| rdfs:comment
| - 素粒子物理学において、フェルミ相互作用（フェルミそうごさよう、英: Fermi interaction）とは、フェルミのベータ崩壊の理論で導入された相互作用である。 フェルミの理論においては、4つのフェルミ粒子が1点で直接的に（他の粒子を媒介せずに）相互作用すると仮定する。中性子のベータ崩壊の場合、中性子、陽子、電子、反電子ニュートリノが1点で相互作用すると考える。標準理論、特にワインバーグ＝サラム理論の枠組においては、ベータ崩壊は媒介粒子としてのWボソンを導入することによって記述されるが、フェルミ相互作用は媒介粒子の伝達を点状相互作用として置き換えることで、実際の現象を精度良く記述しており、このような近似は有効場の理論の一例である。 (ja)
- Teoria Fermiego, to teoria oddziaływań słabych stworzona w 1932 roku przez Enrico Fermiego w celu wyjaśnienia rozpadu beta. Postulowała istnienie bozonu W przenoszącego siły i powodującego przemiany cząstek. Teoria ta naruszała względem odbić przestrzennych i z tego względu oddziaływanie słabe było zwane chiralnym: cząstki prawoskrętne oddziaływały inaczej niż lewoskrętne. Teoria oddziaływań słabych Fermiego została połączona z elektrodynamiką kwantową w teorię oddziaływań elektrosłabych. (pl)
- Четырёхфермионная теория слабого взаимодействия — теория слабого взаимодействия, предполагающая, что превращение нуклона при бета-распаде осуществляется в результате взаимодействия адронного тока, переводящего, например, нейтрон в протон, и лептонного тока, рождающего, например электрон и антинейтрино. Построена по аналогии теории взаимодействия заряда и электромагнитного поля в квантовой электродинамике. Является первой теорией слабых взаимодействий. Создана Энрико Ферми в 1934 году (ru)
- У фізиці елементарних частинок, взаємодія Фермі або ж теорія Фермі (бета-розпаду або ж взаємодії ферміонів) — це теорія, яку висунув італійський фізик Енріко Фермі в 1933 році для пояснення бета-розпаду. Теорія постулює, що 4 ферміони безпосередньо взаємодіють одне з одним в одній вершині (точці). Ця теорія є низькоенергетичним наближення сучасної теорії слабкої взаємодії. Крім пояснення бета-розпаду, теорія правильно передбачає час життя та розпад мюона. (uk)
- تآثر فيرمي في الفيزياء النووية، وفيزياء الجسيمات (بالإنجليزية: Fermi's interaction) هو تفسير قديم للقوة نووية ضعيفة اقترحه إنريكو فيرمي ، وطبقا لافتراض فيرمي أن أربعة من الفرميونات تتآثر سويا مباشرة عند نقطة. وقبل نضوج نظرية القوة النووية الضعيفة ونظرية النموذج العياري استطاع جورج سودارشان وروبرت مارشاك وأيضا بعمل مستقل لريشارد فاينمان وموري جيل-مان تعيين الموتر الهيكلي المضبوط لتآثر الأربعة فرميونات . (ar)
- In der Teilchenphysik ist die Fermi-Wechselwirkung eine effektive Beschreibung der schwachen Wechselwirkung, die historisch gesehen die erste ihrer Art war. Enrico Fermi schlug diese Theorie vor, in welcher vier Fermionen direkt miteinander wechselwirken (daher auch der Name Vier-Fermionen-Wechselwirkung). Sie ist z. B. direkt in der Lage, ein Neutron (zwei Down-Quarks und ein Up-Quark) in ein Elektron, ein Antineutrino und ein Proton (zwei Up-Quarks und ein Down-Quark) zu zerlegen (Beta-Zerfall). (de)
- In particle physics, Fermi's interaction (also the Fermi theory of beta decay or the Fermi four-fermion interaction) is an explanation of the beta decay, proposed by Enrico Fermi in 1933. The theory posits four fermions directly interacting with one another (at one vertex of the associated Feynman diagram). This interaction explains beta decay of a neutron by direct coupling of a neutron with an electron, a neutrino (later determined to be an antineutrino) and a proton. (en)
- En physique des particules, l'interaction de Fermi (aussi connue comme la théorie de Fermi de la désintégration β) est une explication de la radioactivité β, proposée par Enrico Fermi en 1933. La théorie suppose quatre fermions interagissant directement avec les autres, en un vertex (un sommet de convergence d'actions). Cette interaction explique la désintégration bêta du neutron libre par un couplage direct d'un neutron avec : 1.
* un électron, 2.
* un antineutrino, 3.
* un proton (fr)
- En física de partículas, la interacción de Fermi o constante de Fermi (también llamada la Teoría de la desintegración Beta de Fermi) es un explicación de la desintegración beta propuesta por Enrico Fermi en 1933. La teoría postula cuatro fermiones interactuando directamente unos con los otros, en un vértice. Por ejemplo, esta interacción explica la desintegración beta de un neutrón por acoplamiento directo de un neutrón con: (es)
- In fisica delle particelle, l'interazione di Fermi (o anche la teoria di Fermi del decadimento beta o l'interazione a quattro fermioni di Fermi) è una spiegazione del decadimento beta proposta da Enrico Fermi nel 1933. La teoria postula che quattro fermioni interagiscano tra loro direttamente (in un vertice del diagramma di Feynman associato). Questa interazione spiega il decadimento beta di un neutrone tramite l'accoppiamento diretto di un neutrone con un elettrone, un neutrino (poi determinato essere un antineutrino) e un protone. (it)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)