| rdfs:comment
| - Una barcarola és una cançó popular, típica dels gondolers venecians, o una peça musical composta en aquest estil. En la música clàssica n'hi ha dos famosos exemples: la barcarola de l'òpera Els contes de Hoffmann, de Jacques Offenbach i la Barcarola en Fa sostingut major per a piano, de Frédéric Chopin. (ca)
- Barkarolo estas voĉa aŭ instrumenta muzika formo laŭ triopatakto ( 3/8-, 6/8-, 9/8- aŭ 12/8-takto) kun uniforma ritma akompano, aludante la malrapidan movadon de boato. (eo)
- A barcarolle (/ˈbɑːrkəˌroʊl/; from French, also barcarole; originally, Italian barcarola or barcaruola, from barca 'boat') is a traditional folk song sung by Venetian gondoliers, or a piece of music composed in that style. In classical music, two of the most famous barcarolles are Jacques Offenbach's "Belle nuit, ô nuit d'amour", from his opera The Tales of Hoffmann; and Frédéric Chopin's Barcarolle in F-sharp major for solo piano. (en)
- Barkarola (frantsesetik, barcarolle ere; jatorriz, italieraz: barcarola edo barcaruola, barcatik 'itsasontzi' etorria) Italiako doinua, Veneziako gondoleroek abesten dutena bereziki. Marinelek abesten dute eta 6/8 konpasean moldatua da. Arraunen higidura imitatzen du barkarolaren erritmoak. (eu)
- La barcarolle ou barcarole est un genre musical vocal ou instrumental de mesure ternaire (à , ou ) avec un accompagnement rythmiquement intègre, évoquant le mouvement lent d'une barque. Par extension, on donne le nom de "barcarole" au rythme "noire-croche" dans les mesures ternaires. (fr)
- 舟歌（ふなうた）は、ピアノのための性格的小品のひとつ。ヴェネツィアのゴンドラの舟歌を模したもので、バルカロール（フランス語: Barcarolle）、バルカローラ（イタリア語: Barcarola）、あるいはバルカローレ（Barcarole）とも呼ばれる。 (ja)
- Barcarola (do Italiano barcarola ou barcaruola ', de barca: barco) é uma canção folclórica tradicional cantada por venezianos ou uma peça musical composta nesse estilo. Em música clássica, duas das mais famosas barcarolas são "" de Jacques Offenbach, de sua ópera Os Contos de Hoffmann, e a "Barcarolle" em fá sustenido maior para piano solo, de Frédéric Chopin. (pt)
- Ordet Barcaroll, Barcarolle, Barcarola med flera former avser bland annat en venetiansk gondoljärsång. Därifrån har termen kommit att användas i den klassiska musiken för en instrumental melodi med liknande stämning - vanligen i böljande 6/8- eller 9/8-takt. Alltsedan Felix Mendelssohn använde titeln på ett pianostycke ur samlingen Lieder ohne Worte, har den använts då och då. Några andra tonsättare som använt den är Frédéric Chopin, Jacques Offenbach, Charles-Valentin Alkan och Gabriel Fauré. (sv)
- Баркарола — лірична пісня переважно мрійливого ґатунку із плавною мелодією, яку складали і виконували венеціанські човняри-гондольєри. На основі її витворився і відповідний поетичний жанр з виразними ознаками стилізації фольклорного зразка: Ходи дівчино! Над ручаємШпаркий нас човен жде.Гей, попливем дрімучим гаєм,Води задуманої плаємНас хвиля поведе!.. […] (С. Чарнецький). В українській поезії відомі Б. Ю. Федьковича («Баркарола»), В. Сосюри («Тополина баркарола»), І. Муратова («Гондольєр») та ін. (uk)
- 船歌（Barcarolle），源自意大利语“barca”，意为“船”，起源於意大利威尼斯，本來是撐貢多拉的船夫所唱的當地民歌，後來由作曲家將其轉為古典音樂曲種之一，有趣的是，把這種曲調發揚起來的，反而並不是意大利作曲家。 船歌一般都是採用以 、（有時亦會採用 ）這類複拍子寫成，因為複拍子的節奏向來都常應用以描寫流動的水（例如貝多芬的《第6號交響曲》第2樂章便是最好的引證）。而一般船夫撐船時，船槳的起落通常會形成「落槳慢，起槳快」的節奏，這和複拍子的節奏不謀而合。當然亦有例外的，如柴可夫斯基的鋼琴組曲《》中的船歌，便是用回4/4節奏。 (zh)
- Eine Barkarole (von italienisch barca „Barke, Boot“) war ursprünglich ein venezianisches Gondel- bzw. im 6/8- oder 12/8-Takt. Die Melodien von Barkarolen sind von ruhigem Charakter. Durch die Taktart wird der Eindruck einer wiegenden Bewegung in der Melodie hervorgerufen, die an das Schaukeln einer Gondel in den Kanälen Venedigs erinnert. Barcarole in der Nacht war ein Nr.-1-Hit der amerikanischen Sängerin Connie Francis im Jahr 1963 in Deutschland. Barcarole vom Abschied ist ein Schlager von Andy Borg von seinem 1984er Album Zärtliche Lieder. (de)
- Η βαρκαρόλα, ή βαρκαρόλλα (από την ιταλική λέξη barca = βάρκα), ή επί το ελληνικότερο λεμβωδία, είναι είδος τραγουδιού ή οργανικής μουσικής, που συσχετίζεται με τη , ειδικότερα δε αυτήν σε βενετσιάνικη γόνδολα. Από το ρεπερτόριο της κλασικής μουσικής, ξεχωρίζει η βαρκαρόλα από την όπερα "Τα Παραμύθια του Χόφμαν" του Ζακ Όφενμπαχ, καθώς και η "Βαρκαρόλα σε φα δίεση μείζονα", έργο για πιάνο του Φρεντερίκ Σοπέν. (el)
- Una barcarola (del italiano barcarola) es una canción folclórica interpretada por los gondoleros venecianos, o bien una obra musical escrita imitando ese estilo. En la música clásica europea las dos más famosas son la de la ópera Los cuentos de Hoffmann de Jacques Offenbach y la Barcarola en fa sostenido mayor, para piano, Opus 60 de Frédéric Chopin. De las barcarolas señala Jean-Jacques Rousseau que: "Escuchándolas... ...llegué a la conclusión de que no había oído cantar hasta entonces..." en su paso por Venecia. (es)
- La barcarola è una composizione vocale o strumentale, usata da barcaioli e gondolieri, più spesso come componimento vocale (Canzone da battello). In seguito il termine è passato a indicare un brano che ricorda l'ambiente marinaresco con un ritmo uniforme della parte bassa, quasi ostinato, che sembra evocare il moto lento delle onde e l'ondeggiare dell'imbarcazione. È caratterizzata da:
* tempo binario composto (due accenti all'interno dei quali vi è una suddivisione ternaria) generalmente di 6/8 o di 12/8
* movimento moderato o lento (it)
- Barkarola (wł. barca – czółno; także gondoliera) – typ pieśni śpiewanej przez gondolierów, a także wywodząca się od niej instrumentalna forma muzyczna, niekiedy o cechach miniatury. Charakteryzuje ją wykorzystanie środków wariacyjnych, umiarkowane tempo oraz takt dwudzielny Rytm akompaniamentu często przybiera postać ostinata naśladującego ruch wioseł lub kołysanie łodzi. Forma ta stała się szczególnie popularna w XVIII i XIX wiecznej twórczości operowej (Les Fêtes vénitiennes Andréa Campry, Ré Theodoro Giovanniego Paisiella, Oberon Carla Marii von Webera,Zampa Ferdinanda Hérolda, La Muette de Portki i Fra Diavolo Daniela Aubera, Wilhelm Tell Gioacchina Rossiniego, Les contes d’Hoffmann Jacques’a Offenbacha, Otello Giuseppe Verdiego), a także w romantycznej literaturze fortepianowej, gdzi (pl)
- Een barcarolle (ofwel gondellied, van het Italiaanse barca = 'boot') is een volksliedje dat gezongen wordt door Venetiaanse gondeliers, of een muziekstuk dat in die stijl is gecomponeerd. Doorgaans is de barcarolle in een wiegende 6/8 maatsoort genoteerd. De twee beroemdste barcarolles uit de klassieke muziek zijn die van Jacques Offenbach, uit zijn opera Hoffmanns vertellingen, en de Barcarolle in Fis majeur, op. 60, van Frédéric Chopin voor solo piano. (nl)
- Баркаро́ла (от итал. barca — лодка) — народная песня венецианских гондольеров; в ряде источников упоминается как гондольера. Баркарола характеризуется умеренным темпом и размером 5/8, напоминая плавное покачивание на волнах. Расцвет этой музыкальной формы пришёлся на эпоху романтизма. Гораздо ранее, в лирике трубадуров Пиренейского полуострова XIII—XIV веков, баркарола (порт. barcarola) или маринья (порт. marinha) была одним из малораспространённых поджанров кантиги о друге, относящейся к женским песням о любви. (ru)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)