| rdfs:comment
| - Στην ελληνική μυθολογία με το όνομα Βουκόλος αναφέρονται τα ακόλουθα 4 πρόσωπα: 1.
* Γιος του Ηρακλή και της , μιας από τις 50 θυγατέρες του Θεσπίου (Βιβλιοθήκη Απολλοδώρου, Β 7, 8) 2.
* Ο ένας από τους 12 γιους του Ιπποκόωντα («Ιπποκοωντίδες»), τους οποίους σκότωσε ο Ηρακλής (Βιβλιοθήκη Απολλοδώρου, Γ 10, 5). 3.
* Πατέρας του Σφήλου και παππούς του Αθηναίου ηγέτη Ιάσου, που πολέμησε στον Τρωικό Πόλεμο (Ιλιάδα, Ο 338). 4.
* Γιος του και της , αδελφός του Εχέμου, του και της . Μαζί με τους αδελφούς του, ο Βουκόλος σκότωσε τον ωραίο νέο Εύνοστο, τον οποίο κατηγόρησε η Όχνη ως βιαστή της.
* Εξάλλου, «Βουκόλος» ήταν μία προσωνυμία του Δάφνιδος. (el)
- Ο Άγιος Βουκόλος υπήρξε κατά την παράδοση είτε ο πρώτος επίσκοπος της Σμύρνης, είτε ένας εκ των πρώτων. Σε κάθε περίπτωση, έζησε στους πρωτοχριστιανικούς χρόνους, αρχές του 2ου αιώνα μ.Χ.. Αναφέρεται ότι χειροτονήθηκε από τον Ευαγγελιστή Ιωάννη και ότι προτού πεθάνει όρισε ως διάδοχό του τον ιερομάρτυρα Πολύκαρπο, που έμελλε να γίνει ο πολιούχος της Σμύρνης. Ο Βουκόλος ανακηρύχθηκε άγιος της Ορθόδοξης Εκκλησίας και η μνήμη του εορτάζεται στις 6 Φεβρουαρίου. (el)
- In Greek mythology, Bucolus (/ˈbjuːkoʊləs/; Ancient Greek: Βουκόλος means "cow boy" or "herdsman" from βους vous "ox" and κελεύω kelevein "command") is the name of four men:
* Bucolus, son of Hippocoon, king of Sparta.
* Bucolus, the Thespian son of Heracles and Marse, daughter of King Thespius of Thespiae. Bucolus and his 49 half-brothers were born of Thespius' daughters who were impregnated by Heracles in one night, for a week or in the course of 50 days while hunting for the Cithaeronian lion. Later on, the hero sent a message to Thespius to keep seven of these sons and send three of them in Thebes while the remaining forty, joined by Iolaus, were dispatched to the island of Sardinia to found a colony.
* Bucolus, father of , and grandfather of Iasus, captain of the Athenians at the T (en)
- Вуко́л (др.-рус. Вику́лъ, Вику́ла, др.-греч. Βουκόλος, ? - ок. 100—105) — епископ Смирнской церкви. О жизни Вукола известно очень немного. Различные источники дают разные сведения о жизни Вукола. Согласно анонимному Житию священномученика Поликарпа, епископа Смирнского, приписываемому Псевдо-Пионию (IV век) (Bibliotheca Hagiographica Graeca, № 1561), Вукол был рукоположён во епископа города Смирны апостолом Павлом. (ru)
- Святий Вукол (2 століття) — єпископ Смірни учень апостола Івана Богослова, ранньо-християнський святий. Святий Вукол був учнем св. Івана Богослова, який висвятив його на єпископа міста Смірни, що у Малій Азії. Вукол ревно працював над спасінням своїх вірних. Деякі церковні письменники вважають, що саме Вукол був тим «ангелом Церкви в Смирні», про якого писав в «Одкровенні» св. євангеліст Іван: «Не бійся нічого, що маєш витерпіти. От, укидатиме декотрих із вас диявол у темницю, щоб випробувати вас. Будь вірний до смерті» (Од. 2, 10). Пам'ять — 19 лютого. (uk)
|
| has abstract
| - Στην ελληνική μυθολογία με το όνομα Βουκόλος αναφέρονται τα ακόλουθα 4 πρόσωπα: 1.
* Γιος του Ηρακλή και της , μιας από τις 50 θυγατέρες του Θεσπίου (Βιβλιοθήκη Απολλοδώρου, Β 7, 8) 2.
* Ο ένας από τους 12 γιους του Ιπποκόωντα («Ιπποκοωντίδες»), τους οποίους σκότωσε ο Ηρακλής (Βιβλιοθήκη Απολλοδώρου, Γ 10, 5). 3.
* Πατέρας του Σφήλου και παππούς του Αθηναίου ηγέτη Ιάσου, που πολέμησε στον Τρωικό Πόλεμο (Ιλιάδα, Ο 338). 4.
* Γιος του και της , αδελφός του Εχέμου, του και της . Μαζί με τους αδελφούς του, ο Βουκόλος σκότωσε τον ωραίο νέο Εύνοστο, τον οποίο κατηγόρησε η Όχνη ως βιαστή της.
* Εξάλλου, «Βουκόλος» ήταν μία προσωνυμία του Δάφνιδος. (el)
- Ο Άγιος Βουκόλος υπήρξε κατά την παράδοση είτε ο πρώτος επίσκοπος της Σμύρνης, είτε ένας εκ των πρώτων. Σε κάθε περίπτωση, έζησε στους πρωτοχριστιανικούς χρόνους, αρχές του 2ου αιώνα μ.Χ.. Αναφέρεται ότι χειροτονήθηκε από τον Ευαγγελιστή Ιωάννη και ότι προτού πεθάνει όρισε ως διάδοχό του τον ιερομάρτυρα Πολύκαρπο, που έμελλε να γίνει ο πολιούχος της Σμύρνης. Ο Βουκόλος ανακηρύχθηκε άγιος της Ορθόδοξης Εκκλησίας και η μνήμη του εορτάζεται στις 6 Φεβρουαρίου. (el)
- In Greek mythology, Bucolus (/ˈbjuːkoʊləs/; Ancient Greek: Βουκόλος means "cow boy" or "herdsman" from βους vous "ox" and κελεύω kelevein "command") is the name of four men:
* Bucolus, son of Hippocoon, king of Sparta.
* Bucolus, the Thespian son of Heracles and Marse, daughter of King Thespius of Thespiae. Bucolus and his 49 half-brothers were born of Thespius' daughters who were impregnated by Heracles in one night, for a week or in the course of 50 days while hunting for the Cithaeronian lion. Later on, the hero sent a message to Thespius to keep seven of these sons and send three of them in Thebes while the remaining forty, joined by Iolaus, were dispatched to the island of Sardinia to found a colony.
* Bucolus, father of , and grandfather of Iasus, captain of the Athenians at the Trojan War. Iasus was killed by Aeneas.
* Bucolus, a nickname of Daphnis. (en)
- Вуко́л (др.-рус. Вику́лъ, Вику́ла, др.-греч. Βουκόλος, ? - ок. 100—105) — епископ Смирнской церкви. О жизни Вукола известно очень немного. Различные источники дают разные сведения о жизни Вукола. Согласно анонимному Житию священномученика Поликарпа, епископа Смирнского, приписываемому Псевдо-Пионию (IV век) (Bibliotheca Hagiographica Graeca, № 1561), Вукол был рукоположён во епископа города Смирны апостолом Павлом. Согласно Житию в Минологии Василия II (конец X века) и Житию в Синаксаре Константинопольской церкви (X век), Вукол — ученик апостола и евангелиста Иоанна Богослова, который сделал его епископом Смирнской церкви. Затем Вукол рукоположил в Смирну священномученика Поликарпа. В Минологии Василия II и в Синаксаре Константинопольской сказано, что после смерти Вукола на его могиле выросло миртовое дерево, которое приносило исцеления от болезней. Согласно «Церковной истории» Евсевия Кесарийского, Поликарп Смирнский поставлен апостолами. (ru)
- Святий Вукол (2 століття) — єпископ Смірни учень апостола Івана Богослова, ранньо-християнський святий. Святий Вукол був учнем св. Івана Богослова, який висвятив його на єпископа міста Смірни, що у Малій Азії. Вукол ревно працював над спасінням своїх вірних. Деякі церковні письменники вважають, що саме Вукол був тим «ангелом Церкви в Смирні», про якого писав в «Одкровенні» св. євангеліст Іван: «Не бійся нічого, що маєш витерпіти. От, укидатиме декотрих із вас диявол у темницю, щоб випробувати вас. Будь вірний до смерті» (Од. 2, 10). Вукол закінчив своє побожне і жертвенне життя в II ст. При його гробі діялися різні чуда, зокрема найвідоміше: на могилі виросло зілля, яке приносило хворим зцілення. Пам'ять — 19 лютого. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)