rdfs:comment
| - Konrad von Abenberg (* um 1075; † 9. April 1147 im Lungau, Salzburg) war Erzbischof von Salzburg in der ersten Hälfte des 12. Jahrhunderts und dabei ein äußerst tatkräftiger Reformer, der so vielfach den Ehrentitel „zweiter Gründer der Kirche Salzburgs“ erhielt. In der Literatur wird er häufig fälschlicherweise der Familie der niederbayerischen Abensberger zugeordnet. (de)
- Conrad I [of Abenberg] (German: Konrad von Abenberg, c. 1075 – 9 April 1147) was Archbishop of Salzburg, Austria, in the first half of the 12th century. Born into the Abenberg-Frensdorf nobility, Conrad was raised for a clerical career at the court of Emperor Henry IV, where he was a member of the court chapel. He became a canon in Hildesheim. After escorting Emperor Henry V in July 1110, Conrad sided with the Pope in the Investiture Controversy, which eventually led to his exile for several years. He returned to Salzburg in 1121 and played an important role in the major political events of the day, including the election of Lothair of Supplinburg as King of Germany in 1125 and the papal schism of 1130 in which he played a role in the recognition of Pope Innocent II by the king. (en)
- Конрад I (нім. Konrad von Abenberg, 1075–1147) — архієпископ Зальцбурга у першій половині 12 століття. Народився в Абенберзі. Конрад був піднятий при дворі імператора Генріха IV, де він був членом придворної капели. Він став каноніком у Гільдесгаймі. У липні 1110 року Конрад став на бік папи в суперечці про інвестатуру, через що імператор Генріх V відправив його у вигнання на кілька років. Він повернувся до Зальцбурга в 1121 році і зіграв важливу роль у головних політичних подіях того часу, включаючи обрання Лотера Суплінбурга королем Німеччини в 1125 році та в якому він зіграв роль у визнанні папи Інокентія II королем. (uk)
|