The Donglin movement (Chinese: 東林黨; pinyin: Dōnglíndǎng; Wade–Giles: Tung-lin-tang) was an ideological and philosophical movement of the late Ming and early Qing dynasties of China. The movement was established in 1604, during the Wanli era of Ming, when Gu Xiancheng (1550–1612), a Grand Secretary, and (高攀龍, 1562–1626), a scholar, restored the Donglin Academy in Wuxi with the financial backing of local gentry and officials.
| Attributes | Values |
|---|
| rdf:type
| |
| rdfs:label
| - Movimiento Donglin (es)
- Donglin movement (en)
- Mouvement Donglin (fr)
- 동림당 (ko)
- 東林党 (ja)
- Дунлінська партія (uk)
- 东林党 (zh)
|
| rdfs:comment
| - Le mouvement Donglin était un mouvement idéologique et philosophique apparu à la fin de la dynastie Ming et au début de la dynastie Qing. (fr)
- 동림당(東林黨)은 중국 명나라 말엽에 생겨난 붕당이자 학파이다. 동림학파(東林學派)라고도 불린다. (ko)
- 东林党是明朝末年以江南文官为主、各省仕林相依附而成的一个儒家政治集团。雏形是徐階的「江南官僚集團」，於萬曆年間初見（《明史·孫丕揚傳》說：「南北言官群擊李三才、王元翰，連及里居顧憲成，謂之『東林黨』。」）「東林」二字取自於顧憲成講學之東林書院，是為東林黨之先聲。 (zh)
- Дунлі́нська па́ртія (кит.: 東林党; піньїнь: Dōnglín dǎng; літ.: 'Партія Східної діброви') — політична організація у династії Мін в 1604—1637 роках. Заснована Ґу Сяньченом та Ґао Паньлуном. Об'єднувала китайських , переважно вихідців із Південного Китаю. Члени партії створили окрему течію в неоконфуціанстві — так звану Дунлінську школу (кит.: 東林学派; піньїнь: Dōnglín xuépài). Займалася критикою політичної і бюрократичної системи династії Мін з позицій . Виступала за проведення реформ в династії. Мала великий вплив на державотворчий процес в Китаї в 1621—1627 роках. Згодом поринула в міжпартійну боротьбу, яка завершилася занепадом династії. (uk)
- The Donglin movement (Chinese: 東林黨; pinyin: Dōnglíndǎng; Wade–Giles: Tung-lin-tang) was an ideological and philosophical movement of the late Ming and early Qing dynasties of China. The movement was established in 1604, during the Wanli era of Ming, when Gu Xiancheng (1550–1612), a Grand Secretary, and (高攀龍, 1562–1626), a scholar, restored the Donglin Academy in Wuxi with the financial backing of local gentry and officials. (en)
- El Donglin fue un movimiento ideológico y filosófico que surgió en China a finales de la dinastía Ming y se desarrolló a principios de la dinastía Qing. El movimiento se estableció en 1604, durante el reinado del emperador Wanli, cuando Gu Xiancheng (1550-1612), un Ming, y Gao Panlong (1562-1626), un alto funcionario, reinstauraron la academia Donglin en Wuxi con el apoyo financiero de los adinerados locales y funcionarios. (es)
- 東林党（とうりんとう）は、中国明朝末期の江南の士大夫を中心とした政治集団・学派。学術的側面からは東林学派（とうりんがくは）という。 明の万暦22年（1594年）、無錫県出身の顧憲成は、悪政を続ける万暦帝とそれに追従する内閣に反対したため政界を追放された。下野を余儀なくされた彼は故郷の無錫に帰り、弟のと北宋の楊時が講学した東林書院を再建し、講学を始めた。ここに国事に志す在野の知識人が結集し、もっぱら時事問題を論じた。その代表的人物には高攀龍やなどがいる。 時に内閣に欠員が出て反対論者のを採用するかが論議された。このとき、顧憲成ら下野した官僚たちもこの論争に加わり、顧憲成は時の宰輔に手紙を送り、李三才を支持するよう要請した。これにより葉向高・李三才が「東林党人」と非難されたことで「東林党」の名称が生まれた。 東林党は組織的な政治活動を展開し、時の政局に大きな影響力を与え、一時は政権を握るにいたった。しかし、天啓年間（1621年 - 1627年）、反東林派のもと、宦官の魏忠賢が権力を握ると、東林書院は閉鎖され、楊漣・左光斗・高攀龍・黄尊素・周順昌・周起元といった人物たちがつぎつぎ投獄・殺害された。さらに『』という文献を作って東林党の人士を一網打尽にしようとした。天啓7年（1627年）、崇禎帝が即位すると魏忠賢は逮捕され、東林党の人士への迫害は終わった。 (ja)
|
| dcterms:subject
| |
| Wikipage page ID
| |
| Wikipage revision ID
| |
| Link from a Wikipage to another Wikipage
| |
| Link from a Wikipage to an external page
| |
| sameAs
| |
| dbp:wikiPageUsesTemplate
| |
| p
| |
| t
| |
| W
| |
| has abstract
| - The Donglin movement (Chinese: 東林黨; pinyin: Dōnglíndǎng; Wade–Giles: Tung-lin-tang) was an ideological and philosophical movement of the late Ming and early Qing dynasties of China. The movement was established in 1604, during the Wanli era of Ming, when Gu Xiancheng (1550–1612), a Grand Secretary, and (高攀龍, 1562–1626), a scholar, restored the Donglin Academy in Wuxi with the financial backing of local gentry and officials. The motivation for restoring the Academy was concern about the state of the bureaucracy and its inability to bring about improvement. The movement represented a resort to moral Confucian traditions as a means of arriving at fresh moral evaluations. Thereafter the Academy became a centre of dissent for public affairs in the late Ming and early Qing periods. Many supporters of Donglin were found in the bureaucracy and it became deeply involved in factional politics. The movement got momentum when the Donglin Academy in Wuxi was joined by the academies of the nearby Wujin and Yixing. Donglin men carried on politics not only through bureaucratic maneuverings but also through educated opinion; it involves building reputation and reports of dreams. Many of the academy's creators were among the mandarins who a few years previously had forced the Wanli Emperor to appoint his first-born son, Zhu Changluo (the future Taichang Emperor) as the heir to the throne, even though the emperor himself would rather have the throne go to Zhu Changxun (the emperor's son from his favorite concubine, Lady Zheng). During the reign of the Tianqi Emperor, Donglin opposition to the eunuch Wei Zhongxian resulted in the closure of the Academy in 1622 and the torture and execution of its head, , and five other members in 1624. The accession of the Chongzhen Emperor restored the fortunes of the Donglin faction.Later during Chongzhen's reign, Donglin partisans found themselves opposed to the Grand Secretary , eventually arranging his dismissal in 1637. The Donglin movement represented growth of the literati influence on the political life in late Imperial China. In this, it was inherited by the Suzhou-centered (復社) before the fall the Ming dynasty, and by the Changzhou School of Thought during the Qing. China's defeat in the Opium War (1839–42) prompted the revival of interest to the Donglin movement, a prominent instance of literati solidarity. (en)
- El Donglin fue un movimiento ideológico y filosófico que surgió en China a finales de la dinastía Ming y se desarrolló a principios de la dinastía Qing. El movimiento se estableció en 1604, durante el reinado del emperador Wanli, cuando Gu Xiancheng (1550-1612), un Ming, y Gao Panlong (1562-1626), un alto funcionario, reinstauraron la academia Donglin en Wuxi con el apoyo financiero de los adinerados locales y funcionarios. La motivación para reinstaurar la Academia fue la preocupación por la situación de la burocracia y su incapacidad para mejorar. El movimiento representó una vuelta a las tradiciones morales confucianas y la generación de nuevas conclusiones. Posteriormente la Academia se convirtió en un centro de discusión de asuntos públicos a finales de la era Ming y principios de la era Qing. Muchos partidarios de Donglin entraron en el funcionariado y se vio profundamente envuelto en las disputas entre facciones. Muchos de los creadores de la academia se encontraban entre los mandarines que unos años antes habían forzado al emperador Wanli a nombrar a su primogénito, Zhu Changluo (futuro emperador Taichang), como su heredero al trono, aunque el emperador hubiera preferido nombrar sucesor a (hijo del emperador con su concubina favorita). Durante el reinado del emperador Tianqi, la oposición Donglin al eunuco Wei Zhongxian conllevó el cierre de la Academia en 1622 y la tortura y ejecución de su líder, Yang Lian, y cinco otros miembros en 1624. Con el ascenso del emperador Chongzhen se restauraron las fortunas de la facción Donglin.Posteriormente, durante su reinado, los partidarios de Donglin se opusieron al y finalmente consiguieron su destitución en 1637. (es)
- Le mouvement Donglin était un mouvement idéologique et philosophique apparu à la fin de la dynastie Ming et au début de la dynastie Qing. (fr)
- 동림당(東林黨)은 중국 명나라 말엽에 생겨난 붕당이자 학파이다. 동림학파(東林學派)라고도 불린다. (ko)
- 東林党（とうりんとう）は、中国明朝末期の江南の士大夫を中心とした政治集団・学派。学術的側面からは東林学派（とうりんがくは）という。 明の万暦22年（1594年）、無錫県出身の顧憲成は、悪政を続ける万暦帝とそれに追従する内閣に反対したため政界を追放された。下野を余儀なくされた彼は故郷の無錫に帰り、弟のと北宋の楊時が講学した東林書院を再建し、講学を始めた。ここに国事に志す在野の知識人が結集し、もっぱら時事問題を論じた。その代表的人物には高攀龍やなどがいる。 時に内閣に欠員が出て反対論者のを採用するかが論議された。このとき、顧憲成ら下野した官僚たちもこの論争に加わり、顧憲成は時の宰輔に手紙を送り、李三才を支持するよう要請した。これにより葉向高・李三才が「東林党人」と非難されたことで「東林党」の名称が生まれた。 東林党は組織的な政治活動を展開し、時の政局に大きな影響力を与え、一時は政権を握るにいたった。しかし、天啓年間（1621年 - 1627年）、反東林派のもと、宦官の魏忠賢が権力を握ると、東林書院は閉鎖され、楊漣・左光斗・高攀龍・黄尊素・周順昌・周起元といった人物たちがつぎつぎ投獄・殺害された。さらに『』という文献を作って東林党の人士を一網打尽にしようとした。天啓7年（1627年）、崇禎帝が即位すると魏忠賢は逮捕され、東林党の人士への迫害は終わった。 思想的には、彼らは陽明学に対して批判的な立場であり、心即理説や説を批判した。彼らの学問の目的は社会の現実的な要求に応えることであり、道徳的修養と政治的な社会活動とを区別し、社会的欲望を調和することに「理」を見いだそうとした。このため水利や農業の技術開発・合理的な農業経営に取り組み、キリスト教宣教師と交流してヨーロッパの自然科学的知識の摂取にも努めている。また「公」によって君主批判を行い、地方分権論を主張するなど明末清初の経世致用の学につながる思想を遺した。 (ja)
- 东林党是明朝末年以江南文官为主、各省仕林相依附而成的一个儒家政治集团。雏形是徐階的「江南官僚集團」，於萬曆年間初見（《明史·孫丕揚傳》說：「南北言官群擊李三才、王元翰，連及里居顧憲成，謂之『東林黨』。」）「東林」二字取自於顧憲成講學之東林書院，是為東林黨之先聲。 (zh)
- Дунлі́нська па́ртія (кит.: 東林党; піньїнь: Dōnglín dǎng; літ.: 'Партія Східної діброви') — політична організація у династії Мін в 1604—1637 роках. Заснована Ґу Сяньченом та Ґао Паньлуном. Об'єднувала китайських , переважно вихідців із Південного Китаю. Члени партії створили окрему течію в неоконфуціанстві — так звану Дунлінську школу (кит.: 東林学派; піньїнь: Dōnglín xuépài). Займалася критикою політичної і бюрократичної системи династії Мін з позицій . Виступала за проведення реформ в династії. Мала великий вплив на державотворчий процес в Китаї в 1621—1627 роках. Згодом поринула в міжпартійну боротьбу, яка завершилася занепадом династії. (uk)
|
| gold:hypernym
| |
| prov:wasDerivedFrom
| |
| page length (characters) of wiki page
| |
| foaf:isPrimaryTopicOf
| |
| is Link from a Wikipage to another Wikipage
of | |
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)