| rdfs:comment
| - The epinikion or epinicion (plural epinikia or epinicia, Greek ἐπινίκιον, from epi-, "on," + nikê, "victory") is a genre of occasional poetry also known in English as a victory ode. In ancient Greece, the epinikion most often took the form of a choral lyric, commissioned for and performed at the celebration of an athletic victory in the Panhellenic Games and sometimes in honor of a victory in war. Major poets in the genre are Simonides, Bacchylides, and Pindar. (en)
- L’épinicie (en grec ancien ἐπινίκιον, epinikion, « (poème) qui concerne une victoire »), ou ode triomphale, est, en Grèce antique, un poème célébrant la victoire d'un athlète lors d'une compétition sportive. Le genre de l'épinicie relève de la poésie lyrique chorale et a été pratiqué de la fin de l'époque archaïque au début de l'époque classique (principalement aux VIe et Ve siècles av. J.-C.). Les principaux poètes ayant composé des épinicies sont Simonide de Céos, Pindare et Bacchylide. (fr)
- 祝勝歌（しゅくしょうか、古典ギリシア語：Επινικια、Epinikia、エピニーキア ）とは競技・競争等での勝利を祝ってうたう歌・詩である。一般に、古代ギリシアにあってオリュンピア競技祭などの勝利者を称える目的で造られた歌・詩を指す。「祝捷歌」「捷利歌」とも呼ばれる。 とりわけ、古代ギリシアにあって、紀元前5世紀初頭から中期にかけて活躍した詩人ピンダロスの詩作品が名高い。一方、逆に敗者をせせら笑う嘲喩を込めた歌もまた古代においては多々発見されている。 (ja)
- Een epinikion (Oudgrieks: ἐπινίκιον) was in de oud-Griekse poëzie een overwinningslied (of ‘zegezang’) ter ere van een winnaar bij een van de Panhelleense Spelen. Deze liederen werden gezongen en gedanst door een koor bij de thuiskomst van de winnaar in zijn vaderstad. (nl)
- Nella lirica della Grecia antica l'epinicio era un canto corale di vittoria per i vincitori negli agoni. Commissionato dal vincitore stesso o da amici e parenti, veniva cantato in cori durante banchetti solenni. (it)
- Epinício ou epinikion (plural epinikia ou epinicia, grego ἐπινίκιον, de epi-, "on," + nikê, "vitória") é um gênero de poesia ocasional. Na Grécia Antiga, o epinício frequentemente tomava a forma de poesia lírica durante a celebração de uma vitória nos Jogos Pan-Helénicos e às vezes em honra a uma vitória na guerra. Os principais poetas do gênero são Simônides, Baquílides e Píndaro. (pt)
- Ein Epinikion (Pl. Epinikien, altgriechisch ἐπινίκιον, Pl. ἐπινίκια, n.) war im antiken Griechenland ein von einem Chor vorgetragener Preisgesang auf einen Sieger, eine besondere Form des Enkomions. Begriffsgeschichtlich ursprünglich wahrscheinlich allgemein „Siegeslied“ oder „Siegesschrei“, sind Epinikien spezifisch Gesänge für Sieger in den großen Festspielen (Agonen) Griechenlands wie den Olympischen oder Pythischen Spielen. (de)
- Dentro de la poesía lírica, el epinicio (del griego ἐπινίκιον; pl.: ἐπινίκια) constituye una clase de textos del subgénero literario de la oda o himno, compuesto para glorificar al atleta o al auriga acreedor de un triunfo en los juegos olímpicos. Es un género propio de la Grecia clásica, y sus mejores cultivadores fueron Píndaro y Baquílides. El epinicio consta de tres partes: el hombre es el sueño de una sombra Baquílides escribió aquello tan famoso de que más le valiera al hombre no haber nacido (es)
- Epinikion (z gr. epiníkion – "dotyczący zwycięstwa") – w greckiej odmiana ody. Epinikiony stanowiły triumfalne pieśni wykonywane przez chóry ku czci zwycięskich bohaterów (głównie igrzysk sportowych lub bitew), śpiewane w czasie uczty lub uroczystości. Gatunek ukształtował się w VII w p.n.e.; za jego twórcę uważa się Symonidesa z Keos. Twórcami utworów tego typu byli m.in. Pindar, Symonides z Keos i Bakchylides. (pl)
- Эпини́кий (др.-греч. ἐπινίκιον) в Древней Греции — хоровая песня в честь победителя на всегреческих спортивных состязаниях (играх), исполнявшаяся обычно на родине победителя во время всенародного чествования при его возвращении. Многие эпиникии написаны строфическими триадами (суперстрофами), состоящими из строфы, антистрофы и эпода. (ru)
- Епінікій (дав.-гр. Επινικιον) — у стародавній Греції хорова пісня на честь переможця на спортивних змаганнях священних ігор, виконувана зазвичай на батьківщині переможця під час всенародного вшанування при його поверненні. Це найвідоміший вид давньогрецької хорової лірики: до нашого часу дійшли повністю (лише вірші, без музики) 45 епінікіїв Піндара (найраніший — 498 р., найпізніший — бл. 446 р. до н. е.), зібрані в чотири книги по місцях здобутих перемог — Олімпійські, Піфійські, Немейські, Істмійські. Творцем жанру епінікію був Сімонід Кеоський, поет одним лише поколінням старший за Піндара. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)