| rdfs:comment
| - أندرو الثاني كان الدوق الثاني لنابولي بين 834-840. خلال فترة حكمه، كان في حرب دائمة مع اللومبارد وسمح لجيتا الخاضعة له بأن تسير نحو استقلالها بقيادة قناصلها. (ar)
- André II de Naples (mort en mars 840) est duc de Naples de 834 à 840. Pendant son règne de quatre ans et cinq mois il est constamment en conflit avec les principautés lombardes et il permet en 839 au duché de Gaète, son vassal, d’accéder à l'indépendance sous l'autorité de son propre dirigeant un Hypatos. (fr)
- Andrea II (... – marzo 840) fu duca di Napoli dall'834 all'840. (it)
- Андрей II (итал. Andrea II; убит в 840, Неаполь) — герцог Неаполя в 834—840 годах. (ru)
- Ο Ανδρέας ήταν Βυζαντινός αξιωματούχος, δουξ της Νεάπολης από το 834 έως το 840. Ο Ανδρέας Β΄ ήταν δούκας της Νάπολης από το 834 έως το 840. Κατά τη διάρκεια της βασιλείας του, ήταν συνεχώς σε πόλεμο με τους Λομβαρδούς και επέτρεψε στον δούκα της Γκαέτα, τον υποτελή του, να ανεξαρτητοποιηθεί. (el)
- Andrew II was the duke of Naples from 834 to 840. During his reign, he was constantly at war with the Lombards and he allowed Gaeta, his vassal, to move towards independence under its own consuls. In September 834, Andrew overthrew his son-in-law, Duke Leo, who had only been in power for six months. He immediately ceased paying the tribute to Prince Sicard of Benevento. In response, Sicard besieged Naples from May through July in 835, but reached a peace with the duke. In 836, he besieged Naples again despite their pact. Andrew garnered the ignominy of being the first to call in Saracen mercenaries to the Italian peninsula. The consequences of such an action were far-reaching. He signed the Pactum Sicardi with Sicard and the duchies of Amalfi and Sorrento on 4 July. (en)
- Andrea II merupakan seorang Adipati Napoli dari tahun 834 sampai 840. Selama pemerintahannya, ia terus menerus berperang dengan Lombardia dan ia mengizinkan , kaki tangannya, merdeka dibawah konsulnya sendiri. (in)
- Andrzej II (? – zm. 840) był księciem Neapolu w latach 834 – 840. W czasie swych rządów był w ciągłej wojnie z Longobardami i pozwolił ,swemu wasalowi, uniezależnić się pod władzą własnych konsulów. We wrześniu 834 Andrzej zbuntował się przeciwko i usunął go uzurpując tron.Od razu zaprzestał płacenia trybutu księciu Benewentu. W odpowiedzi na to, Sicard oblegał Neapol od maja do lipca 835, ale w końcu zawarł pokój z księciem. Mimo to w 836 ponownie obległ Neapol. Andrzej okrył się hańbą pierwszego, który wezwał saraceńskich najemników na półwysep. Konsekwencje tego były dalekosiężne. (pl)
- Андрій II (†840) — неаполітанський дука (834–840). Під час свого правління вів постійні війни з лангобардами, дозволив васалу дукату Гаеті рухатись до незалежності. У вересні 834 Андрій повстав проти тодішнього дуки та захопив владу. Після цього він негайно зобов'язав князя Беневентського Сікарда сплатити йому данину. Проте, Сікард не погодився та з травня по липень 835 здійснював облогу Неаполя, після чого досягнув миру з Андрієм. У 836 Сікард знову обложив Неаполь. Андрій знеславив себе, вперше в Італії покликавши на допомогу сарацинських найманців. 4 липня того ж року між Андрієм, Сікардом і володарями Амальфі та Сорренто було укладено мирний договір, відомий як Pactum Sicardi. (uk)
|
| has abstract
| - أندرو الثاني كان الدوق الثاني لنابولي بين 834-840. خلال فترة حكمه، كان في حرب دائمة مع اللومبارد وسمح لجيتا الخاضعة له بأن تسير نحو استقلالها بقيادة قناصلها. (ar)
- Ο Ανδρέας ήταν Βυζαντινός αξιωματούχος, δουξ της Νεάπολης από το 834 έως το 840. Ο Ανδρέας Β΄ ήταν δούκας της Νάπολης από το 834 έως το 840. Κατά τη διάρκεια της βασιλείας του, ήταν συνεχώς σε πόλεμο με τους Λομβαρδούς και επέτρεψε στον δούκα της Γκαέτα, τον υποτελή του, να ανεξαρτητοποιηθεί. Τον Σεπτέμβριο του 834, ο Ανδρέας ανέτρεψε τον γαμπρό του, δούξ της Νάπολης, Λέοντα, ο οποίος ήταν στην εξουσία μόνο για έξι μήνες. Σταμάτησε αμέσως να καταβάλει το ετήσιοφόρο υποτελείας στον Πρίγκιπα Σικάρντ του Μπενεβέντο. Σε απάντηση, ο Σικάρντ πολιόρκησε τη Νάπολη από τον Μάιο έως τον Ιούλιο του 835, αλλά τέλος οι δύο πλευρές έκλεισαν ειρήνη. Το 836, πολιόρκησε ξανά τη Νάπολη παρά το σύμφωνο ειρήνης που είχαν. Ο Ανδρέας ήταν ο πρώτος που καλούσε Σαρακηνούς μισθοφόρους στην Ιταλική χερσόνησο για να τον βοηθήσουν. Υπέγραψε το Pactum Sicardi, σύμφωνο, με τον Λομβαρδό δούκα του Μπενεβέντο με την βοήθεια του επισκόπου . Υποτίθεται ότι ήταν μια πενταετής ανακωχή κατά την οποία οι έμποροι των διαφόρων παράκτιων ελληνικών πόλεων ήταν ελεύθεροι να ταξιδέψουν αδιάφοροι μέσω του Πριγκιπάτου του Μπενεβέντο. Ωστόσο, ο πόλεμος συνεχίστηκε, ειδικά μεταξύ του Ανδρέα και του Σίκαρντ. Σε έναν πόλεμο του 837, ο Ανδρέας κάλεσε ξανά τους Σαρακηνούς. Μεταξύ Ιουλίου και Αυγούστου 839, ο Σικάρντ πέθανε και ο Ανδρέας, που φοβόταν πάντα τους Λομβάρδους, ζήτησε τη βοήθεια του Λοθάριου Α΄, Βασιλιά της Ιταλίας, ο οποίος έστειλε τον Κοντάρδο. Φοβούμενος τον Κοντάρδο, ο Ανδρέας του υποσχέθηκε την κόρη του Ευπραξία ως γυναίκα του, τη χήρα του Λέοντα. Ωστόσο, ανέβαλε το γάμο μέχρι, τον Μάρτιο του 840, ο Κοντάρδος ενοχλημένος τον σκότωσε, σφετερίζοντας τη θέση του, κι έγινε ο νέος δουξ. (el)
- Andrew II was the duke of Naples from 834 to 840. During his reign, he was constantly at war with the Lombards and he allowed Gaeta, his vassal, to move towards independence under its own consuls. In September 834, Andrew overthrew his son-in-law, Duke Leo, who had only been in power for six months. He immediately ceased paying the tribute to Prince Sicard of Benevento. In response, Sicard besieged Naples from May through July in 835, but reached a peace with the duke. In 836, he besieged Naples again despite their pact. Andrew garnered the ignominy of being the first to call in Saracen mercenaries to the Italian peninsula. The consequences of such an action were far-reaching. He signed the Pactum Sicardi with Sicard and the duchies of Amalfi and Sorrento on 4 July. It was supposed to be a five-year armistice during which merchants of the various coastal Greek cities were free to travel unmolested through the Principality of Benevento. However, the war continued, especially between Andrew and Sicard. In a war of 837, Andrew called in the Saracens again. Between July and August 839, Sicard died and Andrew, ever fearful of warring Lombards, called on the aid of Lothair I, King of Italy, who sent one Contardus to Naples. Fearful of Contardus, Andrew promised him his daughter Eupraxia, the widow of Leo, in marriage. Andrew, however, put off the marriage until, in March 840, Contardus rose against him and had him killed, usurping his place as he had done to Leo. (en)
- André II de Naples (mort en mars 840) est duc de Naples de 834 à 840. Pendant son règne de quatre ans et cinq mois il est constamment en conflit avec les principautés lombardes et il permet en 839 au duché de Gaète, son vassal, d’accéder à l'indépendance sous l'autorité de son propre dirigeant un Hypatos. (fr)
- Andrea II merupakan seorang Adipati Napoli dari tahun 834 sampai 840. Selama pemerintahannya, ia terus menerus berperang dengan Lombardia dan ia mengizinkan , kaki tangannya, merdeka dibawah konsulnya sendiri. Pada bulan September 834, Andrea memberontak melawan dan menyingkirkannya dari kekuasaan, menyerap tahtanya. Ia segera menghentikan pembayaran upetinya kepada Pangeran Sicardo dari Benevento. Sebagai balasannya, Sicardo menduduki Napoli dari bulan Mei sampai Juli pada tahun 835, namun berdamai dengan adipati tersebut. Pada tahun 836, ia mengepung Napoli lagi. Kejadian itu merupakan penghinaan pertama bagi Andrea yang memanggil tentara bayaran ke semenanjung Italia. Konsekuensi dari tindakan semacam itu jauh. Ia menandatangani dengan Sicardo dan dan Sorrento pada tanggal 4 Juli. Ini seharusnya menjadi gencatan senjata 5 tahun selama pedagang dari berbagai kota Yunani di pesisir bebas bepergian tanpa gangguan melalui Kepangeranan Benevento. Akan tetapi, perang berlanjut, terutama antara Andrea dan Sicardo. Di dalam perang tahun 837, Andrew memanggil Saracen lagi. Di antarabulan Juli dan Agustus 839, Sicardo meninggal dan Andrea, yang takut memerangi Lombardia, memanggil bantuan Lothaire I, Raja Italia, yang mengirim ke Napoli. Takut akan COntardo, Andrea menjanjikannya putrinya Eupraxia, janda Leone, sebuah pernikahan. Namun Andrea membatalkan pernikahan itu sampai pada bulan Maret 840, Contardo memberontak dan membunuhnya, menyerap kekuasaannya seperti yang dilakukannya terhadap Leone. (in)
- Andrea II (... – marzo 840) fu duca di Napoli dall'834 all'840. (it)
- Andrzej II (? – zm. 840) był księciem Neapolu w latach 834 – 840. W czasie swych rządów był w ciągłej wojnie z Longobardami i pozwolił ,swemu wasalowi, uniezależnić się pod władzą własnych konsulów. We wrześniu 834 Andrzej zbuntował się przeciwko i usunął go uzurpując tron.Od razu zaprzestał płacenia trybutu księciu Benewentu. W odpowiedzi na to, Sicard oblegał Neapol od maja do lipca 835, ale w końcu zawarł pokój z księciem. Mimo to w 836 ponownie obległ Neapol. Andrzej okrył się hańbą pierwszego, który wezwał saraceńskich najemników na półwysep. Konsekwencje tego były dalekosiężne. Podpisał 4 lipca 836 z Sicardem oraz księstwem Amalfi i .Zakładano pięcioletni rozejm, podczas którego kupcy z różnych greckich miast nadmorskich mogli swobodnie podróżować poprzez księstwo Benewentu nieniepokojeni. Jednakże wojna trwała nadal, szczególnie między Andrzejem a Sicardem. W 837 Andrzej ponownie wezwał Saracenów. Między lipcem a sierpniem 839 Sicard zmarł, a Andrzej stale obawiający się Longobardów, poprosił o pomoc Lotara I króla Włoch, który przysłał do Neapolu Contardusa. Z obawy przed Contardusem, Andrzej obiecał mu za żonę córkę Eupraksję wdowę po Leonie. Jednakże Andrzej odkładał ślub aż do marca 840, gdy Contradus powstał przeciwko niemu i go zabił, a następnie zajął jego miejsce jako uzuprator, tak jak on zrobił z Leonem. (pl)
- Андрей II (итал. Andrea II; убит в 840, Неаполь) — герцог Неаполя в 834—840 годах. (ru)
- Андрій II (†840) — неаполітанський дука (834–840). Під час свого правління вів постійні війни з лангобардами, дозволив васалу дукату Гаеті рухатись до незалежності. У вересні 834 Андрій повстав проти тодішнього дуки та захопив владу. Після цього він негайно зобов'язав князя Беневентського Сікарда сплатити йому данину. Проте, Сікард не погодився та з травня по липень 835 здійснював облогу Неаполя, після чого досягнув миру з Андрієм. У 836 Сікард знову обложив Неаполь. Андрій знеславив себе, вперше в Італії покликавши на допомогу сарацинських найманців. 4 липня того ж року між Андрієм, Сікардом і володарями Амальфі та Сорренто було укладено мирний договір, відомий як Pactum Sicardi. Відповідно до цього договору на 5 років проголошувалось перемир'я, під час якого купці різних грецьких міст півдня Італії мали право безперешкодно перетинати територію князівства Беневентського. Проте, війна продовжувалась, особливо між Андрієм і Сікардом. У 837 Андрій знову найняв сарацинів. Після смерті Сікарда в 839 Андрій, маючи страх перед лангобардами, звернувся за допомогою до короля Італії Лотаря I, який вислав до нього свого воєначальника Контарда. Андрій пообіцяв Контарду видати за нього заміж свою дочку Євпраксію, що була вдовою колишнього дуки Лева. У 840 Андрій не дотримався своєї обіцянки, за що був убитий Контардом. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)