| rdfs:comment
| - El Chronicon Paschale ('Crònica Pasqual'), Chronicum Alexandrinum, Constantinopolitanum o Fasti Siculi és una crònica romana d'Orient del segle vii que narra els esdeveniments des de la creació d'Adam fins al regnat d'Heracli, incloent-hi anècdotes i curiositats excèntriques i des d'un punt de vista religiós. L'autor és un clergue desconegut i s'hauria basat en fonts historiogràfiques de l'època ben conegudes: Eusebi de Cesarea, Joan Malales, els Fasti romans o Sext Juli Africà. El manuscrit més complet que conserva l'obra data del segle x i té passatges mutilats. Hi ha un parell d'edicions (grec original i traducció llatina) consultables. (ca)
- La Chronicon Paschale (esperante: Kronikon Paskale = Paska kroniko), konata ankaŭ kiel Chronicum Alexandrinum (Korniko Aleksandria) aŭ Chronicum Constantinopolitanum (Kroniko Konstantinopola) aŭ Fasti Siculi (Siciliaj Fastoj) nomo de universala bizanca kroniko de la 7-a jarcento). La origina nomo de la verko estis (esenca resumo) ekde la epoko de Adamo unua homo ĝis la 20-a jaro de la regno de bizanca imperiestro Heraklio; la kuranta nomo devenas el la fakto ke la aŭtoro adoptis kronologian sistemon bazitan sur la paska kristana ciklo. (eo)
- Chronicon Paschale (the Paschal or Easter Chronicle), also called Chronicum Alexandrinum, Constantinopolitanum or Fasti Siculi, is the conventional name of a 7th-century Greek Christian chronicle of the world. Its name comes from its system of chronology based on the Christian paschal cycle; its Greek author named it Epitome of the ages from Adam the first man to the 20th year of the reign of the most August Heraclius. (en)
- Chronicon Paschale (edo Alexandrinum edo Constantinopolitanum , edo Fasti Siculi) VII. mendeko mundu kristauaren kronika da. Izena erabilitako sistema kronologikotik dator, Paschale Zikloa alegia. Egileak horrela deitu zion: "Adanetik hasi eta Heraklioren erregealdiko hogeigarren urtera arteko aroen epitomea". Garai haietako historiari buruzko informazio interesgarriak eskaintzen dizkigu. (eu)
- El Cronicón Pascual (en latín Chronicon Paschale o Alexandrinum o Constantinopolitanum, o Fasti Siculi) es una crónica del mundo cristiano del siglo VII. Su nombre se debe al sistema cronológico que utiliza, basado en el ciclo pascual cristiano. (es)
- Il Chronicon Paschale ("Cronaca pasquale"), noto anche come Chronicum Alexandrinum (o Chronicum Constantinopolitanum, o Fasti Siculi), è il nome corrente di una cronaca universale bizantina del VII secolo. Il nome originale dell'opera è Epitome delle età da Adamo primo uomo al ventesimo anno di regno dell'augusto Eraclio; il nome corrente deriva dal fatto che l'autore adotta un sistema cronologico basato sul ciclo pasquale cristiano. (it)
- Το Πασχάλιο χρονικό είναι εκτενής που ανεφέρεται στα γεγονότα από κτίσεως κόσμου (δημιουργίας κόσμου) μέχρι το 628 - 630 μ.Χ. Το εν λόγω χρονικό θέτει ως βάση της χριστιανικής χρονολογίας τον πασχάλιο κανόνα και φέρει την επιγραφή:«Επιτομή χρόνων των από Αδάμ του πρωτοπλάστου ανθρώπου έως κ΄ έτους της βασιλείας Ηρακλείου του ευσεβεστάτου και μετά υπατείαν έτους ιθ΄ και ιη΄ έτους της βασιλείας Ηρακλείου νέου Κωνσταντίνου του αυτού υιού ινδικτιώνος γ΄». (el)
- Das Chronicon Paschale, aus der griechischen Bezeichnung Πασχάλιο χρονικό abgeleitet, trägt auch die alternativen Titel Osterchronik, Chronicon Alexandrinum, Chronicon Constantinopolitanum oder Fasti Siculi. Es handelt sich um eine im Oströmischen Reich in griechischer Sprache verfasste Chronik, die um 630 entstanden ist. Der moderne Name rührt von der verwendeten Zeitrechnung nach dem christlichen her. (de)
- Le Chronicon Paschale (appelé aussi Chronique pascale ou Chronicum Alexandrinum ou Constantinopolitanum, ou encore Fasti Siculi) est une chronique byzantine de l'histoire du monde rédigée au VIIe siècle. Son nom vient du fait qu'elle utilise un système de chronologie fondé sur le cycle pascal. Son titre (traduit du grec) est Résumé des époques depuis Adam le premier homme jusqu'à la vingtième année du règne du très-Auguste Héraclius. (fr)
- Het Chronicon Paschale, van de Oudgriekse benaming Πασχάλιο χρονικό afgeleid, die ook wel Paaskroniek, Chronicon Alexandrinum, Chronicon Constantinopolitanum of Fasti Siculi wordt genoemd, is een in het Oost-Romeinse Rijk in het Grieks geschreven kroniek, die omstreeks 630 is neergeschreven. De moderne naam is afkomstig van de gebruikte tijdrekening volgens de christelijke paascanon. De huidige edities van dit werk baseren zich voornamelijk op de Codex Vaticanus Graecus 1941 uit de late 10e eeuw. (nl)
- Chronicon Paschale (Kronika Wielkanocna) – anonimowa kronika bizantyńska, powstała między 631 a 641 rokiem opisująca wydarzenia od początku świata, za który przyjęto po raz pierwszy erę bizantyńską, od 5507 do 627 roku po narodzeniu Jezusa Chrystusa. (pl)
- Chronicon Paschale ("Crônica Pascoal"), também chamada de Chronicum Alexandrinum, Constantinopolitanum e Fasti Siculi, é o nome convencional de uma crônica do mundo universal bizantina. Seu nome deriva do sistema cronológico cristão, baseado no . Seu autor, um grego, a batizou de "Epítome das eras, de Adão, o primeiro homem, até o vigésimo ano do reino do mais augusto, Heráclio". (pt)
- Пасха́льная хро́ника — анонимная византийская хроника, охватывающая всемирную историю от сотворения мира до правления императора Ираклия. Общепринятое название хроники дано Дюканжем по пасхальным таблицам, изображённым на оборотной стороне двух листов рукописи. Наряду с этим, существуют и другие названия хроники. Хроника сохранилась в единственной рукописи XI века и обрывается на описании восшествия на престол шаха Кавада (8 апреля 628 года). Об авторе хроники не известно практически ничего. Можно предположить, что он был духовным лицом и состоял в свите патриарха Сергия I. Помимо общеисторической задачи — представления процесса всемирной истории в рамках библейской хронологии, автор хроники ставил перед собой задачу по созданию руководства для единообразного исчисления пасхалий. (ru)
- Велико́дня хро́ніка (або Пасха́льна хро́ніка; грец. Πασχάλιο χρονικό) — анонімний візантійський , що охоплює всесвітню історію від створення світу до правління імператора Іраклія. Загальноприйнята назва хроніки дана Дюканжем за великодніми таблицями (пасхалії), зображеними на зворотному боці двох аркушів рукопису. Поряд із цим, існують й інші назви хроніки. Хроніка збереглася в єдиному рукописі XI століття й обривається на описі сходження на престол шаха Кавада (8 квітня 628 року). Про автора літопису не відомо до суті нічого. Можна припустити, що він був духовною особою і перебував у свиті патріарха Сергія I. Крім загальноісторичного завдання — уявлення процесу всесвітньої історії в рамках біблійної хронології, автор хроніки ставив перед собою завдання створення керівництва для одноманітн (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)