede entrar») es un término de arquitectura que designa en un templo de Antigua Grecia a un espacio reservado para ciertas funciones, la mayoría religiosas. Se trata de una habitación o bien detrás del naos, o bien encuadrada en el misma naos, en donde solo podían acceder los sacerdotes. El ádyton podía ser también subterráneo (se hablará entonces de cripta) o en cambio realzado sobre un podio. (es)
- Adyton (grezieraz τὸ ἄδυτον, literalki "sar ezin daitekeen tokia"), Antzinako Greziako tenpluetan, funtzio zehatz batzuetarako, gehienetan erlijiosoak, erabiltzen zen toki bat izendatzen duen arkitekturako hitz bat da. Naosaren atzean edo naosean bertan dagoen gela bat da, non apaizak baino ezin zitezkeen sar. Adytona, lurrazpikoa ere izan zitekeen (orduan, kripta hitza erabiliko da), edo, aldiz, podio baten gainean egon zitekeen. (eu)
- L'adyton (en grec ancien τὸ ἄδυτον, littéralement « le lieu dans lequel on ne peut entrer ») est un terme d'architecture qui désigne dans un temple grec antique un espace réservé à certaines fonctions, la plupart du temps religieuses. Il s'agit en général d'une pièce située soit en arrière du naos, soit emboîtée dans le naos lui-même, mais qui peut aussi être souterraine (on parlera alors de crypte) ou au contraire surélevée sur podium. (fr)
- Ádito (em grego: Άδυτον; em latim: adytum) é o espaço do templo da Antiguidade Clássica só acessível a sacerdotes e utilizado para o culto ou colocação de oferendas. Esta área pode funcionar de diferentes maneiras; como uma sub-divisão do nau, aberta para ele; como uma câmara isolada no centro do nau; ou como um nicho na parede posterior do nau. (pt)
- Adyton är den heliga platsen i ett antikt tempel som var förbjuden att beträdas. Det var ett inre altarrum som i det antika Grekland byggdes in i grunden på ett tempel och användes för ceremonier som inte var öppna för allmänheten. Termen har använts inom ett flertal ockulta organisationer, antingen som en synonym till "tempel" eller i en mer metaforisk betydelse. (sv)
- Ади́тон (дав.-гр. ἄδυτον — заповідне місце) — святилище давньогрецького храму. Містився за целлою. На території сучасної України відомі адитони храму Аполлонія Дельфінія (III—IV століття до н. е.) в Ольвії, храмів у Херсонесі та інших містах античних держав Північного Причорномор'я. Аналогічні приміщення створювались і в будівлях ХІХ століття, які наслідували античні храми:
* Петропавлівський собор у Севастополі (1848);
* будинок Керченкького історико-археологічного музею (кінець ХІХ століття). (uk)
- The adyton (Ancient Greek: ἄδῠτον [ádyton], 'innermost sanctuary, shrine', lit. 'not to be entered') or adytum (Latin) was a restricted area within the cella of a Greek or Roman temple. The adyton was frequently a small area at the farthest end of the cella from the entrance: at Delphi it measured just 9 by 12 feet (2.7 by 3.7 m). The adyton often would house the cult image of the deity. In modern usage, the term is sometimes extended to similar spaces in other cultural contexts, as in Egyptian temples or the Western mystery school, Builders of the Adytum. (en)
- Adyton (altgriechisch ἄδυτον ádyton „das Unzugängliche“, lateinisch adytum) heißt der nach außen gänzlich abgeschlossene Rückraum der Cella eines altgriechischen Tempels. Er befindet sich im Tempelgrundriss an der Stelle des Opisthodoms. Das Adyton erscheint vorwiegend in Tempelbauten des 6. Jahrhunderts v. Chr. (selten in späteren) und meist im griechischen Westen (Sizilien und Unteritalien, besonders bei den Tempeln von Selinunt). Manchmal wird Adyton synonym mit Abaton verwendet. Der Begriff war in der Antike nicht geläufig und fand erst in der Neuzeit Eingang in die Nomenklatur. (de)
- Το άδυτον ήταν ένας από τους εσωτερικούς χώρους των αρχαίων ναών. Ήταν ένας ιδιαίτερος χώρος, τμήμα του κυρίως ναού, αλλά με ενδιάμεσο τοίχο, έτσι ώστε να μην είναι προσβάσιμος. Ορισμένοι μόνο ναοί είχαν άδυτο, ιδιαίτερα εκείνοι που φιλοξενούσαν μαντείο ή θεούς με ιαματικές ικανότητες είχαν το άγαλμα της θεότητας μέσα στο άδυτο κάνοντάς το με αυτό τον τρόπο πιο απομονωμένο από τους θνητούς. Στο άδυτο επιτρεπόταν η είσοδος μόνο στους ιερείς του ναού. Ξέρουμε ότι το άδυτο ήταν χωρισμένο από τον σηκό, αφού έτσι το αναφέρει ο Μάρκος Ανναίος Λουκανός. (el)
- L'adyton (in greco antico τὸ ἄδυτον, letteralmente « luogo in cui non è possibile entrare ») era, nell'architettura dei templi greci e romani, uno spazio riservato agli officianti del culto per funzioni specifiche, per lo più religiose. In età arcaica l'adyton era diffuso nelle aree sacre di tipo santuario per lo svolgimento dei culti misterici. In genere, la statua della divinità era collocata nella cella (nàos) - la principale camera interna di un tempio greco -, ma, in taluni casi, poteva trovarsi invece nell'adyton. (it)
- Adyton (stgr. ἄδυτον "niedostępny") – miejsce święte, ukryta część starożytnego sanktuarium, świątyni, gaju świętego lub groty, do której dostęp mieli wyłącznie kapłani i osoby wybrane. Przechowywano w nim najcenniejsze świętości (cudowne wizerunki, relikwie). Zwykle mieściło też kultowy posąg bóstwa, a czasami było miejscem wyroczni. Adyton zazwyczaj mieścił się w tylnej części naosu. (pl)
- Adyton (Oudgrieks: ἄδυτον / ádyton - « het ontoegankelijke »; Latijn: adytum) is het ontoegankelijke allerheiligste van de naos van een (of de cella van een Romeinse tempel). Het was vaak gereserveerd voor specifiek religieuze functies. Het ging hierbij vaak om een kleine ruimte achter in de naos, of ingevoegd in de naos, maar het kon ook een ondergrondse (men spreekt dan ook wel van een crypte) of op een podium verheven ruimte zijn. (nl)
- Адитон (др.-греч. ἄδυτον — «святыня» от a-ditos, «недоступный, священный») или ади́тум (лат. adytum) — особая священная комната в древнегреческих и римских храмах, расположенная позади основного помещения (наоса у греков, целлы у римлян), где находилась статуя божества. В адитон могли входить только жрецы или известные лица[уточнить], и лишь в строго определённое время. Там находились алтарь (жертвенник) и . Располагался позади целлы или во внутреннем дворе , как, например, в . В христианских церквях адитон соответствует святилищу с алтарём.
* Адитон храма Дидимана Аполлона
*
* (ru)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)