| rdfs:comment
| - El marxapeués una corda que forma part de l'eixàrcia ferma i serveix de suport als mariners que treballen en una verga. (ca)
- En náutica, el Guardamancebo (Guardamozo, ant. Caballo) es el cabo grueso y largo que asegurado por sus extremos en una verga, botavara o bauprés o por uno solo de dichos extremos en los candeleros de los portalones o de las escalas, sirve para que la gente se agarre o apoye al subir o bajar por estas o al ejecutar en aquellas alguna maniobra. (fr. Sauve garde; ing. Horse, Man rope; it. Guardamo). (es)
- Un marchepied est un cordage ou câble tendu sous une vergue ou autre espar, et sur lequel se déplacent les marins (gabiers) pour travailler sur les voiles et dans le gréement. (fr)
- Each yard on a square or gaff rigged sailing ship is equipped with a footrope for sailors to stand on while setting or stowing the sails. Formerly, the footrope was the rope sewn along the lower edge of a square sail, and the rope below the yards was called the horse or Flemish horse. These terms will be encountered when reading the classic 18th and 19th century sailing manuals, and may still be used today when referring to older ships. (en)
- Ein Peerd oder Pferd ist ein Tau, das unter den Rahen befestigt ist und die Arbeiten an der Rah ermöglicht. Das Fußpeerd (Fußpferd) verläuft grob parallel zur Rah; darauf stehen die Seeleute, die an der Rah arbeiten. Das Springpeerd (Springpferd) ist ein vertikal gespanntes kurzes Tau, das an der Rah befestigt ist und das Fußpeerd hält; dadurch bleibt der Abstand zwischen Fußpeerd und Rah über die ganze Rahlänge mehr oder weniger konstant.An der Nock (Rahende) verläuft ein kurzes zusätzliches Fußpeerd, das Nockpeerd (Nockpferd).Bei schwerem Wetter konnten zusätzlich auch Rückenpeerde (Rückenpferde) gespannt werden. (de)
- Пéрты (нидерл. paarden — «лошади») — тросы, протянутые под реем на расстоянии около 80 сантиметров и закреплённые одним концом у его середины (за мачтой после крепительных планок), а другим — у нока. Перты нижних реев имели толщину 1,75 дюйма, на верхних реях они были несколько тоньше. По-видимому, перты появились после 1640 года и вначале лишь на нижних реях. После 1680 года их устанавливают на марса-реях, а к концу XVII века на всех реях, за исключением бегин- и бовен-блинда-реев. Перты и подпертки на современных парусниках изготавливают из стальных тросов. (ru)
- Перти (від нід. paarden, буквально — «коні») — троси, протягнуті під реєю. Перти нижніх реїв мали товщину 1,75 дюйма, на верхніх реях вони були дещо тонше. Мабуть, перти з'явилися після 1640 року і спочатку лише на нижніх реях. Після 1680 року їх встановлюють на марса-реях, а до кінця XVII століття на всіх реях, за винятком бегін- і бовен-блінда-рей. Троси для пертів обробляють тренцюванням і клетнюванням, а для кріплення до обухів реї споряджають огонами. Перти і підпертки на сучасних вітрильних суднах виготовляються зі сталевих тросів. (uk)
|
| has abstract
| - El marxapeués una corda que forma part de l'eixàrcia ferma i serveix de suport als mariners que treballen en una verga. (ca)
- Ein Peerd oder Pferd ist ein Tau, das unter den Rahen befestigt ist und die Arbeiten an der Rah ermöglicht. Das Fußpeerd (Fußpferd) verläuft grob parallel zur Rah; darauf stehen die Seeleute, die an der Rah arbeiten. Das Springpeerd (Springpferd) ist ein vertikal gespanntes kurzes Tau, das an der Rah befestigt ist und das Fußpeerd hält; dadurch bleibt der Abstand zwischen Fußpeerd und Rah über die ganze Rahlänge mehr oder weniger konstant.An der Nock (Rahende) verläuft ein kurzes zusätzliches Fußpeerd, das Nockpeerd (Nockpferd).Bei schwerem Wetter konnten zusätzlich auch Rückenpeerde (Rückenpferde) gespannt werden. Das Peerd (Pferd), auch Hengst genannt, ist erst im Laufe des 17. Jahrhunderts aufgekommen, allerdings nicht gleich an allen Rahen gleichzeitig. Es wurde 1642 in englischen Beschreibungen erstmals erwähnt. Wie genau die Entwicklung verlief, ist bisher unbekannt und widersprüchlich. Weiterhin gibt es das Handpeerd (Handpferd), das an der Rah befestigt ist und eine kurze Schlaufe darstellt, durch die der Seemann beim Arbeiten an Rah und Segel den Arm durchstecken kann. (de)
- Each yard on a square or gaff rigged sailing ship is equipped with a footrope for sailors to stand on while setting or stowing the sails. Formerly, the footrope was the rope sewn along the lower edge of a square sail, and the rope below the yards was called the horse or Flemish horse. These terms will be encountered when reading the classic 18th and 19th century sailing manuals, and may still be used today when referring to older ships. Although square sails are mostly worked from the deck, in order to be properly stowed (and released from this stowage) they must be folded by hand and tied to the yard with gaskets. This requires sailors to go aloft, during which time they stand on the footropes. The ropes are made of either fibre or wire, and are almost always protected from wear by being wormed, parcelled and served, so that the visible outer coating is of tarred thin line. They are attached to the yard via the jackstays or "handrails" to which the sails are also fastened, tied on with many turns of thin line. The inner parts of the footrope are held up towards the yard by vertical lines called stirrups; one of these is visible in the picture on the right. Also visible is the flemish horse that the outermost sailor stands on; because this yard is quite small the flemish horse actually extends fairly close to the centre. Sailors get onto the footropes from the ratlines up the mast. Lower down, where everything is bigger, there may be a small length of footrope bridging the gap between ratlines and yard; this is especially necessary on the windward side when the yards are braced hard round, as the gap becomes quite large. Because the yard must be free to move, this footrope is rather loose and hence unstable. Higher up the gap is small enough to step across, though it may be a stretch when hard-braced. Since the footrope will react to the extra weight placed on it, the practice on some ships is to call "stepping on port" (or starboard) before getting on, to warn those already using it. Once on the yard, modern sailors are able to clip their harnesses onto a safety wire that runs along it (on most ships they will have been unsecured until this point) - in the past, crews enjoyed no such protection. The sailors will now edge out along the footrope until they are spread evenly along the yard. Leaning forwards over the yard helps with balancing on the footrope, but where the buntlines come down to the yard it is necessary to lean back or crouch down to get around them. The outermost member of the crew must step off the footrope (calling "stepping off starboard" (or port) if that is the practice) across a small gap onto the flemish horse in order to reach the end of the yard where the clew of the sail is to be hauled up or let go. Because the footrope provides a rather narrow area to stand on, it can cause sore feet after a while. Modern sailors joining a tall ship are advised to take footwear with a solid sole that will spread the load, rather than the flexible deck shoes and seaboots used on yachts. (en)
- En náutica, el Guardamancebo (Guardamozo, ant. Caballo) es el cabo grueso y largo que asegurado por sus extremos en una verga, botavara o bauprés o por uno solo de dichos extremos en los candeleros de los portalones o de las escalas, sirve para que la gente se agarre o apoye al subir o bajar por estas o al ejecutar en aquellas alguna maniobra. (fr. Sauve garde; ing. Horse, Man rope; it. Guardamo). (es)
- Un marchepied est un cordage ou câble tendu sous une vergue ou autre espar, et sur lequel se déplacent les marins (gabiers) pour travailler sur les voiles et dans le gréement. (fr)
- Перти (від нід. paarden, буквально — «коні») — троси, протягнуті під реєю. Перти нижніх реїв мали товщину 1,75 дюйма, на верхніх реях вони були дещо тонше. Мабуть, перти з'явилися після 1640 року і спочатку лише на нижніх реях. Після 1680 року їх встановлюють на марса-реях, а до кінця XVII століття на всіх реях, за винятком бегін- і бовен-блінда-рей. За допомогою пертів, стаючи на них ногами і лягаючи на рею (з боку корми), матроси кріплять і прибирають вітрила або беруть на них рифи. Перти проходять на відстані близько 80 сантиметрів реї; закріплені одним кінцем біля її середини (за щоглою після кріпильних планок), а іншим — біля нока. На деяких реях додатково встановлюються нокові перти, закріплені зовнішнім кінцем ще дальше на ноку. Для утримання пертів на потрібній відстані від реї і запобігання надмірному провисанню вони підтримуються обнесеними навколо реї короткими стропами — підпертками, віддаленими один від одного. Перти утлегаря (утлегар-перти) виконують з одного троса, спорядженого посередині розрубним огоном, а на кінцях — огонами з коушами; огон надівають на нок утлегаря, коуші бензелями кріпляться до обухів на езельгофті бушприта. Щоб ноги матросів не ковзали по пертах, на них часто в'язали вузли-кнопи. Троси для пертів обробляють тренцюванням і клетнюванням, а для кріплення до обухів реї споряджають огонами. Перти і підпертки на сучасних вітрильних суднах виготовляються зі сталевих тросів. (uk)
- Пéрты (нидерл. paarden — «лошади») — тросы, протянутые под реем на расстоянии около 80 сантиметров и закреплённые одним концом у его середины (за мачтой после крепительных планок), а другим — у нока. Перты нижних реев имели толщину 1,75 дюйма, на верхних реях они были несколько тоньше. По-видимому, перты появились после 1640 года и вначале лишь на нижних реях. После 1680 года их устанавливают на марса-реях, а к концу XVII века на всех реях, за исключением бегин- и бовен-блинда-реев. С помощью пертов, становясь на них ногами и ложась на рей (со стороны кормы), матросы крепят и убирают паруса или берут на них рифы. Для удержания пертов на нужном расстоянии от рея и устранения чрезмерного провисания их поддерживают обнесёнными вокруг рея короткими стропами — «подпертками», отстоящими один от другого. Чтобы ноги матросов не скользили по пертам на них часто вязали узлы — кнопы. Перты и подпертки на современных парусниках изготавливают из стальных тросов. (ru)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
