Di-positronium, or dipositronium, is an exotic molecule consisting of two atoms of positronium. It was predicted to exist in 1946 by John Archibald Wheeler, and subsequently studied theoretically, but was not observed until 2007 in an experiment performed by David Cassidy and Allen Mills at the University of California, Riverside. The researchers made the positronium molecules by firing intense bursts of positrons into a thin film of porous silicon dioxide. Upon slowing down in the silica, the positrons captured ordinary electrons to form positronium atoms. Within the silica, these were long lived enough to interact, forming molecular di-positronium. Advances in trapping and manipulating positrons, and spectroscopy techniques have enabled studies of Ps–Ps interactions. In 2012, Cassidy et
| Attributes | Values |
|---|
| rdf:type
| |
| rdfs:label
| - Dipositroni (ca)
- Di-positronio (es)
- Di-positronium (en)
- Dipositronio (it)
- ジポジトロニウム (ja)
- Молекулярный позитроний (ru)
- Молекулярний позитроній (uk)
- 雙電子偶素 (zh)
|
| rdfs:comment
| - ジポジトロニウム(Dipositronium)は、異種原子のポジトロニウム2原子、つまり電子2個と陽電子2個からなる分子である。1946年にジョン・ホイーラーによってその存在が予測され、その後も理論的な研究が続けられたが、2007年にカリフォルニア大学リバーサイド校のDavid CassidyとAllen Millsの実験が行われるまで発見されなかった。 彼らは、陽電子を二酸化ケイ素の多孔薄層フィルムに激しく衝突させ、ポジトロニウムの分子を生成した。ケイ素中で速度が低下する際、陽電子は電子を捕獲してポジトロニウム原子になる。ケイ素中では、ポジトロニウムは他のポジトロニウム原子と相互作用するのに十分な長さの寿命を得ることができ、ジポジトロニウムが生成する。 (ja)
- Il dipositronio, o di-positronio, è una molecola costituita da due atomi di positronio. La sua esistenza venne prevista nel 1946 da John Archibald Wheeler, e in seguito studiata teoricamente, ma è stata osservata solo nel 2007 in un esperimento eseguito da David Cassidy e Allen Mills alla Università della California a Riverside. I due ricercatori hanno fabbricato molecole di positronio lanciando fasci di positroni contro una pellicola porosa e sottile di silice. Dopo che la silice ne rallenta la velocità, i positroni catturano elettroni ordinari per formare atomi di positronio e questi ultimi vivono abbastanza a lungo all'interno del materiale da interagire tra di loro e formare il dipositronio molecolare. (it)
- 雙電子偶素是由兩個電子偶素所組成的分子，化學式為Ps2，是約翰·惠勒在1946年預言它的存在 ，隨後雙電子偶素都只有理論上的研究。直到2007年才由加州大學河濱分校的大衛·卡西迪和米爾斯發現它。他們主要把電子偶素撞擊極薄的矽晶片製成。 (zh)
- Dipositroni, o dipositronium, és una molècula exòtica (Ps-Ps) formada per dos àtoms exòtics de positroni (Ps). La seva existència fou predita el 1946 per John Archibald Wheeler, i subsegüentment estudiada teòricament, però no fou observada fins al 2007 en un experiment realitzat a la Universitat de Califòrnia, Riverside. Els investigadors van produir les molècules de positroni disparant feixos intensos de positrons contra una pel·lícula fina de diòxid de silici porós. En frenar-se dins del sílice, els positrons capturen electrons normals dels àtoms del fitó per a formar àtoms de positroni. Dins del sílice, aquests àtoms sobrevivien prou llarg temps com per a interaccionar electromagnèticament i formar una molècula de dipositroni. Avenços en la manipulació i parament dels positrons i noves (ca)
- Di-positronium, or dipositronium, is an exotic molecule consisting of two atoms of positronium. It was predicted to exist in 1946 by John Archibald Wheeler, and subsequently studied theoretically, but was not observed until 2007 in an experiment performed by David Cassidy and Allen Mills at the University of California, Riverside. The researchers made the positronium molecules by firing intense bursts of positrons into a thin film of porous silicon dioxide. Upon slowing down in the silica, the positrons captured ordinary electrons to form positronium atoms. Within the silica, these were long lived enough to interact, forming molecular di-positronium. Advances in trapping and manipulating positrons, and spectroscopy techniques have enabled studies of Ps–Ps interactions. In 2012, Cassidy et (en)
- El di-positronio, o dipositronio, es una molécula que consta de dos átomos de positronio. Su existencia se predijo en 1946 por John Archibald Wheeler, y posteriormente fue estudiado teóricamente, pero no fue observado hasta 2007 en un experimento realizado por David Cassidy y Allen Mills en la Universidad de California, Riverside.Los investigadores hicieron moléculas de positronio al disparar haces concentrados de positrones sobre una película delgada de dióxido de silicio poroso. Al desacelerar sobre el sílice, los positrones capturaron electrones simples para formar átomos de positronio. Dentro del sílice, estos sobrevivieron lo suficiente para interactuar, formando di-positronio molecular. Avances en capturar y manipular positrones, y técnicas de espectroscopia permiten estudiar las i (es)
- Молекуля́рный позитро́ний, дипозитро́ний, Ps2 — молекула, состоящая из двух атомов позитрония (то есть связанная система из двух электронов и двух позитронов). В 1946 Дж. А. Уилер предположил, что два атома позитрония могут объединиться в молекулу с энергией связи около 0,4 эВ (дипозитроний). В 2005 году появились сообщения о возможном наблюдении молекулярного позитрония Ps2, подтверждённые в сентябре 2007 года. Молекулярный позитроний был открыт Дэвидом Кассиди и Алленом Милзом из Калифорнийского университета в Риверсайде. Молекулы Ps2 были обнаружены при облучении тонкой плёнки пористого кварца мощным потоком позитронов. При торможении в кварце позитроны захватывали в нём электроны, образуя атомы позитрония, некоторые из которых жили до аннигиляции достаточное время, чтобы, в свою очеред (ru)
- Молекулярний позитроній, дипозитроній, Ps2 — молекула, що складається з двох атомів позитронія (тобто зв'язана система з двох електронів і двох позитронів). У 1946 році Джон Арчибальд Вілер припустив, що два атоми позитронія можуть об'єднатися в молекулу з енергією зв'язку близько 0,4 еВ (дипозитроній). У 2005 році з'явилися повідомлення про можливе спостереження молекулярного позитронія Ps2, підтверджені у вересні 2007 року. Молекулярний позитроній був відкритий Девідом Кассіді і Алленом Мілз з Каліфорнійського університету в Ріверсайді. Молекули Ps2 були виявлені при опроміненні тонкої плівки пористого кварцу потужним потоком позитронів. При гальмуванні в кварці позитрони захоплювали в ньому електрони, утворюючи атоми позитронія, деякі з яких жили до анігіляції достатній час, щоб, в свою (uk)
|
| dcterms:subject
| |
| Wikipage page ID
| |
| Wikipage revision ID
| |
| Link from a Wikipage to another Wikipage
| |
| Link from a Wikipage to an external page
| |
| sameAs
| |
| dbp:wikiPageUsesTemplate
| |
| has abstract
| - Dipositroni, o dipositronium, és una molècula exòtica (Ps-Ps) formada per dos àtoms exòtics de positroni (Ps). La seva existència fou predita el 1946 per John Archibald Wheeler, i subsegüentment estudiada teòricament, però no fou observada fins al 2007 en un experiment realitzat a la Universitat de Califòrnia, Riverside. Els investigadors van produir les molècules de positroni disparant feixos intensos de positrons contra una pel·lícula fina de diòxid de silici porós. En frenar-se dins del sílice, els positrons capturen electrons normals dels àtoms del fitó per a formar àtoms de positroni. Dins del sílice, aquests àtoms sobrevivien prou llarg temps com per a interaccionar electromagnèticament i formar una molècula de dipositroni. Avenços en la manipulació i parament dels positrons i noves tècniques d'espectroscòpia han permès estudiar les interaccions Ps–Ps més recentment. El 2012, Cassidy et al. van produir positroni molecular en un estat excitat de moment angular . (ca)
- Di-positronium, or dipositronium, is an exotic molecule consisting of two atoms of positronium. It was predicted to exist in 1946 by John Archibald Wheeler, and subsequently studied theoretically, but was not observed until 2007 in an experiment performed by David Cassidy and Allen Mills at the University of California, Riverside. The researchers made the positronium molecules by firing intense bursts of positrons into a thin film of porous silicon dioxide. Upon slowing down in the silica, the positrons captured ordinary electrons to form positronium atoms. Within the silica, these were long lived enough to interact, forming molecular di-positronium. Advances in trapping and manipulating positrons, and spectroscopy techniques have enabled studies of Ps–Ps interactions. In 2012, Cassidy et al. were able to produce the excited molecular positronium angular momentum state. (en)
- El di-positronio, o dipositronio, es una molécula que consta de dos átomos de positronio. Su existencia se predijo en 1946 por John Archibald Wheeler, y posteriormente fue estudiado teóricamente, pero no fue observado hasta 2007 en un experimento realizado por David Cassidy y Allen Mills en la Universidad de California, Riverside.Los investigadores hicieron moléculas de positronio al disparar haces concentrados de positrones sobre una película delgada de dióxido de silicio poroso. Al desacelerar sobre el sílice, los positrones capturaron electrones simples para formar átomos de positronio. Dentro del sílice, estos sobrevivieron lo suficiente para interactuar, formando di-positronio molecular. Avances en capturar y manipular positrones, y técnicas de espectroscopia permiten estudiar las interacciones Ps-Ps. En 2012, Cassidy et al. fueron capaces de producir el estado L=1 de positronio molecular excitado. (es)
- ジポジトロニウム(Dipositronium)は、異種原子のポジトロニウム2原子、つまり電子2個と陽電子2個からなる分子である。1946年にジョン・ホイーラーによってその存在が予測され、その後も理論的な研究が続けられたが、2007年にカリフォルニア大学リバーサイド校のDavid CassidyとAllen Millsの実験が行われるまで発見されなかった。 彼らは、陽電子を二酸化ケイ素の多孔薄層フィルムに激しく衝突させ、ポジトロニウムの分子を生成した。ケイ素中で速度が低下する際、陽電子は電子を捕獲してポジトロニウム原子になる。ケイ素中では、ポジトロニウムは他のポジトロニウム原子と相互作用するのに十分な長さの寿命を得ることができ、ジポジトロニウムが生成する。 (ja)
- Il dipositronio, o di-positronio, è una molecola costituita da due atomi di positronio. La sua esistenza venne prevista nel 1946 da John Archibald Wheeler, e in seguito studiata teoricamente, ma è stata osservata solo nel 2007 in un esperimento eseguito da David Cassidy e Allen Mills alla Università della California a Riverside. I due ricercatori hanno fabbricato molecole di positronio lanciando fasci di positroni contro una pellicola porosa e sottile di silice. Dopo che la silice ne rallenta la velocità, i positroni catturano elettroni ordinari per formare atomi di positronio e questi ultimi vivono abbastanza a lungo all'interno del materiale da interagire tra di loro e formare il dipositronio molecolare. (it)
- 雙電子偶素是由兩個電子偶素所組成的分子，化學式為Ps2，是約翰·惠勒在1946年預言它的存在 ，隨後雙電子偶素都只有理論上的研究。直到2007年才由加州大學河濱分校的大衛·卡西迪和米爾斯發現它。他們主要把電子偶素撞擊極薄的矽晶片製成。 (zh)
- Молекуля́рный позитро́ний, дипозитро́ний, Ps2 — молекула, состоящая из двух атомов позитрония (то есть связанная система из двух электронов и двух позитронов). В 1946 Дж. А. Уилер предположил, что два атома позитрония могут объединиться в молекулу с энергией связи около 0,4 эВ (дипозитроний). В 2005 году появились сообщения о возможном наблюдении молекулярного позитрония Ps2, подтверждённые в сентябре 2007 года. Молекулярный позитроний был открыт Дэвидом Кассиди и Алленом Милзом из Калифорнийского университета в Риверсайде. Молекулы Ps2 были обнаружены при облучении тонкой плёнки пористого кварца мощным потоком позитронов. При торможении в кварце позитроны захватывали в нём электроны, образуя атомы позитрония, некоторые из которых жили до аннигиляции достаточное время, чтобы, в свою очередь, провзаимодействовать друг с другом и образовать молекулы Ps2. Усовершенствования в технике этого эксперимента к 2010 году позволили исследовать взаимодействия поляризованных атомов позитрония. В 2012 году Кассиди и др. сумели получить возбуждённое состояние позитрония с орбитальным квантовым числом L = 1. (ru)
- Молекулярний позитроній, дипозитроній, Ps2 — молекула, що складається з двох атомів позитронія (тобто зв'язана система з двох електронів і двох позитронів). У 1946 році Джон Арчибальд Вілер припустив, що два атоми позитронія можуть об'єднатися в молекулу з енергією зв'язку близько 0,4 еВ (дипозитроній). У 2005 році з'явилися повідомлення про можливе спостереження молекулярного позитронія Ps2, підтверджені у вересні 2007 року. Молекулярний позитроній був відкритий Девідом Кассіді і Алленом Мілз з Каліфорнійського університету в Ріверсайді. Молекули Ps2 були виявлені при опроміненні тонкої плівки пористого кварцу потужним потоком позитронів. При гальмуванні в кварці позитрони захоплювали в ньому електрони, утворюючи атоми позитронія, деякі з яких жили до анігіляції достатній час, щоб, в свою чергу, провзаємодіяти один з одним і утворити молекули Ps2. Удосконалення в техніці цього експерименту до 2010 року дозволили досліджувати взаємодії поляризованих атомів позитронія. У 2012 році Кассіді та ін. зуміли отримати збуджений стан позитронія з орбітальним квантовим числом L = 1. (uk)
|
| gold:hypernym
| |
| prov:wasDerivedFrom
| |
| page length (characters) of wiki page
| |
| foaf:isPrimaryTopicOf
| |
| is Link from a Wikipage to another Wikipage
of | |
| is Wikipage redirect
of | |
| is foaf:primaryTopic
of | |
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)