| rdfs:comment
| - L'escriptura de constitució d'una empresa és un document que recull les relacions jurídiques internes de l'empresa. En l'escriptura hi figuren les principals dades necessàries d'una empresa, les normes i estatuts del tipus de societat creada i tota mena de dades que es necessiten per a tenir en regla la documentació de l'empresa. A través de l'escriptura de la constitució es pot extreure tota la informació necessària sobre les dades de la societat. (ca)
- Zakladatelská listina je právní dokument mající formu notářského zápisu, kterým samostatná osoba zakládá obchodní společnost. Je-li zakladatelů více, pak se společnost zakládá společenskou smlouvou. Zakladatelská listina obsahuje stejné podstatné části jako společenská smlouva. V praxi se využívá u kapitálových společností společnosti s ručením omezeným, akciové společnosti, u osobních společností a družstva je třeba více osob - u prvně zmíněné nejméně dvě osoby, u družstva alespoň tři. Náležitosti zakladatelské listiny jsou dány zejména zákonem o obchodních korporacích a částečně i občanským zákoníkem a případně dalšími právními předpisy. (cs)
- Společenská smlouva je pojem z filosofie a společenských věd. Jedná se o teorii, podle níž veškeré právní a mocenské vztahy ve společnosti jsou dány jakousi implicitní dohodou mezi všemi členy dané společnosti. Motivací je nejistota, kterou lidé pociťují. Výměnou za ztrátu části svobody se jim dostává ochrany jejich oprávněných práv a jistoty. Reprezentanty této teorie jsou Thomas Hobbes, John Locke a Jean-Jacques Rousseau. Hobbes se domníval, že lidé jsou ve své povaze špatní, proto musí být nad nimi suverén, který tuto špatnost trestá a vynucuje si dodržování svých norem. Naopak Rousseau si idealizuje stav před existencí společenské smlouvy. Glorifikuje divocha. Domnívá se, že civilizace naopak v člověku zabíjí jeho dobré vlastnosti. (cs)
- Ein Gesellschaftsvertrag (englisch articles of association) ist ein Vertrag, in dem die Gesellschafter bei der Gründung einer Gesellschaft deren Rechtsgrundlagen festlegen. Er wird bei deutschen Kapitalgesellschaften und Vereinen auch Satzung (§ 23 Abs. 1 AktG), im österreichischen und schweizerischen Vereinsrecht auch Statuten genannt. (de)
- Le statut juridique est un ensemble de textes juridiques qui règlent la situation d'un groupe d'individus, leurs droits, qui sont essentiellement composées de salariés[pas clair]. (fr)
- 社会契約（しゃかいけいやく、英: social contract、仏: contrat social）は、政治学や法学で、ある国家とその市民の関係についての契約を指す用語。 (ja)
- AOA（英: Articles of Association）は会社の基本規約の一種。Articles of Associationの略だが、Articles of Associationは国によって意味も日本語訳も異なる。 (ja)
- ( 1762년에 프랑스의 루소가 쓴 사회사상서에 대해서는 사회 계약론 문서를 참고하십시오.) 사회 계약(社會契約論)은 철학, 정치학, 사회학에서 시민과 국가 사이의 책임과 권리에 관해 국가 내부에서 통용되는 암묵적 동의로, 또는 좀 더 폭넓게는 그룹과 그 구성원 사이, 또는 개개인들 사이의 계약이라는 개념으로도 쓰인다. 사회 내부의 모든 구성원들은 그들의 선택에 의해 그리고 폭력적 계약 없이 사회 안에 존재하게 된 사회계약의 조건들에 동의하는 것을 받아들이게 된다; 이와 달리 폭력은 로 돌아가려는 문제적인 시도를 의미할 것이다. 종종 지적되듯이 실제로 사회 계약은 인간의 선하거나 악한 인류학적 개념에 의존하고 있었다. 토머스 홉스, 존 로크, 장 자크 루소는 이러한 사회 계약의 대표적 철학자들이다. 특히 이들은 민주주의와 여타 사회주의의 이론적인 토대를 구축했다. 또한 몇 가지의 대립하는 자유주의의 이론적 기초 작업을 실행하기도 했다고 한다. (ko)
- Statuten zijn grondregels, bepalingen die ten grondslag liggen aan bepaalde rechtspersonen, zoals de naamloze vennootschap, besloten vennootschap, vereniging en stichting, die in de notarieel verleden akte van oprichting zijn vervat (art. 2:27 (Vereniging), 2:66 (NV), 2:177 (BV) en 2:286 (Stichting) Burgerlijk Wetboek). De statuten moeten met de oprichtingsakte ter kennisneming door derden worden ingeschreven in het handelsregister, terwijl een authentiek afschrift van deze akte van oprichting daar moet worden gedeponeerd. (art. 2:69 en 2:180 Burgerlijk Wetboek). (nl)
- Уста́в — свод правил, регулирующих организацию и порядок деятельности в какой-либо определённой сфере отношений или какого-либо государственного органа, организаций, предприятия, учреждения и так далее. Общие уставы утверждаются, как правило, высшими органами государственной власти, уставы отдельных организаций — их учредителями либо соответствующими министерствами, и ведомствами. Уставы имеют общественные организации (добровольные спортивные общества, творческие союзы и другие). Уставы имеются у большинства международных организаций. (ru)
- 社會契約（英語：Social Contract）是伦理学和政治哲学中被用来探讨個人与政府合法性之間關係的一種概念。社會契約主張：個人融入政治社會是透過一個相互同意的過程，當中，個人同意遵守共同的規則，並接受相應的義務，以自己和其他人不受暴力和其他種類的傷害。社會契約理論對催生主權在民這一政治理念發揮了重要的歷史作用。大多數社會契約理論的出發點，是對不存在任何政治秩序的人類生存條件作啟發式的審視，通常稱為「自然狀態」。在這種情況下，個人的行動只受他們個人的權力和良心所約束。從這個共同的起點，社會契約論者各以不同的方式證明，為什麼一個理性的個人自願放棄他自然的自由，獲得政治秩序的好處。托馬斯·霍布斯（1651年）、約翰·洛克（1689年）和盧梭（1762年）是最著名的社會契約論思想家。他們對政治權力的性質有不同的結論。霍布斯提倡君主專制，洛克提倡自然權利，盧梭提倡民主共和。美國獨立宣言援引了洛克的社會契約概念。近代的思想家如羅爾斯亦重提社會契約概念，但其內容不盡相同。 雖然社會契約的提出是為了解人類社會的發展，但社會生物學家發現這概念對了解其他物種的社會，甚至種間的共生關係頗有幫助。 (zh)
- Стату́т (лат. statutum, від лат. statuo — встановлюю, вирішую) — встановлений засновником (власником майна) організації обсяг правил, що регулюють її правовий стан, відносини, пов'язані з внутрішнім управлінням, стосунки з іншими організаціями чи громадянами. (uk)
- العقد الاجتماعي في الفلسفة الأخلاقية والسياسية هو نظرية أو نموذج تبلور في عصر التنوير، ويهتم عادة بمدى شرعية سلطة الدولة على الأفراد. تنادي نظرية العقد الاجتماعي بالتحديد بأن الأفراد يقبلون بشكل ضمني أو صريح أن يتخلوا عن بعض حرياتهم ويخضعوا لسلطة الحاكم (أو لقرار الأغلبية) مقابل حماية بقية حقوقهم. ومن ثم فإن العلاقة بين الحقوق الطبيعية والشرعية هي في العادة مبحث من مباحث نظرية العقد الاجتماعي. وقد أخذ المصطلح اسمه من كتاب العقد الاجتماعي لجان جاك روسو الذي ناقش فيه هذا المفهوم. (ar)
- Contracte social és una expressió que s'utilitza en filosofia, ciència política i sociologia en al·lusió a un acord real o hipotètic realitzat en l'interior d'un grup pels seus membres, com per exemple el que s'adquireix en un estat en relació als drets i deures de l'estat i dels seus ciutadans. Es parteix de la idea que tots els membres del grup estan d'acord per voluntat pròpia amb el contracte social, en virtut de la qual cosa romanen en dit grup. (ca)
- Στην ηθική και πολιτική φιλοσοφία, το κοινωνικό συμβόλαιο είναι μια θεωρία ή μοντέλο, με καταγωγή από την εποχή του Διαφωτισμού, που αφορά ζητήματα για την προέλευση της κοινωνίας και της νομιμότητας της εξουσίας του κράτους πάνω στο άτομο. Η παλαιότερη στον κόσμο εκδοχή της θεωρίας του κοινωνικού συμβολαίου ωστόσο, βρέθηκε στο Μαχάβαστου, ένα κείμενο του πρώιμου Βουδισμού του 2ο αιώνα π.Χ. Επιχειρήματα για το κοινωνικό συμβόλαιο τυπικά υποθέτουν ότι τα άτομα έχουν συγκατατεθεί, είτε ρητά είτε σιωπηρά, για να παραδώσουν κάποιες από τις ελευθερίες τους και να τις υποβάλουν στην αρμόδια αρχή του ηγεμόνα ή κυβερνήτη (ή στην απόφαση μιας πλειοψηφίας), με αντάλλαγμα την προστασία των υπολοίπων δικαιωμάτων τους. Το ζήτημα της σχέσης μεταξύ φυσικών και νομικών δικαιωμάτων, ως εκ τούτου, είναι συχ (el)
- In corporate governance, a company's articles of association (AoA, called articles of incorporation in some jurisdictions) is a document which, along with the memorandum of association (in cases where it exists) form the company's constitution, and defines the responsibilities of the directors, the kind of business to be undertaken, and the means by which the shareholders exert control over the board of directors. Articles of association are very critical documents to corporate operations, as they may regulate both internal and external affairs. (en)
- En morala kaj politika filozofio, la socia kontrakto aŭ politika kontrakto estas teorio aŭ modelo, originanta dum la Klerismo, kiu tipe traktas la demandojn de la origino de socio kaj la legitimecon de la aŭtoritato de la ŝtato super la individuo. Socia kontrakto tipe enhavas postulojn kiujn individuoj estis konsentintaj, ĉu eksplicite aŭ implice, por konservi kelkajn el siaj liberecoj kaj submetiĝi al la aŭtoritato de la reganto aŭ magistrato (aŭ al la decido de plimulto), en interŝanĝo por protekto de siaj ceteraj rajtoj. La demando de la rilato inter naturaj kaj laŭleĝaj rajtoj, tial, estas ofte aspekto de socikontrakta teorio. Du contrat social ou Principes du droit politique ankaŭ estas la titolo de libro de Jean-Jacques Rousseau (1762) pri tiu temo. (eo)
- En filosofía política, ciencia política, sociología y teoría del Derecho, el contrato social es un acuerdo realizado en el interior de un grupo por sus miembros, como por ejemplo el que se adquiere en un Estado en relación con sus derechos y deberes y los de sus ciudadanos. Es parte de la idea de que todos del grupo están de acuerdo, por voluntad propia, con el contrato social, en virtud de lo cual admiten la existencia de una autoridad, de unas normas morales y de unas leyes a las que se someten. El pacto social es una hipótesis explicativa de la autoridad política y del orden social. (es)
- Filosofia moral eta politikoan, gizarte-kontratua Ilustrazioaren Aroan sortu zen teoria edo eredu bat da, eta, oro har, estatuak gizabanakoarengan duen dagokio. Gizarte-kontratuko argudioek, eskuarki, zera planteatzen dute: gizabanakoek onartu egin dutela, esplizituki edo isilbidez, beren askatasun batzuk ematea eta agintaritzari men egitea (agintariarenari edo gehiengo baten erabakiari), gainerako eskubideak babestearen edo eustearen truke. Sarritan, eta legalen arteko harremana kontratu sozialaren teoriaren gaia da. Terminoa liburutik eratortzen da, Jean-Jacques Rousseauren 1762ko liburua, kontzeptu hori eztabaidatu zuena. Nahiz eta gizarte-kontratuaren teoriaren aurrekariak antzinatean egon, greziar filosofian eta estoikoan, eta zuzenbide erromatar eta kanonikoan, gizarte-kontratuar (eu)
- Kontrak sosial adalah sebuah perjanjian antara rakyat dengan para pemimpinnya, atau antara manusia-manusia yang tergabung di dalam komunitas tertentu. Secara tradisional, istilah kontrak sosial digunakan di dalam argumentasi yang berupaya menjelaskan hakikat dari kegiatan berpolitik atau menjelaskan tanggung jawab dari pemimpin kepada rakyat. Beberapa filsuf yang memakai teori kontrak sosial adalah Sokrates, Hobbes, Locke, Rousseau, dan Kant. (in)
- Il contratto sociale è, secondo alcuni pensatori, alla base della nascita della società, ossia di quella forma di vita in comune che sostituisce lo stato di natura, in cui gli esseri umani vivono in una condizione di instabilità e insicurezza per la mancanza di regole riguardo a quelli che sono i loro diritti e doveri. (it)
- Ten artykuł dotyczy filozoficznego i politycznego pojęcia umowy społecznej, tzw. kontraktualizmu, a nie prawnej czy zobowiązań w ramach choćby dogmatyki prawa cywilnego. Umowa społeczna – termin filozoficzny łączący w sobie wiele różnych teorii, których tematem są umowy dorozumiane, przy pomocy których ludzie tworzą narody i utrzymują porządek społeczny. Teoria umowy społecznej stanowi racjonalne uzasadnienie historycznie ważnego poglądu, że legalna władza państwowa musi wywodzić się od zgody społeczeństwa. Punktem wyjścia dla większości tych teorii jest heurystyczna analiza kondycji ludzkiej, określana jako „stan natury” lub „”, czyli chaos. W związku z tym, działanie jednostki jest ograniczone jedynie przez jej sumienie. Podążając tym torem, różni autorzy teorii umowy społecznej usiłują (pl)
- Het sociaal contract is de filosofie dat de legitimiteit van het gezag van de staat over het individu voortkomt uit een contract dat tussen beiden is afgesloten. Veelal is dit impliciet en wordt dit hypothetische contract in het verleden geplaatst. (nl)
- Contrato social, de acordo com o contratualismo, indica uma classe de teorias que tentam explicar os caminhos que levam as pessoas a formarem Estados e/ou manterem a ordem social. Essa noção de contrato traz implícito que as pessoas abrem mão de certos direitos para um governo ou outra autoridade a fim de obter as vantagens da . Nesse prisma, o contrato social seria um acordo entre os membros da sociedade, pelo qual reconhecem a autoridade, igualmente sobre todos, de um conjunto de regras, de um regime político ou de um governante. (pt)
- Bolagsordningen är ett aktiebolags regelverk, som tillsammans med lagstiftning anger ramarna för verksamheten. Motsvarande regelverk för en ekonomisk förening betecknas stadgar. Bolagsordningar är väldigt kritiska dokument för aktiebolags verksamhet, eftersom de kan reglera både interna och externa angelägenheter. Bolagsordningen för ett svenskt aktiebolag ska innehålla: Bolagsordningen kan även innehålla en så kallad hembudsklausul. (sv)
- Обще́ственный догово́р (социа́льный контра́кт) — понятие общественного договора подразумевает, что люди частично откажутся от своих суверенных прав в пользу государства, чтобы обеспечивать свои интересы через его посредство. Общественный договор и означает тем самым соглашение, достигаемое гражданами по вопросам правил и принципов государственного управления с соответствующим им правовым оформлением. (ru)
- Теорія суспі́льного до́говору або політи́чного до́говору — теорія або модель у політичній філософії, що народилася в епоху Просвітництва і розглядає питання про походження суспільства і легітимності влади держави над особистістю. Соціальні аргументи договору зазвичай передбачають, що люди згоджуються поступитися частиною своїх свобод і підкоритися владі правителя або судді (або приєднаються до рішення більшості), в обмін на захист своїх прав. Теорія розглядає питання про співвідношення між фізичними та юридичними правами. Суспільний договір, створений Жан-Жаком Руссо був книгою про урядові реформи і про те, як вони повинні бути змінені, щоб задовольнити людей, а не уряд. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)