De ordine palatii (On the governance of the palace) is a treatise written by Hincmar, archbishop of Rheims, in 882 for Carloman II on the occasion of his accession to the throne of West Francia. It claims to be based on a treatise of the same name by Adalhard, who was an adviser to Emperor Charlemagne and abbot of the monastery of Corbie, although this document has not survived. In the treatise, Hincmar outlined the duties of a king and a system for the organisation of his palace, in an apparent attempt to restore Carolingian government to the form it had under Louis the Pious.
| Attributes | Values |
|---|
| rdf:type
| |
| rdfs:label
| - De ordine palatii (en)
- De ordine palatii (it)
- De ordine palatii (fr)
- De ordine palatii (pt)
- Про управління палацом і королівством (uk)
|
| rdfs:comment
| - De ordine palatii (On the governance of the palace) is a treatise written by Hincmar, archbishop of Rheims, in 882 for Carloman II on the occasion of his accession to the throne of West Francia. It claims to be based on a treatise of the same name by Adalhard, who was an adviser to Emperor Charlemagne and abbot of the monastery of Corbie, although this document has not survived. In the treatise, Hincmar outlined the duties of a king and a system for the organisation of his palace, in an apparent attempt to restore Carolingian government to the form it had under Louis the Pious. (en)
- De ordine palatii (L'organisation du palais) est un traité en latin écrit en 882 par Hincmar de Reims, archevêque de Reims et conseiller influent de Charles le Chauve, lors de l'accession au trône de Francie occidentale du roi Carloman II. Il y décrit les devoirs du roi ainsi que l'organisation politique et administrative dans l'empire carolingien dans les premières années du IXe siècle, à l'époque de Charlemagne et de Louis le Pieux. (fr)
- Il De ordine palatii (traducibile in L'organizzazione del palazzo) è un trattato in latino scritto nell'882 da Incmaro, arcivescovo di Reims e influente consigliere di Carlo il Calvo, durante l'ascesa al trono del regno dei Franchi Occidentali del re Carlomanno II. Il libro descrive i doveri del re e l'organizzazione politica e amministrativa nell'impero carolingio nei primi anni del IX secolo, al tempo di Carlo Magno e Ludovico il Pio. (it)
- De ordine palatii ( Sobre a governança do palácio ) é um tratado escrito por Incmaro, arcebispo de Reims, em 882 para Carlomano II por ocasião de sua ascensão ao trono de Frância Ocidental. Alega ser baseado em um tratado de mesmo nome de Adelardo de Corbie, que foi consultor do imperador Carlos Magno e abade do mosteiro de Corbie, embora este documento não tenha sobrevivido. No tratado, Incmaro descreveu os deveres de um rei e um sistema para a organização de seu palácio, em uma aparente tentativa de restaurar o governo carolíngio da forma que tinha sob Luís, o Piedoso. (pt)
- Про управління палацом (лат. De Ordine Palatii) — трактат Реймського архієпископа Гінкмара, написаний у 882 році для повчання франкського імператора Карломана ІІ. Під час розпаду Франкської імперії, що прискорювався постійними нападами норманнів, Гінкмар, звертаючись до правління Карла Великого, хотів напутити юного короля Карломана, як зберегти цілісність і єдність держави. Для цього він використав твір радника Карла Великого — Адальгарда. Однак Гінкмар не переписав дослівно книгу Адальгарда, а вніс до неї значні зміни й доповнив її матеріалами IX століття. (uk)
|
| dcterms:subject
| |
| Wikipage page ID
| |
| Wikipage revision ID
| |
| Link from a Wikipage to another Wikipage
| |
| Link from a Wikipage to an external page
| |
| sameAs
| |
| dbp:wikiPageUsesTemplate
| |
| has abstract
| - De ordine palatii (On the governance of the palace) is a treatise written by Hincmar, archbishop of Rheims, in 882 for Carloman II on the occasion of his accession to the throne of West Francia. It claims to be based on a treatise of the same name by Adalhard, who was an adviser to Emperor Charlemagne and abbot of the monastery of Corbie, although this document has not survived. In the treatise, Hincmar outlined the duties of a king and a system for the organisation of his palace, in an apparent attempt to restore Carolingian government to the form it had under Louis the Pious. (en)
- De ordine palatii (L'organisation du palais) est un traité en latin écrit en 882 par Hincmar de Reims, archevêque de Reims et conseiller influent de Charles le Chauve, lors de l'accession au trône de Francie occidentale du roi Carloman II. Il y décrit les devoirs du roi ainsi que l'organisation politique et administrative dans l'empire carolingien dans les premières années du IXe siècle, à l'époque de Charlemagne et de Louis le Pieux. (fr)
- Il De ordine palatii (traducibile in L'organizzazione del palazzo) è un trattato in latino scritto nell'882 da Incmaro, arcivescovo di Reims e influente consigliere di Carlo il Calvo, durante l'ascesa al trono del regno dei Franchi Occidentali del re Carlomanno II. Il libro descrive i doveri del re e l'organizzazione politica e amministrativa nell'impero carolingio nei primi anni del IX secolo, al tempo di Carlo Magno e Ludovico il Pio. (it)
- De ordine palatii ( Sobre a governança do palácio ) é um tratado escrito por Incmaro, arcebispo de Reims, em 882 para Carlomano II por ocasião de sua ascensão ao trono de Frância Ocidental. Alega ser baseado em um tratado de mesmo nome de Adelardo de Corbie, que foi consultor do imperador Carlos Magno e abade do mosteiro de Corbie, embora este documento não tenha sobrevivido. No tratado, Incmaro descreveu os deveres de um rei e um sistema para a organização de seu palácio, em uma aparente tentativa de restaurar o governo carolíngio da forma que tinha sob Luís, o Piedoso. (pt)
- Про управління палацом (лат. De Ordine Palatii) — трактат Реймського архієпископа Гінкмара, написаний у 882 році для повчання франкського імператора Карломана ІІ. Під час розпаду Франкської імперії, що прискорювався постійними нападами норманнів, Гінкмар, звертаючись до правління Карла Великого, хотів напутити юного короля Карломана, як зберегти цілісність і єдність держави. Для цього він використав твір радника Карла Великого — Адальгарда. Однак Гінкмар не переписав дослівно книгу Адальгарда, а вніс до неї значні зміни й доповнив її матеріалами IX століття. Трактату притаманний яскраво виражений феодальний характер: видно, що вільні рядові франки раніше брали участь у народних зборах, тепер остаточно втратили колишню роль і більше не беруть участь у вирішенні загальнодержавних питань. Також його трактат містить відомості про деякі сторони діяльності державного апарату за Карла Великого, а саме: про роботу двох щорічних зібрань знаті, що проходили одне весною, інше — восени і вирішували всі важливі державні справи. (uk)
|
| gold:hypernym
| |
| prov:wasDerivedFrom
| |
| page length (characters) of wiki page
| |
| foaf:isPrimaryTopicOf
| |
| is Link from a Wikipage to another Wikipage
of | |
| is Wikipage redirect
of | |
| is foaf:primaryTopic
of | |
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)