| rdfs:comment
| - Chartaq (Persian: چارطاق), chahartaq (چهارطاق), chartaqi (چارطاقی), or chahartaqi (چهارطاقی), literally meaning "having four arches", is an architectural unit consisted of four barrel vaults and a dome. (en)
- Чахартак, чахартаг (перс. چهارطاق) — кубическое сооружение с куполом и четырьмя арками по четырём сторонам. Появились в эпоху Сасанидов (III-VII вв). Прототипом чахартага мог послужить тетрапилон, который ещё не имел купола. Чахартак строился из тёсаного камня и покрывался штукатуркой. Первоначально форму чахартага имели зороастрийские храмы, впоследствии исламская архитектура адаптировала чахартаг для строительства мечетей и мавзолеев. В частности, чахартаг явился основой Мечети в Исфахане, где переход от кубической конструкции к полусферическому куполу достигался при помощи тромпов. (ru)
- Чахартак, чахартаґ (перс. چهارطاق) — кубічна споруда з куполом і чотирма арками, з чотирьох сторін. З'явився в епоху Сасанідів (III-VII століттях). Прототипом чахартаґа міг послужити тетрапілон, який ще не мав купола. Чахартак будувався з тесаного каменю і покривався штукатуркою. Спочатку форму чахартака мали , згодом ісламська архітектура адаптувала чахартаґ для будівництва мечетей і мавзолеїв. Зокрема, чахартак став основою П'ятничної мечеті в Ісфагані, де перехід від кубічної конструкції до напівсферичного купола досягли за допомогою тромпів. (uk)
- Tschahar Taq (persisch چهارطاق čahār-tāq oder چهارطاقی čahār-tāqi), auch chahār tāq, ist eine Gebäudeart der persischen Architektur aus der Zeit der Sassaniden. Bei diesem Vierbogenbau handelt es sich zumeist um einen quadratischen, überkuppelten Kernbau auf freistehenden, mit einem Bogen verbundenen Eckpfeilern. Gebäude dieser Art wurden unter den Sassaniden als Feuertempel, das heißt als Kultstätte der Zoroastrier, genutzt. Eine Reihe solcher Gebäude aus dem 6. bis 7. Jahrhundert sind in Iran noch erhalten, unter anderem in Lorestan. Viele iranische Orte tragen diesen Ortsnamen.
*
*
*
* (de)
- Un tchahartagh, tchahartaq ou chahâr tâq (en persan : چهارطاق / čahârṭâq, « quatre arches ») est un élément de l'architecture iranienne. Cette salle à coupole sur trompes fut utilisée dès le IIe siècle dans les palais et pour les temples de feu zoroastriens. En son sein, on peut noter la présence de renfoncements dans les angles tandis qu'une ouverture est généralement percée sur chaque côté. Les chahâr tâq faisaient partie d'ensembles plus complexes mais les murs d'enceinte, les ambulatoires et les pièces annexes ont disparu de nos jours. (fr)
|
.jpg)
.png)
.jpg)
.jpg)
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)