| rdfs:comment
| - Antuco Hydroelectric Plant is a hydroelectric power station in Bío Bío Region, Chile. The plant uses water from Laja River and produces 300 megawatts (400,000 hp) of electricity. The plant was built by ENDESA in 1981. (en)
- La centrale idroelettrica Antuco è una centrale idroelettrica situata nella regione del Bío Bío, in Cile. La centrale utilizza acqua del Río de la Laja e ha una potenza di 300 MW. La centrale è stata costruita dalla società nel 1981. (it)
- Das Kraftwerk Antuco (spanisch Central [hidroeléctrica] Antuco) ist ein Wasserkraftwerk am Río de La Laja in Chile. Das Kraftwerk liegt in der Region VIII, ungefähr 90 km östlich der Stadt Los Ángeles. Die Vulkane Antuco und befinden sich ca. 25 km südöstlich des Kraftwerks. Ungefähr fünf Kilometer flussabwärts liegt das Absperrbauwerk für die Ausleitungskraftwerke Quilleco und Rucúe. (de)
- Las centrales hidroeléctricas Antuco, Abanico y El Toro son centrales hidroeléctricas de pasada ubicadas en la cuenca alta del río Laja que es parte de la cuenca del río Biobío en la Región del Biobío. La central Antuco tiene una potencia de 300 MW (1981) y junto a las centrales Central hidroeléctrica El Toro (año 1973, 400 MW) y la central hidroeléctrica Abanico (año 1948, 135 MW) pertenece a un sofisticado sistema hidroeléctrico y de riego que aprovecha las aguas provenientes de la cuenca alta del río Laja, es decir la zona en torno a la laguna de La Laja para la generación de energía. (es)
- ГЕС Антуко (ісп. Antuco) — гідроелектростанція в центральній частині Чилі у регіоні Біобіо (VIII Регіон). Знаходячись між ГЕС Абаніко та ГЕС Ель-Торо з одного боку та ГЕС Рукуе з іншого, входить до складу каскаду у сточищі річки Laja, яка дренує однойменне озеро та впадає праворуч у другу за довжиною річку країни Біобіо (досягає Тихого океану в місті Консепсьйон). Ресурс для роботи ГЕС подається одразу з двох джерел: Відпрацьована вода повертається в річку Laja по відвідному каналу довжиною понад 0,6 км. Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 220 кВ. (uk)
|
| has abstract
| - Das Kraftwerk Antuco (spanisch Central [hidroeléctrica] Antuco) ist ein Wasserkraftwerk am Río de La Laja in Chile. Das Kraftwerk liegt in der Region VIII, ungefähr 90 km östlich der Stadt Los Ángeles. Die Vulkane Antuco und befinden sich ca. 25 km südöstlich des Kraftwerks. Ungefähr fünf Kilometer flussabwärts liegt das Absperrbauwerk für die Ausleitungskraftwerke Quilleco und Rucúe. Mit dem Projekt zur Errichtung des Kraftwerks wurde im Jahre 1974 begonnen. Es ging 1981 in Betrieb. Antuco ist im Besitz der Empresa Nacional de Electricidad S.A. Chile (ENDESA) und wird auch von ENDESA betrieben. (de)
- Antuco Hydroelectric Plant is a hydroelectric power station in Bío Bío Region, Chile. The plant uses water from Laja River and produces 300 megawatts (400,000 hp) of electricity. The plant was built by ENDESA in 1981. (en)
- Las centrales hidroeléctricas Antuco, Abanico y El Toro son centrales hidroeléctricas de pasada ubicadas en la cuenca alta del río Laja que es parte de la cuenca del río Biobío en la Región del Biobío. La central Antuco tiene una potencia de 300 MW (1981) y junto a las centrales Central hidroeléctrica El Toro (año 1973, 400 MW) y la central hidroeléctrica Abanico (año 1948, 135 MW) pertenece a un sofisticado sistema hidroeléctrico y de riego que aprovecha las aguas provenientes de la cuenca alta del río Laja, es decir la zona en torno a la laguna de La Laja para la generación de energía. La central Antuco es la tercera en el tiempo, ya que inició su producción en 1981, y también la tercera en dirección aguas abajo porque usa las descargas de las centrales anteriores para obtener electricidad. Aguas abajo del río Laja están instaladas las centrales hidroeléctricas, también de pasada, Quilleco y Rucúe (es)
- La centrale idroelettrica Antuco è una centrale idroelettrica situata nella regione del Bío Bío, in Cile. La centrale utilizza acqua del Río de la Laja e ha una potenza di 300 MW. La centrale è stata costruita dalla società nel 1981. (it)
- ГЕС Антуко (ісп. Antuco) — гідроелектростанція в центральній частині Чилі у регіоні Біобіо (VIII Регіон). Знаходячись між ГЕС Абаніко та ГЕС Ель-Торо з одного боку та ГЕС Рукуе з іншого, входить до складу каскаду у сточищі річки Laja, яка дренує однойменне озеро та впадає праворуч у другу за довжиною річку країни Біобіо (досягає Тихого океану в місті Консепсьйон). Ресурс для роботи ГЕС подається одразу з двох джерел: 1.
* Річку Laja за 0,5 км від виходу відвідного каналу ГЕС Абаніко та одразу після впадіння правої притоки Cipreses перекрили греблею довжиною 150 метрів. Вона відводить воду до прокладеного по правобережжю річки дериваційного каналу/тунелю довжиною 6,6 км (в тому числі два тунелі загальною довжиною 3 км та діаметром 5,7 і 4 метри), розрахованого на максимальний потік 50 м3/сек. Можливо також відзначити, що до Laja вище від греблі за допомогою каналу довжиною 0,65 км перекидається вода з річки Малакура (ліва притока Laja, що впадає в неї нижче за греблю). А до дериваційного тунелю приєднується відгалуження довжиною 0,16 км, яке подає воду з річки Ель-Торо (права притока Laja). Для переходу долини річки Полкура (велика права притока Laja) на трасі деривації споруджено сифон. 2.
* На Полкурі після виходу відвідного тунелю ГЕС Ель-Торо звели греблю висотою 27 метрів та довжиною 153 метри, яка утримує водосховище з об'ємом 1 млн м3. Від нього під правобережним гірським масивом прокладено дериваційний тунель довжиною 5 км та діаметром 6,6 метра, розрахований на максимальний потік 190 м3/сек. Після зустрічі описаних вище двох тунелів починається об'єднаний дериваційний тунель довжиною 7,6 км та діаметром від 6,6 до 7,1 метра. На своєму шляху він приймає додатковий ресурс із річки Pichipolcura за допомогою тунелю-відгалуження довжиною 1,75 метра та діаметром 3 метри. Після балансуючого резервуара висотою 80 метрів та діаметром 20 метрів починаються два напірні водоводи довжиною по 0,5 км та діаметром по 5 метрів. За проєктом при середньорічній подачі ресурсу на рівні 120 м3/сек на водозабір з Laja мало припадати 39,3 м3/сек (в тому числі 2,2 м3/сек з Малакури та 2,5 м3/сек з Ель-Торо), а на водозабір з Полкури 76,3 м3/сек (в тому числі 39,6 м3/сек транзитом з озера Laja через ГЕС Ель-Торо, тоді як інша частина належала до природного стоку Полкури). Крім того, ще 4,4 м3/сек припадає на відбір води до об'єднаного дериваційного тунелю з Pichipolcura. Машинний зал обладнали двома турбінами типу Френсіс потужністю по 160 МВт, які були запроєктовані при напорі у 190 метрів забезпечувати виробництво 1,8 млрд кВт·год електроенергії на рік. Утім, фактична подача ресурсу сильно залежить від рівня наповненості озера Laja. Так, у 2007 році виробіток склав лише 361 млн кВт·год. Відпрацьована вода повертається в річку Laja по відвідному каналу довжиною понад 0,6 км. Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 220 кВ. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)