| rdfs:comment
| - Los biwa hōshi (琵琶法師) eran monjes ciegos quienes según las historias viajaban a través de Japón durante el período Kamakura (1192-1333), recitando en sus viajes el Cantar de Heike (Heike Monogatari en japonés). Su historia es comparable a la de los juglares (artistas ambulantes quienes tocaban el laúd) en la Europa medieval. (es)
- Biwa hōshi (琵琶法師) waren blinde, rondreizende Japanse priesters die vooral tijdens de Kamakuraperiode teksten in liedvorm al zingend reciteerden, om verslagen of verhalen door te vertellen of als vorm van vermaak. Als muziekinstrument gebruikten ze een biwa of luit. Het waren zij die de mondeling overleverden onder het Japanse volk. Hun geschiedenis is in zekere mate gelijkaardig aan die van de minstrelen van Europa tijdens de middeleeuwen. (nl)
- 琵琶法師（びわほうし）是日本平安時代的盲眼僧侶，他們會在街道上弾奏琵琶。鎌倉時代的琵琶法師曾使用琵琶替《平家物語》伴奏，完成所謂的。 (zh)
- Οι μπίβα χόσι (Biwa hōshi) (琵琶法師), γνωστοί επίσης ως «ιερείς με λαούτο», ταξίδευαν δίνοντας παραστάσεις στην εποχή της Ιαπωνικής ιστορίας, που προηγήθηκε της περιόδου Μεϊτζί. Αποκτούσαν εισόδημα απαγγέλοντας λογοτεχνία με συνοδεία του μουσικού οργάνου . Οι μπίβα χόσι ήταν κυρίως τυφλοί, και υιοθέτησαν το στυλ με τα ξυρισμένα κεφάλια και τις ρόμπες, που ήταν συνήθεια των βουδιστών μοναχών. Το επάγγελμα πιθανώς είχε προέλευση από την Κίνα και την Ινδία, όπου τυφλοί βουδιστές λαϊκοί-ιερείς καλλιτέχνες ήταν κάποτε εκεί. (el)
- Biwa hōshi (琵琶法師), also known as "lute priests", were travelling performers in the era of Japanese history preceding the Meiji period. They earned their income by reciting vocal literature to the accompaniment of biwa music. Biwa hōshi were mostly blind, and adopted the shaved heads and robes common to Buddhist monks. The occupation likely had its origin in China and India, where blind Buddhist lay-priest performers were once common. (en)
- Les biwa hōshi (琵琶法師), aussi connus sous le nom « prêtres au luth », sont des musiciens itinérants actifs au cours de l'histoire du Japon précédant l'ère Meiji. Ils gagnent leur vie en récitant de la littérature orale sur un accompagnement musical de biwa. Souvent aveugles, ils adoptent les têtes rasées et les habits communs aux bhikkhu (moines bouddhistes). Cette profession est probablement originaire de Chine et d'Inde où les prêtres laïques bouddhistes interprètes aveugles étaient autrefois communs. (fr)
- 日本の琵琶は古代のアジア大陸よりもたらされたものであるが、その系統には唐から奈良時代および平安時代にもたらされた器楽の琵琶楽（雅楽、芸術音楽）と、それと同時代ないしそれに先んじてもたらされた声楽の琵琶楽（盲僧琵琶、宗教音楽）との2つがある。琵琶法師は、後者に属し、宗教音楽としての盲僧琵琶を担った。なお、盲人の琵琶法師（盲僧琵琶）から宗教性を脱した語りものを「くずれ」という。 仏説を語る琵琶法師は天台宗などに属する低級の宗教者であり、仏説座頭、地神経座頭などと呼ばれ、地鎮祭や竈祓いで経や荒神経を行った。僧侶が琵琶を弾く理由は、『法華経』方便品第二に、琵琶などの楽器を奏で仏を供養する「妙音成仏」の思想が説かれているからである(画像参照)。天台宗系の玄清法流の開祖・玄清法印(766年-823年)は、17歳で眼病を患い失明したあと、盲僧の祖であるインドの阿那律尊者にならい盲僧琵琶の一派を開いた。仏説座頭の活動範囲は後述する平家座頭に比べてあまり広くはなかった。 鎌倉時代には『平家物語』を琵琶の伴奏に合わせて語る平曲が完成した。この時代には、主として経文を唱える盲僧琵琶と、『平家物語』を語る平家琵琶（平家座頭）とに分かれた。琵琶法師のなかには「浄瑠璃十二段草子」など説話・説経節を取り入れる者がおり、これがのちの浄瑠璃となった。 (ja)
- Біва-хосі (яп. 琵琶法師, びわほうし, «чернець з бівою») — професійний мандрівний музикант-сліпець в середньовічній Японії, який грав на музичному інструменті біва. Аналог українського кобзаря. Перші біва-хосі з'явилися у 11 столітті, в регіоні Кінкі. Як правило, вони були буддистськими ченцями або світськими особами, одягненими на чернечий лад. Головним репертуаром біва-хосі були буддистські літанії та гімни на основі сутр. Вони виконувалися під біви. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)