| rdfs:comment
| - In the rodent, the parasubiculum is a retrohippocampal isocortical structure, and a major component of the subicular complex. It receives numerous subcortical and cortical inputs, and sends major projections to the superficial layers of the entorhinal cortex (Amaral & Witter, 1995). (en)
- Поле Бродмана 49 - одна з визначених Корбініаном Бродманом цитоархітектонічних ділянок головного мозку. Має також назву парасубікулярної ділянки. У гризунів ця ділянка входить до комплексу ретрогіпокампальних ізокортикальних структур, і є основним компонентом субікулярного комплексу, який отримує численні проєкційні підкіркові і коркові волокна, і відправляє сам проєкційні волокна до поверхневих шарів енторінальної кори (поле 28 і поле 34 Бродмана). (uk)
|
| has abstract
| - In the rodent, the parasubiculum is a retrohippocampal isocortical structure, and a major component of the subicular complex. It receives numerous subcortical and cortical inputs, and sends major projections to the superficial layers of the entorhinal cortex (Amaral & Witter, 1995). The parasubicular area is a transitional zone between the presubiculum and the entorhinal area in the mouse (Paxinos-2001), the rat (Swanson, 1998) and the primate (Zilles, 1990). Defined on the basis of cytoarchitecture, it is more similar to the presubiculum than to the entorhinal area (Zilles, 1990), however electrophysiological evidence suggests a similarity with the entorhinal cortex (Funahashi and Stewart, 1997; Glasgow & Chapman, 2007). Specifically, cells in this area are modulated by local theta rhythm, and display theta-frequency membrane potential oscillations (Glasgow & Chapman, 2007; Taube, 1995). Furthermore, cells in the parasubiculum, and neighboring presubiculum, fire in relation to the animal's location in space, suggesting properties similar to place cells. It is postulated that this area may play an integral role in spatial navigation and the integration of head-directional information (Chrobak & Buzsáki, 1994; Taube, 1995). (en)
- Поле Бродмана 49 - одна з визначених Корбініаном Бродманом цитоархітектонічних ділянок головного мозку. Має також назву парасубікулярної ділянки. У гризунів ця ділянка входить до комплексу ретрогіпокампальних ізокортикальних структур, і є основним компонентом субікулярного комплексу, який отримує численні проєкційні підкіркові і коркові волокна, і відправляє сам проєкційні волокна до поверхневих шарів енторінальної кори (поле 28 і поле 34 Бродмана). Парасубікулярна ділянка — це перехідна зона між пресубікулярною (полем Бродмана 27) і енторінальною ділянками (поле 28 і поле 34 Бродмана) у миші (Paxinos-2001 рік), пацюка (Swanson, 1998) і приматів. З точки зору цитоархітектоніки, поле Бродмана 49 більше схоже на пресубікулярну (поле Бродмана 27), ніж на енторінальну ділянку (поле 28 і поле 34 Бродмана). Проте, електрофізіологічні дані вказують на схожість з енторінальною корою. Зокрема, клітини в цій області модулюються локальним тета-ритмом, і демонструють тета-частоти коливань мембранного потенціалу. Крім того, клітини парасубікулярної ділянки, і сусідні пресубікулярної (поля Бродмана 27), продукують потенціали в залежності від розташування тіла в просторі, й це наводить на думку, що їхні властивості, аналогічні властивостям просторових клітин. Стверджується, що ця зона може відігравати важливу роль у просторовій навігації. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)