| rdfs:comment
| - Una antístrofa (ἀντιστροφή), "tornar cap enrere") és la porció d'una oda de la dansa coral grega en el seu moviment de tornada de l'oest a l'est, en resposta a l'estrofa, que es cantava anant de l'est a l'oest. La paraula està composta d’ὰντὶ«en sentit oposat», i στροφὴ, «volta, gir». Està seguida per un cant tercer que és l'. (ca)
- Αντιστροφή, κατά την αρχαιότητα, λεγόταν η στροφή του χορού προς την αντίθετη διεύθυνση (από προς ) κατά τη διάρκεια της δραματικής εκτέλεσης, δηλαδή το αντίθετο της στροφής. Αντιστροφή ονομαζόταν επίσης και η ωδή που τραγουδιόταν κατά τη στροφή του χορού. Αντιστροφή ήταν επίσης και το δεύτερο μέρος των λυρικών τραγουδιών στα αρχαία δράματα, που αντιστοιχούσε στο σχήμα στροφή - αντιστροφή. (el)
- Antistrophe (Ancient Greek: ἀντιστροφή, "a turning back") is the portion of an ode sung by the chorus in its returning movement from west to east, in response to the strophe, which was sung from east to west. (en)
- アンティストロペー（アンティストロペ、アンティストロフェー、アンティストローフィ、対旋舞歌、戻り舞の歌、希: ἀντιστροφή, Antistrophē）とは、古代ギリシアの頌歌を構成する3つの部分の1つ。コロス（合唱隊）が歌うが、上手（客席から向かって右）から下手（左）に移動しながら歌うストロペーに応えて、アンティストロペーは下手から上手に回りながら歌われた。 (ja)
- 回舞歌（英文：Antistrophe，希臘語：ἀντιστροφή）是一首奥德诗中的第二部分。该格律形式由品达等一些诗人确立。 (zh)
- Antistrophe (altgriechisch ἀντιστροφή ‚Umdrehung‘, ‚Gegenwendung‘, auch Gegenstrophe) ist im griechischen Drama die bei Schreiten oder Tanz des Chores bzw. Halbchores in der Orchestra auf den ersten, Strophe genannten Teil folgende Umkehrung der Bewegungsrichtung, dann der dieser Kehrtwendung entsprechende Teil des Gesangs. Strophe und Antistrophe sind vom metrischen Schema her gleich gebaut, der darauf folgende dritte, Epode genannte Teil ist metrisch meist abweichend. Auch der zweite Teil der in gleicher Weise dreigegliederten pindarischen Ode heißt Antistrophe. (de)
- Una antiestrofa (en griego antiguo: ἀντιστροφή, antistrofí, "retroceso", "reversión", de στρέφω, stréfo, "girar"), antistrofa, o antodo, en la métrica griega, es la segunda parte del sistema rítmico propio de la lírica coral helénica, que se llama 'tríada dórica', es decir, la parte de una oda cantada por el coro en su movimiento de regreso de oeste a este, en respuesta a la estrofa, que se cantaba en dirección contraria, de este a oeste. Es, en teoría, una respuesta y sirve para equilibrar los efectos de la estrofa. Una tercera parte es el , que cierra y une las otras dos, ejemplificando así la triple forma en que se compusieron los antiguos himnos sagrados de Grecia, desde los días de Estesícoro en adelante. (es)
- L’antistrophe (grec ancien ἀντιστροφή, « un demi-tour », du grec στρέφω, « tourner ») ou « antode » appartient à l'art choral du théâtre grec antique, issu de la poésie lyrique chorale dorienne. Dans un chant lyrique formé de groupes de deux ou de trois couplets, c'est le deuxième couplet, répondant au premier, appelé « strophe » ou « ode ». L'antistrophe, semblable pour la mesure (répartition des brèves et des longues) et le nombre des vers à la strophe, reproduit donc le rythme de la strophe, mais effectue également des reprises sonores, verbales, thématiques. (fr)
- L'antistrofe (dal greco antí, «contro», e strophē, «voltata del coro»), nella metrica greca, è la seconda parte del sistema ritmico proprio della lirica corale ellenica, che è detto triade dorica: è la porzione di un'ode, cantata dal coro in un movimento da ovest a est, come risposta alla strofe, che invece viene cantata nell'altra direzione. Queste due parti sono, ad ogni modo, identiche nella loro struttura; la terza parte è l'epodo, che chiude e unisce le altre due.L'antistrofe è, in teoria, una risposta e serve a fornire un equilibrio agli effetti della strofe. (it)
- Антистрофа́ (др.-греч. ἀντιστροφή — поворот назад, «противоповорот») — в античной поэзии вторая строфа трёхчастной суперстрофы (строфа-антистрофа-эпод), предназначенной для хорового исполнения. Ритмика (силлабо-метрического) стиха в антистрофе точно копирует ритмику строфы; вероятней всего, и музыка в антистрофе была той же, что в строфе. В трагедии хор пел антистрофу, возвращаясь к тому месту, с которого он начинал исполнение строфы (отсюда название), таким образом, возникла парная структура; после нескольких пар С-А, С-А <…> песня завершалась эподом. В лирических жанрах (хоровая мелика) строфы, антистрофы и эподы чередовались триадами (С-А-Э, С-А-Э, <…>). (ru)
- Антистрофа́ (грец. αντιστροφη — поворот назад) — в античній хоровій ліриці — парна строфа, що за своєю метричною структурою відповідала непарній; вони часто перемежовувалися або замикалися еподами — власне частиною хорової партії, наділеною відмінним ритмом. (uk)
|
| has abstract
| - Una antístrofa (ἀντιστροφή), "tornar cap enrere") és la porció d'una oda de la dansa coral grega en el seu moviment de tornada de l'oest a l'est, en resposta a l'estrofa, que es cantava anant de l'est a l'oest. La paraula està composta d’ὰντὶ«en sentit oposat», i στροφὴ, «volta, gir». Està seguida per un cant tercer que és l'. (ca)
- Antistrophe (altgriechisch ἀντιστροφή ‚Umdrehung‘, ‚Gegenwendung‘, auch Gegenstrophe) ist im griechischen Drama die bei Schreiten oder Tanz des Chores bzw. Halbchores in der Orchestra auf den ersten, Strophe genannten Teil folgende Umkehrung der Bewegungsrichtung, dann der dieser Kehrtwendung entsprechende Teil des Gesangs. Strophe und Antistrophe sind vom metrischen Schema her gleich gebaut, der darauf folgende dritte, Epode genannte Teil ist metrisch meist abweichend. Auch der zweite Teil der in gleicher Weise dreigegliederten pindarischen Ode heißt Antistrophe. In der Rhetorik ist Antistrophe eine heute nicht mehr gebräuchliche Bezeichnung für Epiphora, insbesondere wenn bei der Wiederholung der Wortfolge die Reihenfolge umgedreht wird (Beispiel: „König der Bäcker und Bäcker des Königs“). (de)
- Αντιστροφή, κατά την αρχαιότητα, λεγόταν η στροφή του χορού προς την αντίθετη διεύθυνση (από προς ) κατά τη διάρκεια της δραματικής εκτέλεσης, δηλαδή το αντίθετο της στροφής. Αντιστροφή ονομαζόταν επίσης και η ωδή που τραγουδιόταν κατά τη στροφή του χορού. Αντιστροφή ήταν επίσης και το δεύτερο μέρος των λυρικών τραγουδιών στα αρχαία δράματα, που αντιστοιχούσε στο σχήμα στροφή - αντιστροφή. (el)
- Antistrophe (Ancient Greek: ἀντιστροφή, "a turning back") is the portion of an ode sung by the chorus in its returning movement from west to east, in response to the strophe, which was sung from east to west. (en)
- Una antiestrofa (en griego antiguo: ἀντιστροφή, antistrofí, "retroceso", "reversión", de στρέφω, stréfo, "girar"), antistrofa, o antodo, en la métrica griega, es la segunda parte del sistema rítmico propio de la lírica coral helénica, que se llama 'tríada dórica', es decir, la parte de una oda cantada por el coro en su movimiento de regreso de oeste a este, en respuesta a la estrofa, que se cantaba en dirección contraria, de este a oeste. Es, en teoría, una respuesta y sirve para equilibrar los efectos de la estrofa. Una tercera parte es el , que cierra y une las otras dos, ejemplificando así la triple forma en que se compusieron los antiguos himnos sagrados de Grecia, desde los días de Estesícoro en adelante. Pertenece al arte coral del antiguo teatro griego, resultante de la poesía lírica coral doria. La estrofa y la antiestrofa son, sin embargo, idénticas en su estructura, constando del mismo número de versos. Por todo ello, la antiestrofa, reproduce el ritmo de la estrofa, pero también realiza repeticiones sonoras, verbales y temáticas. Como dice John Milton: "La estrofa, la antiestrofa y el epodo eran una especie de estancia poética enmarcada para la música que luego se usaba con el coro que cantaba". El coro, mientras cantaba la antiestrofa, realizaba un movimiento de danza, volviendo, en dirección opuesta al lugar desde el que había comenzado a realizar el movimiento de baile de la estrofa, que incluía el mismo número de pasos. Este movimiento se concibe fácilmente en el marco de una orchestra arcaica trapezoidal o rectangular. En el caso de una orchestra circular o semicircular, los coros debían girar alrededor del altar o la estatua de Dioniso, colocada sobre ella. En obras antiguas, el coro cantaba la antiestrofa mientras bailaba de izquierda a derecha (en relación con el espectador), después de haber cantado la estrofa mientras danzaba de derecha a izquierda. Volviendo a su punto de partida, los coros cantaban el epodo, una especie de conclusión, con una estructura métrica diferente. Esta 'tríada' (estrofa, antiestrofa, epodo) podría ser única (como en el Áyax de Sófocles), repetida entre 3 y 13 veces, o ausente en tragedias (como en Antígona de Sófocles). (es)
- L’antistrophe (grec ancien ἀντιστροφή, « un demi-tour », du grec στρέφω, « tourner ») ou « antode » appartient à l'art choral du théâtre grec antique, issu de la poésie lyrique chorale dorienne. Dans un chant lyrique formé de groupes de deux ou de trois couplets, c'est le deuxième couplet, répondant au premier, appelé « strophe » ou « ode ». L'antistrophe, semblable pour la mesure (répartition des brèves et des longues) et le nombre des vers à la strophe, reproduit donc le rythme de la strophe, mais effectue également des reprises sonores, verbales, thématiques. L'antistrophe se place avant l'éventuel troisième couplet, appelé « épode », c'est-à-dire « strophe chantée après coup ». Elle était accompagnée de musique. Le chœur, en chantant l'antistrophe, effectue un mouvement de danse, retournant, en sens inverse, à la place d'où il était parti pour exécuter le mouvement de danse de la strophe, qui comprenait le même nombre de pas. Ce mouvement se conçoit aisément dans le cadre d'une orchestra archaïque trapézoïdale ou rectangulaire. En cas d’orchestra circulaire ou semi-circulaire, les choreutes devaient tourner autour de l'autel ou de la statue de Dionysos, placée sur l’orchestra. Dans les pièces antiques, le chœur chantait l’antistrophe en dansant de gauche à droite (par rapport au spectateur), après qu’il avait chanté la strophe en dansant de droite à gauche. Revenus à leur point de départ, les choreutes chantaient l'épode, une sorte de conclusion, de structure métrique différente. Cette « triade » (strophe, antistrophe, épode) pouvait être unique (comme dans l’Ajax de Sophocle), répétée de 3 à 13 fois, ou absente (Antigone de Sophocle n'en a pas, par exemple) des tragédies. On trouve également des antistrophes (en présence de strophe et d'épode) en dehors du théâtre, depuis certaines odes de la poésie grecque (Pindare, Odes) jusque dans les poèmes lyriques de poètes européens tels que Ronsard (Odes), Luigi Alamanni (Hymnes) ou Leconte de Lisle (Poèmes antiques). (fr)
- アンティストロペー（アンティストロペ、アンティストロフェー、アンティストローフィ、対旋舞歌、戻り舞の歌、希: ἀντιστροφή, Antistrophē）とは、古代ギリシアの頌歌を構成する3つの部分の1つ。コロス（合唱隊）が歌うが、上手（客席から向かって右）から下手（左）に移動しながら歌うストロペーに応えて、アンティストロペーは下手から上手に回りながら歌われた。 (ja)
- L'antistrofe (dal greco antí, «contro», e strophē, «voltata del coro»), nella metrica greca, è la seconda parte del sistema ritmico proprio della lirica corale ellenica, che è detto triade dorica: è la porzione di un'ode, cantata dal coro in un movimento da ovest a est, come risposta alla strofe, che invece viene cantata nell'altra direzione. Queste due parti sono, ad ogni modo, identiche nella loro struttura; la terza parte è l'epodo, che chiude e unisce le altre due.L'antistrofe è, in teoria, una risposta e serve a fornire un equilibrio agli effetti della strofe. Nella letteratura, l'antistrofe, è un elemento retorico che prevede la terminazione di parti dello stesso periodo con la medesima parola, quindi è una figura uguale e contraria all'anafora. L'antistrofe non è stata utilizzata solo dai classici, ma è ampiamente presente anche nella tradizione biblica ed evangelica, come nella Prima lettera ai Corinzi di san Paolo. Nella poesia, anche moderna, l'antistrofe è rintracciabile nello stile lirico ricercato, che prevede la ripetizione della stessa parola. (it)
- 回舞歌（英文：Antistrophe，希臘語：ἀντιστροφή）是一首奥德诗中的第二部分。该格律形式由品达等一些诗人确立。 (zh)
- Антистрофа́ (др.-греч. ἀντιστροφή — поворот назад, «противоповорот») — в античной поэзии вторая строфа трёхчастной суперстрофы (строфа-антистрофа-эпод), предназначенной для хорового исполнения. Ритмика (силлабо-метрического) стиха в антистрофе точно копирует ритмику строфы; вероятней всего, и музыка в антистрофе была той же, что в строфе. В трагедии хор пел антистрофу, возвращаясь к тому месту, с которого он начинал исполнение строфы (отсюда название), таким образом, возникла парная структура; после нескольких пар С-А, С-А <…> песня завершалась эподом. В лирических жанрах (хоровая мелика) строфы, антистрофы и эподы чередовались триадами (С-А-Э, С-А-Э, <…>). Антистрофы встречаются, например, в одах Стесихора, Пиндара, в трагедиях Софокла, Еврипида и др., например, в Олимпийской оде № 13 Пиндара. Ввиду исключительной сложности метра и масштаба строфы, передать в русском переводе метрическую идентичность строфы и антистрофы не представляется возможным. Эта идентичность ясно видна в греческом оригинале, где строфа и антистрофа построены из 8 строк одинаковой длины: 7|11|11|10|12|22|17|11, а эпод представляет собой 7-строчную, метрически обособленную, строфу. Спартанский декрет, осудивший Тимофея Милетского, упоминает антистрофу в связи с дифирамбом. (ru)
- Антистрофа́ (грец. αντιστροφη — поворот назад) — в античній хоровій ліриці — парна строфа, що за своєю метричною структурою відповідала непарній; вони часто перемежовувалися або замикалися еподами — власне частиною хорової партії, наділеною відмінним ритмом. Таку тріаду ввів до грецької трагедії Стесіхор на межі VII-VI ст. до н. е., модернізувавши поетичну традицію Алкмана із Сард (7 ст. до н. е.), автора гімнів, пеанів, гіпорхем та пісень до дівочих хорів-парфеніїв. Антистрофа супроводила рух хору на кону античного театру зліва направо, до сонячного сходу, тоді як дії пов'язані зі строфою, відбувалися навпаки. Широко використовувалася ця форма у драмах Есхіла («Прометей закутий»), Софокла («Електра», «Цар Едіп») та інших. Поділ на строфи та антистрофи не часто спостерігається в українській поезії, як наприклад, у незакінченій драматичній поемі Лесі Українки «Іфігенія в Тавріді», у циклі «Псалми» П. Карманського та інших, тому особливою подією слід вважати збірку П. Тичини «Замість сонетів і октав», композиційно розбудовану за принципом строфи та антистрофи (звичайно, без еподів). (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)