| rdfs:comment
| - في الفيزياء النووية والإلكترونيات يقال عن كمية أنها تتحلل أسيـّا أو تضمحل أسيـّا (بالإنجليزية:exponential decay) عندما يكون معدل اضمحلالها متناسبا مع كميتها. ويمكن التعبير عن عملية طبيعية كهذه بالمعادلة التفاضلية الآتية، حيث N الكمية (أو عدد ذرات) و (λ (lambda عدد صحيح يسمى ثابت التحلل: وحل تلك المعادلة (أنظر حل المعادلات التفاضلية) تعطينا معادلة الدالة الأسية للأساس الطبيعي e : حيث: N(t) الكمية عند الزمن t,و N0 = N(0) الكمية الابتدائية عند الزمن t = 0. (ar)
- Kvanto estas sub eksponenta disfalo se ĝi malgrandiĝas je kurzo proporcia kun ĝia valoro. Ĉi tio povas esti esprimita kiel jena diferenciala ekvacio, kie N estas la kvanto kaj λ estas pozitiva nombro nomata kiel la disfala konstanto: La solvaĵo al ĉi tiu ekvacio estas Ĉi tiu estas la formo de la ekvacio kiu estas plej kutime uzata por priskribi eksponentan funkcian disfalon. La konstanto de integralado C estas ofte skribata kiel , ĉar ĝi signifas la originalan kvanton. (eo)
- Bei einem exponentiellen Prozess handelt es sich um einen Vorgang, bei dem sich eine Größe exponentiell ändert. Man unterscheidet zwischen
* exponentiellem Wachstum, bei dem eine Größe immer schneller wächst, und
* exponentieller Annäherung, bei der sich eine Größe einem vorgegebenen festen Wert annähert. Der praktisch wichtigste Spezialfall hiervon ist der exponentielle Zerfall, bei dem eine Größe sich monoton abnehmend immer langsamer der Null nähert. Meistens geht es dabei um zeitliche Änderungen. (de)
- Una cantidad está sujeta a un decaimiento exponencial si se disminuye a una tasa proporcional con respecto a su valor actual. Simbólicamente, este proceso puede ser expresado por la siguiente ecuación diferencial, donde N es la cantidad y λ (lambda) es una tasa positiva llamada constante de decaimiento exponencial: La solución a esta ecuación (ver más abajo) es: donde N (t) es la cantidad en el momento t y N0 = N(0) es la cantidad inicial, es decir, la cantidad en el momento t = 0 (es)
- A quantity is subject to exponential decay if it decreases at a rate proportional to its current value. Symbolically, this process can be expressed by the following differential equation, where N is the quantity and λ (lambda) is a positive rate called the exponential decay constant, disintegration constant, rate constant, or transformation constant: The solution to this equation (see below) is: where N(t) is the quantity at time t, N0 = N(0) is the initial quantity, that is, the quantity at time t = 0. (en)
- Une quantité est dite sujette à une décroissance exponentielle si elle diminue à un taux proportionnel à sa valeur. Mathématiquement, cela peut être exprimé par l'équation différentielle linéaire suivante, avec N la quantité et λ un nombre positif appelé la « constante de décroissance » : La solution de cette équation est, en notant N0 la valeur de N à l'instant t = 0 : (fr)
- 어떤 양이 그 양에 비례하는 속도로 감소한다면, 그 양은 지수적 감쇠(exponential decay)한다고 한다. 이러한 프로세스는 다음의 미분 방정식으로 표현될 수 있다. 여기서 N은 그 양이며, λ(람다)는 양수로서 감쇠 상수이다. 이 방정식의 해는 여기서 N(t)는 시간이 t일 때의 양이며, N0 = N(0)은 초기의 양으로 t = 0 일 때의 양이다. (ko)
- Una quantità è soggetta a decadimento esponenziale se diminuisce a una velocità proporzionale al suo valore corrente. (it)
- 指数関数的減衰（しすうかんすうてきげんすい、exponential decay）、または指数的減衰とは、ある量が減少する速さが減少する量に比例することである。数学的にいえば、この過程は微分方程式 によって表される。ここでN (t ) は指数関数的に減衰する量であり、λは崩壊定数と呼ばれる正の数である。崩壊定数の単位は s-1 である。 この微分方程式を解くと（詳細は後述）、この現象は指数関数 によって表される。ここでN0 = N (0) は初期値である。 (ja)
- Речовина розпадається експоненційно якщо швидкість розпаду пропорційна кількості речовини. Символьно цей процес можна виразити через диференціальне рівняння, де N це кількість речовини і λ це додатній темп відомий як стала розпаду або радіоактивна стала: Розв'язком цього рівняння (див. виведення нижче) є:Зміна з експоненційною швидкістю: Тут N(t) — t і N0 = N(0) — це початкова кількість, тобто кількість на час t = 0. (uk)
- 某个量的下降速度和它的值成比例，称之为服从指数衰减。用符号可以表达为以下微分方程，其中N是指量，λ指衰减常数（或称衰变常数）。 方程的一个解为： 这里N(t)是与时间t有关的量，N0 = N(0)是初始量，即在时间为零时候的量。 (zh)
- Prawo rozpadu naturalnego – zależność określająca szybkość ubywania pierwotnej masy substancji zbudowanej z jednego rodzaju cząstek, która ulega naturalnemu, spontanicznemu rozpadowi. Prawo ma zastosowanie w rozpadzie promieniotwórczym ciał, ale w ogólności dotyczy wielu procesów fizycznych. Prawo to głosi, że jeśli prawdopodobieństwo rozpadu cząstek tworzących substancję jest dla każdej z nich jednakowe i niezależne oraz nie zmienia się w czasie trwania procesu rozpadu, to ubytek masy substancji w niewielkim odcinku czasu można wyrazić wzorem: Po scałkowaniu: gdzie: Co można wyrazić wzorem: lub (pl)
- Een grootheid vertoont een exponentiële afname, indien de afname per tijdseenheid evenredig is met de waarde. Wiskundig houdt dat in dat de afgeleide naar de tijd van de grootheid evenredig is met de momentane waarde van de grootheid. De grootheid voldoet dus aan de differentiaalvergelijking: waarin de evenredigheidsfactor , de zogeheten afnameconstante, een positief getal is. De oplossing van deze vergelijking is: (nl)
- Numa substância radioativa, cada átomo tem uma certa probabilidade, por unidade de tempo de se transformar num átomo mais leve emitindo radiação nuclear no processo. Se representa essa probabilidade, o número médio de átomos que se transmutam, por unidade de tempo, é , em que é o número de átomos existentes em cada instante. O número de átomos transmutados por unidade de tempo é também igual a menos a derivada temporal da função A massa dos correspondentes átomos, , é diretamente proporcional a e assim obtemos a seguinte equação diferencial (pt)
- Exponentiellt sönderfall innebär att en kvantitet sönderfaller (avtar) exponentiellt om dess värde avtar med en hastighet som är proportionell mot dess aktuella värde.Sönderfallsprocessen kan beskrivas med en differentialekvation där N är kvantiteten och λ (lambda) är en positiv konstant som kallas sönderfallskonstanten: Lösningen till ekvationen (se härledning nedan) är där N(t) är kvantiteten som funktion av tiden t och N0 = N(0) är den ursprungliga kvantiteten, det vill säga kvantiteten när t = 0. (sv)
- Зако́н радиоакти́вного распа́да — физический закон, описывающий зависимость интенсивности радиоактивного распада от времени и отколичества радиоактивных атомов в образце. Открыт Фредериком Содди и Эрнестом Резерфордом, каждый из которых впоследствии был награждён Нобелевской премией. Они обнаружили его экспериментальным путём и опубликовали в 1903 году в работах «Сравнительное изучение радиоактивности радия и тория» и «Радиоактивное превращение», сформулировав следующим образом: из чего с помощью теоремы Бернулли учёные сделали вывод: (ru)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)