| rdfs:comment
| - Os muros defensivos romanos são uma característica da arquitetura romana antiga. Os romanos geralmente fortificaram cidades, em vez de fortalezas, mas existem alguns campos fortificados, como os fortes de Saxon Shore, como o na Inglaterra. As muralhas das cidades já eram significativas na arquitetura etrusca, e na luta pelo controle da Itália sob a primeira República, muitos outros foram construídos, usando diferentes técnicas. (pt)
- Defensive walls are a feature of ancient Roman architecture. The Romans generally fortified cities, rather than building stand-alone fortresses, but there are some fortified camps, such as the Saxon Shore forts like Porchester Castle in England. City walls were already significant in Etruscan architecture, and in the struggle for control of Italy under the early Republic many more were built, using different techniques. These included tightly-fitting massive irregular polygonal blocks, shaped to fit exactly in a way reminiscent of later Inca work. The Romans called a simple rampart wall an agger; at this date great height was not necessary. The Servian Wall around Rome was an ambitious project of the early 4th century BC. The wall was up to 10 metres (32.8 ft) in height in places, 3.6 metr (en)
- Оборонні стіни є особливістю давньоримської архітектури. Римляни, як правило, укріплювали міста, а не будували окремі фортеці. Міські стіни вже мали важливе значення в етруській архітектурі, і в боротьбі за контроль над Італією під час ранньої Республіки було побудовано багато інших, використовуючи різні техніки. Римляни називали просту стіну валу аггером. У цей час не було потреби будувати високі стіни. Сервіїв мур навколо Риму був амбіційним проектом початку 4 століття до нашої ери. Стіна була місцями до 10 метрів у висоту, 3,6 метра в ширину біля основи, 11 км в довжину і, як вважають, мала 16 головних воріт, хоча багато з них згадуються лише з творів, інших відомих решток немає. Деякі з них мали ямку або канаву спереду, а ззаду аггер, і цього було достатньо, щоб стримати Ганнібала. Піз (uk)
|
| has abstract
| - Defensive walls are a feature of ancient Roman architecture. The Romans generally fortified cities, rather than building stand-alone fortresses, but there are some fortified camps, such as the Saxon Shore forts like Porchester Castle in England. City walls were already significant in Etruscan architecture, and in the struggle for control of Italy under the early Republic many more were built, using different techniques. These included tightly-fitting massive irregular polygonal blocks, shaped to fit exactly in a way reminiscent of later Inca work. The Romans called a simple rampart wall an agger; at this date great height was not necessary. The Servian Wall around Rome was an ambitious project of the early 4th century BC. The wall was up to 10 metres (32.8 ft) in height in places, 3.6 metres (12 ft) wide at its base, 11 km (7 mi) long, and is believed to have had 16 main gates, though many of these are mentioned only from writings, with no other known remains. Some of it had a fossa or ditch in front, and an agger behind, and it was enough to deter Hannibal. Later the Aurelian Wall replaced it, enclosing an expanded city, and using more sophisticated designs, with small forts at intervals. The Romans walled major cities and towns in areas they saw as vulnerable, and parts of many walls remain incorporated in later defences, as at Córdoba (2nd century BC), Chester (earth and wood in the 70s AD, stone from c. 100), and York (from 70s AD). Strategic walls defending the frontiers of the Empire by running across open country were far rarer, and Hadrian's Wall (from 122) and the Antonine Wall (from 142, abandoned only 8 years after completion) are the most significant examples, both on the Pictish frontier. Most defences of the borders of the Roman Empire relied on systems of forts and roads without attempting a continuous barrier. (en)
- Os muros defensivos romanos são uma característica da arquitetura romana antiga. Os romanos geralmente fortificaram cidades, em vez de fortalezas, mas existem alguns campos fortificados, como os fortes de Saxon Shore, como o na Inglaterra. As muralhas das cidades já eram significativas na arquitetura etrusca, e na luta pelo controle da Itália sob a primeira República, muitos outros foram construídos, usando diferentes técnicas. (pt)
- Оборонні стіни є особливістю давньоримської архітектури. Римляни, як правило, укріплювали міста, а не будували окремі фортеці. Міські стіни вже мали важливе значення в етруській архітектурі, і в боротьбі за контроль над Італією під час ранньої Республіки було побудовано багато інших, використовуючи різні техніки. Римляни називали просту стіну валу аггером. У цей час не було потреби будувати високі стіни. Сервіїв мур навколо Риму був амбіційним проектом початку 4 століття до нашої ери. Стіна була місцями до 10 метрів у висоту, 3,6 метра в ширину біля основи, 11 км в довжину і, як вважають, мала 16 головних воріт, хоча багато з них згадуються лише з творів, інших відомих решток немає. Деякі з них мали ямку або канаву спереду, а ззаду аггер, і цього було достатньо, щоб стримати Ганнібала. Пізніше Авреліанів мур замінив її, оточивши розширене місто та використовуючи більш витончені конструкції, з невеликими фортами з інтервалом. Римляни оточили стінами великі міста і селища в районах, які вони вважали вразливими, а частини багатьох стін були вбудовані в пізніші оборонні споруди. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
