Franz Joseph Julius Wilbrand (6 November 1811 in Giessen – 6 July 1894 in Giessen) was a German forensic physician. He was the father of chemist Julius Wilbrand (1839–1906) and ophthalmologist Hermann Wilbrand (1851–1935). He was among the first physicians to use creosote for treatment of scrofula, publishing the treatise Beiträge zur Würdigung der arzneilichen Wirkung des Kreosot's (1834) as a result. In 1840 he coined the term "horseshoe-shaped commissure of Wernekinck" as a name for the decussation of the brachium conjunctivum.
| Attributes | Values |
|---|
| rdf:type
| |
| rdfs:label
| - Franz Joseph Julius Wilbrand (de)
- Franz Joseph Julius Wilbrand (en)
- Franz Joseph Julius Wilbrand (pl)
- Вильбранд, Йозеф (ru)
- Йозеф Вільбранд (uk)
|
| rdfs:comment
| - Franz Joseph Julius Wilbrand, (* 6. November 1811 in Gießen; † 6. Juli 1894 ebenda) war ein deutscher Gerichtsmediziner und Vater des Chemikers Julius Bernhard Friedrich Adolph Wilbrand (1839–1906), des Landwirtschaftslehrers Ferdinand Wilbrand (1840–1914, Professor und Direktor der Hildesheim) und des Neuro-Ophtalmologen Hermann Wilbrand (1851–1935). (de)
- Franz Joseph Julius Wilbrand (ur. 6 listopada 1811 w Gießen, zm. 6 lipca 1894 tamże) – niemiecki lekarz medycyny sądowej i anatom, ojciec chemika Juliusa Bernharda Friedricha Adolpha Wilbranda (1839–1906), agronoma (1840-1914) i neurooftalmologa (1851-1935). Studiował medycynę na Uniwersytecie w Gießen, w 1833 otrzymał tytuł doktora medycyny. (pl)
- Franz Joseph Julius Wilbrand (6 November 1811 in Giessen – 6 July 1894 in Giessen) was a German forensic physician. He was the father of chemist Julius Wilbrand (1839–1906) and ophthalmologist Hermann Wilbrand (1851–1935). He was among the first physicians to use creosote for treatment of scrofula, publishing the treatise Beiträge zur Würdigung der arzneilichen Wirkung des Kreosot's (1834) as a result. In 1840 he coined the term "horseshoe-shaped commissure of Wernekinck" as a name for the decussation of the brachium conjunctivum. (en)
- Йозеф Вильбранд (нем. Franz Joseph Julius Wilbrand; 6 ноября 1811 — 6 июля 1894, Гисен) — немецкий судебный медик. Сын Иоганна Бернхарда Вильбранда, племянник Фердинанда фон Ритгена, отец открывателя тринитротолуола Юлиуса Вильбранда. Изучал медицину в Гисенском университете под руководством своего отца и дяди. В 1833 году защитил там же диссертацию, с 1840 года — экстраординарный, с 1843 года — ординарный профессор вплоть до выхода на пенсию в 1888 году. (ru)
- Йозеф Вільбранд (нім. Franz Joseph Julius Wilbrand; 6 листопада 1811 — 6 липня 1894, Гіссен) — німецький судовий медик. Син , племінник , батько відкривача тринітротолуола Юліуса Вільбранда. Вивчав медицину в Гіссені під керівництвом свого батька і дядька. У 1833 році захистив там само дисертацію, з 1840 екстраординарний, з 1843 ординарний професор аж до виходу на пенсію в 1888 році. (uk)
|
| dcterms:subject
| |
| Wikipage page ID
| |
| Wikipage revision ID
| |
| Link from a Wikipage to another Wikipage
| |
| sameAs
| |
| dbp:wikiPageUsesTemplate
| |
| has abstract
| - Franz Joseph Julius Wilbrand, (* 6. November 1811 in Gießen; † 6. Juli 1894 ebenda) war ein deutscher Gerichtsmediziner und Vater des Chemikers Julius Bernhard Friedrich Adolph Wilbrand (1839–1906), des Landwirtschaftslehrers Ferdinand Wilbrand (1840–1914, Professor und Direktor der Hildesheim) und des Neuro-Ophtalmologen Hermann Wilbrand (1851–1935). (de)
- Franz Joseph Julius Wilbrand (6 November 1811 in Giessen – 6 July 1894 in Giessen) was a German forensic physician. He was the father of chemist Julius Wilbrand (1839–1906) and ophthalmologist Hermann Wilbrand (1851–1935). He studied medicine at the University of Giessen, where his teachers included his father, anatomist Johann Bernhard Wilbrand (1779–1846) and his uncle, obstetrician Ferdinand von Ritgen. After graduation (1833), he remained at Giessen as an assistant at the surgical hospital. In 1840 he became an associate professor, and three years later, attained a full professorship in forensic medicine and hygiene at the university. He was among the first physicians to use creosote for treatment of scrofula, publishing the treatise Beiträge zur Würdigung der arzneilichen Wirkung des Kreosot's (1834) as a result. In 1840 he coined the term "horseshoe-shaped commissure of Wernekinck" as a name for the decussation of the brachium conjunctivum. (en)
- Franz Joseph Julius Wilbrand (ur. 6 listopada 1811 w Gießen, zm. 6 lipca 1894 tamże) – niemiecki lekarz medycyny sądowej i anatom, ojciec chemika Juliusa Bernharda Friedricha Adolpha Wilbranda (1839–1906), agronoma (1840-1914) i neurooftalmologa (1851-1935). Studiował medycynę na Uniwersytecie w Gießen, w 1833 otrzymał tytuł doktora medycyny. (pl)
- Йозеф Вільбранд (нім. Franz Joseph Julius Wilbrand; 6 листопада 1811 — 6 липня 1894, Гіссен) — німецький судовий медик. Син , племінник , батько відкривача тринітротолуола Юліуса Вільбранда. Вивчав медицину в Гіссені під керівництвом свого батька і дядька. У 1833 році захистив там само дисертацію, з 1840 екстраординарний, з 1843 ординарний професор аж до виходу на пенсію в 1888 році. Опублікував підручники «Анатомія і фізіологія центральної структури нервової системи» (нім. Anatomie und Physiologie der Centralgebilde des Nervensystems; Гіссен, 1840) і «Підручник судової психології для лікарів і юристів» (нім. Lehrbuch der gerichtlichen Psychologie für Aerzte und Juristen; Ерланген, 1858), найбільше відомий ранньою роботою «До оцінки лікарського дії креозоту» (нім. Beiträge zur Würdigung der arzneilichen Wirkung des Kreosot's; 1834), в якій запропонував використовувати цю речовину для лікування золотухи. У пізні роки виступив з узагальнюючими творами «Про віки людини і терміни людського життя» (нім. Von den Lebensaltern des Menschen und der menschlichen Lebensdauer; Штутгарт, 1876) і «Про сутність людини з судово-медичної точки зору» (нім. Ueber das Wesen des Menschen vom gerichtlich-medicinischen Standpunkte aus; Гіссен, 1882). (uk)
- Йозеф Вильбранд (нем. Franz Joseph Julius Wilbrand; 6 ноября 1811 — 6 июля 1894, Гисен) — немецкий судебный медик. Сын Иоганна Бернхарда Вильбранда, племянник Фердинанда фон Ритгена, отец открывателя тринитротолуола Юлиуса Вильбранда. Изучал медицину в Гисенском университете под руководством своего отца и дяди. В 1833 году защитил там же диссертацию, с 1840 года — экстраординарный, с 1843 года — ординарный профессор вплоть до выхода на пенсию в 1888 году. Опубликовал учебники «Анатомия и физиология центральной структуры нервной системы» (нем. Anatomie und Physiologie der Centralgebilde des Nervensystems; Гисен, 1840) и «Учебник судебной психологии для врачей и юристов» (нем. Lehrbuch der gerichtlichen Psychologie für Aerzte und Juristen; Эрланген, 1858), однако в наибольшей степени известен ранней работой «К оценке лекарственного действия креозота» (нем. Beiträge zur Würdigung der arzneilichen Wirkung des Kreosot’s; 1834), в которой предложил использовать это вещество для лечения золотухи. В поздние годы выступил с обобщающими сочинениями «О возрастах человека и сроке человеческой жизни» (нем. Von den Lebensaltern des Menschen und der menschlichen Lebensdauer; Штутгарт, 1876) и «О сущности человека с судебно-медицинской точки зрения» (нем. Ueber das Wesen des Menschen vom gerichtlich-medicinischen Standpunkte aus; Гисен, 1882). (ru)
|
| schema:sameAs
| |
| prov:wasDerivedFrom
| |
| page length (characters) of wiki page
| |
| foaf:isPrimaryTopicOf
| |
| is Link from a Wikipage to another Wikipage
of | |
| is foaf:primaryTopic
of | |
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)