| rdfs:comment
| - Die Frame-Semantik ist eine semantische Theorie, die die Bedeutung von sprachlichen Ausdrücken in Bezug zum Weltwissen der Sprecher analysiert. (de)
- La semántica de marcos es una perspectiva teórica, desarrollada principalmente por Charles J. Fillmore, incluida dentro de la lingüística cognitiva. (es)
- フレーム意味論（フレームいみろん、frame semantics）は、言語学者のチャールズ・フィルモアの提唱した、言語分析のための枠組みである。 (ja)
- Frame semantics is a theory of linguistic meaning developed by Charles J. Fillmore that extends his earlier case grammar. It relates linguistic semantics to encyclopedic knowledge. The basic idea is that one cannot understand the meaning of a single word without access to all the essential knowledge that relates to that word. For example, one would not be able to understand the word "sell" without knowing anything about the situation of commercial transfer, which also involves, among other things, a seller, a buyer, goods, money, the relation between the money and the goods, the relations between the seller and the goods and the money, the relation between the buyer and the goods and the money and so on. Thus, a word activates, or evokes, a frame of semantic knowledge relating to the speci (en)
- In semantica e linguistica computazionale, un frame semantico o cornice concettuale è una schematizzazione di una situazione, di uno stato o di un evento. Un frame schematizza tale conoscenza con l'ausilio di unità lessicali che richiamano la situazione o l'evento (ad esempio, per il frame compravendita, le parole comprare, vendere, costo, ecc.) e di ruoli semantici (ad esempio, compratore, venditore, denaro, bene, ecc.). I frame vengono generalmente "evocati" da un verbo all'interno di una frase, permettendo di annotare (manualmente o automaticamente) la frase con i ruoli semantici corrispondenti. Ad esempio, data la frase: (it)
- Framesemantiek is een subtheorie binnen de semantiek die een direct verband legt tussen betekenis in taalkundige zin en de waarover de spreker beschikt. Deze theorie is binnen het kader van de casusgrammatica uitgewerkt door De framesemantiek werd aanvankelijk alleen toegepast op lexemen. Later werd deze theorie uitgebreid naar meer complexe taalkundige eenheden zoals grammaticale constructies. De theorie vormt tevens een van de hoofdprincipes binnen de constructiegrammatica voor het analyseren van constructiebetekenissen. (nl)
- Фреймова семантика — це теорія лінгвістичного значення, яку поширила відмінкова (рольова) граматика Чарльза Філмора. Ця теорія пов'язує лінгвістичну семантику з енциклопедичними знаннями. Основна ідея полягає в тому, що ніхто не зможе зрозуміти сенс навіть одного слова без доступу до уже наявних знань, що відносяться до цього слова. Наприклад, неможливо було б зрозуміти, що означає слово «продавати», нічого не знаючи про комерційну діяльність, яка також залучає, серед іншого, продавця, покупця, товари, гроші, відношення між грошима і товарами, відносини між продавцем товарами і грошима, відношення між покупцем товарами і грошима і так далі. (uk)
|
| has abstract
| - Die Frame-Semantik ist eine semantische Theorie, die die Bedeutung von sprachlichen Ausdrücken in Bezug zum Weltwissen der Sprecher analysiert. (de)
- Frame semantics is a theory of linguistic meaning developed by Charles J. Fillmore that extends his earlier case grammar. It relates linguistic semantics to encyclopedic knowledge. The basic idea is that one cannot understand the meaning of a single word without access to all the essential knowledge that relates to that word. For example, one would not be able to understand the word "sell" without knowing anything about the situation of commercial transfer, which also involves, among other things, a seller, a buyer, goods, money, the relation between the money and the goods, the relations between the seller and the goods and the money, the relation between the buyer and the goods and the money and so on. Thus, a word activates, or evokes, a frame of semantic knowledge relating to the specific concept to which it refers (or highlights, in frame semantic terminology). The idea of the encyclopedic organisation of knowledge itself is old and was discussed by Age of Enlightenment philosophers such as Denis Diderot and Giambattista Vico. Fillmore and other evolutionary and cognitive linguists like John Haiman and Adele Goldberg, however, make an argument against generative grammar and truth-conditional semantics. As is elementary for Lakoffian–Langackerian Cognitive Linguistics, it is claimed that knowledge of language is no different from other types of knowledge; therefore there is no grammar in the traditional sense, and language is not an independent cognitive function. Instead, the spreading and survival of linguistic units is directly comparable to that of other types of units of cultural evolution, like in memetics and other cultural replicator theories. (en)
- La semántica de marcos es una perspectiva teórica, desarrollada principalmente por Charles J. Fillmore, incluida dentro de la lingüística cognitiva. (es)
- Framesemantiek is een subtheorie binnen de semantiek die een direct verband legt tussen betekenis in taalkundige zin en de waarover de spreker beschikt. Deze theorie is binnen het kader van de casusgrammatica uitgewerkt door Centraal staat de gedachte dat de kennis van de wereld de vorm heeft van psychische representaties ofwel frames (Engels voor "kaders"). De betekenis van bijvoorbeeld afzonderlijke woorden wordt op haar beurt bepaald door deze frames, die een bepaald concept in de werkelijkheid vertegenwoordigen. Op deze manier ontstaan "semantische kaders". Een semantisch kader is een verzameling concepten waar een bepaald verband tussen bestaat, zodat het zonder kennis van het ene concept niet mogelijk is om wel kennis van het andere concept te hebben. De framesemantiek werd aanvankelijk alleen toegepast op lexemen. Later werd deze theorie uitgebreid naar meer complexe taalkundige eenheden zoals grammaticale constructies. De theorie vormt tevens een van de hoofdprincipes binnen de constructiegrammatica voor het analyseren van constructiebetekenissen. (nl)
- フレーム意味論（フレームいみろん、frame semantics）は、言語学者のチャールズ・フィルモアの提唱した、言語分析のための枠組みである。 (ja)
- In semantica e linguistica computazionale, un frame semantico o cornice concettuale è una schematizzazione di una situazione, di uno stato o di un evento. Un frame schematizza tale conoscenza con l'ausilio di unità lessicali che richiamano la situazione o l'evento (ad esempio, per il frame compravendita, le parole comprare, vendere, costo, ecc.) e di ruoli semantici (ad esempio, compratore, venditore, denaro, bene, ecc.). I frame vengono generalmente "evocati" da un verbo all'interno di una frase, permettendo di annotare (manualmente o automaticamente) la frase con i ruoli semantici corrispondenti. Ad esempio, data la frase: Mario ha acquistato dal negoziante un tappeto per 1000 euro. è possibile associare i ruoli del frame compravendita (compratore, venditore, bene, prezzo) a ciascun sintagma della frase: Mario ha acquistato dal negoziante un tappeto per 1000 euro. La più diffusa risorsa computazionale che codifica i frame in termini di unità lessicali, ruoli semantici e frasi di esempio nella lingua inglese è FrameNet (Baker et al., 1998), un progetto svolto presso l'International Computer Science Institute a Berkeley, California. Risorse in altre lingue sono state sviluppate negli ultimi anni (ad esempio, per il giapponese, il tedesco, lo spagnolo). (it)
- Фреймова семантика — це теорія лінгвістичного значення, яку поширила відмінкова (рольова) граматика Чарльза Філмора. Ця теорія пов'язує лінгвістичну семантику з енциклопедичними знаннями. Основна ідея полягає в тому, що ніхто не зможе зрозуміти сенс навіть одного слова без доступу до уже наявних знань, що відносяться до цього слова. Наприклад, неможливо було б зрозуміти, що означає слово «продавати», нічого не знаючи про комерційну діяльність, яка також залучає, серед іншого, продавця, покупця, товари, гроші, відношення між грошима і товарами, відносини між продавцем товарами і грошима, відношення між покупцем товарами і грошима і так далі. Ч. Філмор визначає фрейми як когнітивні структури, знання яких передбачається концептами, репрезентованими словами. За І. Штерном фрейм визначається як структура, що репрезентує стереотипні ситуації у свідомості (пам'яті) людини і призначена для ідентифікації нової ситуації, що базується на такому ситуативному шаблоні. Фреймова семантика — прикладна семантика, що оперує фреймами та близькими до них пропозиційними структурами (схеми, прототипи, гештальти тощо), призначеними для репрезентації смислу різноманітних мовних конструкцій. Таким чином, слово активує або викликає, структуру семантичного знання, що відноситься до конкретної концепції якої воно стосується (або виділяє, в термінології фреймової семантики). Фреймова структура — це система фактів, які визначають «характерні особливості, ознаки, і функції вираженого і характерні для нього взаємодії з речами, які обов'язково або як правило є пов'язаними з ним». Фреймова структура також може бути визначена як цілісна структура пов'язаних понять, які поєднані таким чином, що не знаючи всіх елементів цієї структури, неможливо володіти повним знанням щодо одного з них. Ці структури засновуються на подіях, які повторюються. Таким чином, комерційна операційна структура заснована на повторенні комерційних угод. У фреймовій семантиці значення слів, словосполучень, речень, тексту і т. д. співвіднесені зі сценами в рамках загальної теорії семантичного знання. Слова не лише висувають на перший план окремі поняття, але також і визначають певний сенс у якому розглядається структура. Наприклад, слово «продавати» розглядається з точки зору продавця і «купувати» з погляду покупця. Це, відповідно до теорії Філмора, пояснює асиметрії, які спостерігаються в багатьох лексичних відносинах. Згідно з Жаботинською. С. А. , для побудови концептуальних структур використовуються п'ять базисних фреймів, що мають свої модифікації. Це предметний фрейм, таксономічний фрейм, посесивний фрейм, акціональний фрейм і компаративний фрейм. Як універсальний інструментарій для моделювання інформації, активованої мовними знаками, можуть бути застосовані пропозиції базисних фреймів. Базисні фрейми суть набори «інструментів» мислення — пропозицій, що мають найвищий рівень узагальнення, або схемності. Буттєві схеми — квантитативна «X є СТІЛЬКИ», квалітативна «X є ТАКЕ», локативна «X існує ТАМ-місце», темпоральна «X існує ТОДІ-час» та схема способу буття «X існує ТАК» — належать до предметного фрейма. Акціональні схеми стану/процесу «AG — агенс діє», контактної дії "AG — агенс діє на PT/AF — пацієнс/афектив " і каузації «CR — каузатор робить FT- фактитив» входять до складу акціонального фрейма. Посесивні схеми партитивності «WH — ціле має PR — частину», інклюзивності «CR — контейнер має CT- вміст» / «CT- вміст має CR — контейнер» та власності «OW — власник має OD — власність» / «OD — власність має OW — власника» входять до складу посесивного фрейма. Ідентифікаційні схеми персоніфікації «ID — індивід є PS -персоніфікатор (власне ім'я)», класифікації «ID — індивід/вид є CL- класифікатор: вид/рід» і специфікації «ID — індивід є SP -специфікатор» формують ідентифікаційний фрейм. Компаративні схеми тотожності, або метаморфози, «CV — компартив є /наче/MS — корелят», схожості, або аналогії, «CV — компартив є наче AN — корелят» та подібності, або метафори, «CV — компартив є начебто MT- корелят» утворюють компаративний фрейм. Ідентифікаційні схеми персоніфікації «ID — індивід є PS — персоніфікатор (власне ім'я)», класифікації «ID — індивід/вид є CL — класифікатор: вид/рід» і специфікації «ID — індивід є SP -специфікатор» формують ідентифікаційний фрейм. Компаративні схеми тотожності, або метаморфози, «CV — компартив є /наче/ MS — корелят», схожості, або аналогії, «CV — компартив є наче AN — корелят» та подібності, або метафори, «CV — компартив є начебто MT- корелят» утворюють компаративний фрейм. Хоча спочатку фреймову семантику застосовували лише до лексем, тепер сфера її застосування поширилась і на граматичні конструкції та інші більші й складніші лінгвістичні розділи і вона є більш-менш об'єднаною в конструктивній граматиці як головний семантичний принцип. Фреймова семантика на початку 1980-х рр. представлялася як програма досліджень в галузі емпіричної семантики, що давала спосіб охарактеризувати принципи створення нових слів і речень, додавання нових значень слів, а також «збірки» значень елементів тексту в ціле значення. Фреймові структури також починають використовувати в інформаційному моделюванні, особливо у формі 'моделей визначення' і 'моделей знань'. Фреймова семантика має багато спільного з семантичним принципом профілювання, який описується у Когнітивній Граматиці Рональда В. Лангекера. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)