| rdfs:comment
| - Ο Αντίπατρος ο Ταρσεύς (πέθανε το 130/129 π.Χ.) ήταν στωικός φιλόσοφος. Ήταν μαθητής και διάδοχος του ως ηγετική φυσιογνωμία της στωικής σχολής και επίσης δάσκαλος του Παναιτίου. Έγραψε έργα για τους θεούς και τα μαντεία και στα περί ηθικής έδινε μεγαλύτερη βάση απ' ότι ο δάσκαλός του ο Διογένης. (el)
- Antipater of Tarsus (Greek: Ἀντίπατρος ὁ Ταρσεύς; died 130/129 BC) was a Stoic philosopher. He was the pupil and successor of Diogenes of Babylon as leader of the Stoic school, and was the teacher of Panaetius. He wrote works on the gods and on divination, and in ethics he took a higher moral ground than that of his teacher Diogenes. (en)
- Antípatro de Tarso (en griego, Ἀντίπατρος; muerto 130/129 a. C.) fue un filósofo estoico, discípulo y sucesor de Diógenes de Babilonia como jefe de la escuela estoica, y maestro de Panecio de Rodas. Escribió obras sobre los dioses y sobre la adivinación. (es)
- Antipatros de Tarse (connu aussi sous le nom d'Antipater de Tarse) est un philosophe, scholarque stoïcien de -150 à -129. (fr)
- Antipatro di Tarso (in greco antico: Ἀντίπατρος ὁ Ταρσεύς, Antípatros ho Tarséus; II secolo a.C. – ...) è stato un filosofo greco antico di scuola stoica. (it)
- タルススのアンティパトロス（ギリシア語: Ἀντίπατρος ὁ Ταρσεύς 紀元前130/129年 没 ）は、ストア派の哲学者。 ストア派の指導者の弟子にして後継者であり、パナイティオスの師でもあった。神と占いに関する作品を書いており、倫理学では彼は師のディオゲネスよりも高い道徳的水準を要求していることに特徴がある。 たとえば、非対称性に関して、師のディオゲネスは、民法が定める範囲で売り手が情報を開示するべきだと考えた。一方アンティパトロスは、売り手が知っていて買い手が知らない情報がひとつもないよう、民法で求められていないこともすべて開示すべきだと主張した。 (ja)
- Antipater van Tarsus (Oudgrieks: Ἀντίπατρος) ( ? - 137 v.Chr.) was een oud-Grieks stoïcijns filosoof. Hij was de volgeling en opvolger van Diogenes van Babylon en de leermeester van Panaetius van Rhodos. (nl)
- Antypater z Tarsu, (gr. Ἀντίπατρος ὁ Ταρσεύς; zm. ok. 130/129 p.n.e.) – filozof wczesnego stoicyzmu, nauczyciel Panajtiosa, autor niezachowanych dzieł na temat bogów oraz wróżbiarstwa. Po śmierci Diogenesa z Babilonu, objął kierownictwo szkoły stoickiej w Atenach. (pl)
- Antipatros (grekiska: Ἀντίπατρος,latin: Antipater; död 130/129 f.Kr) från Tarsos war en stoisk filosof. Han var elev till Diogenes från Seleukia och efterträdde denne som skolark (föreståndare) för den stoiska skolan i Aten - och han efterträddes i sin tur av sin elev Panaitios. Han skrev avhandlingar om gudarna och spådomskonst. I etiken intog han en högre moralisk ståndpunkt än sin lärare Diogenes. (sv)
- Антипа́тр из Та́рса (др.-греч. Ἀντίπατρος; ок. 200 — ок. 129 до н.э.) — философ-стоик, ученик и последователь Диогена Вавилонского, учитель Панетия Родосского, Дионисия Киренского и Гая Блоссия. Он писал книги о богах и предсказаниях, в основе этики более высокая мораль, чем у его учителя Диогена. Он учил вере в Бога как «благословенного, вечного и благосклонного к людям», что отчасти противоречило концепции Хрисиппа. Покончил с собой, приняв яд. (ru)
- Antípatro de Tarso (em grego: Ἀντίπατρος; morto em 130/129 a.C.) foi um filósofo estoico, discípulo e sucessor de Diógenes da Babilônia na escola estoica além de professor de Panécio de Rodes. (pt)
- Antípatre de Tars （grec antic: Ἀντίπατρος, llatí: Antipater) fou un filòsof estoic grec deixeble i successor de Diògenes de Babilònia i mestre de Paneci de Rodes. Plutarc en parla com un dels principals estoics, juntament amb Zenó de Cítion, Cleantes i Crisip de Soli. Ciceró remarca la seva agudesa. De la seva vida no se sap res. (ca)
- Antipatros von Tarsos (* vor 200 v. Chr. in Tarsos; † 129 v. Chr. in Athen) war ein antiker griechischer Philosoph. Antipatros wurde noch im 3. Jahrhundert geboren. Er kam nach Athen und schloss sich dort einer Philosophenschule, der Stoa, an, deren Schuloberhaupt (Scholarch) damals Diogenes von Seleukia „der Babylonier“ war. Nach dem Tod des Diogenes wurde er kurz vor 150 dessen Nachfolger. Er verteidigte die stoische Lehre in zahlreichen Schriften gegen Angriffe des Skeptikers Karneades, der damals die Platonische Akademie leitete. Einer mündlichen Auseinandersetzung mit dem gefürchteten Debattierer Karneades wich er aus. Daher erhielt er den Spitznamen „Federschreier“ (kalamoboas). (de)
- Антипатр з Тарса (грец. Ἀντίπατρος; бл. 200 — бл. 129 до н. е.) — філософ-стоїк, учень і послідовник Діогена Вавилонського, вчитель Панетія Родоського, Діонісія Кіренського та Гая Блоссія. Він писав книги про богів і ворожіння, в основі етики — вища мораль, ніж у його вчителя Діогена. Він вчив вірі в Бога як «благословенного, вічного та прихильного до людей», що частково суперечило концепції Хрісіппа. Наклав на себе руки, прийнявши отруту. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)