Conscription in the Russian Empire was introduced by Peter I of Russia. The system was called "conscript obligation" (Russian: рекрутская повинность).
| Attributes | Values |
|---|
| rdfs:label
| - التجنيد في الإمبراطورية الروسية (ar)
- Conscription in the Russian Empire (en)
- Рекрутская повинность (ru)
- Рекрутська повинність (uk)
|
| rdfs:comment
| - Conscription in the Russian Empire was introduced by Peter I of Russia. The system was called "conscript obligation" (Russian: рекрутская повинность). (en)
- Ре́крутская пови́нность — способ комплектования вооружённых сил Российской империи (Русской императорской армии и флота) до 1874 года. Рекрутская повинность введена в России Петром I в 1705 году, когда в государстве и был узаконен термин «рекрут». В итоге, к 1708 году вместо примерно 40 тысяч солдат армия России составляла 113 тысяч рекрутов. В первое время люди, собираемые по рекрутской повинности, назывались по-прежнему даточными людьми. (ru)
- التجنيد في الإمبراطورية الروسية احدث من قبل بيتر الأول. سمي المجندون في الجيش الإمبراطوري الروسي «المعينون» في روسيا (وينبغي عدم الخلط بينه وبين التجنيد الطوعي)، والذي لم يظهر حتى أوائل القرن 20. النظام كان يسمى بالتجنيد الإلزامي (بالروسية: рекрутская повинность). مدة الخدمة في القرن 18 كانت مدى للحياة. في عام 1793 انخفضت إلى 25 عاما. في عام 1834 انخفضت إلى 20 عاما بالإضافة إلى 5 سنوات، وفي عام 1855 لمدة 12 عاما بالإضافة إلى 3 سنوات في الاحتياط. (ar)
- Ре́крутська пови́нність — система комплектування регулярного війська у Російській імперії. Запроваджена у 1705. В Україні Р.п. було поширена після ліквідації залишків державності у 1780 роках. Полягала у зобов'язанні населення податних станів (селян, міщан та ін.) поставляти в армію новобранців-рекрутів, а від дворян — офіцерів. У рекрути брали чоловіків віком 15-20 років (до 1708), згодом — 20-30 (1726), 1727-66 -„різного“ віку, наступні роки — 17-35 років. Загальна чисельність і час набору визначалися перед кожним набором. Спочатку рекрутів набирали з розрахунку від кількості дворів (1 рекрут на 20 дворів), з 1724 — від певної кількості «ревізьких душ». Набори (з 1000 душ) поділялися на звичайні — 5-7 чол., посилені — до 10 чол., надзвичайні — понад 10. (uk)
|
| dcterms:subject
| |
| Wikipage page ID
| |
| Wikipage revision ID
| |
| Link from a Wikipage to another Wikipage
| |
| sameAs
| |
| dbp:wikiPageUsesTemplate
| |
| has abstract
| - التجنيد في الإمبراطورية الروسية احدث من قبل بيتر الأول. سمي المجندون في الجيش الإمبراطوري الروسي «المعينون» في روسيا (وينبغي عدم الخلط بينه وبين التجنيد الطوعي)، والذي لم يظهر حتى أوائل القرن 20. النظام كان يسمى بالتجنيد الإلزامي (بالروسية: рекрутская повинность). أبقى القياصرة الروس قبل بطرس الأول في روسيا على فيالق الجنود المسلحة المهنية الوراثية (streltsy باللغة الروسية) التي كانت غير موثوق بها وغير منضبطة. في زمن الحرب تم زيادة القوات المسلحة بالفلاحين. عرض بطرس الأول الجيش النظامى الحديث مبنيا على النموذج الألماني، ولكن مع جانب جديد: ليس بالضرورة أن يكون من النبلاء، كما أعطى العوام الموهوبين في نهاية المطاف الترقيات والتي شملت لقب النبيل في بلوغ رتبة ضابط. وقد بنى تجنيد الفلاحين وسكان المدينة على أساس نظام الحصص في التسوية. في البداية كان يقوم على أساس عدد الأسر، في وقت لاحق أنه كان على أساس عدد السكان. مدة الخدمة في القرن 18 كانت مدى للحياة. في عام 1793 انخفضت إلى 25 عاما. في عام 1834 انخفضت إلى 20 عاما بالإضافة إلى 5 سنوات، وفي عام 1855 لمدة 12 عاما بالإضافة إلى 3 سنوات في الاحتياط. بعد هزيمة الروس في حرب القرم في عهد القيصر ألكسندر الثاني، قدم وزير الحرب خطة لإصلاح المؤسسة العسكرية في عام 1862. كجزء من عملية الإصلاح، في 1 يناير 1874، النظام الأساسي عن التجنيد وتمت الموافقة من قبل القيصر الذي قدم الخدمة العسكرية الإلزامية لجميع الذكور من سن 20 وعلى المدى لخفض القوات البرية لمدة 6 سنوات بالإضافة إلى 9 سنوات في الاحتياطي. هذا التجنيد خلق مجموعة كبيرة من احتياطي الجيش مستعدة لتعبئتها في حالة حرب، في حين أنها سمحت بجيش أصغر نشط خلال وقت السلم. (ar)
- Conscription in the Russian Empire was introduced by Peter I of Russia. The system was called "conscript obligation" (Russian: рекрутская повинность). (en)
- Ре́крутская пови́нность — способ комплектования вооружённых сил Российской империи (Русской императорской армии и флота) до 1874 года. Рекрутская повинность введена в России Петром I в 1705 году, когда в государстве и был узаконен термин «рекрут». В итоге, к 1708 году вместо примерно 40 тысяч солдат армия России составляла 113 тысяч рекрутов. В первое время люди, собираемые по рекрутской повинности, назывались по-прежнему даточными людьми. (ru)
- Ре́крутська пови́нність — система комплектування регулярного війська у Російській імперії. Запроваджена у 1705. В Україні Р.п. було поширена після ліквідації залишків державності у 1780 роках. Полягала у зобов'язанні населення податних станів (селян, міщан та ін.) поставляти в армію новобранців-рекрутів, а від дворян — офіцерів. У рекрути брали чоловіків віком 15-20 років (до 1708), згодом — 20-30 (1726), 1727-66 -„різного“ віку, наступні роки — 17-35 років. Загальна чисельність і час набору визначалися перед кожним набором. Спочатку рекрутів набирали з розрахунку від кількості дворів (1 рекрут на 20 дворів), з 1724 — від певної кількості «ревізьких душ». Набори (з 1000 душ) поділялися на звичайні — 5-7 чол., посилені — до 10 чол., надзвичайні — понад 10. Під час Кримської війни 1853-56 набори доходили до 70 рекрутів на кожну тис. чол. населення. Термін служби рекрута до 1793 був довічним. З 1793 рекрути служили 25 років, з 1834 — 20, у 1855-72 було встановлено послідовно 12-, 10- та 7-річні строки. Кандидатури рекрутів визначала міська або селянська громада. Набір рекрутів з поміщицьких селян повністю залежав від волі поміщика. Кріпак, який потрапляв в армію за Р.п., звільнявся від кріпосної залежності. Для дворян-офіцерів до 1736 строк служби був довічним. У 1736 стали звільняти від військової служби у дворянській сім'ї одного з братів, а довічну службу їм замінили на 25 років. З 1762 дворянство повністю звільнялось від Р.п., а згодом й інші категорії населення — купці, сім'ї священнослужителів, жителі Бессарабії та віддалених районів Сибіру. В 1872 було дозволено вносити викуп за звільнення від Р.п. Статут про військову повинність 1874 ліквідував систему Р.п,, яка була замінена загальною військовою повинністю. Строк дійсної військової служби встановлювався: у сухопутних військах — 6 років (9 років військовозобов'язаний перебував у запасі), на флоті — 7 років (3 роки у запасі). Особи, які мали освіту, служили від 6 місяців до 4 років. (uk)
|
| prov:wasDerivedFrom
| |
| page length (characters) of wiki page
| |
| foaf:isPrimaryTopicOf
| |
| is Link from a Wikipage to another Wikipage
of | |
| is Wikipage redirect
of | |
| is foaf:primaryTopic
of | |
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)