| rdfs:comment
| - La Diète de convocation de 1764 est une session de la Diète de Pologne-Lituanie qui s'est tenue du 7 mai au 23 juin 1764. La Diète a été convoquée le 8 novembre 1763 à Varsovie, à la suite de la mort du roi Auguste III, pour préparer l'élection de Stanislas Auguste Poniatowski. Il s'est agit d'un Sejm confédéré, notable pour avoir suspendu le liberum veto. (fr)
- The Convocation Sejm of 1764 was a session of the Sejm (parliament) of the Polish–Lithuanian Commonwealth. It took place in Warsaw from 7 May to 23 June, and was a confederated convocation sejm, tasked with preparing a new royal election to fill the throne of the Commonwealth. It carried out a series of reforms to the Commonwealth government. (en)
- Sejm konwokacyjny 1764 roku – sejm konwokacyjny I Rzeczypospolitej, został zwołany 8 listopada 1763 roku do Warszawy, pod węzłem konfederacji dla przygotowania elekcji Stanisława Augusta Poniatowskiego. Sejmiki przedsejmowe w województwach odbyły się 6 lutego 1764 roku, a sejmik generalny pruski w Grudziądzu 16 marca 1764 roku. Marszałkiem sejmu obrano Adama Kazimierza Czartoryskiego generała ziem podolskich. Obrady sejmu trwały od 7 maja do 23 czerwca 1764 roku. (pl)
- Конвокационный сейм 1764 года — конвокационный сейм, заседавший с 7 мая по 23 июня 1764 года в Варшаве. Его заседаниями руководил маршалок . Для скорейшего проведения прений королевский замок в Варшаве и Краковское Предместье окружили отрядами российских войск с пушками и придворными полками Чарторыйских. (ru)
- Конвокаційний сейм 1764 року (пол. Sejm konwokacyjny 1764 roku) — конвокаційний сейм, що був скликаний 8 листопада 1763-го та засідав з 7 травня до 23 червня 1764-го у місті Варшаві, скликаний і оголошений для приготування до виборів Станіслава Августа Понятовського. Провів широкі реформи ладу Речі Посполитої. Його засіданнями керував маршалок Адам Казимир Чарторийський. Для якнайшвидшого проведення дебатів королівський замок у Варшаві і Краківське передмістя оточили загони російських військ з гарматами та придворними полками Чарторийських. (uk)
|
| has abstract
| - The Convocation Sejm of 1764 was a session of the Sejm (parliament) of the Polish–Lithuanian Commonwealth. It took place in Warsaw from 7 May to 23 June, and was a confederated convocation sejm, tasked with preparing a new royal election to fill the throne of the Commonwealth. It carried out a series of reforms to the Commonwealth government. The Sejm was led by Sejm marshal, Adam Kazimierz Czartoryski. Familia party of Czartoryski magnate family, backed by the Russian Empire (whose military forces were occupying parts of the Commonwealth) forced an election of their candidate (Stanisław August Poniatowski). In protest at the presence of Russian forces, and influence of Russian ambassador to the Commonwealth, Herman Karl von Keyserling, many opposition deputies left the session - in the end the Sejm passed its decisions with only 80 deputies (out of 300) and 7 senators (out of 136). The Sejm approved the cession of the territory of the Commonwealth to Russia, made in the Eternal Peace Treaty of 1686. (en)
- La Diète de convocation de 1764 est une session de la Diète de Pologne-Lituanie qui s'est tenue du 7 mai au 23 juin 1764. La Diète a été convoquée le 8 novembre 1763 à Varsovie, à la suite de la mort du roi Auguste III, pour préparer l'élection de Stanislas Auguste Poniatowski. Il s'est agit d'un Sejm confédéré, notable pour avoir suspendu le liberum veto. (fr)
- Sejm konwokacyjny 1764 roku – sejm konwokacyjny I Rzeczypospolitej, został zwołany 8 listopada 1763 roku do Warszawy, pod węzłem konfederacji dla przygotowania elekcji Stanisława Augusta Poniatowskiego. Sejmiki przedsejmowe w województwach odbyły się 6 lutego 1764 roku, a sejmik generalny pruski w Grudziądzu 16 marca 1764 roku. Marszałkiem sejmu obrano Adama Kazimierza Czartoryskiego generała ziem podolskich. Obrady sejmu trwały od 7 maja do 23 czerwca 1764 roku. Sejm przeprowadził szereg reform ustroju I Rzeczypospolitej. Konfederacja stronników Familii na drodze zamachu stanu doprowadziła do odsunięcia od obrad znacznej części posłów związanych z obozem sasko-republikańskim i skonfederowania sejmu konwokacyjnego. W celu skutecznego przeprowadzenia obrad Zamek Królewski w Warszawie i Krakowskie Przedmieście obsadzone zostało oddziałami wojsk rosyjskich z armatami i nadwornymi wojskami Czartoryskich. 7 maja 1764 roku 22 senatorów i 46 posłów złożyło w grodzie warszawskim manifest, protestujący przeciwko łamaniu prawa międzynarodowego, uznający odbywający się w obecności wojsk obcych sejm konwokacyjny za nielegalny. Wobec absencji posłów opozycji, którzy w ramach protestu przeciwko obecności wojsk rosyjskich opuścili sesję, Familia Czartoryskich przeprowadziła za zgodą posła rosyjskiego Hermana Karla von Keyserlinga zmianę ustroju Rzeczypospolitej. W obradach uczestniczyło jedynie 80 posłów (powinno 300) i 7 senatorów (zamiast 136). W wyniku presji prymasa interrexa Władysława Aleksandra Łubieńskiego Rzeczpospolita uznała oficjalnie tytuły cesarzowej Wszechrusi Katarzyny II (nieuznawany od 1721) i tytuł króla w Prusach Fryderyka II (nieuznawany od 1701). Stanowiło to realne zagrożenie dla integralności terytorialnej państwa polskiego. Rosja w czasie rozbiorów podnosiła z tego tytułu roszczenia terytorialne wobec ziem ruskich Królestwa Polskiego i Wielkiego Księstwa Litewskiego. Prusy natomiast wykorzystały fakt, że Prusy Królewskie stanowiły niegdyś integralną całość z Prusami Książęcymi. Sejm zatwierdził cesję terytorium Rzeczypospolitej na rzecz Rosji, dokonaną w traktacie Grzymułtowskiego. Reformy
* zlikwidowano cła prywatne
* zlikwidowano pobór cła na granicy pomiędzy Koroną, a Litwą
* wprowadzono cło generalne do skarbu państwowego
* zniesiono libertacje podatkowe
* opodatkowano szlachtę mającą domy w miastach
* ustalono maksymalne wysokości opłat na utrzymanie dróg, mostów i grobli
* zniesiono liberum veto w głosowaniu projektów wnoszonych przez Komisję Skarbową. Uznano, że głosowania takie będą decydowane figuria judicaria, czyli tak jak w sądach, tzn. większością. Umożliwiało to np. zwiększenie podatków na armię.
* wprowadzono zakaz przysięgania posłów na instrukcje poselskie
* ujednolicono system miar i wag
* zlikwidowano Sejm Czterech Ziem, gdyż nie był on w stanie uporać się ze ściąganiem podatków od Żydów
* zreformowano kwartę i pogłówne żydowskie
* na czas nieokreślony zawiązano konfederację generalną, co pozwalało na skuteczne przeprowadzenie sejmu elekcyjnego i koronacyjnego
* utworzono jeszcze odrębne dla Korony i Wielkiego Księstwa Litewskiego, centralne kolegialne urzędy, tj. Komisję Skarbową Koronną, Komisję Skarbową Wielkiego Księstwa Litewskiego i Komisję Wojskową
* ograniczono władzę hetmanów, czyniąc ich przewodniczącymi Komisji Wojskowych z głosem stanowczym
* uchwalono lustrację królewszczyzn
* wprowadzono zakaz wydawania ekspektatyw
* zniesiono jurydyki i serwitoriaty
* ograniczono liczebność wojsk magnackich do trzystu żołnierzy
* utworzono we wszystkich województwach Komisje Dobrego Porządku
* ograniczono władzę Senatu
* przeprowadzono rozdzielenie Trybunału Głównego Koronnego na dwie osobne części : wielkopolski i małopolski
* uporządkowano wybory deputatów do trybunałów na sejmikach (pl)
- Конвокаційний сейм 1764 року (пол. Sejm konwokacyjny 1764 roku) — конвокаційний сейм, що був скликаний 8 листопада 1763-го та засідав з 7 травня до 23 червня 1764-го у місті Варшаві, скликаний і оголошений для приготування до виборів Станіслава Августа Понятовського. Провів широкі реформи ладу Речі Посполитої. Його засіданнями керував маршалок Адам Казимир Чарторийський. Для якнайшвидшого проведення дебатів королівський замок у Варшаві і Краківське передмістя оточили загони російських військ з гарматами та придворними полками Чарторийських. Передсеймові сеймики в провінціях відбулися 6 лютого 1764 року, а прусські Генеральні збори в Груджодзе 16 березня 1764 року. Маршалком (спікером) Сейму був обраний Адам Казимир Чарторийський, генерал Подільської області. Сейм здійснив низку реформ системи Польщі. Конфедерація прихильників Фамілії шляхом державного перевороту із втручанням Російської імперії призвела до усунення значної частини депутатів, пов'язаних із саксонсько-республіканським табором та конфедерацією конвокаційного сейму. 7 травня 1764 року 22 сенатори та 46 депутатів подали маніфест у місті Варшаві, протестуючи проти порушень міжнародного права, оголосивши скликання Сейму в присутності іноземних військ незаконним, як порушення суверенітету та російський військовий тиск на виборців. Зважаючи на відсутність опозиційних депутатів, які покинули сесію в рамках протесту проти присутності російських військ, партія Чарторийського здійснила за згодою зміну політичної системи Речі Посполитої. Бо в засіданнях брали участь лише 80 депутатів замість існуючих 300, та 7 сенаторів замість 136. Що не легітимно. Внаслідок тиску з боку примаса Владислава Олександра Лубіньського Польща офіційно визнала титули імператриці Росії Катерини II (що не визнані були з 1721 р.) та титул короля Пруссії Фрідріха II (що не визнавалися з 1701 р.). Це становило реальну загрозу територіальній цілісності польської держави. Під час розділів Росія пред'являла територіальні претензії проти російських земель Королівства Польського та Великого князівства Литовського. З іншого боку, Королівство Пруссія скористалася тим, що Королівська Пруссія колись була невід'ємним цілим герцогства Пруссії. Сейм схвалив території Польщі на користь Росії формально посилаючись на укладений договір Гжимултовського. (uk)
- Конвокационный сейм 1764 года — конвокационный сейм, заседавший с 7 мая по 23 июня 1764 года в Варшаве. Его заседаниями руководил маршалок . Для скорейшего проведения прений королевский замок в Варшаве и Краковское Предместье окружили отрядами российских войск с пушками и придворными полками Чарторыйских. В ходе собрания удалось провести решения, позволившие не только упорядочить работу сейма (был утвержден новый регламент), но и ограничить применение вето (правда, лишь при рассмотрении финансовых дел), освободить депутатов от необходимости придерживаться инструкций, полученных от местных сеймиков. Решением конвокационного сейма была создана — орган, в функции которого входил контроль за экономическим и финансовым развитием ВКЛ. Кроме того, некоторые утверждают, что политические решения сейма 1764 создали предпосылки для принятия 3 мая 1791 первой в Европе конституции. В сентябре 1764 г. Сейм избрал новым королем Станислава Августа Понятовского. (ru)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)