| rdfs:comment
| - Edible underwear is a candy product which is made into a form and can function as underwear but which is edible. The product was invented by David Sanderson and Lee Brady in 1975 when they formed a company Cosmorotics, Inc. to manufacture and market the product under the name "Candypants, the original 100% edible underwear". At first the U.S. Patent and Trademark Office denied their application for a patent on the basis that the idea of candy and pants were incompatible, but later granted the application and within weeks hundreds of thousands of pairs were manufactured and distributed out of the company's food manufacturing plant in Chicago, Illinois. (en)
- Съедобное бельё — кондитерское изделие, изготовленное в форме нательного белья и обладающее его функциями. Продукт был изобретен художниками Дэвидом Сандерсоном и Ли Брэйди в 1972 году как предмет концептуального искусства. По словам Сандерсона, источником вдохновения послужило то, что его брат любил использовать выражение «пожуй мои трусы» (англ. oh eat my shorts) вместо «отвали» (англ. fuck off). Первая пара была изготовлена кустарным образом в их совместно снимаемой в Чикаго квартире и выставлена в качестве декорации в витрине магазинчика, принадлежавшего их другу. Там трусы были куплены одной студенткой Индианского университета, написавшей о них в местной газете. Новость была подхвачена Ассошиэйтед Пресс, и трусы в одночасье стали сенсацией. (ru)
- Їстівна білизна — кондитерський виріб, виготовлений у формі натільної білизни і володіє його функціями. Продукт був винайдений художниками Девідом Сандерсоном і Лі Брейді в 1972 році як предмет концептуального мистецтва. За словами Сандерсона, джерелом натхнення послужило те, що його брат любив використовувати вираз «пожуй мої труси» (англ. oh eat my shorts) замість «відвали» (англ. fuck off). Перша пара була виготовлена кустарним чином в їхній спільно орендованій в Чикаго квартирі і виставлена як декорація у вітрині магазинчика, який належав їхньому другу. Там труси були куплені однією студенткою Індіанського університету, яка написала про них у місцевій газеті. Новина була підхоплена Ассошіейтед Прес, і труси відразу стали сенсацією. (uk)
|
| has abstract
| - Edible underwear is a candy product which is made into a form and can function as underwear but which is edible. The product was invented by David Sanderson and Lee Brady in 1975 when they formed a company Cosmorotics, Inc. to manufacture and market the product under the name "Candypants, the original 100% edible underwear". At first the U.S. Patent and Trademark Office denied their application for a patent on the basis that the idea of candy and pants were incompatible, but later granted the application and within weeks hundreds of thousands of pairs were manufactured and distributed out of the company's food manufacturing plant in Chicago, Illinois. "Candypants" was promoted as lingerie in clothing shops, major department stores, motorcycle shops, candy stores and chic emporiums. It was considered naughty innocence. The press found it an outrageous delight and news coverage pushed edible underwear into the national and worldwide limelight. The product continues also to be sold through sex shops. Candypants featured in two separate U.S. Supreme Court battles for First Amendment rights. Edible underwear, as "Candypants", was used by the defense for Screw magazine in their fight to stay on the news stands despite their content and then again by the prosecution to attempt to shut down the late night public-access television cable TV show Midnight Blue in New York City. At the same time author Jerzy Kosinski in his novel Pinball referred to it as "the essence of American freedom" on the Late Night with David Letterman show. In 1989, edible underwear was listed by People magazine as being one of the 434 names and events that define pop culture. (en)
- Съедобное бельё — кондитерское изделие, изготовленное в форме нательного белья и обладающее его функциями. Продукт был изобретен художниками Дэвидом Сандерсоном и Ли Брэйди в 1972 году как предмет концептуального искусства. По словам Сандерсона, источником вдохновения послужило то, что его брат любил использовать выражение «пожуй мои трусы» (англ. oh eat my shorts) вместо «отвали» (англ. fuck off). Первая пара была изготовлена кустарным образом в их совместно снимаемой в Чикаго квартире и выставлена в качестве декорации в витрине магазинчика, принадлежавшего их другу. Там трусы были куплены одной студенткой Индианского университета, написавшей о них в местной газете. Новость была подхвачена Ассошиэйтед Пресс, и трусы в одночасье стали сенсацией. Для изготовления товара Сандерсон и Брэйди в 1975 году образовали компанию Cosmorotics, Inc. Трусы получили название «candypants, the original 100% edible underwear» («конфетные трусы, подлинное на 100 % съедобное бельё»). Патентное ведомство США сначала отклонило их заявку на основании несовместимости кондитерских изделий и белья, однако позже все-таки выдало разрешение на производство, и уже через несколько недель было произведено и реализовано несколько сот тысяч пар. Candypants продвигались как бельё в магазинах одежды, основных универмагах, мотоциклетных магазинах, кондитерских и модных бутиках. Его считали невинной непристойностью. Пресса пришла от съедобного белья в дикий восторг, и оно стало не только американской, но и мировой сенсацией. Помимо всего прочего, его продавали в секс-шопах. Трусы фигурировали, как минимум, в двух судебных процессах в Верховном суде США по поводу Первой поправки. Как прецедент они использовались адвокатами таблоида «Скрю» в процессе за право его продажи в газетных ларьках, несмотря на содержание, а также истцами в безуспешной попытке закрыть ночное публичное кабельное телешоу Midnight Blue в Нью-Йорке (в одном из эпизодов показывали негритянку, откусывающую кусок от трусов, надетых на белого мужчину). Писатель Ежи Косиньски в романе Pinball и в рамках телешоу называл съедобное бельё «самой сутью американской свободы». Съедобные трусы были внесены журналом People в список 434 вещей и событий, определяющих поп-культуру. (ru)
- Їстівна білизна — кондитерський виріб, виготовлений у формі натільної білизни і володіє його функціями. Продукт був винайдений художниками Девідом Сандерсоном і Лі Брейді в 1972 році як предмет концептуального мистецтва. За словами Сандерсона, джерелом натхнення послужило те, що його брат любив використовувати вираз «пожуй мої труси» (англ. oh eat my shorts) замість «відвали» (англ. fuck off). Перша пара була виготовлена кустарним чином в їхній спільно орендованій в Чикаго квартирі і виставлена як декорація у вітрині магазинчика, який належав їхньому другу. Там труси були куплені однією студенткою Індіанського університету, яка написала про них у місцевій газеті. Новина була підхоплена Ассошіейтед Прес, і труси відразу стали сенсацією. Для виготовлення товару Сандерсон і Брейді в 1975 році утворили компанію Cosmorotics, Inc. Труси отримали назву «candypants, the original 100 % edible underwear» («цукеркові труси, справжня на 100 % їстівна білизна»). Патентне відомство США спочатку відхилило їх заявку на підставі несумісності кондитерських виробів та білизни, однак пізніше все-таки видало дозвіл на виробництво, і вже через кілька тижнів було вироблено і реалізовано кілька сот тисяч пар. Candypants просувалися як білизна в магазинах одягу, основних універмагах, мотоциклетних магазинах, кондитерських і модних бутиках. Його вважали невинною непристойністю. Преса прийшла від їстівної білизни в дикий захват, і вона стало не лише американською, але й світової сенсацією. Крім усього іншого, його продавали в секс-шопах. Труси фігурували, як мінімум, в двох судових процесах у Верховному суді США з приводу Першої поправки. Як прецедент вони використовувалися адвокатами таблоїду «Скрю» у процесі за право його продажу в газетних кіосках, незважаючи на зміст, а також позивачами в безуспішній спробі закрити нічне публічне кабельне телешоу у Нью-Йорку (в одному з епізодів показували негритянку, яка відкушує шматок від трусів, надягнутих на білого чоловіка). Письменник Єжи Косиньскі в романі Pinball і в рамках телешоу називав їстівну білизну «самою суттю американської свободи». Їстівні труси були внесені журналом People в список 434 речей і подій, які визначають поп-культуру. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
