rdfs:comment
| - Elohim (en hebreu אלוהים, plural d'Eloah) és un terme del judaisme que significa 'Déu', però és també la paraula per referir-se als altres déus, com ara els de Canaan. En la Bíblia hi apareix més de 2.500 vegades, la qual cosa el converteix en un dels més usats. Elohim és nom plural, però segons alguns no s'ha d'interpretar en un sentit politeista, sinó més aviat majestàtic quan es referix a Jehovà. (ca)
- إلوهيم (אֱלֹהִים) كلمة عبرية لوصف الإله أو الآلهة، وهي متعلقة بكلمة إل (إله) السامية مع أنها تعدّ مشتقة من كلمة الوَه مع صيغة الجمع. إلوهيم ثالث كلمة في النص العبري لسفر التكوين وتظهر كثيرا في التناخ مع أن معناها الدقيق غير متفق عليه غالبا. (ar)
- Elohim (hebräisch אֱלֹהִים ʾᵆlōhîm, deutsch ‚Gott, Götter‘), ist in der hebräischen Bibel – dem Tanach – nach יהוה jhwh die zweithäufigste Bezeichnung für „Gott“, wird aber häufig auch als Eigenname gebraucht. Er wird nahezu ausschließlich für JHWH, den Gott der Hebräer bzw. Israeliten, gebraucht, besonders in seiner Eigenschaft als Schöpfer der Welt und in Polemiken gegen die Verehrung fremder Götter in Israel. (de)
- Elohim Hebreerazko hitza, jainkotasun oro izendatzen duena. Gehienetan ordea, Jainkoak berak Jahve izena eman aurretik, Israelgo Jainko bakarra aipatzeko erabiltzen da Biblian. Elohim plurala da; Eloah singularra oso gutxitan azaltzen da Biblian. (eu)
- エロヒム(ヘブライ語: אֱלֹהִים)は、ヘブライ語聖書に登場し、神を表す普通名詞。文脈により何を指しているかは変わるが、ヘブライ語聖書の多くの部分では神ヤハウェיהוהと同一視される。エロヒムを複数形と解釈した場合その単数形は「エロア」と復元できるが、これはアラビア語で「神」の単数形であるアッラー Allahと同根である。 この言葉は、セム語系で神または判事を意味するのエールの複数形と同じであり、ウガリット語のイルとも同根である。イルは、エライオン(「最も高きもの」の意)とも呼ばれるが、慣習的に「エロヒム」と発声される。 (ja)
- Elohim (Hebreeuws: אֱלֹהִים, ělohīm) betekent letterlijk "goden", maar is in de Hebreeuwse Bijbel vaak een aanduiding van de God JHWH en wordt in die zin ook als eigennaam gebruikt. Maar de term wordt ook gebruikt om "valse" goden aan te duiden. Met 2602 vindplaatsen is het een veel voorkomende aanduiding, maar de filologische duiding van deze soortnaam in meervoudsvorm blijft problematisch. (nl)
- Eloim ou Elohim (do hebraico אֱלוֹהִים , אלהים, pronunciado elohim) é um substantivo que se refere a D'us, usado na língua hebraica moderna e antiga. Termo comum usado nas escrituras hebraicas, Elohim pronunciando Elo’him (em hebraico: אלהים) é o plural adjetivo de dois gêneros da palavra Eloah (אלוה), considerado pelos estudiosos judeus como plural majestático (pluralis majestatis) ou de excelência (pluralis excellentiæ), expressando grande dignidade, traduzindo-se por "Elevadíssimo" ou "Altíssimo". (pt)
- Elohim (אֱלוֹהִים , אלהים ) är ett hebreiskt ord som uttrycker gudomlighetens koncept. Det är uppenbarligen relaterat till det nyhebreiska ordet Ēl, även om det morfologiskt består av det hebreiska ordet Eloah (אלוה) med en pluralböjning (kan ses som en tidig pluralis majestatis). Elohim är det tredje ordet i den nya hebreiska texten från Första Moseboken och förekommer ofta i den hebreiska bibeln. Namnet "Elohim" är också grunden till arabiskans "elahi" som betyder min gud. (sv)
- 埃洛希姆(希伯來語:אֱלהִים,羅馬化:’ĕlōhîm),又譯為厄羅依、以利、耶洛因、伊羅興。希伯來語以此來表達「神」的概念。也亦有時指異教的神 。 (zh)
- Elohim (hebrelitere אֱלהִים) estas maskla pluralo de la vorto indikanta la diecon, pli korekte signifanta “tiujn kiuj venis el la ĉielo”. Ĝi estis semantike interpretita de la bibliaj verkistoj kaj la hebrea tradicio kaj de la estontaj tradukistoj kiel “Dio”, kvankam gramatike signas la pluralon. Alia ekspliko proponas specialan uzon de majesta pluralo latine: pluralis maiestatis celanta ekzalti eĉ pli kaj pli la diaĵon unusolan kaj unikan de la Sankta teksto, kaj do ne vere rilatas al pluaj personuloj. Sed, oni observas, ke la uzo de la pluralo majesta havas aŭtonoman originon en Okcidento. (eo)
- Elohim (Hebrew: אֱלֹהִים, romanized: ʾĔlōhīm: [(ʔ)eloˈ(h)im]), the plural of אֱלוֹהַּ (ʾĔlōah), is a Hebrew word meaning "gods". Although the word is plural, in the Hebrew Bible it usually takes a singular verb and refers to a single deity, particularly (but not always) the God of Israel. At other times it refers to deities in the plural. (en)
- Elohim (en hebreo: אֱלֹהִים [eloˈ(h)im]] es una palabra hebrea que generalmente se refiere a deidad, en particular (pero no siempre) al Dios de Israel y que en ocasiones se utiliza como plural para "dioses". Elohim es el plural de Eloah y este está relacionado con el dios Ēl. Es afín a la palabra 'L-h-m que se encuentra en ugarítico, donde se usa en el panteón para los dioses cananeos, los hijos de Ēl, y se vocaliza convencionalmente como "Elohim". Dios «Elohim» está en la reunión de los dioses «elohim»; en medio de los dioses «elohim», él juzga. Salmos 82 (es)
- Le nom Élohim, de l'hébreu אֱלֹהִים ('ēlohîm), est un terme qu'on traduit généralement par « Dieu » (au singulier ou au pluriel) dans la Torah (Bible hébraïque). Les voyelles du nom « élohim » (e-o-i) sont parfois attribuées au Tétragramme, « YHWH », dans le texte massorétique, moins souvent toutefois que celles du nom « Adonaï ». Dans la tradition juive, le choix du nom « Élohim » insiste sur l'idée de puissance de Dieu. Phonétiquement Élohim est prononcé identiquement à اللهم, nom de Dieu dans le coran, Sourate Younous 10:9, mais aussi 3:26, 5:114, 8:32. On retrouve cette occurrence 5 fois dans le coran. Sa signification est Dieu le tout puissant. Composé de الله , le nom de Dieu en Arabe et en sémitique, et هم utilisé pour glorifier Dieu. (fr)
- Ĕlōhīm (in ebraico: אֱלוֹהִים ,אלהים?) è il nome in ebraico biblico attribuito alla divinità e il titolo del Dio di Israele nell'Antico Testamento, seppure il termine sia grammaticalmente un termine plurale. Con il significato di "dio, divinità", il nome è attribuito anche ad altre divinità individuali, ad esempio Astarte, Moloch, Chemosh e Kos, dèi nazionali rispettivamente dei Sidoni, degli Ammoniti, dei Moabiti e degli Edomiti. Anche il Sinedrio, Mosè e Davide vengono chiamati "elohim", in questo caso con il significato di "legislatore". (it)
- 엘로힘(히브리어: אֱלוֹהִים , אלהים 신(神) 또는 신(神)들). 단수인 신을 가리킬 때에는 단수동사와 쓰이고 복수인 신들을 가리킬 때에는 복수동사와 쓰인다. 한국어 성경에서는 하나님으로 흔히 번역된다. 엘로힘은 의미는 엘의 단수인 엘(히브리어: אל ēl 신(神))에서 나왔지만, 형태는 엘의 복수인 엘로앟(히브리어: אלוה 신(神)들)에서 나왔다. 엘로힘은 창세기에서 세 번째로 나오는 단어이며, 히브리어 성경에 자주 나오는 단어이다. 이 단어의 중요성은 논쟁 대상이 되어 왔다. 하느님(엘로힘)께서 떨기 가운데서 "모세야, 모세야"하고 부르셨다. — 출애굽기, 3장 4절 몇몇 경우(위의 예)에서는 실질적으로는 단수 명사로 쓰였고, 따라서 이는 이스라엘의 유일신을 나타낸다고 볼 수 있다. 너희는 내 앞에서 다른 신들(엘로힘)을 섬기지 못한다. — 출애굽기, 20장 3절 다른 경우에도 본문만을 가지고 뜻을 분명히 이해하기는 어렵지만, 아마도 전능한 존재일 것이다. 하느님(엘로힘)의 아들들이 그 사람의 딸들을 보고 마음에 드는 대로 아리따운 여자를 골라 아내로 삼았다. — 창세기, 6장 2절 — 출애굽기, 4장 16절 — 출애굽기, 22장 28절 (ko)
- Elohim (dosł. Bogowie; hebr. אֱלֹהִים) – występujący około 2700 razy w Biblii hebrajskiej jeden z tytułów Boga Jahwe. W odróżnieniu od tetragramu JHWH, który jest imieniem własnym Boga, określenie to pochodzi od rzeczownika pospolitego bóg. Elohim jest dłuższą formą rzeczownika El (אל) i jego rozszerzenia Eloah (אלוה), określających Boga w Biblii. Wyjątkiem od tego jest psalm 82. Słowo Elohim jest tam używane dwukrotnie, przy czym z gramatyki tego wersetu wynika, iż raz odnosi się do Boga Stwórcy, za drugim razem do bogów. (pl)
- Элохим (ивр. אֱלֹהִים элохим, элогим, елогим) — еврейское нарицательное имя Бога, Божества; множественное число от «Элоах» или «Эл» — общего названия для божества у семитских народов. Упоминается на протяжении всего еврейского Священного Писания (Ветхого Завета Библии), начиная с Бытия 1:1. Упоминается попеременно, а иногда и вместе с другими именованиями Божества — Яхве (Иегова), Адонай. В каббале Элохим раскрывается как одно из 10 священных имён Творца, упомянутых в Торе (Зоар, Ваикра п. 156—177). Имя заключает мысль о божественной справедливости. (ru)
- Елогім (אֱלוהים,אלהים — боги) — це гебрейське слово, яке означає поняття Божества. Воно, мабуть, пов'язане з гебрейським словом Ел, хоча морфологічно складається з гебрейського слова Елоаг (אלוה) з суфіксом множини. Елогім є третім найбільш вживаним словом в гебрейському тексті книги Буття і часто вживається по всій Торі, єврейському Святому Письмі. Його точне значення є дискусійним. (uk)
|