| rdfs:comment
| - Kepausan Bizantin adalah sebuah periode dominasi (Romawi) Bizantium dari kepausan Roma dari 537 sampai 752, saat para Paus mewajibkan kesepakatan dari Kaisar (Romawi) Bizantium untuk penahbisan rasuli, dan beberapa Paus dipilih dari (perantara Paus dengan Kaisar) atau para penduduk Yunani Bizantium, atau Sisilia Bizantium. Yustinianus I merebut semenanjung Italia dalam dan mengangkat tiga Paus berikutnya, sebuah praktik yang diteruskan oleh para penerusnya dan kemudian didelegasikan kepada Eksarkhat Ravenna. (in)
- البابوية البيزنطية هي حقبة تاريخية من الهيمنة البيزنطية على البابوية بين الأعوام 537 حتى عام 752، عندما تتطلب من الباباوات موافقة الإمبراطور البيزنطي لتكريس الأسقفية، وتم اختيار العديد من الباباوات من اليونان البيزنطية، أو سوريا البيزنطية، أو صقلية البيزنطية. عند قيام جستينيان الأول بغزو شبه الجزيرة الإيطالية في الحرب القوطية (535-554)، قام بتعين الباباوات الثلاثة المقبلين، وهي ممارسة أستمرت من خلفائه حتى عام 752. (ar)
- El papat bizantí va ser un període de dominació romana d'Orient del papat romà del 537 al 752, quan els papes necessitaven l'aprovació de l'emperador romà d'Orient per a la consagració episcopal , i molts papes van ser triats d'entre els apocrisiari (enllaços del papa al emperador) o dels habitants de Grècia , Síria o Sicília, governats per romans d'Orient. Justinià I va conquistar la península italiana durant la Guerra Gòtica (535 - 554) i va nomenar els següents tres papes, una pràctica que els seus successors continuaria i posteriorment seria delegada a l'Exarcat de Ravenna. (ca)
- Αιώνες πριν από το Σχίσμα υπήρξε μία περίοδος κατά την οποία η βυζαντινή θεολογία, αλλά και πολιτική και οικονομική παρουσία, είχε κυριέψει τη Ρώμη. Όλα ξεκίνησαν μετά την απελευθέρωση της Ρώμης από τους Γότθους από τον Ιουστινιανό το 535. Δεν θα αργούσε να διορίσει τον πρώτο Έλληνα Πάπα το 537 αλλά και τους δύο επόμενους. Επίσης ίδρυσε την Εξαρχία της Ραβέννας με σκοπό τον καλύτερο έλεγχο της Ρώμης. Η αλήθεια είναι ότι μέχρι το 758 κανένας Πάπας εκτός από τον Μαρτίνο Α΄ δεν αντιτάχθηκε στην Κωνσταντινούπολη. (el)
- The Byzantine Papacy was a period of Byzantine domination of the Roman papacy from 537 to 752, when popes required the approval of the Byzantine Emperor for episcopal consecration, and many popes were chosen from the apocrisiarii (liaisons from the pope to the emperor) or the inhabitants of Byzantine-ruled Greece, Syria, or Sicily. Justinian I conquered the Italian peninsula in the Gothic War (535–554) and appointed the next three popes, a practice that would be continued by his successors and later be delegated to the Exarchate of Ravenna. (en)
- El papado bizantino fue un periodo de dominación bizantina del papado romano desde el año 537 hasta el 752, en el que los papas requerían la aprobación del emperador bizantino para la consagración episcopal, y muchos papas eran elegidos entre los apocrisiarii (enlaces del papa con el emperador) o los habitantes de Grecia, Siria o Sicilia, gobernados por los bizantinos. Justiniano I conquistó la península itálica en la Guerra Gótica (535-554) y nombró a los tres papas siguientes, una práctica que continuarían sus sucesores y que más tarde se delegaría en el Exarcado de Rávena. (es)
- La papauté byzantine est une période de l'histoire de la papauté, qui s'étend de l'an 537 à l'an 752, marquée par l'appartenance territoriale à l'Empire romain d'Orient (dit « byzantin » depuis 1557). Elle représente alors la partie de cet Empire, restée de langue officielle et liturgique latine, de tradition latine et, religieusement, de rite latin. À cette époque, les papes ne s'étaient pas encore mis sous la protection des royaumes germaniques d'occident et devaient recevoir l'approbation de l'empereur d'Orient pour recevoir la consécration épiscopale. De nombreux papes sont choisis parmi les « apocrisiaires » (représentants du pape auprès de la cour impériale) et parmi les chrétiens d'orient (souvent de langue grecque) d'origine grecque, la syrienne ou sicilienne. (fr)
- Il papato bizantino fu un periodo della storia del papato caratterizzato dalla dominazione bizantina sui papi romani, durato dal 537 al 752, in cui i papi necessitavano dell'approvazione dell'imperatore bizantino per la consacrazione episcopale, e in cui molti papi furono scelti fra gli apocrisiari (intermediari fra il papa e l'imperatore) o fra gli abitanti di Grecia, Siria o Sicilia, allora sotto il controllo bizantino. Giustiniano I conquistò la penisola italiana nel corso della guerra gotica (535–554) e nominò i successivi tre papi, una pratica poi proseguita dai suoi successori e in seguito delegata all'Esarcato di Ravenna. (it)
- O Papado Bizantino foi um período de dominação bizantina do papado entre 537 a 752, quando os papas necessitavam da aprovação do imperador bizantino para a consagração episcopal, e muitos papas foram escolhidos a partir dos Apocrisiários (ligações a partir do papa para o imperador) ou os habitantes da Grécia, Síria ou Sicília bizantina. Justiniano I conquistou a península Itálica na Guerra Gótica e nomeou os três papas seguintes, uma prática que seria continuada pelos seus sucessores e, posteriormente, delegada ao Exarcado de Ravena. (pt)
- Візантійське папство —це період візантійського панування над риимським папством від 537 до 752 рр, коли папи мали мати схвалення візантійського імператора для єпископської хіротонії, і багато з пап були обрані з апокрисаріїв (посланців від папи до імператора) або жителі Візантійської Греції, Візантійської Сирії, або Візантійської Сицилії. Юстиніан І завоював італійський півострів в готичній війні (535-554) і призначив наступних трьох пап, ця практика буде продовжена його наступниками і надалі будуть делеговані Екзархату Равенни. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)